У цьому дайджесті ми прагнемо висвітлити ключові аспекти транспозиції acquis ЄС у сфері охорони довкілля та кліматичної політики у рамках двосторонніх перемовин про вступ України до ЄС. Проаналізовано нормативно-правові акти, які спрямовані на гармонізацію національного законодавства з європейськими стандартами, а також висвітлено досягнення, актуальні виклики та перспективні напрями подальшого вдосконалення екологічної політики та законодавства України у процесі її наближення до вимог ЄС.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру інтегрованих довкіллєвих дозволів» від 10.09.2025 року № 1128
Постанова розроблена Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства на виконання статті 26 Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», який набрав чинності 08 серпня 2025 року.
Прийняття даної постанови є логічними продовженням впровадження європейських механізмів запобігання та контролю забруднення, зокрема Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення) (далі – Директива 2010/75/ЄС), впровадження якої є зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Єдиний реєстр інтегрованих довкільних дозволів є функціональним модулем Еко Системи – національної онлайн-платформи, яка містить актуальну інформацію про стан довкілля. Реєстр створює для бізнесу “єдине вікно” отримання довкіллєвих дозволів, при цьому забезпечуючи громадськості відкритий доступ до екоданих. Окрім того Електронний кабінет користувача забезпечує громадськості можливість реєстрації для участі у громадських слуханнях, подання зауважень і пропозицій у процесі видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу (внесення змін до нього), а також адресного інформування про оприлюднення в Реєстрі інформації та документів.
Ухвалена постанова унормовує: забезпечення електронної взаємодії між операторами установок, дозвільним, компетентними органами та громадськістю у процесі видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу та подальшої експлуатації установок; створення, збирання, накопичення, зберігання, обліку, захисту, відображення, оброблення та оприлюднення інформації й документів, пов’язаних з інтегрованими дозволами; відкритий доступ операторів установок, громадськості та інших зацікавлених сторін через вебпортал Реєстру до актуальної інформації про установки, які є джерелами промислового забруднення, та експлуатуються на підставі інтегрованого довкіллєвого дозволу.
Інформація та документи, внесені до Реєстру, зберігаються протягом усього часу експлуатації установки, але не менш як 10 років з дня відкликання інтегрованого довкіллєвого дозволу, визнання його недійсним або його скасування, є відкритими, вільний доступ до них забезпечується через засоби Реєстру та у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних. Обмеженню у доступі в умовах воєнного стану у реєстрі підлягають лише координати об’єктів критичної інфраструктури.
Створення єдиного електронного реєстру інтегрованих довкіллєвих дозволів, як і інших подібних сервісів, суттєво підвищує прозорість та зручність екологічних процедур в Україні. Бізнес отримує сучасні ІТ-інструменти («єдине цифрове вікно»), влада – можливість оперативно працювати у безпаперовому режимі, а громадськість – вільний доступ до екологічних даних. Це важливий крок уперед у виконанні реформ та наближенні українського законодавства до європейських стандартів у сфері довкілля.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку передачі результатів моніторингу викидів у режимі реального часу” № 1181 від 25.09.2025 року
Порядок передачі результатів моніторингу викидів у режимі реального часу розроблено та затверджено на виконання частини п’ятої статті 19 Закону України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”.
Цей Порядок, як і Порядок ведення Єдиного державного реєстру інтегрованих довкіллєвих дозволів, спрямований на впровадження Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення) в рамках Угоди про асоціацію.
Стаття 14(1)(с) Директиви 2010/75/ЄС вимагає, щоб інтегрований дозвіл (permit) включав вимоги до моніторингу викидів, зокрема: методи вимірювання, частоту вимірювань, процедури оцінки дотримання нормативів гранично допустимих викидів.
Порядок визначає процедуру передачі оператором установки у режимі реального часу результатів моніторингу викидів, отриманих з використанням автоматизованих систем вимірювання, до Мінекономіки та Держекоінспекції.
