ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від______№________
Порядок врахування думки громадськості в процесі прийняття рішень, з питань що стосуються довкілля
Загальні положення
1. Цей Порядок визначає основні вимоги до організації участі громадськості в процесі прийняття рішень, з питань що стосуються довкілля (далі – участь громадськості), з метою реалізації прав громадськості на участь у процесі прийняття рішень та врахування думки громадськості при прийнятті рішень з питань, що стосуються довкілля.
2. Дія цього Порядку поширюється на відносини у сфері реалізації прав громадськості на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля. Забезпечення принципу прозорості та врахування громадської думки у здійсненні Верховною Радою України законотворчої діяльності визначаються законодавством про організацію діяльності Верховної Ради України.
Громадське обговорення проектів місцевих планів забудови та проектів містобудівної документації здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про планування і забудову територій»
3. Загальні принципи участі громадськості:
прозорість та демократизм;
недопустимість дискримінації за ознаками політичних поглядів, партійної належності, статі, віку, віросповідання, національності, громадянства, раси, мови;
інформування та участь громадськості з початкового етапу процедури прийняття рішення, ефективність засобів інформування та участі громадськості;
забезпечення доступу громадськості до інформації, на підставі якої приймається рішення;
забезпечення рівності умов участі для всіх учасників процесу громадського обговорення;
урахування громадської думки при прийнятті остаточного рішення;
сприяння участі громадськості у прийнятті рішень.
4. У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
громадськість – одна або більше фізичних чи юридичних осіб, їх об’єднання, організації або групи, які діють згідно з чинним законодавством;
громадське обговорення – процедура, спрямована на врахування думки громадськості при прийнятті рішень з питань що стосуються довкілля;
громадські (публічні) слухання – форма громадського обговорення при прийнятті рішень з питань що стосуються довкілля;
документ дозвільного характеру – дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов’язаний видати суб’єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності і без наявності якого суб’єкт господарювання не може провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; .
генетично модифікований організм – у цьому Порядку вживається у значенні, визначеному Законом України “Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів”;
дозвіл з питань, що стосуються довкілля – це різновид документа дозвільного характеру, без наявності якого суб’єкт господарювання не може здійснювати господарську діяльність, пов’язану з:
поводженням з відходами;
здійсненням спеціального надрокористування;
здійсненням спеціального водокористування;
негативним впливом на стан атмосферного повітря;
виробництвом, зберіганням, транспортуванням, використанням, захороненням, знищенням та утилізацією отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів;
вивільненням генетично модифікованих організмів у відкритій системі;
рішення з питань, що стосуються довкілля – це:
прийнятий уповноваженим органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання відносин пов’язаних з впливом на довкілля;
прийнятий уповноваженим органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання відносин пов’язаних з впливом на довкілля, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;
документ дозвільного характеру (висновок державної екологічної експертизи, дозвіл, з питань, що стосується довкілля, тощо);
рішення про фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища;
суб’єкт, який приймає рішення з питань, що стосуються довкілля (суб’єкт, який приймає рішення) – орган державної виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що уповноважений приймати нормативно-правові акти, рішення про фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, затверджувати висновки державної екологічної експертизи чи видавати інші документи дозвільного характеру;
замовник проекту рішення з питань, що стосуються довкілля (замовник проекту рішення) – особа, яка звертається з клопотанням про надання документа дозвільного характеру з питань, що стосуються довкілля;
особа, уповноважена організовувати процедуру громадського обговорення (організатор громадського обговорення) – особа, уповноважена за законодавством чи за дорученням суб’єкта, який приймає рішення, забезпечувати організацію громадського обговорення в процесі прийняття рішення з питань, що стосуються довкілля, і яка не є суб’єктом, що приймає це рішення;
5. Види рішень з питань, що стосуються довкілля, в процесі прийняття яких проводиться громадське обговорення:
- нормативно-правові акти
- міждержавні, державні, регіональні, місцеві та інші територіальні програми, плани дій, стратегії та інші програмні документи;
- висновки державної екологічної експертизи;
- документи дозвільного характеру на використання природних ресурсів, на навмисне вивільнення генетично модифікованих організмів у довкілля, а також на діяльність, яка пов’язана із забрудненням навколишнього природного середовища, поводженням з небезпечними речовинами, відходами та їх розміщенням;
- рішення про фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища;
- інші рішення, реалізація яких може мати істотний вплив на довкілля.
