У Львові обговорили здобутки та прогалини в реалізації екологічних прав громадян
Восени 2001-го року набула чинності Оргуська конвенція Європейської Економічної Комісії ООН про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля. Про те, як її положення реалізовуються в нашій державі говорили 21 грудня представники влади та громадськості під час круглого столу “20 років екодемократії: поступ України”.
Головний висновок, якого дійшли учасники дискусії: попри наявність «точкових» проблем, громадяни дедалі частіше використовують інструменти екодемократії для захисту своїх прав. Позитивним є те, що протягом останніх років у державі запрацювали кілька європейських за духом і змістом законів, що розширюють перелік можливостей впливу громадян на рішення влади чи намірів бізнесу щодо ведення різної господарської діяльності.
Як відзначив голова парламентського Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, Верховна Рада готується до розгляду законопроєкту #5339 (про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря). “Ми передбачили в окремій статті посилення участі громадськості в процесі видачі дозволу на викиди на етапі підготовки документів. Закладено норму, що порушення порядку залучення громадськості, або порушення порядку врахування її позиції може бути підставою для відмови у видачі дозволу”, – наголосив Бондаренко.
Голова Екокомітету також наголосив на тому, що подібні положення профільний Комітет планує включати і в інші свої законодавчі ініціативи з тим, що комплекно врегулювати екологічні права (доступ до інформації, участь в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя) в законодавстві України.
Юристки МБО “Екологія-Право-Людина” Єлизавета Алексєєва та Ольга Мелень-Забрамна та Галина Лєвіна із ГО “ЕкоПраво-Київ” зробили детальний огляд законодавчих прогалин по трьох стовпах Оргуської конвенції та висловили надію на конструктивну співпрацю із профільним Комітетом у цих сферах.
Водночас Сергій Вихрист (експерт проєктів ЄС) нагадав, що свого часу, у 2016-17 роках, ухвалення законів “Про оцінку впливу на довкілля” та “Про стратегічну екологічну оцінку” багатьма асоціювалося з передумовами запровадження Європейським Союзом безвізу для громадян України. “Наразі маємо виклики промислового безвізу, Європейського зеленого курсу тощо. Тож актуальність інструментів “горизонтального” законодавства ЄС та положень Оргуської конвенції, що лежать в основі цього законодавства, лише зростає”, – зазначив він.
За словами Дмитра Скрильнікова (ГО “Бюро екологічних розслідувань”), в Україні тривалий час формувались інститути демократій та механізми діалогу бізнеса, влади та громадськості. “Однак зараз, коли в громадськості з’явилися реальні можливості впливу на прийняття екологічно-значимих рішень, з’явилися і ті, кому це стало не до вподоби, – зауважив він. – Поряд з питанням реалізації прав на доступ до екологічної інформації, участь громадськості та доступ до правосуддя, передбачених Оргуською конвенцією не менш актуальними стали питання переслідування осіб, які захищають свої екологічні права. Ці переслідування набувають різних форм від дискредитації та погроз до судового переслідування і навіть прямого насильства”, – наголосив Скрильніков.
Організатори круглого столу:
– Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування,
– Міжнародна благодійна організація “Екологія-Право-Людина”.
***
Довідково
Мета Оргуської конвенції – сприяти захисту права кожної людини нинішнього і майбутніх поколінь жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров’я та добробуту. Кожна держава-підписант конвенції гарантує права на доступ до інформації, на участь громадськості в процесі прийняття рішень і на доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища. Україна – одна перших держав, що підписала конвенцію та ратифікувала її.
