2025 рік став для Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» роком масштабної адвокації, посилення міжнародної співпраці та активної участі у формуванні екологічної політики в Україні та за її межами. В умовах триваючої російської агресії та поглиблення екологічних криз команда ЕПЛ працювала над тим, щоб голос української громадськості був почутий у процесах ухвалення рішень, а екологічні проблеми стали невід’ємною частиною національних та міжнародних політичних дискусій.
Упродовж року ЕПЛ долучилася до ключових консультацій, міжнародних форумів, зустрічей високого рівня, активно співпрацювала із Посольством Німеччини в Україні, Посольством Румунії в Україні, Представництвом ЄС в Україні, а також реалізувала комплекс адвокаційних ініціатив. Основні напрямки кампанії охоплювали: притягнення агресора до відповідальності за злочини проти довкілля, просування євроінтеграційних екологічних реформ, формування політики зеленого відновлення України, зміцнення захисту екологічних прав та підтримку громадських активістів.
I. Притягнення агресора до відповідальності за шкоду довкіллю
Одним з ключових пріоритетів ЕПЛ у 2025 році стало адвокатування створення ефективних механізмів відповідальності росії за факти екоциду та інші міжнародні злочини проти довкілля, а також, механізмів належної компенсації за шкоду завдану довкіллю внаслідок війни. 11 березня 2025 року представники ЕПЛ взяли участь у черговій робочій зустрічі Координаційної платформи Реєстру збитків, де понад 60 учасників обговорили практичні аспекти подання заяв за відкритими категоріями, оновлення роботи Реєстру, плани на 2025 рік та ключові виклики функціонування Міжнародного компенсаційного механізму (https://surl.lu/uwhovo). Згодом команда також взяла участь у травневій зустрічі Координаційної платформи Реєстру збитків, де обговорювалися ключові труднощі подання заяв у відкритих категоріях та, зокрема, перспективи відкриття категорії В 3.1 «Екологічна шкода», що залишається важливим напрямком адвокації для екологічного сектору (https://surl.lu/szqtgv). ЕПЛ також продовжила моніторинг і висвітлення стану запуску Міжнародного компенсаційного механізму, наголошуючи на критичній важливості відкриття категорій для подання заяв, зокрема щодо екологічної шкоди, та необхідності створення Компенсаційного фонду як ключової передумови реального відшкодування збитків Україні (https://surl.li/lrvedl).
У межах адвокаційної кампанії ЕПЛ 2025 року ми також провели прес-брифінг щодо цифрових інструментів фіксації та візуалізації впливів війни на довкілля, представивши наукові підходи, результати польових досліджень та оновлену онлайн-базу даних як частину системної роботи із документування еко-злочинів та посилення доказової бази для майбутнього притягнення агресора до відповідальності (https://surl.li/mqszdu)
17 червня 2025 року юристка ЕПЛ взяла участь в експертній консультації у Женеві, присвяченій викликам та кращим практикам документування, розслідування та притягнення до відповідальності за міжнародні екологічні злочини, включно з воєнними злочинами, злочинами проти людяності, актами агресії та геноцидом (https://surl.li/cnbxsd).
У жовтні 2025 року команда здійснила серію адвокаційних зустрічей у Бразилії, присвячених питанням екологічного правосуддя та механізмам відповідальності за масштабні екологічні катастрофи. Бразильський досвід став важливою платформою для моделювання майбутньої системи компенсацій в Україні та напрацювання аргументів щодо притягнення рф до відповідальності за еко-злочини (https://surl.li/letodi, https://surl.lt/lbtsml, https://surl.li/zyzgie, https://surl.li/bzfluw, https://surl.li/nwlkfl, https://surl.lt/ngyvcg).
II. Довкіллєві реформи та євроінтеграція України
ЕПЛ активно просувала екологічні реформи в контексті європейської інтеграції, привертаючи увагу до їхньої критичної важливості для сталого розвитку та виконання міжнародних зобов’язань України.