6. Процедура громадського обговорення обов’язково повинна включати:
- повідомлення громадськості про початок процедури прийняття рішення з питань, що стосуються довкілля та можливість взяти у ній участь;
- забезпечення громадськості доступу до інформації (в тому числі до проекту рішення та документації, на підставі якої приймається рішення);
- надання можливості громадськості подавати пропозиції (зауваження), брати участь у громадських слуханнях, та інших формах громадського обговорення;
- розгляд поданих зауважень та пропозицій та їх врахування;
- повідомлення громадськості про рішення і можливості доступу до рішення з питань, що стосується довкілля та його обґрунтування.
7. Організацію громадського обговорення та врахування думки громадськості забезпечує суб’єкт, який приймає рішення, а у випадках передбачених законодавством, суб’єкт, який приймає рішення та організатор громадського обговорення.
Організатором громадського обговорення, може бути орган державної виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, замовник або розробник проекту рішення та інші особи, на яких за законодавством чи за дорученням покладено функції по організації громадського обговорення (або його окремих етапів) та забезпеченню врахування думки громадськості в процесі прийняття рішення, що стосується довкілля.
8. Особи які проводять громадське обговорення повинні забезпечити дотримання процедури громадського обговорення, підготовку та збереження матеріалів врахування думки громадськості.
9. Особи, які виносять проекти рішень та іншу документацію на обговорення, є відповідальними за їх автентичність (відповідність документації, що подається для прийняття рішень), а також за додержання вимог законодавства та державних норм і стандартів.
10. Суб’єкт, який приймає рішення та організатор громадського обговорення можуть за договором залучати до організації громадського обговорення, або окремих його етапів (інформування, організації громадських слухань, тощо ) координатора громадського обговорення, в тому числі на платній основі.
Координатором громадського обговорення може бути фізична чи юридична особа, особа яка має відповідний досвід в сфері охорони довкілля та організації участі громадськості.
При обранні координатора слід керуватись такими критеріями:
- достатній досвід роботи в сфері охорони довкілля та організації участі громадськості;
- ділова репутація в сфері охорони довкілля та участі громадськості, тобто сукупність підтвердженої інформації про нього, яка дає можливість зробити висновок про професійні здібності в сфері охорони довкілля та участі громадськості, порядність та відповідність його діяльності вимогам законодавства;
- у статутних документах передбачено види діяльності в сфері охорони довкілля (для юридичних осіб).
11. Відповідальність за дотримання процедури громадського обговорення та вимог цього Порядку несе суб’єкт, що приймає рішення та, у випадках передбачених законодавством, організатор громадського обговорення.
12. Координатор громадського обговорення несе відповідальність перед особою від імені якої організовує громадське обговорення, відповідно до умов передбачених договором.
13. Основними формами громадського обговорення є подання пропозицій та зауважень (коментування) та громадські (публічні) слухання.
Будь які інші форми громадського обговорення (виступи у засобах масової інформації, «круглі столи», конференції, включення представників громадськості до складу експертних комісій, проведення громадської екологічної експертизи) носять додатковий характер та можуть проводитись за ініціативою суб’єктів, які приймають рішення або громадськості поряд з основними формами громадського обговорення. Додаткові форми участі громадськості не можуть замінювати собою основні форми визначені у частині 1 цього пункту.
