Починаючи з 2014 року, триває безрезультатний процес створення національного природного парку в Холодному Яру. Незважаючи на природну та історико-культурну цінність території, ДП «Кам’янське лісове господарство» не надає свого погодження на створення парку в межах, потрібних для його нормального функціонування. Аби не допустити створення НПП, лісівники налаштували проти нього місцеве населення, поширюючи свідомо неправдиву інформацію про функціонування НПП на кшталт «огородження лісу парканом», «надання ділянок київським депутатам під дачі» та іншу нісенітницю.
29 вересня 2017 року на нараді в Івано-Франківську Петро Порошенко згадав про необхідність створення національного природного парку «Холодний Яр». І вже 19 жовтня перший заступник голови Черкаської ОДА Віталій Коваль презентував «остаточний» проект створення національного парку.
ЕПЛ відразу наголосила на неприпустимості створення парку у такому варіанті, що і було озвучено на відповідній нараді в Міністерстві екології та природних ресурсів України.
НПП «Холодний Яр» по версії Черкаської ОДА
На жаль, ми не були почуті і протягом більше ніж півроку Черкаська ОДА так і не вчинила жодних дій, спрямованих на створення НПП «Холодний Яр» в адекватних межах. Тому 6 червня 2018 року ініціатори створення парку провели в Черкасах брифінг, на якому озвучили свою позицію та закликали Черкаську ОДА відкликати з Міністерства екології та природних ресурсів свій варіант створення НПП «Холодний Яр», оскільки він лише дискредитує ідею створення парку і не принесе користі ані справі охорони природи, ані місцевим громадам.
У відповідь, Черкаська обласна державна адміністрація оприлюднила свою позицію щодо створення НПП.
Чиновники продовжують вважати, що створення парку саме в пропонованих ними межах є оптимальним, воно погоджене з лісгоспом та враховує інтереси місцевих громад. Мовляв туди включені цінні природоохоронні території, а землі які використовуються громадою до парку входити не будуть.
Національний парк поміж хат?
Аби пересвідчитись, що мова йде про звичайну брехню з боку чиновників, подивимось на землі, які планують передати на прикладі однієї з сільських рад – Лубенецької.
Згідно листа-погодження районного Держгеокадастру, до складу національного природного парку в межах сільради планується включити 83 га земель запасу та 816.9 га земель лісового фонду.
Фактично ж мова йде про колишні «агроліси», які становлять собою ізольовані фрагменти розкиданих по балках та ярах лісів штучного походження. Значна частина з них – посадки інвазійного північноамериканського виду акації білої (наукова назва – робінія псевдоакація). Значна частина таких лісів безпосередньо примикають до садиб місцевих мешканців.
Землі ж запасу Черкаська ОДА та Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області включали без жодної прив’язки до місцевості і за принципом «віддати в парку все, що не надане в користування». І, якщо порівняти карту НПП «Холодний Яр» у варіанті Черкаської ОДА та кадастрову карту України, то можна помітити, що окремі ділянки становлять собою орані поля!
Порівняння матеріалів кадастрової карти України та карти НПП «Холодний Яр» у варіанті Черкаської ОДА
Тобто у Лубенцях Черкаська ОДА пропонує створити національний парк посеред села, між хатами місцевих мешканців! І в такому варіанті створення парку дійсно створить проблеми місцевим мешканцям і обмежить розвиток села.
Лісівники- «захисники» громади?
Найбільшим противником створення НПП «Холодний Яр» є ДП «Кам’янське лісове господарство».
Їх можна зрозуміти: створення парку виведе з експлуатації частину лісових масивів. І, якщо в масштабах всього лісгоспу ефект буде незначний (бо включати до складу парку пропонується в першу чергу неексплуатаційні ліси), то конкретні люди на місцях можуть втратити контроль над лісовими ресурсами.
І саме тому, в першу чергу лісівники поширювали серед місцевого населення неправдиву інформацію про національний парк. А керівництво лісгоспу розповідало на камери, що «вони не підуть проти волі місцевого населення, яке проти парку». Але, як виявилось, це були лише красиві слова. Насправді лісгосп відстоює в першу чергу власні інтереси і не хоче втрачати монопольне право користування на Холодноярські ліси. А от варіант меж парку від Черкаської ОДА лісгосп влаштував, і своє погодження він надав, незважаючи на всі проблеми, які принесе місцевому населенню створення парку в такому форматі.
Тому можна констатувати, що ДП «Кам’янське лісове господарство» фактично використало місцеві громади для відстоювання своїх власних інтересів.
Для природи та для людей!
Альтернативою варіанту меж національного парку «для звіту перед Порошенко», який просуває Черкаська ОДА та ДП «Кам’янське лісове господарство», є варіант «для природи та для людей», який розроблений ініціативною групою з створення НПП «Холодний Яр».
Згідно нього до складу парку повинні увійти найбільш цінні в природньому та історико-культурному плані ділянки центрального масиву Холодного Яру, заповідне урочище «Атаманський парк» та ділянки біля хутору Буда. А землі запасу та колишні «агроліси» можуть включатись лише за умови безпосереднього примикання їх до основної території парку, після підтвердження їхньої наукової, історико-культурної або природоохоронної цінності та консультацій з місцевими громадами.
Цей варіант є вигідним для всіх, бо :
- найбільш цінні ділянки отримують статус національного природного парку;
- економічні втрати Кам’янського лісгоспу будуть незначні, Креселецьке лісництво буде збережена як структурна одиниця;
- землі запасу у переважній більшості залишаться у власності місцевих громад і будуть слугувати для їхнього розвитку;
- за ті землі запасу, які місцеві громади погодять до входження в склад НПП «Холодний Яр», вони будуть отримувати від держави земельний податок.
Карта НПП “Холодний Яр”, яку пропонує ініціативна група
І тоді НПП «Холодний Яр» зможе виконувати покладені на нього законодавством функції і бути дійсно ефективною природоохоронною, рекреаційною та еколого-освітньою установою, сприятиме розвитку туризму та місцевих громад!
Аби це сталось, треба, щоб Міністерство екології та природних ресурсів України, Державне агентство лісових ресурсів України проявили державницьку позицію і вплинули на Черкаську ОДА та Кам’янський лісгосп. Механізми у них є. В першу чергу – зазначені ЦОВВ можуть відправити назад в Черкаську ОДА варіант ОДА стосовно створення парку як категорично неприйнятний.
Холодний Яр належить всім українцям, а не лише Кам’янському лісгоспу, як лісівники звикли вважати!
За додатковою інформацією звертайтеся:
Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ
Email: petro.testov@gmail.com
Тел.: (032) 225 – 76 -82; (068) 934 – 95 – 74
