Справа: ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»
Регіон: Україна, м. Маріуполь
Суть справи: Захист права жителів м. Маріуполь на безпечне для життя і здоров’я довкілля, в тому числі тих жителів, які проживають в СЗЗ заводу «Азовсталь», яке порушується в результаті виробничої діяльності заводу та викидів забруднюючих речовин у повітря понад норми ГДВ заводом.
Справу розпочато у 2008 році після звернення жителя м. Маріуполь.
ЕПЛ допомагала заявнику визнавати право власності на житло, в якому він проживав і яке входило до СЗЗ заводу «Азовсталь», у судовому порядку.
У процесі дослідження фактів забруднення ЕПЛ зверталася із численними інформаційними запитами до органів державної влади про надання екологічної інформації. В результаті відмов у наданні достовірної та повної інформації про екологічний вплив від діяльності заводу «Азовсталь» ЕПЛ звернулася до суду із позовною заявою.
Судова справа:
Визнання протиправними бездіяльності та дій Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області та Донецької міжрайонної природоохоронної прокуратури при забезпеченні права ЕПЛ на отримання екологічної інформації
Сторони:
Позивач: МБО «Екологія – Право – Людина», відповідач-1: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, відповідач-2: Донецька міжрайонна природоохоронна прокуратура
Суть проблеми:
06 вересня 2010 року ЕПЛ звернулася з інформаційним запитом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області (надалі – Управління) з проханням надати
- належним чином завірені копії діючих дозволів на викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» по всіх стаціонарних джерелах;
- дані регіонального моніторингу навколишнього природного середовища за 2010 рік щодо впливу ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» на навколишнє природне середовище;
- копію діючого висновку державної екологічної експертизи щодо діяльності ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»;
- повідомити, які заходи щодо охорони атмосферного повітря у 2010 році планує здійснити ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь».
Втім в порушення вимог ст. 9, 18, 21, 28, 29 Закону України «Про інформацію» листом від 13.10.10 року Відповідач-1 надав інформацію не в повному обсязі. Зокрема, не надано інформації щодо викидів забруднюючих речовин у водне середовище та копій діючих дозволів. А також не повідомив мотивовану підставу відмови в цій частині, що є порушенням вимог ст. 34 Закону України «Про інформацію».
Бездіяльність із ненадання інформації та копій запитуваних документів Позивачем було оскаржено шляхом подання скарги 13 грудня 2010 року до Прокуратури в Донецькій області. 23 лютого 2011 року на адресу ЕПЛ надійшов лист від Донецької міжрайонної природоохоронної прокуратури, з якого вбачалося, що Відповідач-2, розглянувши скаргу за дорученням прокуратури Донецької області, порушень вимог чинного законодавства в діях посадових осіб Відповідача-1 не встановив. Для відновлення права на інформацію 22 березня 2011 року ЕПЛ оскаржила неправомірні дії відповідачів до суду.
Основні факти:
25 березня 2011 року Львівський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за позовом ЕПЛ до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області та Донецької міжрайонної природоохоронної прокуратури.
За результатами розгляду справи 26 травня 2011 року Львівський окружний адміністративний суд виніс постанову, якою у задоволенні позову ЕПЛ відмовив повністю. Таке рішення суду ґрунтувалося на тому, що у відповіді Відповідач-1 надав інформацію про дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин, умови до технологічних процесів, тощо, що входять до складу виданого ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» дозволу. Сам же дозвіл на думку суду не містить екологічної інформації, а лише є дозвільним документом, який необхідний для провадження виробничої діяльності. Екологічна інформація міститься у документах, в яких обґрунтовуються обсяги викидів, які подаються підприємством для отриманні дозволу на викиди у відповідності до п. 1.3. Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян – підприємців (надалі – Інструкція). Оскільки відповідач не довів, що дозвіл на викиди є джерелом екологічної інформації, керуючись ч. 1 ст. 71 КАС України в задоволенні позову було відмовлено.
10 червня 2011 року ЕПЛ подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просила скасувати Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задоволити позов ЕПЛ. 07 липня 2011 року Львівський апеляційний адміністративний суд прийняв Ухвалу про відкриття провадження по справі. Справа була розглянута судом у відкритому судовому засіданні 15.05.2013 року. За результатами розгляду скарги суд скасував рішення суду першої інстанції та виніс нове, яким позов ЕПЛ було задоволено частково. А саме бездіяльність та рішення Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області щодо надання неповної інформації та копій запитуваних документів на запит ЕПЛ від 06 вересня 2010 року визнано незаконною та зобов’язано Відповідача-1 надати копії запитуваних документів. В решті позову відмовлено.
Таким чином, довести свою правоту та відновити порушене право ЕПЛ на інформацію вдалося лише через 2,5 роки.
У 2012 році після багаточисельних протестів місцевого населення проти функціонування заводу, його власники оголосили про модернізацію виробничого процесу, розробку екологічної стратегії для заводу. Було зупинено мартенівський цех і три коксових батареї, аглофабрику для подальшої модернізації, оновлення очисного обладнання.
