На конференції в Москві кліматологи розглянули проблеми адаптації до зміни клімату
Виходячи з потреб наукового обговорення проблем адаптації, обміну міжнародним досвідом і планами в області адаптації, вироблення пріоритетів досліджень в області адаптації Російська Федерація організувала міжнародну конференцію з проблем адаптації до змін клімату (Паік-2011).
Ідея проведення в Москві такого форуму була висловлена в червні 2010 року на зустрічі “великої вісімки” в канадському Мускоке. У декларації “великої вісімки” було зазначено, що необхідно більш ретельно вивчити вплив кліматичних змін на глобальному, державному та регіональному рівнях, а також можливості для адаптації до них, обмінятися національним досвідом і планами адаптації на конференції в Росії.
7-9 листопада 2011 року у Центрі міжнародної торгівлі в Москві міжнародна наукова конференція зібрала більше 600 представників із 33 країн світу. Серед них, керівник Росгідромету Олександр Фролов, який очолив організаційний комітет, глава Міжурядової групи експертів зі зміни клімату Раджендра Пачаурі, спецпредставник Генерального секретаря ООН з питань зменшення небезпеки лих Маргарета Вальстрем, Генеральний секретар Всесвітньої метеорологічної організації Мішешь Жарро, представники Світового банку, ЮНЕП, російські та зарубіжні кліматологи і метеорологи , політики, чиновники, економісти і бізнесмени, представники громадськості. Представники МБО «Екологія-Право-Людина» також взяли участь у цьому заході.
Протягом трьох днів відбувалось всебічне обговорення та наукове обґрунтування заходів адаптації до подій і очікуваних кліматичних змін та обмін міжнародним досвідом і планами в області адаптації. Були представлені такі основні тематичні напрямки: оцінка впливу змін клімату на сталий розвиток, вразливість, ризики, збитки і вигоди, можливості адаптації до поточних і очікуваних кліматичних змін, великомасштабних погодних аномалій та їх наслідків, включаючи розвиток систем спостережень і систем раннього попередження, а також визначення нових підходів, які можуть внести свій вклад у збереження стабільного клімату.
В даний час доведено, що на Землі відбувається підвищення глобальної температури. За оцінкою Міжурядової групи зі зміни клімату, за 20 століття середня температура на планеті збільшилася на 0,8 градуса, при цьому це потепління з високим ступенем ймовірності пов’язане з викидами парникових газів в результаті діяльності людини. За оцінкою експертів, щоб уникнути непередбачуваних наслідків, необхідно утримати потепління в межах не більше 2 градусів до 2050 року.
Глобальне потепління означає не тільки зростання температури сам по собі, але і почастішання екстремальних явищ погоди, таких як повені, урагани, посухи, випадки екстремально сильної спеки або холоду.
Глава Росгідромету зазначив, що серед наслідків глобального потепління найбільш серйозну загрозу представляє зростання числа і інтенсивності екстремальних погодних явищ – посух, повеней, хвиль тепла. Зокрема, в Росії економічний збиток від аномально жаркого літа 2010 року склав близько 250-280 мільярдів рублів».
«Нам потрібно добитися прориву в управлінні кліматичними ризиками. Вирішення цих завдань неможливе без інтеграції науки, політики та практичної діяльності”, – сказав Фролов. За його словами необхідно перевести градуси, які зрозумілі кліматологам в поняття і величини, які можуть послужити основою для прийняття рішень політиками і чиновниками.
За словами Фролова, для адаптації до змін клімату недостатньо лише оцінити очікуваний вплив. Необхідно знати, коли, де, що саме потрібно робити, і скільки це коштує. Практика державного управління в сфері адаптації потребує економічного обгрунтування заходів з адаптації, в оцінці впливу кліматичної інформації на ефективність господарської діяльності, щодо оцінки кліматичних ресурсів в умовах мінливого клімату, у створенні правових та економічних механізмів приватно-державного партнерства в області адаптації. Тому необхідно докласти максимальних зусиль для скорочення величезного на сьогоднішній день розриву між потребами в кліматичній інформації та можливостями кліматичної науки.
Доповідачами під час пленарних засідань, неодноразово зазначалось, що лише своєчасні попереджувальні заходи з адаптації зможуть сприяти зниженню ризиків і потенційної шкоди, пов’язаних з погодно-кліматичними впливами, в тому числі в умовах мінливого клімату, та отримання можливих додаткових вигод. При виробленні спільних міжнародних дій у відношенні до адаптації до змін клімату важливо враховувати забезпеченість стійкості економік країн до кліматичних змін, весь комплекс потенційних втрат і вигод від пропонованих дій. Необхідні додаткові дослідження для оцінки впливу кліматичних змін на глобальному, регіональному, національному та субнаціональному рівнях, розробка варіантів дій з адаптації, включаючи інфраструктурні та технологічні інновації, залучення бізнесу в дії по адаптації, а також облік проблеми корінних і малих народів, що проживають в кліматично уразливих регіонах в контексті адаптації.
Під час роботи в секціях, вчені представили нові підходи до вирішення проблеми стабілізації сучасного клімату з використанням так званих геоінженерних технологій, включаючи використання стратосферних аерозолів. На думку вчених, поряд із заходами щодо скорочення антропогенних викидів парникових газів, технології регулювання потоку сонячної радіації та інтенсифікації поглинання парникових газів з атмосфери можуть дати певний внесок у зниження зростання глобальної температури і її стабілізацію. Такі нові технології, поряд з розширенням можливостей світового співтовариства з захисту глобальної кліматичної системи, можуть також знизити масштаб негативних наслідків кліматичних змін і масштаб дій з адаптації. Разом з тим, при розробці нових технологій повинна бути проявлена максимальна обережність.
За результатами роботи конференції було напрацьовано ряд важливих рекомендацій у сфері адаптації, які плануються представити на зустрічі Сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, що відбудеться в кінці листопада-початку грудні в Дурбані.
Підготувала Наталія Шпег,
юрисконсульт 1-ої категорії ЕПЛ
