У цей період нашої історії, коли Україна стикається з повномасштабним вторгненням з боку Росії, важливо не тільки фіксувати наслідки агресії, але й планувати, що робити із відходами, що утворилися під час війни, щоб мінімізувати вплив цих відходів на довкілля та повернути їх у виробництво чи будівництво.
Руйнування інфраструктури та промислових об’єктів супроводжується викидами токсичних речовин і утворенням небезпечних відходів. Тому від безпечної утилізації чи видалення таких відходів залежить не лише елементів довкілля, але й здоров’я людей. Інформація про обсяги та склад цих відходів, їхнє поширення та вплив на довкілля – це ключовий компонент, щоб підрахувати масштаб екологічної кризи та спрогнозувати її наслідки.
Правильне планування управління відходами руйнації може сприяти ключовим елементом в плануванні відбудови та відновлення економіки після закінчення війни, згідно найкращих практик кругової економіки, сталого розвитку та зеленої відбудови.
Таким чином, збір, аналіз інформації про відходи руйнації – це не просто вимога часу, але й важливий етап в розумінні масштабів та наслідків вторгнення. Це крок до відновлення.
Важливо, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1073 затверджено Порядок поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків (далі – Порядок). Цей Порядок визначає механізм поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд, об’єктів незавершеного будівництва, об’єктів благоустрою внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, з метою запобігання та зменшення негативного впливу таких відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини.
Згідно із цим Порядком, операції з поводження з відходами від руйнувань включають:
1) первинне розчищення територій (збирання відходів від руйнувань, зокрема за можливості – сортування окремих компонентів відходів від руйнувань);
2) перевезення (транспортування) відходів від руйнувань від місця їх утворення до об’єктів поводження з відходами або місць тимчасового зберігання;
3) остаточне (після виконання робіт з демонтажу пошкоджених (зруйнованих) об’єктів) розчищення та прибирання територій (у разі потреби);
4) зберігання відходів від руйнувань на місцях тимчасового зберігання або на інших об’єктах поводження з відходами (до їх утилізації чи видалення);
5) оброблення (перероблення) відходів від руйнувань та/або їх знешкодження (у разі потреби);
6) утилізація відходів від руйнувань (використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів);
7) видалення відходів від руйнувань, включаючи їх захоронення.
Відповідно до п. 17 Порядку, не допускається зберігання відходів від руйнувань поза межами визначених місць їх тимчасового зберігання або об’єктів поводження з відходами.
Контроль виконання приписів цього Порядку є важливим елементом забезпечення екологічної та соціальної безпеки в умовах війни.
Наголошуємо, що у відповідності Порядку, за технічної можливості під час розчищення територій слід організовувати сортування або роздільне збирання відходів від руйнувань (їх окремих компонентів) безпосередньо на місці їх утворення. Не допускається збирання відходів від руйнувань в контейнери для побутових відходів або для роздільного збирання окремих видів відходів.
Першочергово уповноваженим органом організовуються роботи (операції) з розчищення територій населених пунктів, а саме:
1) вулиць і доріг населених пунктів (насамперед – доріг загального користування, що проходять через територію населеного пункту, магістральних вулиць і доріг);
2) територій, прилеглих до об’єктів соціальної інфраструктури (закладів освіти; закладів охорони здоров’я, закладів соціального захисту населення), будівель адміністративного призначення (зокрема надання адміністративних послуг, розміщення органів управління) та сил цивільного захисту, зокрема пожежно-рятувальних підрозділів та аварійно-рятувальних служб;
3) прибудинкових територій багатоквартирних будинків, гуртожитків тощо.
Порядок також визначає, що у разі коли власник/управитель об’єкта, має намір самостійно здійснити розчищення територій, що включає збирання відходів від руйнувань, їх сортування за місцем утворення (за можливості) та перевезення (зокрема із застосуванням спеціальної техніки) до об’єктів поводження з відходами або місць тимчасового зберігання, такі роботи можуть бути розпочаті після отримання за зверненням власника/управителя від уповноваженого органу інформації про завершення невідкладних робіт відповідно до Порядку.
