Можна побитися об заклад, що після свят в українців накопичилося немало сміття, серед якого є велика частка поліетилену. На жаль, у той час, коли у світі використання цього матеріалу скорочується або взагалі забороняється, в Україні про це мова поки що не йде. Автор: Вікторія Доскіч Екологія 19:59, 03 січня 2017 1168 ПРОЧИТАТИ ПІЗНІШЕ Щорічно на поверхню нашої планети людство викидає понад 150 мільйонів тон поліетилену / Фото velkr0 via flickr.com Щорічно на поверхню нашої планети людство викидає понад 150 мільйонів тон поліетилену / Фото velkr0 via flickr.com Сьогодні поліетилен є невід’ємною частиною сучасного життя. Кожна людина користується ним щодня, адже він входить до складу пакетів, одягу, пластмасових виробів, обгорток на цукерках, пляшок з-під мінеральної води, лінолеуму і тисяч інших предметів постійного вжитку. Втім, багато країн вже усвідомлюють, що потрібно скорочувати використання цього матеріалу, переробляти його і використовувати повторно, а деякі вже виходять на рішення його заборонити взагалі. На жаль, Україна у цьому питанні поки що пасе задніх. Небезпечна речовина Щорічно на поверхню нашої планети людство викидає понад 150 мільйонів тон поліетилену. Такі цифри вражають, якщо врахувати, що цей матеріал розкладається щонайменше 200 років. Тобто весь цей час використані пакети чи пляшки лежать на полігонах для сміття та виділяють в ґрунт шкідливі речовини. А їх є чимало: переважна більшість полімерів, що використовуються у виробництві, містять хімічні сполуки, які утворюються в процесі синтезу, і потенційно спроможні негативно впливати на стан довкілля. Деякі види поліетилену можуть виділяти токсичні речовини та містити залишки каталізаторів – шкідливих для здоров’я людини сполук важких металів. Використані вироби з полімерних матеріалів важко утилізувати, при цьому, в процесі утилізації чиниться істотний негативні вплив на навколишнє середовище. В Україні лише 10% відходів полімерних матеріалів переробляються, – решта накопичуються на полігонах та місцевих сміттєзвалищах. Часто, через перенавантаження звалищ, відходи починають спалювати. Під час цього процесу, полімерні матеріали забруднюють навколишнє середовище отруйними речовинами – діоксинами та іншими токсичними речовинами. Виправити ситуацію Хоча в Україні ситуація з використанням та переробкою поліетилену вкрай складна, вихід все ж є, кажуть експерти. Найперше, радять українцям замість одноразових пакетів використовувати тканинні сумки. Їх можна брати з собою кожного разу, збираючись у магазин. Крім того, більшість супермаркетів вже самі пропонують покупцям таку альтернативу: бо ж біля звичних пакетів біля каси висять і такі багаторазові сумки. Щоправда, коштують вони дорожче, і це часто стає вагомим фактором при виборі того чи іншого продукту. Втім, якщо порахувати, скільки пакетиків зберігається у кожного з нас вдома, виходить, що на них витрачено не менше, аніж було б придбати таку багаторазову річ, як тканинна сумка. Читайте також Сортування сміття в Україні: вийти на новий рівень Та й, за словами експертів, якщо вже брати приклад з європейців, то у питанні багаторазового використання речей, у тому числі, сумок, можна робити це найперше – бо це зовсім не потребує якихось особливих зусиль. «У більшості країн Європи люди ходять на закупи зі своїми сумками, якщо ж їх немає, то такі торбинки можна купити безпосередньо в магазині. Такий сервіс вже є і в Україні. Єдина різниця, європейці куплять цю сумку скільки б вона не коштувала, бо це вигідно і не шкодить навколишньому середовищу. А в Україні всі зважають на те, що ця сумка на декілька гривень дорожча. Це звичайно так, але використати її можна набагато більше разів ніж звичайний пакет», – каже співзасновник Асоціації зелених України Олександр Щербань. Поліетиленовим пакетам є ще одна альтернатива – паперові пакети. Вони теж дорожчі за поліетилен та не такі міцні. Втім, викидаючи після використання папір, людина вже не нанесе непоправної шкоди навколишньому середовищу. Єдиний мінус для довкілля – вирубка лісів для виготовлення цього продукту. Але тут, на думку Олександра