7-9 червня екологи ЕПЛ Тєстов Петро та Норенко Катерина відвідали НПП «Синевир» з метою ознайомлення з його природними комплексами та з перевіркою інформації щодо можливих порушень, яка була оприлюднена в інтернеті. Враження та висновки дуже суперечливі.
З одного боку, НПП «Синевир», на нашу думку, найкращий серед національних природних парків України в сфері туристичної інфраструктури, має достатню матеріально-технічну базу, має підтримку місцевого населення і продовжує активно розвиватися. Основні проїзди в ліс закриті шлагбаумами, наявні пункти охорони, облаштовані екостежки, сміття прибирається і вивозиться. Це заслуга як і колишнього, так і нинішнього керівництва НПП.
З іншого боку, на території парку є масові порушення природоохоронного законодавства, «Синевир» отримує непропорційно багато бюджетних коштів у порівнянні з іншими установами ПЗФ та недостатньо враховує екологоосвітню складову в рекреаційній діяльності.
На нашу думку, це свідчить не стільки про проблеми окремої установи, скільки про глибоку кризу у всій природоохоронній сфері України, яка поглиблюється останніми роками внаслідок невиважених рішень Верховної Ради та Уряду України. І реальна ситуація на місці кардинально відрізняється від тієї картини, яка презентується в київських кабінетах.
ЕПЛ готує низку публікацій щодо НПП «Синевир» і починає з найбільш болючого «лісового» питання.
Національний природний парк «Синевир» був створений в далекому 1989 році навколо Синевирського озера. У 2011 парк був розширений на території біля водосховища Теребле-Ріцької ГЕС і на даний момент площа парку складає 43 000 га, з яких 34 598 га надані НПП в постійне користування.
Решта 8500 га – це території населених пунктів, полів, полонин, які входять до складу господарської зони НПП без вилучення у землекористувачів.
Заповідна зона займає 5818 га і розташована, на відміну від більшості інших національних природних парків України, зручно з точки зору природоохоронного менеджменту – на значній відстані від населених пунктів та туристичних маршрутів.
Господарська зона розташована біля полонин та населених пунктів (переважно територією колишніх агролісів) та в межах новоприєднаного Вільшанського лісництва.
Решта території – зона регульованої рекреації, яка займає близько 21 000 га.
Схема функціонального зонування лісових земель НПП «Синевир»
Легальні рубки в Синевирі
Згідно з офіційним листом НПП від 21 вересня 2016 року, в межах НПП «Синевир» розташовані 5 населених пунктів та 11 присілків, в яких проживає близько 20 000 чоловік. На думку НПП, сумарна потреба населення в дровах складає близько 56 000 кубометрів на рік. На нашу думку, ця цифра є трохи завищеною, бо значна кількість місцевого населення не виписує дрова у вигляді колод на лісосіці, а купує вже готові, поколоті дрова. До того ж, низка населених пунктів (село Синевир, Колочава, Негровець) розташовані недалеко від межі національного парку і мають змогу отримувати пиломатеріали та дрова з територій лісгоспів.
Відповідь НПП «Синевир» щодо забезпечення дровами місцевого населення
Але немає жодного сумніву, що як мінімум декілька десятків тисяч кубометрів деревини національний природний парк вимушений кожен рік надавати місцевому населенню. Бо існуюча практика свідчить, що якщо немає достатньої кількості легальної деревини – населення переходить до масових самовільних рубок, як це відбувається, наприклад, в НПП «Гуцульщина».
У минулі роки НПП «Синевир» проводив масові суцільні санітарні рубки, переважно всихаючих штучних смерекових насаджень, які складають більшість лісу по окремим відділенням національного парку.
Фрагмент плану лісонасаджень Синевир-Полянського ПНДВ. Добре видно штучні середньовікові смерекові насадження
При цьому НПП проводив відповідну інформаційно-роз’яснювальну роботу з місцевим населенням та туристами шляхом встановлення інформаційних стендів, де пояснюється причина суцільних рубок.
Стенд на в’їзді в село Синевирська Поляна
Згідно з новими «Санітарними правилами в лісах України» суцільні рубки в зоні регульованої рекреації національних парків тепер заборонені. Відповідно, у «Синевирі» на 2017 рік запланована значна кількість вибіркових санітарних рубок. Чи вдасться забезпечити ними достатню кількість дров – невідомо. За словами директора НПП Микола Дербака – скоріше ні, аніж так.
Але в будь-якому випадку, шкода природі від масових вибіркових санітарних рубок в гірських умовах – не набагато менша, аніж від суцільних. НПП «Синевир» проводить рубки власними силами і не має сучасної лісозаготівельної техніки, яка б дозволяла якісно та з мінімальною шкодою вилучати сухі дерева. У результаті, під час проведення таких рубок пошкоджується багато інших, здорових дерев і ділянка лісу все рівно всихає.
Всохлий смерековий ліс в НПП «Синевир» біля гори Пішконя. Вибіркові рубки не допомогли покращити його санітарний стан і тільки сприяли його деградації та сповільнили природне його відновлення внаслідок пошкодження ґрунту та вивезення мертвої деревини.
