Розмір збитків наразі встановлюють, а тим часом деякі закарпатці вже самі страхують майно від надзвичайних ситуацій.
Ще 3 лютого через рясні опади, танення снігів і банальну засміченість стічних канав почало заливати двори й сільськогосподарські землі в низинних районах краю. «Закарпатка» напружено стежила за новинами й запросила до свого прес-центру представників влади, МНС та страховиків, щоб обговорити масштаби цьогорічної НП та зробити деякі узагальнення.
Начальник управління промисловості та розвитку інфраструктури Закарпатської ОДА, а заодно заступник голови штабу з питань надзвичайних ситуацій Віктор Лукеча каже: було штормове попередження, тож в облдержадміністрації готувалися до НП, скликали засідання оперативного штабу. Опадів у ті дні випало від 30 до 60 мм, підйом води зафіксували на 1 м нижче від історичного максимуму, котрий спостерігався на Латориці в 2001-му. Тобто це не найменший, але й не найбільший паводок. В основному він пройшов західною й центральною частинами області. Загалом підтопило 226 дворогосподарств та залило водою 100 га землі – на Ужгородщині й Мукачівщині (включно з їхніми райцентрами) та в Іршавському районі. Всі профільні служби зреагували оперативно – на ліквідації наслідків лиха працювали 26 одиниць техніки МНС, 12 – комунальної та ще насоси облводгоспу. Ну і, звісно, довелося залучити й людські ресурси – в напруженому режимі трудилися 129 рятувальників і 115 комунальників. Через негоду 13 населених пунктів залишалося без струму, проте електрики вже ліквідували всі аварійні поломки.
«Збитки від паводка-2013 на Закарпатті наразі обраховуються. Але якщо проаналізувати їх у розрізі останніх значних підтоплень, то побачимо: матеріальна шкода зменшилася мало не в 12 разів. Порівняйте: якщо в 1998-му це було 810 млн. грн., у 2001-му – 312 мільйонів, у 2008-му – 169, то в 2010-му – 73 млн. грн. І все це завдяки протипаводковій програмі «Тиса». Її реалізація, навіть часткова, дала величезний ефект», – запевняє Віктор Лукеча. Загалом на цю програму планувалося державне фінансування в обсязі 1,3 млрд. грн., наразі 537 мільйонів уже виділили, тобто 43% від повної суми.
Начальник відділу цивільного захисту ТУ МНС у Закарпатській області Гліб Бурковський підкреслив, що від водних надзвичайних подій наш регіон потерпає щороку. І починаючи з 2008-го – часто в незвичні періоди. Ось і тепер паводок прийшов узимку, що історично не характерно для нашого краю. Але йде глобальна зміна клімату, і це дається взнаки.
Утім, проблеми можна було б уникнути, якби прості закарпатці та місцеві органи влади уважніше ставилися до утримання … звичайних «ярків» уздовж вулиць. На запитання журналістів, хто ж має чистити злощасні рівчаки, Гліб Бурковський відповів: «Люди самі мають за цим стежити. А то протягом року скидаємо непотріб куди попало, а потім дружно починаємо з цим боротися. Прочищати ж канави зобов’язані ті, в кого вони на балансі – здебільшого сільські й селищні громади».
Тож людям сподіватися лише на державу й крайовий бюджет, чи краще подбати про себе самим і застрахувати майно на випадок якихось надзвичайних ситуацій, як це прийнято в усьому цивілізованому світі? На жаль, розповідає начальник відділу прямих продажів ЗОД НАСК «Оранта» Євгенія Ходаковська, часто підривають довіру краян до страховиків … малі страхові фірми. Вони встановлюють демпінгові ціни, щоб заманити клієнтів, а потім не можуть виконати своїх зобов’язань. Тому страхуватися варто, але тільки у відомих компаній. А наш вітчизняний житловий фонд наразі старий, тож зсуви, повені та інші катаклізми для нього особливо ризиковані. «Зазвичай відшкодування по будинку, де стався страховий випадок, у 10 разів більший, ніж сам платіж за поліс. Його вартість – приблизно 100 гривень. Це не така велика ціна за захист», – переконує пані Євгенія. Вона розповідає, що в 2009 році представники «Оранти» навіть самі виїздили в Рахівський район, щоб вручити гроші застрахованим потерпілим: «Було приємно бачити, як радіють люди. І ми переконалися, що кількість страхувальників напряму залежить від того, як оперативно була проведена оплата за страховими випадками, – люди ж спілкуються, діляться враженнями. У тих селах на Рахівщині, де ми тоді побували, клієнтів відчутно побільшало».
Євгенія Ходаковська запевняє, що закарпатці все-таки довіряють «Оранті» й готові страхувати своє майно. Так, у 2012-му було укладено 45 тисяч страхових полісів майнової групи, що на 14 % більше порівняно з 2011-м. Торік за страховими випадками компанія сплатила понад 310 тис. грн. майже по всіх районах краю
Прес-центр «Закарпатської Правди»
