Минулого року Міжнародне товариство захисту тварин «SOS» приєдналося до акції «Ветлікарі без кордонів», організованої Світовою ветеринарною службою. На початку серпня 2009 року ветеринари з Великої Британії працювали у Притулку „SOS“ у Пирогові як волонтери, безкоштовно стерилізуючи тварин.
Жорстокі, тому що бідні?
Такі акції Світова ветеринарна служба проводить у країнах, де через бідність та неосвіченість панує жорстоке ставлення до тварин. «Ветлікарі без кордонів» працюють в Малайзії, Шрі-Ланці, Індії… Прикро, але ніде правди діти: Україна увійшла до ряду відсталих країн, хоча у нас немає голоду, війн, а окремі українці лідирують у списку найбагатших людей світу. Кількість автомобілів на душу населення, космічні ціни на житло, концентрація банків переконують у тому, що в Україні сформувався досить товстий прошарок населення зі стабільним добробутом, який не може похитнути навіть так звана світова економічна криза.
Байка про бідність, яка начебто заважає українцям бути милосердними до тварин, була поширеною на початку 90-х. З тих пір добробут в Україні попри все зріс, але в цілому це не додало українському соціуму доброти. Факти жорстокого ставлення до тварин, величезна кількість собак та котів, викинутих напризволяще, корупція у сфері тваринного світу серед українських чиновників, байдужість політиків до цього питання шокує цивілізованих іноземців.
В авангарді зоозахисту
Семеро молодих англійських дівчат, ветлікарів за фахом, відгукнулися на сигнали „SOS“ та вирушили до України. Їхню подорож ніхто не фінансував. Вони самотужки назбирали коштів на проїзд та проживання, проїхавши не одну сотню кілометрів велосипедами у себе на батьківщині та розповідаючи про заплановану ними акцію в Україні.
На Заході про Міжнародне товариство захисту тварин «SOS» знають з 1996 року, з тих пір, як на телеканалах Європи демострувалися страхітливі кадри буднів шкуродерні в Пирогові. Європа вибухнула обуренням і саме через гучний міжнародний скандал київська влада була змушена закрити сумнозвісний спецзавод, а на його місці Міжнародним товариством захисту тварин «SOS» на чолі з Тамарою Тарнавською було створено справжній Притулок для тварин.
Товариство «SOS» стало провідником західних ідей у сфері захисту тварин та зайняло авангардну позицію в зоозахисному русі України. Ще з 1995 року за сприяння МТЗТ «SOS» проводилася стерилізація/кастрація собак та котів у ветклініках столиці на благодійні пожертви, зібрані на Заході. З 1997 року, з часу створення в Пирогові Притулку з операційною, робота сконцентрувалася тут. Кияни знають: у Пирогові найдешевша в місті стерилізація (120 – 150 грн. у залежності від розміру тварини). За такі невеликі кошти чотирилапі пацієнти проходять і реабілітаційний період, залишаючись у притулку до повного одужання. Зрозуміло, що за таких умов до Притулку у Пирогові завжди стоїть черга.
Волонтери зоозахисного руху відвозять сюди безпритульних тварин на стерилізацію з подальшим поверненням на їхні місця проживання: придомові території, автостоянки, переходи метро, території підприємств, – під свою опіку. Таким чином, громадська організація працює над розв’язанням міської проблеми, не отримуючи жодної фінансової підтримки з бюджету міста.
«Ми щасливі, що комусь допомогли!»
Англійські ветлікарі простерилізували у Притулку „SOS» 40 собак та котів. Вразило надзвичайно чуйне ставлення англійських леді до чотирилапих пацієнтів: під час операції їм постійно заміряли пульс, сердечний ритм, ласкаво розмовляли з ними, і собаки не потребували перекладу, щоб розуміти мову англійських волонтерів.
Каті Роуз, що очолювала групу, поділилася своїми враженнями: «Незважаючи на важкі умови праці в притулку та порівняно невелику кількість простерилізованих нами тварин, що не змінює картину в цілому, ми не шкодуємо, що приїхали в Україну. Ми щасливі від того, що комусь конкретно допомогли!».
Наступна група з чотирьох ветлікарів приїде до притулку у вересні і продовжить волонтерську роботу.
Агов, де ви, українські ветлікарі?
На думку ветлікаря «SOS» Юлії, яка ще три роки тому починала свою практику у Пирогові, їй було дуже приємно, що ветлікарі з Заходу вболівають за наші проблеми.
Чи надходить до притулку подібна допомога з боку наших українських ветлікарів? На це відповідь Юлі була сповнена скепсису: мовляв, їм це не потрібно.
Президент МТЗТ «SOS» Тамара Тарнавська також підтвердила, що українські ветлікарі за окремими випадками залишаються байдужими до проблеми безпритульних тварин. Існуюча в Україні «Асоціація лікарів ветеринарної медицини» ніколи не пропонувала своєї допомоги зоозахисникам. Навпаки. Оксана Рудь, що очолює цю організацію, активно виступає за… масове знищення безпритульних тварин.
«8 квітня 2009 на нараді КМДА Рудь скептично висловилася щодо стерилізації, як до способу зменшення кількості безпритульних тварин та запропонувала масову евтаназію. – повідомила п. Тамара. – А нещодавно з достовірних джерел ми довідалися, що КМДА хоче повернути практику часів Самофалової (колишня директорка комунальної служби відлову у Києві з 1998 по 2002 р. – Автор.). Як практикувалося у той час, задля виправдання убивста у відловлених тварин братимуть кров на виявлення лептоспірозу та інших захворювань, спільних для тварини і людини. Зрозуміло, що перевірити достовірність таких аналізів та достовірність фінансової звітності не зможе ніхто. Ветлікарі знайдуть потрібну їм статистичну кількість захворювань і таким чином виправдають їх масове знищення. Звідки така жорстокість у цих молодих жінок? Світогляд наших ветлікарів формується великою мірою на кафедрах ветеринарії в Україні, де етичне ставлення до тварин усе ще залишається мертвою філософією».