Дія цього Порядку поширюється на операторів установок, які здійснюють експлуатацію установок на підставі інтегрованих довкіллєвих дозволів, якими передбачені вимоги щодо встановлення та функціонування автоматизованого обладнання для моніторингу викидів, а також на операторів установок, які з власної ініціативи встановили таке обладнання, якщо вони виявили бажання застосовувати вимоги цього Порядку.
Технічні вимоги до реєстрації автоматизованих систем вимірювання та засобів вимірювальної техніки, вимоги до засобів та форматів передачі результатів моніторингу викидів та порядок їх обробки засобами ЕкоСистеми будуть визначені Інструкцією про технічні вимоги до передачі результатів моніторингу викидів, отриманих з використанням автоматизованих систем вимірювання, яка затверджується Мінекономіки.
Періодичність з якою такий моніторинг повинен здійснюватися, передбачено ст. 19 ЗУ «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», відповідно до якої частота вимірювань та вимоги до моніторингу викидів, передбачені пунктом 5 частини шостої статті 10 цього Закону, визначаються дозвільним органом в інтегрованому довкіллєвому дозволі для кожної окремої установки згідно з висновками найкращих доступних технологій та методів управління і екологічними нормативами.
Згідно зі статтею 24 Директиви 2010/75/ЄС, держави-члени мають забезпечити оприлюднення результатів моніторингу (для громадськості). Проте ні закон, ні акти уряду на разі не регламентують такого обов’язку. Разом з тим, згідно Порядку ведення Єдиного державного реєстру інтегрованих довкіллєвих дозволів звіти оператора установки про дотримання умов інтегрованого довкіллєвого дозволу, які готуються на основі результатів моніторингу, зберігаються у реєстраційній справі та оприлюднюються на веб-порталі Реєстру.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 182” № 1198 від 25.09.2025 року
Дана постанова також спрямована на приведення законодавства у відповідність до Директиви 2010/75/ЄС, яка детально регулює питання контролю за діяльністю промислових установок, щоб гарантувати дотримання умов інтегрованих довкіллєвих дозволів та захист довкілля.
Постанова Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 182 затвердила критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією.
На виконання Закону України “Про інтегроване запобігання і контроль промислового забруднення” Кабінет Міністрів України доповнив постанову № 182 пунктом 11, відповідно до якого періодичність проведення перевірок дотримання оператором установки умов інтегрованого довкіллєвого дозволу визначається на основі систематичної оцінки ризиків для довкілля, що наведена у критеріях, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією, затверджених цією постановою, з урахуванням таких особливостей:
систематична оцінка ризиків для довкілля здійснюється щодо кожної установки окремо;
віднесення установки до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2 до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією, затверджених цією постановою, за шкалою, наведеною в пункті 4 зазначених критеріїв;
періодичність проведення перевірок дотримання оператором установки умов інтегрованого довкіллєвого дозволу визначається з урахуванням рівня ризику установки і становить: для установок з високим ступенем ризику – один раз на рік, що відповідає найвищому рівню ризику, а для установок із середнім або з незначним ступенем ризику – один раз на три роки, що відповідає найнижчому рівню ризику.
Також критерії ризику доповнено видами діяльності, що потребують інтегрованого довкіллєвого дозволу, та новими показниками порушень, зокрема, щодо подання звітності операторів, ведення обліку, достовірності даних і виконання вимог Закону України «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів».
Внесені зміни відповідають ст. 23 Директиви 2010/75/ЄС, відповідно до якої інспекційні перевірки мають проводитися регулярно, на основі систематичної оцінки екологічних ризиків. Частота інспекцій визначається з урахуванням: потенційного ризику забруднення, історії дотримання вимог оператором та впливу на довкілля. Інтервал між двома відвідинами ділянки ґрунтується на систематичному оцінюванні ризиків для довкілля від обумовлених об’єктів і не перевищує 1 рік для об’єктів, що становлять найбільшу загрозу, і 3 роки для об’єктів, що становлять найменшу загрозу.
