Гідророзриви (фрекінг) включають внесення суміші з води, піску та хімічних елементів у землю під великим тиском, спричиняючи тріщини у сланцевій породі, для того, щоб видобути нетрадиційні види викопного палива.
Ця технологія широко використовувалася у Сполучених Штатах, але її запровадження у Європі було досить повільним, частково через проблеми довкілля. Наукові дослідження припускають, що даний процес може викликати тремтіння землі та забруднити підземні води. Також існують припущення, що палаючий газ прискорить зміни клімату.
У відповідь на побоювання активістів та громадських організацій, зацікавлених у збереженні довкілля, уряд Шотландії представив мораторій на гідророзриви. Міністр енергетики Фергюс Евінг (Fergus Ewing) розповідає, що дозвіл видобутку поверхневих газів наразі буде заблоковано, допоки здійснюватиметься подальше дослідження та громадське обговорення. Рішення було прийняте через кілька днів після того, як Об’єднане Королівство проголосувало проти мораторію.
Нещодавно, після публікації Smith Command Paper, містер Евінг надіслав британському секретарю з клімату та енергетики Еду Дейві (Ed Davey) запит, у якому йшлося, що Британський Парламент не повинен надалі випускати ліцензії в Шотландії.
У своєму зверненні до Шотландського парламенту Містер Евінг запропонував останньому взяти на себе додаткові повноваження, щоб збільшити базу підтверджуючих даних для вирішення цього питання.
Міністр енергетики ствердив, що Шотландський парламент:
- Візьме на себе повне громадське обговорення з приводу нетипового видобутку нафти та газу;
- Утвердить повне оцінювання впливу на здоров’я громадськості;
- Скеровуватиме подальшу роботу щодо планування управління;
- Спостерігатиме за посиленням жорсткості регулювання довкілля.
За словами Евінга, він ставить на перше місце стійке регулювання довкілля, жорсткіше планування правил та успішне протистояння планам Об’єднаного Королівства щодо заборони шотландським домовласникам відмовлятись від буріння під їхніми будинками. Разом з тим він зауважує, що люди мають дивитися під різним кутом на речі і бачити перспективи у нетрадиційному видобутку газу та нафти. Він закликає позитивно ставитися до нових технологій.
Ленг Бенг (Lang Banks), шотландський режисер, прийняв з радістю новини про таку заборону і зауважив, що на тлі енергетичної кризи актуальним є питання переходу від традиційних джерел енергії до нових, альтернативних, які екологічно менш небезпечні.
Активіст Ґрінпісу Саймон Клайдсдейл (Simon Clydesdale) додав: «Шотландія представила мораторій, міністр Уельсу наразі закликає владу до аналогічних дій. Це подвійний удар для індустрії сланцевих порід, оскільки вони втратять землю та перестануть бути законними через підвищення громадського супротиву».
Протистояння гідророзривам не закінчується на країнах Великої Британії, оскільки активісти Данії також виступають проти гідравлічного розриву пластів.
Так, не зважаючи на те, що Копенгаґен – найзеленіше місто у світі, політики запроваджують дозвіл на гідравлічний розрив пластів. Це пов’язано з тим, що Французька нафтова компанія «Тотал» вже готується до дослідження поверхневих газів у країні. Встановити обладнання мають поряд з північним містом Фредеріксхавн найближчим часом. Бурильники перевірять сланцеві породи під поверхнею у пошуках газу. Якщо поклади досить об’ємні, «Тотал» планує використати гідравлічний розрив пластів, для того, щоб його видобути.
Проте активісти Данії висловлюють супротив щодо останніх впроваджень.
Експерт з клімату та енергії у Ґрінпісі Тар’єй Халонен (Tarjei Haaland) зазначив, що інформацію про небезпеку гідророзривів пластів потрібно донести до звичайних людей, для того, щоб повернути їх проти технології навколо усього політичного спектру. «У нас були інші пріоритети, допоки не настав час починати це більш масштабно. Представники уряду не обговорюють цього публічно, а це єдині люди, які мають повну інформацію і розуміють те, що відбувається».
Більш того, активісти розбили табір на 184 дні, поряд з місцем, де має відбутися буріння.
«Ми ходимо до виробничого майданчика кожного дня, співаємо там пісні в знак протесту. Після цього, ми повертаємось назад у табір, п’ємо кафу та снідаємо» – говорить Аж Ольсен (Aage Olsen), організатор бази табору. «Холодно в ноги. В мене є шкарпетки, але сьогодні -6, так що треба мати багато шкарпеток. Навіть люди, які працюють на них (політиків), кажуть, що це дуже особливо, що ми продовжуємо протестувати. Після двох тижнів, вони очікували, що ми підемо геть, але ми все ще тут».
П’ятеро людей знаходяться в таборі постійно, 50 осіб повернулися у теплі будинки. Але Ольсен каже, що багато людей відвідує їх кожного дня.
«Це надзвичайно довгий процес. Нелегко підтримувати дух, коли нічого не відбувається, але я думаю, коли вони привезуть бурове обладнання, люди прийдуть».
Одним із аргументів за поверхневі гази є те, що вони можуть витіснити інші, брудніші види пального з корисних копалин, як, наприклад, вугілля, яке все ще постачає Данії одну третю електроенергії.
Фрекінг негативно впливає на довкілля, клімат та здоров’я жителів обох країн, і тільки рішення політиків покаже, хто дійсно піклується про благополуччя громадян.
Для КліматІнфо переклала Катерина Красіна
АВТОР: CLICKGREEN.ORG.UK, RTCC.ORG
