Справа: Зобов’язання Генеральної прокуратури України до вчинення активних дій при розгляді звернень громадян
Регіон: Україна
Суть справи: захист права на належний розгляд звернень.
Сторони: позивач – МБО «Екологія-Право-Людина», відповідач – Генеральна прокуратура України.
Суть проблеми: на протязі останніх кількох років абсолютно прийнятною серед працівників Генеральної та підпорядкованих їй прокуратур є нерозгляд звернень громадян, які стосуються скарг на дії чи бездіяльність органів державної влади, в т.ч. і в частині порушень інформаційного законодавства. В більшості випадків такі скарги пересилаються прокурорами до тих органів, дії яких оскаржуються, що, зазвичай, не просто зводить нанівець намагання скаржника відновити своє порушене право, але й взагалі нівелює функцію нагляду за додержанням законодавства органами державної влади.
Основні факти:
Відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади в межах своїх повноважень зобов’язані об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги. Натомість ЕПЛ у своїй діяльності стикнулася з проблемою ігнорування вказаних положень закону органами прокуратури, які після отримання скарги, надсилають останні за належністю в порядку ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян». Однак, таке перенаправлення можливе лише тоді, якщо питання, порушені в одержаному зверненні, не входять до повноважень. Водночас, згідно чинного законодавства України, порушення в інформаційній сфері безпосередньо входять до компетенції прокуратури, а відтак такі дії прокуратури можна вважати протиправними.
З метою усунення порушень закону 11.07.2008 року ЕПЛ звернулася з позовом до Генеральної прокуратури України про визнання незаконною бездіяльність щодо непроведення перевірок за скаргами ЕПЛ та рішення про скерування скарг в центральні органи державної влади та про поновлення порушеного права на належний розгляд скарг.
17 грудня 2008 року Львівським окружним адміністративним судом проголошено рішення, яким відмовлено в задоволенні в повному обсязі позовних вимог ЕПЛ. Суд визнав правомірним непроведення Генеральною прокуратурою перевірок щодо наявності в діянні відповідних посадових осіб згаданих вище міністерств ознак правопорушень, передбачених ст.2123 Кодексу про адміністративні правопорушення України та п.«г» ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» з наступної підстави: ЕПЛ звернулася зі своїми скаргами до Генеральної прокуратури України, однак йому слід було звертатися до Генерального прокурора України чи його заступника.
Водночас, суд зазначив, що справа взагалі не підсудна суду, оскільки відповідно до ст.20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій. Вказані дії віднесено до виключної компетенції ГПУ, а відтак, відповідно до п.4 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів не поширюється на відносини, які відповідно до закону віднесені до його виключної компетенції.
На вказану постанову ЕПЛ подала апеляційну скаргу.