14. При прийнятті рішень, передбачених пунктом 5 Порядку, суб’єкт, який приймає рішення або організатор обговорення зобов’язані забезпечити адекватне, своєчасне та ефективне інформування громадськості, залежно від обставин, або шляхом публічного повідомлення, або в індивідуальному порядку на початковому етапі процедури прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля, з поміж іншого, про:
- запропонований вид діяльності та заявку, за якою буде прийматися рішення;
- характер можливих рішень або проект рішення;
- суб’єкт, який приймає рішення;
- передбачену процедуру, включаючи те, яким чином і коли така інформація може бути надана (якщо не повідомляється відразу), зокрема про:
- початок процедури;
- можливості для участі громадськості;
- час і місце будь-якого запланованого громадського (публічного) слухання;
- державний орган, в якому можна отримати відповідну інформацію, та про те, куди відповідну інформацію було передано на розгляд громадськості;
- відповідний державний орган або будь-яку іншу офіційно уповноважену особу, до якої можуть надсилатися пропозиції та зауваження чи запитання, та про строки подання запитань, пропозицій та зауважень;
- наявну екологічну інформацію, що стосується запропонованого виду діяльності;
- охоплення даного виду діяльності національною або транскордонною процедурою оцінки впливу на навколишнє середовище.
15. Повідомлення оприлюднюється у спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади, на яку поширюється чи може поширюватись вплив внаслідок реалізації рішення чи діяльності, та інших зацікавлених осіб.
При визначенні друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються повідомлення:
надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації;
забезпечується відповідність сфери можливого впливу на довкілля внаслідок реалізації рішення сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.
На дошках оголошень та на офіційних сторінках суб’єкту, який приймає рішення в мережі Інтернет повідомлення розміщується протягом усього періоду, з моменту оприлюднення до завершення громадських слухань.
Подання пропозицій та зауважень (коментування)
16. Під час громадського обговорення громадськість може подавати будь-які пропозиції та зауваження (зауваження, пропозиції, інформацію, аналіз або міркування, тощо), які, на її думку, мають відношення до проекту рішення та запланованої діяльності.
17. Пропозиції та зауваження подаються протягом строку, визначеного процедурою громадського обговорення, незалежно від того чи проводяться громадські (публічні) слухання чи інші форми громадського обговорення.
18. Пропозиції та зауваження можуть подаватися у письмовій формі, надсилатися електронною поштою, та подаватись в усній формі.
Усі пропозиції та зауваження подані в письмовій, електронній чи усній формі (в тому числі ті, що висловлені по телефону) фіксуються з обов’язковим зазначенням прізвища, імені та по-батькові особи, яка подала пропозиції (зауваження), та її адреси.
В разі, якщо пропозиції (зауваження) надійшли електронною поштою, особі, яка подала пропозиції (зауваження), надсилається підтвердження факту одержання електронного листа.
Юридичні особи подають пропозиції та зауваження у письмовій чи електронній формі із зазначенням свого найменування та юридичної адреси.
Анонімні пропозиції не реєструються і не розглядаються.
19. Пропозиції та зауваження можуть подаватись в довільній формі, в тому числі без обґрунтування та посилання на нормативно-правові акти.
20. Оприлюднення проекту рішення чи заяви (повідомлення) про намір реалізації діяльності (отримання дозволу) з метою одержання пропозицій та зауважень не виключає можливості проведення громадських слухань та будь-яких інших форм громадського обговорення.
Громадські (публічні) слухання
21. Проведення громадських слухань є обов’язковим в процесі прийняття рішень щодо реалізації видів діяльності та об’єктів які становлять підвищену екологічну небезпеку, а також в інших випадках встановлених законодавством.
За ініціативою суб’єкта, який приймає рішення або організатора громадського обговорення громадські слухання можуть проводитись в процесі громадського обговорення будь-якого іншого рішення, що стосується довкілля.
В процесі громадського обговорення може проводитись декілька громадських (публічних) слухань.
22. Місце та час проведення громадських слухань визначаються залежно від виду рішень та документації, що виноситься на обговорення, з урахуванням можливості забезпечення присутності всіх потенційних учасників.
23. У громадських слуханнях можуть брати участь:
повнолітні фізичні особи, які проживають на території, на яку поширюється вплив рішення або діяльності щодо якої розробляється документація;
юридичні особи, приміщення яких розташовані на території, на яку поширюється вплив рішення або діяльності щодо якої розробляється документація, в особі їх повноважних представників;
власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, на яку поширюється вплив рішення або діяльності щодо якої розробляється документація;
представники громадських організацій;
представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію, на яку поширюється вплив рішення або діяльності щодо якої розробляється документація;
замовники та розробники проекту рішення або документації;
посадові особи Верховної Ради Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування відповідної території, на яку поширюється вплив рішення або діяльності щодо якої розробляється документація;
народні депутати України, депутати відповідних рад.
