Українське питання розглядається органами Оргуської конвенції із 2004 року, і з того часу на усіх Нарадах Сторін Конвенції міжнародне співтовариство із сумом констатувало порушення Україною своїх зобов’язань.
1 липня 2011 року рішення 4-ї Наради Сторін щодо України втретє підтвердило ігнорування Україною рекомендацій щодо належного впровадження положень Оргуської конвенції щодо участі громадськості, висловлених визнаними незалежними експертами у сфері екологічного права, які формують Комітет.
За день до того як Нарада Сторін у Молдові ухвалила своє останнє рішення щодо України, заступник міністра охорони навколишнього природного середовища України урочисто оголосив, що уряд України щойно прийняв новий нормативний акт (Постанова КМУ № 771), який регулює питання участі громадськості у прийнятті екологічно важливих рішень, спрямований на реалізацію та впровадження принципів і положень Оргуської конвенції в національне законодавство, сподіваючись, що це переконає Сторони Конвенції не вводити міжнародні санкції щодо України. Сторони не змінили суті свого рішення, керуючись такою новою і не перевіреною інформацією, але все ж відзначили цей факт і внесли відповідні зміни в резолютивну частину свого рішення.
У рішенні 2011 року Нарада Сторін винесла попередження Україні, але також ухвалила, що попередження буде скасовано 1 червня 2012 року, якщо Сторона повною мірою реалізує заходи, передбачені рішенням Наради Сторін II/5b, повідомить секретаріат про цей факт та представить відповідні підтвердження до 1 квітня 2012 року. Крім цього, Нарада Сторін застерегла Україну, що в разі незабезпечення повного виконання рішення, винесеного у 2005 році, і відповідно рекомендацій Комітету із дотримання у 2014 році Нарада Сторін розгляне питання про призупинення для України спеціальних прав і привілеїв, наданих Україні згідно Конвенції.
Нормативний акт про участь громадськості, прийнятий урядом напередодні рішення Наради Сторін, був якісним документом, підготовленим в рамках проекту фінансованого Європейською Комісією групою вітчизняних і зарубіжних експертів. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України зробило усе можливе в межах своїх повноважень, щоб він був ухвалений до зустрічі Сторін у Молдові, що і було досягнуто. Він був прийнятий і підписаний на засіданні уряду 29 червня 2011 року, про що було оголошено в Кишиневі. Втім після його прийняття і підписання, його текст був сильно змінений (логічний і послідовний документ на 23 сторінки був скорочений до 6 сторінок суперечливих положень) під тиском кількох впливових міністрів. У результаті документ зробив змістовну участь громадськості іще менш можливою, ніж раніше.
У лютому 2012 року ЕПЛ оскаржила цей акт в суді, спираючись на порушення процедури прийняття подібних актів. (Після того, як акт був підписаний урядом жодні зміни, навіть граматичні, не допускаються. Якщо є необхідність змінити проект, він повинен пройти засідання уряду ще раз, а не переписуватися «під столом» двома або трьома впливовими чиновниками). Суд погодився. 25 квітня 2012 рішенням суду Постанова КМУ № 771 була визнана незаконною. На сьогодні триває розгляд цього питання у касаційній інстанції.
Тим не менш, задовго до квітня уряд забув про акт, прийнятий з єдиною метою – виграти час і уникнути міжнародних санкцій. З листопада 2011 року тій же групі експертів було доручено розробити новий Закон України «Про оцінку впливу на навколишнє середовище» (закон про ОВНС), який би повністю виконував рекомендації Комітету з дотримання Орхуської конвенції. Як і проект акту, згаданий вище, проект закону, розміщений на даний момент на урядовій веб-сторінці для громадського обговорення, є цілісним і послідовним законодавчим актом, але він ще не був навіть представлений в парламенті, не говорячи вже про прийняття парламентом. Цей законопроект був представлений в Секретаріат Орхуської конвенції 1 травня – після крайнього терміну 1 квітня. Секретаріат Конвенції попередньо розглянув звіт України із приєднаним проектом закону, і саме виходячи із того, що для виконання рекомендацій розробки хорошого проекту недостатньо, необхідним є саме прийняття нормативного акту, повідомив Уряд про недостатність вжитих заходів і надав можливість випривитися до кінця червня, тобто до безпосередньо дати, коли у питанні зняття попередження буде поставлена крапка Комітетом.
У відповідь на цей лист, Мінприроди розробило новий законопроект і зареєстрували його у парламенті за № 10651 від 21.06.2012, який іншим чином регулює питання оцінки впливу на довкілля (зокрема, знову повертаючись до інституту державної екологічної експертизи). За кілька днів до засідання Комітету саме цей проект був надісланий до Секретаріату Конвенції.
29 червня 2012 р. Комітет з дотримання Оргуської конвенції встановив, що Україна не надала достатніх доказів здійснення попередніх рекомендацій Сторін Конвенції і тому санкція, накладена на Україну останньою Нарадою Сторін Конвенції влітку минулого року в Кишиневі – попередження, залишається в силі. Такий висновок Комітету ґрунтувався в основному на відсутності посилань у українському звіті саме на прийняті акти парламенту чи уряду. Щодо змісту нашвидкуруч розробленого проекту закону говорить вже висновок головного науково-експертного управління, який влучно вказує на велику кількість недоліків проекту і рекомендує повернути його на доопрацювання.
Громадськість України, яка із 2004 року слідкує за цим процесом, закликає можновладців нарешті одуматися. Адже найсуровіша санкція, яка зараз нависла над Україною, – позбавлення прав і привілеїв, – ще не була застосована за всю історію Конвенції до жодної країни, і її накладення надзвичайно негативно відобразиться на міжнародному іміджі нашої держави, який і так не є бездоганним. На сьогоднішній день відсутність політичної волі ухвалити потрібні рішення – єдина причина ганебної ситуації із Україною в рамках Оргуського режиму. За останні три роки національними та іноземними експертами були розроблені численні стратегії та акти, здатні налагодити правову та інституційні бази та практику правозастосування, необхідні для належного впровадження Конвенції.
Підготувала Єлизавета Алексєєва,
в. о. керівника юридичного відділу,
провідний юрисконсульт МБО «Екологія – Право – Людина»