Щодо місць тимчасового зберігання, зокрема, визначається, що під час організації місць тимчасового зберігання слід передбачити відповідну організацію території, зокрема передбачити ділянки, призначені для тимчасового зберігання, сортування, оброблення (перероблення), тимчасового зберігання отриманої вторинної сировини (зокрема для розміщення дробильно-сортувальних та інших установок, а також тимчасових споруд, необхідних для здійснення операцій з поводження з відходами від руйнування). Відходи від руйнувань після сортування можуть бути використані як вторинні матеріальні чи енергетичні ресурси. Під час зберігання відходів від руйнувань забороняється їх змішування. Зберігання відходів слід здійснювати у спосіб, що забезпечує можливість безперешкодного навантаження на транспортний засіб для вивезення відходів з місць їх тимчасового зберігання.
Важливо, що будівельні вироби (продукція), отримана з використанням відходів від руйнувань повинна відповідати вимогам Технічного регламенту будівельних виробів (продукції), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1764, а уповноважений орган зобов’язаний вживати заходів щодо повторного використання основних компонентів відходів від руйнувань (після їх оброблення (перероблення) – у разі потреби) під час реалізації проектів будівництва, щодо яких він є замовником будівництва, та сприяти використанню відходів від руйнувань іншими замовниками будівництва.
Детальніше із приписами та вимогами Порядку можна ознайомитись за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1073-2022-п#Text .
Для збору інформації про виконання приписів цього Порядку, нами було проведено збір даних щодо ситуації із відходами руйнації, виконанням приписів Порядку у Чернігівській і Харківській областях.
Що стосується Чернігівської області, нами було отримано 30 відповідей від органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади. Ключові дані, отримані із наданих нам відомостей:
Чернігівська ОВА проінформувала, що не приймала рішень про розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань.
У 15 об’єднаних територіальних громадах після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року відходи від руйнувань в ході бойових дій або ліквідації їх наслідків відсутні, а рішення про розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань не приймались.
У 2 об’єднаних територіальних громадах відходи руйнації, які утворилися на зруйнованих або пошкоджених обʼєктах, що виникли внаслідок збройної агресії РФ, знаходяться на місці знаходження пошкоджених або зруйнованих обʼєктів, робота із утилізації, переробки чи роздільного збирання таких відходів унеможливлена через активні бойові дії та безпосередню близькість до кордону із РФ, а рішення про розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань не приймались.
У 5 об’єднаних територіальних громадах відходи руйнації були використані власниками зруйнованих будинків, місцевими мешканцями як вторинна сировина і таким чином ліквідовані, небезпечних речовин серед таких відходів виявлено не було, а рішення про розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань не приймались.
На території 1 об’єднаної територіальної громади відходи руйнації повністю було вивезено на вже існуючі паспортизовані місця вивезення відходів (далі – МВВ). Небезпечних відходів, з решток руйнувань, внаслідок бойових дій не виявлено, а рішення про розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань не приймались.
На території 1 об’єднаної територіальної громади відходи руйнації, після відсортування відходів деревини, відходів придатних для ремонту і відновлення, було вивезено на вже існуючі паспортизовані МВВ. Небезпечних відходів, з решток руйнувань, внаслідок бойових дій не виявлено, а рішення про розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань не приймались.
У 1 об’єднаній територіальній громаді видалення відходів від руйнувань проводиться на паспортизовані та не паспортизовані місця видалення твердих побутових відходів. Відходи, які містять складові у вигляді: будівельних розчинів, бою цегли, черепашнику, кераміки використовуються на підсипку грунтових доріг. Рештки деревини, за рішенням власника, можуть видалятись на місця видалення ТПВ або сортуватись для використання в якості палива. Рішення про розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань не приймались. Для таких цілей використовується не паспортизоване сміттєзвалище, рішення про виділення земельної ділянки під яке приймалось в 90-х роках. Небезпечних відходів, з решток руйнувань, внаслідок бойових дій не виявлено, а рішення про розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань не приймались.