Для дачі роз’яснень можуть запрошуватись фахівці з питань, що розглядаються на слуханнях.
24. Суб’єкт, який приймає рішення або організатор громадського обговорення, який відповідальний за проведення громадських слухань призначає дату та місце проведення громадських слухань та забезпечує повідомлення про це громадськості не пізніше ніж за 15 днів до дня їх проведення через засоби масової інформації (радіо, телебачення, пресу, Інтернет, спеціальні видання), шляхом розсилки таких відомостей потенційним учасникам слухань звичайною чи електронною поштою, розміщення оголошень у громадських місцях та інформаційних центрах, інформування через представницькі, консультативні та дорадчі органи.
25. Повідомлення(оголошення) про проведення громадських слухань оприлюднюється у спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади та інших зацікавлених осіб.
Повідомлення також публікується в друкованих засобах масової інформації, визначених суб’єктом, який приймає рішення, та шляхом розміщення на офіційній сторінці суб’єкту, який приймає рішення в мережі Інтернет.
При визначенні друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються повідомлення (оголошення):
- надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації;
- забезпечується відповідність сфери можливого впливу на довкілля внаслідок реалізації рішення сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.
На дошках оголошень та на офіційних сторінках суб’єкту, який приймає рішення в мережі Інтернет повідомлення (оголошення) розміщується протягом усього періоду, з моменту оприлюднення до завершення громадських слухань.
26. У повідомленні про проведення громадських слухань міститься інформація про:
передбачувану процедуру, місце, дату та час його проведення;
короткий зміст проекту рішення, концепції, стратегії, програми, місцевого плану дій, нормативно-правового акта або заяви замовника проекту рішення щодо намірів розміщення, будівництва, реконструкції об’єкта чи здійснення іншої діяльності, яка справляє чи може справити негативний вплив на стан довкілля;
суб’єкта, який приймає рішення; адрес, за якими можна ознайомитися з відповідною документацією та додатковою інформацією, поставити питання і надіслати пропозиції та зауваження щодо запланованого до розгляду питання;
строки подання пропозицій та зауважень.
27. Громадські слухання проводяться під головуванням уповноваженого представника суб’єкта, який приймає рішення або організатора громадського обговорення. До обов’язків головуючого на громадських слуханнях належить:
- забезпечення реєстрації учасників слухань (з підписом кожного учасника у журналі (відомості) реєстрації);
- оголошення порядку денного і пропозицій щодо регламенту проведення слухань;
- інформування про порядок ведення протоколу, подання усних та письмових пропозицій (зауважень) щодо предмета обговорень;
- надання можливості розробникам викласти основні положення рішення та документації, яка підлягає обговоренню, та проблемні питання, що заслуговують на увагу громадськості;
- інформування учасників слухань про подані пропозиції (зауваження) та порядок їх врахування;
- надання можливості представникам громадськості поставити запитання та висловити свою думку;
- забезпечення ведення обговорення та подання пропозицій та зауважень громадськості з дотриманням регламенту;
- підбиття підсумків громадських слухань та інформування учасників слухань про порядок врахування пропозицій (зауважень) громадськості.
28. Громадські слухання розпочинаються з доповіді організатора слухань або замовника (розробника) проекту рішення чи документації. У доповіді повинні бути висвітлені такі питання:
- зміст проекту рішення щодо запланованої діяльності (або нормативно-правового акта);
- можливий негативний вплив на стан довкілля (або необхідність розгляду проекту нормативно-правового акта);
- заходи для запобігання та/або зменшення такого впливу;
- зміст зауважень та пропозицій громадськості, які надійшли до початку громадського обговорення;
- інші відомості щодо проекту рішення.