У лютому 2025 року команда ЕПЛ здійснила робочий візит до Чехії, де вивчала європейські підходи до управління природоохоронними територіями та мережі Natura 2000 (https://surl.lt/uoltwn, https://surl.lu/acazpx, https://surl.li/auszdh, https://surl.li/fngulj).
ЕПЛ також представила напрацювання та бачення щодо реформи системи збереження біорізноманіття. Команда ЕПЛ разом із партнерами окреслила критичний стан галузі, презентувала чотири можливі сценарії реформи та закликала уповноважені органи до створення ефективної та євроінтегрованої системи управління біорізноманіттям. Робота у цьому напрямку часто велась разом із профільним міністерством та Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування (https://surl.li/fdvhzf, https://surl.li/itfvao, ,https://surl.li/vzdatl, https://surli.cc/rcbdsb) Крім того, ЕПЛ провела робочу зустріч із Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства, на якій представила законодавчі пропозиції щодо гармонізації українського природоохоронного законодавства з вимогами Пташиної та Оселищної директив ЄС, включно із забороною торгівлі охоронюваними видами, запровадженням кримінальної відповідальності за порушення у сфері охорони біорізноманіття та необхідністю офіційного затвердження територій Смарагдової мережі ( https://surl.li/vbcqfz).
У межах адвокаційної кампанії ЕПЛ у 2025 році команда також долучилася до запуску та роботи Діалогового майданчика з питань євроінтеграційних екологічних реформ – нової платформи співпраці між Парламентом та експертною громадськістю, покликаної посилити якість екополітики та зблизити Україну з екологічними стандартами ЄС (https://surl.li/ncezzp, https://surl.li/vsdxlx, https://surl.lu/nxsepy).
У межах адвокаційної кампанії, спрямованої на просування реформ у сфері збереження довкілля, ЕПЛ взяла участь у нараді щодо виконання рекомендацій парламентських слухань, де наголосила на необхідності невідкладного реформування системи управління природними лісами Львівщини, зокрема розблокування створення пралісових пам’яток природи та забезпечення належного обліку й охоронного статусу цінних лісових ділянок(https://surl.li/nxdocy).
Крім того, ЕПЛ входила до числа громадських організацій, які наголосили, що відновлення Міндовкілля як окремого органу є критично необхідним для ефективних реформ, виконання євроінтеграційних зобов’язань та запобігання руйнуванню екологічної політики внаслідок об’єднання міністерств (https://surl.li/dxbvuz).
Упродовж року ЕПЛ поглибила співпрацю з європейськими інституціями, зокрема Представництвом Європейської комісії в Україні та DG Environment, Представництвом ЄС в Україні, експертними структурами ЄС, Посольством Німеччини в Україні, Посольством Румунії в Україні, що дозволило посилити адвокацію екологічних реформ, забезпечити включення українських питань у європейські політики, а також вибудувати сталі канали професійного діалогу щодо транспозиції директив, інституційної спроможності та прозорості екологічного врядування. Зокрема, представники згаданих інституцій долучилися до Міжнародної конференції «Сучасна екополітика України: прозорість, ефективність та безпека в умовах військової агресії» (4–5 листопада 2025 року), що була організована ЕПЛ та партнерами. (https://surli.cc/llhhgn, https://surl.li/umucgr, https://surl.lu/fjnghb, https://surl.li/ygdhhj)
Крім того, 5 грудня 2025 року ЕПЛ провела онлайн-зустріч із Представництвом Європейської комісії в Україні та DG Environment для обговорення прогресу екологічних реформ, ключових викликів та адвокаційної стратегії на 2026 рік. Особливу увагу приділено реформам у сфері управління надрами, захисту біорізноманіття та інституційним змінам у структурі центральних органів влади (https://surl.li/klelfe).
III. Зелене відновлення України
ЕПЛ продовжила адвокаційну кампанію за те, щоб відбудова України була «зеленою» й базувалася на принципах сталості та екологічної безпеки.