У одній об’єднаній територіальній громаді було прийнято рішення визначення тимчасового місця зберігання відходів руйнації.
Стосовно Харківської області, ми отримали 13 відповідей від органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади. Ключові дані, отримані із наданих нам відомостей:
В 6 об’єднаних територіальних громадах після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року відходи від руйнувань в ході бойових дій або ліквідації їх наслідків відсутні, а рішення про розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань не приймались.
У 1 об’єднаній територіальній громаді робота із утилізації, переробки чи роздільного збирання таких відходів унеможливлена через активні бойові дії та безпосередню близькість до кордону із РФ, а рішення про розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань не приймались.
У 1 об’єднаній територіальній громаді відходи руйнації були використані власниками зруйнованих будинків, місцевими мешканцями як вторинна сировина і таким чином ліквідовані, небезпечних речовин серед таких відходів виявлено не було, а рішення про розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань не приймались.
На території 1 об’єднаної територіальної громади послуга із вивезення твердих побутових відходів надається місцевим комунальним підприємством, у ході розчищення роздільне збирання та сортування не здійснюється, вивіз здійснюється на вже існуюче паспортизоване МВВ. Небезпечних відходів, з решток руйнувань, внаслідок бойових дій не виявлено, а рішення про розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань не приймались.
На території 1 об’єднаної територіальної громади після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року відходи від руйнувань в ході бойових дій або ліквідації їх наслідків відсутні, а місцем для тимчасового зберігання відходів від руйнувань визначено вже існуючий комплекс по управлінню комунальними відходами.
На території 1 об’єднаної територіальної громади відходи руйнації, після відсортування відходів деревини, відходів придатних для ремонту і відновлення, вивозяться на вже існуючі паспортизовані МВВ. Небезпечних відходів, з решток руйнувань, внаслідок бойових дій не виявлено, а рішення про розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань не приймались.
У 1 об’єднаній територіальній громаді роботи зі збирання та вивезення відходів війни здійснює комунальне підприємство міської ради. Відходи вивозяться на визначений сектор на звалищі ТПВ. Факти тимчасового розміщення твердих побутових відходів, відходів руйнації поза межами існуючих місць видалення відходів, відсутні. Роботи із сортування та роздільного збирання відходів від руйнувань (їх окремих компонентів) безпосередньо на місці їх утворення – не проводились.
Аналізуючи зібрані дані щодо ситуації із відходами руйнації в Чернігівській та Харківській областях, можна визначити різноманітні підходи, які приймають місцеві органи влади. У обох областях відсутні рішення щодо розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань. З цього випливає, що спеціальних місць органи місцевого самоврядування не створюють, залишають ці відходи на місці їх утворення чи вивозять на існуючі об’єкти зберігання чи видалення ТПВ.
Також, вартою уваги є поширеність практики повторного використання та рециклінгу відходів для ремонту та відбудови пошкоджених об’єктів, та вивезення відходів руйнувань на вже існуючі місця видалення відходів.
Важливо відзначити, що в обох областях деякі територіальні громади зіткнулися із складнощами поводження з відходами руйнації через активні бойові дії та безпосередню близькість до кордону з РФ. Це створює додаткові виклики у вирішенні питань пов’язаних із відходами руйнації.
У цілому, зараз відбувається пошук оптимальних рішень, проте необхідно забезпечити координацію та співпрацю між різними рівнями влади для ефективного вирішення проблем, пов’язаних із відходами руйнації в умовах війни.
Також слід більш активно інформувати органи влади на місцях щодо приписів Порядку, адже із відповідей виглядає, що місцеві адміністрації та органи влади не дуже обізнані із своїми обов’язками щодо управління такими відходами.