29. Під час проведення громадських слухань громадськості надається можливість вільно висловлювати в усній та письмовій формі свої думки, зауваження, пропозиції щодо винесених на розгляд питань.
30. Всім учасникам слухань забезпечуються рівні умови для висловлення своєї думки та подання пропозицій та зауважень.
31. Перебіг громадського слухання підлягає фіксації із застосуванням стенографічних або аудіовізуальних методів.
32. Особи, які організовують громадські слухання зобов’язані забезпечити відповіді на запитання громадськості в усній формі під час громадського обговорення із занесенням їх до протоколу або в письмовій формі після їх закінчення.
33. Хід та результати громадського обговорення оформлюються протоколом, який підписується головуючим і секретарем, обраним на час проведення громадського обговорення його учасниками.
34. Пропозиції та зауваження подані під час громадських слухань фіксуються у протоколі громадських слухань.
35. У разі відсутності пропозицій та зауважень громадськості або у разі неявки представників громадськості на громадські слухання складається відповідний акт.
36. Проведення громадських слухань не виключає можливості подання пропозицій та зауважень відповідно до пунктів 16-19 цього Порядку, протягом усього строку визначеного для громадського обговорення.
Врахування результатів громадського обговорення
37. Усі зауваження і пропозиції одержані протягом встановленого строку, підлягають обов’язковому розгляду суб’єктом, який приймає рішення та, у випадках передбачених законодавством, організатором громадського обговорення.
За результатами цього розгляду зазначені особи повністю чи частково враховують одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляють.
38. Матеріали врахування думки громадськості повинні включати інформацію про оприлюднення (підтвердження розміщення в засобах масової інформації, на дошках оголошень, надсилання індивідуальних повідомлень тощо), перелік матеріалів, представлених на розгляд громадськості, отримані пропозиції (зауваження) та відомості про те як вони були враховані або причини їх відхилення (часткового відхилення), а в разі відсутності пропозицій та зауважень – акт про їх відсутність.
Інформування про прийняте рішення та можливість доступу до рішення та його обґрунтування
39. Опублікування нормативно-правових актів здійснюється відповідно до вимог встановлених законодавством.
40. Висновки державної екологічної експертизиоприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації органу який затвердив висновок (у разі їх наявності) та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці відповідного органу в мережі Інтернет.
41. Інформація про надані дозволи оприлюднюєтьсяшляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації органу який надав дозвіл (у разі їх наявності) та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці відповідного органу в мережі Інтернет.
42. На письмовий запит громадськості їй можуть надаватися для ознайомлення стенограми, аудіо -, відеозаписи громадських слухань, повний текст прийнятого рішення з його обґрунтуванням та інші матеріали, що мають відношення до громадського обговорення.
43. Суб’єкт який приймає рішення забезпечує збереження матеріалів громадського обговорення та документації на підставі якої було прийняте рішення, в порядку встановленому законодавством для документів, що утворюються в процесі діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій.
Особливості процедури громадського обговорення проектів актів нормативно-правового характеру
44. Проекти рішень зазначених у підпунктах 1, 2 пункту 5 цього Порядку оприлюднюються з метою одержання та врахування пропозицій та зауважень від громадськості.
45. Про оприлюднення проекту рішення з метою одержання пропозицій та зауважень розробник цього проекту повідомляє громадськість.
Повідомлення про оприлюднення проекту рішення повинно містити:
- стислий виклад змісту проекту рішення;
- поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту рішення та інших органів, до яких відповідно до законодавства або за ініціативою розробника надсилаються пропозиції та зауваження;
- інформацію про спосіб оприлюднення проекту рішення (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект рішення, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений пунктом 49 цього Порядку.
- інформацію про строк, протягом якого приймаються пропозиції та зауваження від громадськості;
- інформацію про спосіб надання громадськістю зауважень та пропозицій.
46. Строк громадського обговорення, протягом якого від громадськості приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту рішення і не може бути меншим ніж 30 днів та більшим ніж 90 днів з дня оприлюднення проекту рішення.
47. Повідомлення про оприлюднення проекту рішення з метою одержання зауважень і пропозицій та проект рішення оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту рішення в мережі Інтернет.
