Стоки побутового характеру
Протягом останніх десятиліть Київ з індустріально-промислового міста поступово перетворився у політико-адміністративний та бізнес-центр України. Водночас зросло і населення столиці. Через це різко зменшилися об’єми промислових та збільшилась кількість побутових стічних вод від офісних центрів, навчальних закладів, торговельних та розважальних комплексів, закладів швидкого харчування.
“Кожне з таких підприємств, згідно з Правилами, зобов’язане щороку отримувати умови на скид стічних вод, дотримуватися встановлених норм та не перевищувати рівень вмісту певних речовин у своїх стоках. На жаль, ці вимоги часто порушуються. Фахівці нашої компанії проводять обстеження об’єктів та каналізаційних мереж абонентів; надають приписи, виставляючи підприємствам-порушникам додаткові нарахування, які компанія вимушена у таких випадках витрачати для розбавлення стоків до допустимого рівня концентрації”,— розповів директор Управління екологічного нагляду ПАТ “АК “Київводоканал” Євген Виперайленко.
Однак для комплексного вирішення проблеми цього недостатньо, оскільки така одноразова сплата для закладів зазвичай є несуттєвою, враховуючи загальний прибуток від діяльності.
В результаті стоки, які надходять на очистку до Бортницької станції аерації (БСА) від підприємств столиці, суттєво перевищують рівень допустимої концентрації забруднюючих речовин. Зокрема це стосується фосфату та азоту амонійного.
Аварійні бригади щодоби ліквідують в середньому 40 засмічень каналізаційних мереж
Головним “джерелом” фосфатів є мийні засоби, повідомляють у прес-службі компанії. На жаль, їх використання в нашій державі не заборонене на законодавчому рівні, на відміну від понад сорока країн Європи, Америки, Азії. Загалом від застосування фосфатних пральних порошків відмовилися понад 40 країн світу. “Київводоканал” ще у 2011 році звернувся до виробників з проханням припинити їх використання при виготовленні прально-мийної продукції для України. Тоді ж розпочалася масштабна всеукраїнська кампанія “СТОП ФОСФАТИ”, до якої долучилося понад 17 з половиною тисяч людей.
Концентрація азоту амонійного відображає рівень забруднення стічної рідини побутовими фекальними стоками і є наслідком діяльності, в тому числі закладів громадського харчування, кафе, ресторанів, розважальних центрів тощо. За останніх 5—8 років вміст азоту амонійного зріс майже в два рази, фосфатів — більше, ніж у 2—2,5 разу.
Крім того, через відсутність жировловлювачів на каналізаційних мережах закладів громадського харчування та взагалі локальних очисних споруд на підприємствах, торговельних центрах, супермаркетах, автомийках відбуваються регулярні засмічення каналізаційної мережі, що не розрахована на такий склад стоків. У результаті це може призвести до серйозних збоїв у роботі системи водовідведення та залишити цілі мікрорайони та райони міста без води та каналізації. Загалом у 2012 році аварійні бригади “Київводоканалу” ліквідували 14 тис. 190 засмічень на каналізаційних мережах, а це в середньому 40 за добу.
Локальні очисні споруди для підприємств
Саме тому сьогодні так важливо домогтися, аби підприємства мали належну систему очищення відходів і дотримувалися правил скидання стічних вод. Фахівці вважають, що найефективніше буде законодавчо зобов’язати їх встановлювати локальні очисні споруди (ЛОСи). Це дозволить усунути проблему повторних засмічень каналізаційної системи та запобігти ризику скидання у водойми неочищених міських стоків через неспроможність БСА ліквідувати їх надмірне забруднення.
“Щодня, у тому числі і через наше з вами недбале ставлення до каналізації, разом з нечистотами з житлових будинків і підприємств каналізаційними мережами міста завдовжки понад три тисячі кілометрів рухаються тонни побутового сміття. Загалом з грабельного відділення Бортницької станції аерації щодоби вивозиться близько дев’яти тонн сміття”,— розповіла “Хрещатику” радник голови правління з питань інформаційної політики ПАТ “АК “Київводоканал” Вікторія Яковлєва.
Тож фахівці компанії закликають мешканців міста дотримуватися культури користування системою водовідведення та пам’ятати, що каналізація — не смітник, а один з найбільш життєво необхідних елементів сучасного міста
Мирослава ЛЕУС “Хрещатик”. Фото Бориса КОРПУСЕНКА