До того ж, вибіркові санітарні рубки проводяться не тільки в штучних молодняках, але й цінних як і з точки зору біорізноманіття, так і з естетичної точки зору перестиглих смеречниках віком 120 – 160 років.
Фрагмент плану санітарно-оздоровчих заходів НПП «Синевир» на 2017 рік. Червоним виділена графа з віком ділянок лісу, планованих під рубку.
І якщо біля рекреаційних об’єктів (як наприклад в 10 кварталі Синевир-Полянського ПНВД навколо озера Синевир) рубка сухостійних дерев є необхідною з міркувань безпеки, то наприклад у 18 кварталі того ж відділення проводити такі рубки є недоцільним і краще лишити ліс в спокої для природного поновлення, спостереження та вивчення природних сукцесійних процесів.
140-річний ялиновий ліс в якому планується проведення вибіркових санітарних рубок
На нашу думку, в таких випадках як у НПП «Синевир», треба керуватися в першу чергу інтересами охорони природи. І хороша, на першій погляд, ідея заборонити суцільні санітарні рубки в зонах регульованої рекреації національних природних парків у реальності в окремих випадках матиме лише негативні наслідки. Якщо вже немає іншої можливості забезпечити населення дровами, то краще зрубати для цього малоцінний штучний молодняк, аніж нищити старовікові ліси та сприяти самовільним рубкам. Особливо, враховуючи те, що і зараз в НПП відбувається масове нищення дерев!
Нелегальні рубки в Синевирі
В кожному регіоні України є свої «способи» проведення незаконних рубок. Десь підпилюють стовбури і чекають на сильний вітер чи сніг. Десь засипають пні цукром або поливають соляркою, аби вони виглядали старими. А в Синевирі доводять дерева до припинення ступеня росту. Зазвичай – вогнем.
Випалюють дупла:
Підрубають кореневу лапу і розпалюють багаття під стовбуром:
Просто підпалюють біля кореня:
Або банально вирубують шматок стовбура, аби дерево всохло:
Після цього дерева або відводяться в санітарну рубку, або вони падають самі й надалі вивозяться з лісу!
Дерево на фотографії нижче ще диміло, коли ми його побачили.
На цьому дереві вже обрубані сучки і воно готується до вивезення:
А з цього впалого внаслідок підпалу дерева вже забрана непошкоджена частина:
Екологи ЕПЛ чули три різні думки щодо того, хто це робить.
Згідно з першою версією – це робить місцеве населення, бо покарання за пошкодження дерева до ступеня припинення росту та вивіз вітровальної деревини менше, ніж за самовільну рубку.
Згідно з другою версією – це робить НПП, аби мати можливість відвести дерева під рубку.
Найбільш оригінальну версію ми почули від працівників НПП, які запевняли, що більшість підпалів – це наслідок дій дітей, які використовують смолу як жуйку, і палять дерева, щоб вони почали виділяти смолу.
У всіх цих припущеннях є багато нелогічностей, але наявність масових підпалів дерев на території НПП «Синевир» – це факт.
Екологи ЕПЛ не бачили такої кількості підпалів на жодній іншій обстеженій ними території, а в «Синевирі» бачили це на різних ділянках у різних ПНДВ. При чому бачили і старі, і свіжі підпали. Це свідчить, що така практика існує в НПП «Синевир» протягом багатьох років. Підтверджує це і опитування туристів, які піднімалися на Негровець та інші вершини НПП у минулому і спостерігали ту ж картину. На жаль, де-факто НПП «Синевир» не в повній мірі виконує свою першочергову функцію – природоохоронну!
І у нас немає жодного сумніву, що в НПП про ці підпали відомо. І виникає питання, чому не вживають адекватних дій для їх припинення?
Звісно, правоохоронні органи України неефективно працюють з таким видом порушень. Підтвердженням цьому є описана працівниками НПП історія – коли людину, яка пошкодила «кільцюванням» декілька десятків дерев, так і не притягнули до відповідальності. З іншого боку, в реєстрі судових рішень наявні справи минулих років, коли НПП та поліція разом притягували до відповідальності місцевих мешканців за незаконні порубки.
В будь-якому випадку, керівництво НПП «Синевир» мало б вийти у публічну площину і заявити про цю проблему і попросити допомоги у її вирішенні. Натомість, авторам нічого не відомо про такі дії.
Тому екологи ЕПЛ звернулися до Державної екологічної інспекції України з проханням провести позапланову перевірку в НПП «Синевир», нарахувати збитки за пошкодження дерев до припинення ступеня росту та притягнути до відповідальності посадових осіб, відповідальних за збереження тієї чи іншої ділянки лісу.
А керівництву природоохоронної галузі та народним депутатам України радить більше уваги звертати на реальний, а не на «паперовий» стан ситуації. І саме цим керуватися при прийнятті своїх рішень, аби не повторювалися такі випадки, коли в одному з найкращих та передових (без іронії!) національних парків України де-факто відбувається масове нищення старих лісів.
Контакти:
Петро Тєстов, еколог ЕПЛ
office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
(032) 225 76 82
Катерина Норенко, еколог ЕПЛ
office@epl.org.ua, kateryna.norenko@gmail.com
(032) 225 76 82