При визначенні друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються повідомлення та проект рішення:
- надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації;
- забезпечується відповідність сфери можливого впливу на довкілля внаслідок реалізації рішення сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.
Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, повідомлення про оприлюднення та проект рішення, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.
Місцеві програми, плани дій, стратегії та інші програмні документи також розміщуються на дошках оголошень відповідних місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, або в інших громадських місцях.
На дошках оголошень та на офіційних сторінках суб’єкту, який приймає рішення в мережі Інтернет повідомлення про оприлюднення та проект рішення розміщується протягом усього періоду, з моменту оприлюднення до завершення громадського обговорення.
48. Витрати, пов’язані з оприлюдненням документів, зазначених у цьому пункті, фінансуються за рахунок розробників рішень або органів, які оприлюднюють ці документи.
49. Проект рішення оприлюднюється не пізніше п’яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту.
50. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту рішення, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов’язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту рішення повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
51. Оприлюднення проекту рішення з метою одержання зауважень і пропозицій не виключає можливості проведення громадських слухань та будь-яких інших форм проекту громадського обговорення.
Особливості громадського обговорення в процесі оцінки впливу на навколишнє середовища (ОВНС) та підготовки висновків державної екологічної експертизи
52. Громадське обговорення в процесі прийняття рішення щодо розміщення, будівництва, реконструкції об’єкта чи здійснення іншої діяльності, яка справляє чи може справити негативний вплив на стан довкілля відбувається протягом 2-х основних стадій: стадії підготовки матеріалів ОВНС та стадії державної екологічної експертизи.
53. Громадське обговорення відбувається у формі коментування та громадських (публічних) слухань.
Для видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку проведення громадських слухань на стадії підготовки матеріалів ОВНС є обов’язковим.
Широта обговорення повинна визначатися масштабами очікуваного впливу.
Протягом громадського обговорення може проводитись декілька слухань.
54. На стадії підготовки матеріалів ОВНС громадське обговорення розпочинається з моменту публікації Заяви про наміри, складеної відповідно до вимог чинного законодавства.
Тривалість громадського обговорення (коментування та проведення громадських слухань) на цій стадії не може бути меншою 30 днів з моменту публікації Заяви про наміри.
Обов’язкові громадські слухання проводяться не раніше ніж за 15 днів з моменту надання громадськості проекту матеріалів ОВНС та іншої документації для ознайомлення та розгляду, та оприлюднення оголошення про їх проведення.
55. На стадії державної екологічної експертизи громадське обговорення продовжується з моменту подання документації органу, який здійснює державну екологічну експертизу та публікації цим органом інформації (оголошення) про проведення державної екологічної експертизи.
56. В процесі державної екологічної експертизи можуть проводитись громадські (публічні) слухання та відкриті засідання.
Участь громадськості в процесі екологічної експертизи також може здійснюватись шляхом виступів у засобах масової інформації, включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи, тощо.
Тривалість обговорення на цій стадії не може бути меншою 15 днів з моменту публікації інформації про проведення державної екологічної експертизи.
57. Публікація Заяви про наміри та інформації про проведення державної екологічної експертизи здійснюються відповідно до пунктів 14, 15 цього Порядку.
58. Громадські слухання проводяться відповідно до вимог пунктів 21-36 цього Порядку.
59. Протягом громадського обговорення організатор громадського обговорення та орган, який затверджує відповідні висновки державної екологічної експертизи повинні забезпечити безкоштовний доступ громадськості до всієї інформації, яка стосується процесу прийняття рішення (матеріалів ОВНС та іншої документації), наявної на момент реалізації процедури громадського обговорення і по мірі її надходження, за винятком виключень що застосовуються у доступі до інформації.
Така інформація повинна, принаймні включати наступне:
- опис промислового об’єкта, фізичні та технічні характеристики запропонованої діяльності, включаючи оцінку передбачуваних відходів і викидів;
- опис найбільш суттєвих факторів впливу на навколишнє середовище;
- опис заходів, передбачених для запобігання та/або зменшення впливу, включаючи викиди;
- популярне резюме вищезгаданого;
- огляд основних альтернатив, розглянутих заявником; і
- іншу, передбачену законодавством документацію, яка подається до органу, який затверджує висновки державної екологічної експертизи та наявна на момент звернення громадськості.