Щербаня, вже потрібна підтримка на державному рівні і глобальна робота із суспільною думкою. «Вирубка лісів – це дуже погано, але якщо робити це законним шляхом, то ситуація не буде критичною. Сьогодні лісові господарства позбавленні можливості продавати ліс за нормальних умов, якщо їм це забезпечити і врегулювати це питання завдяки відкритим і прозорим тендерам, то паперові пакети стануть більше реальними для українців», – наголошує він. Перші кроки до змін Паралельно, вже використаний поліетилен також може стати у пригоді і піти на переробку. У листопаді минулого року столичне підприємство «Київміськвторресурси» першим виявило бажання переробляти поліетилен. У Києві було створено близько ста пунктів збору виробів з пластику. «Ідея класна, бо поліетиленовий пакет – це навіть не алюмінієва пляшка, яка може розкладатися сотні років, поліетиленовий пакет може пережити навіть наших онуків. Тому це конче необхідно», – каже Щербань. Нагадаємо, у пункти приймання «Київміськвторресурсів» кияни можуть приносити будь-які пакети, головне, щоб вони були чистими й без сміття всередині, і отримати невеличкі, але гроші – 1 кілограм такого сміття коштує 1,50 грн. «Спочатку люди не надто охоче приносити целофанові торбинки, та потім ця акція ставала все більш популярною. Щодня до пунктів приймання сотні людей приносять цей продукт. З 1 листопада вже вдалось зібрати до 30 тон кульків», – зазначає представник підприємства «Київміськвторресурси» Сергій Волков. Спеціалісти підприємства розповідають, що спочатку пакети сортують за кольором, тоді роздрібнюють матерію, варять при високій температурі та роблять напівфабрикати, готові до перетворення у новий виріб – від сантехнічних труб, тазиків і лопат до тих самих пакетиків. Потрібна масова підтримка Наразі Київ – чи не єдине місто в Україні, де ініціювали збір поліетилену для переробки. Але проект, націлений на збереження довкілля, може припинитися майже на старті. Справа у тому, що, коли тільки розпочинався збір пластику, головною умовою було зібрати близько ста тон поліетиленових відходів за місяць. З цієї кількості на виході мали отримати 80 тон агломерату – матеріалу, з якого і можна виготовляти труби чи інші продукти. За таких умов проект мав би працювати без навантаження на міський бюджет. Але, на жаль, досягти цих амбітних цілей не вдалося. Адже такий вид сміття як поліетиленові пакети є надто легким, натомість, займає великі обсяги. Вартість його транспортування перевищує одержуваний від його переробки прибуток… Більше того, за словами Сергія Волкова, наприкінці 2016-го року Київрада затвердила детальний план території мікрорайону Микільська Слобідка, яким передбачено зводити середньоповерхове житло та знести сміттєпереробне підприємство «Київміськвторресурси», яке наразі щомісяця переробляє понад 20% столичного сміття. Дійсно, у справі сортування, збирання і переробки пластикових виробів вкрай важливо мати не лише лояльне ставлення влади, а й прихильність суспільства. Адже, по-перше, без державної підтримки міська влада може чинити свавілля, якщо їй не сподобається, наприклад, ініціатор відкриття пунктів збору вторсировини (раптом це буде не своя компанія чи організація). По-друге, якщо самі мешканці міст не оцінять такої ініціативи, і перестануть приносити сміття на вторпереробку, то й пункти збору будуть закриватися. «Важливо розуміти, як це буде відбуватися. Чи держава відкриє пункти, чи віддасть цю ініціативу приватним особам. І як воно взагалі буде виглядати: так як склотару збирали в Радянському Союзі, чи вже більш цивілізовано?», – зазначає Олександр Щербань. Нагадаємо, щорічно у столиці накопичується понад один мільйон тон сміття. На сьогодні переробляти вдається близько 250 тисяч тон. Решта 750 тисяч йдуть на звалища. Щодо інших українських міст, то запровадити пункти збору відходів, які можна переробити, у відсортованому вигляді, хотіли активісти Львова. Громадська організація «Agro Lviv» підіймала це питання, але її, на жаль, так і не підтримали. Вікторія Доскіч
Детальніше читайте на УНІАН: http://ecology.unian.ua/1709691-druge-jittya-dlya-polietilenu.html