Доступ громадськості до інформації забезпечується шляхом розміщення її для ознайомлення у місцях доступних для громадськості на території, на яку поширюється вплив діяльності щодо якої розробляється документація. Зазначена інформація може розміщуватись для ознайомлення приміщеннях відповідних органів місцевої влади та місцевого самоврядування, Орхуських центрах, та у відповідних територіальних органах, які затверджують висновки державної екологічної експертизи, а також у мережі Інтернет.
Громадськості надається можливість робити копії та виписки з наданої документації, а також можливість ознайомлення з інформацією за місцем розміщення.
60. Матеріали врахування думки громадськості в процесі ОВНС та державної екологічної експертизи повинні містити:
відомості про опублікування в засобах масової інформації Заяви про наміри і проведення громадських обговорень;
письмові та інші документи звернень громадськості;
перелік матеріалів, представлених з боку замовника і виконавця ОВНС на розгляд громадськості, перелік питань, пропозицій та зауважень громадян, обґрунтовані відповіді;
узагальнені рішення про враховану частину громадських пропозицій (зауважень) та обґрунтування, що стосуються неврахованої їх частини (у формі таблиці, де зазначається пропозиція та інформація про її врахування);
рішення громадської експертизи (якщо вона проводилась).
61. Внесення змін до матеріалів ОВНС за результатами громадського обговорення здійснюється за замовником і генпроектувальником. Мотиви неврахування тих чи інших рішень пропозицій (зауважень), надаються громадськості.
Особливості громадського обговорення в процесі надання дозволів, що стосуються довкілля
62. Громадське обговорення в процесі надання дозволів, що стосуються довкілля здійснюється відповідно до цього Порядку з урахуванням процедур надання окремих дозволів визначених законодавством.
63. Суб’єкти, які приймають рішення забезпечують оприлюднення заяв (повідомлень) про намір отримати дозвіл з врахуванням вимог пунктів 14, 15 цього Порядку.
64. Суб’єкти, які приймають рішення забезпечують оприлюднення наданих дозволів з врахуванням вимог пункту 41 цього Порядку.
65. Для забезпечення ефективного надання інформації громадськості можуть створюватись реєстри (в тому числі електронні) заяв (повідомлень) про намір отримати дозвіл та наданих дозволів.
Оскарження рішень та відповідальність за недотримання вимог Порядку
66. Рішення з питань, що стосуються довкілля, не може бути прийняте або схвалене уповноваженим на це органом або його посадовою особою, якщо проект рішення або заява про наміри реалізації діяльності не були оприлюднені.
67. Якщо рішення з питань, що стосуються довкілля, підлягає державній реєстрації в органах юстиції, у разі виявлення факту не оприлюднення проекту рішення, орган юстиції відмовляє в державній реєстрації рішення з питань, що стосуються довкілля, або не пізніше десяти робочих днів з дня виявлення факту скасовує прийняте рішення про державну реєстрацію цього рішення.
68. В разі порушення порядку проведення громадських слухань вони можуть бути визнанні такими що не відбулись суб’єктом, що приймає рішення, вищестоящим органом або судом у порядку встановленому законодавством.
69. Рішення з питань, що стосуються довкілля, прийняті з порушення вимог цього Порядку можуть бути оскаржені та скасовані суб’єктом, що прийняв рішення, вищестоящим органом або судом у порядку встановленому законодавством.
Скасування рішення з питань, що стосуються довкілля, прийнятого з порушенням вимог цього Порядку, є підставою для скасування наступних рішень, прийнятих на основі чи із врахуванням рішення, що було скасовано.
70. Особи винні у порушені цього Порядку несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.
Документ був розроблений в рамках проекту «Допомога Україні у впровадженні Конвенції Еспо та Оргуської конвенції», за фінансової підтримки Європейської Комісії.