21 липня 2025 року представниця організації взяла участь у Конференції з відновлення України в Римі – одному з наймасштабніших міжнародних форумів, де ЕПЛ просувала інтеграцію екологічних пріоритетів у відбудову та привертала увагу до масштабів шкоди, завданої довкіллю війною (https://surl.li/hxclop).
У межах адвокаційної кампанії 2025 року ЕПЛ також представила екологічно виважену позицію щодо повоєнного відновлення, зокрема, під час виступу на Академії європейських студій Соломія Баран наголосила на необхідності інтеграції екологічних критеріїв, участі громад та принципів сталого розвитку у всі плани післявоєнної відбудови, підсилюючи адвокаційні зусилля організації у сфері зеленого відновлення України. (https://surli.cc/tubugk).
ЕПЛ також долучилася до запуску Платформи зеленого відновлення України: під час першої зустрічі зацікавлених сторін Олена Кравченко підкреслила необхідність системних екологічних реформ, прозорого врядування та інтеграції довкіллєвих принципів у всі напрями повоєнного відновлення (https://surl.li/ujfopr).
IV. Захист екологічних прав, прозорості та громадських активістів
У 2025 році ЕПЛ зосередилася і на адвокації системних змін, спрямованих на зміцнення екологічної демократії, доступу до інформації та участі громадськості, а також на захисті громадських активістів, що боряться за чисте довкілля.
7–8 травня 2025 року Ольга Мелень-Забрамна взяла участь у засіданні робочої групи Європейського екологічного бюро, де обговорювали виклики фінансування НУО та нові можливості внутрішнього перегляду актів ЄС відповідно до Оргуського регламенту (https://surl.li/ilpvzd).
У серпні 2025 року Олена Кравченко взяла участь у зустрічі з керівництвом новоствореного об’єднаного Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, де природоохоронні організації наголосили на необхідності збереження екологічних гарантій, виконання рішень Оргуської конвенції та продовження ключових реформ, підкреслюючи неприпустимість згортання екологічних стандартів під приводом дерегуляції (https://surl.li/gywxqh).
10 жовтня 2025 року представники ЕПЛ як члени МСОП взяли участь у відкритті Всесвітнього конгресу Міжнародного союзу охорони природи в Абу-Дабі – масштабного глобального форуму, який зібрав понад 10 тисяч науковців, експертів, представників урядів і громадських організацій для обговорення шляхів оновлення міжнародного екологічного врядування та посилення зусиль зі збереження природи в умовах зростаючої світової нестабільності (https://surl.li/nzzebf) .
ЕПЛ активно адвокатувала недопущення забудови Карпат, наполягаючи на проведенні належних процедур СЕО та ОВД у проектах розміщення ВЕС і будь-яких інших втручань у високогірні екосистеми (https://surl.li/kklgdx, https://surl.li/ljsnqf) .
Крім того, у листопаді 2025 року ЕПЛ стала активною учасницею 8-ї Наради Сторін Оргуської конвенції, 5-ї Наради Сторін Протоколу про реєстри викидів і перенесення забруднювачів, низки паралельних заходів, присвячених захисту еко-активістів, доступу до інформації та реформам адміністративного права. Особливо важливо, що Сторони Оргуської конвенції підтвердили руйнівні екологічні наслідки війни в Україні та підтримали розробку міжнародних настанов щодо документування екологічної шкоди від збройних конфліктів. Україну зобов’язано подати оновлений план виконання рішень Оргуського комітету щодо угод про розподіл продукції. Керівницю інформаційно-аналітичного відділу ЕПЛ Єлизавету Алексєєву обрано до Комітету з дотримання Протоколу про РВПЗ. ЕПЛ представила випадки переслідування українських еко-активістів на Закарпатті, у Карпатах та в інших регіонах (https://surl.lu/dysrnd, https://surl.lu/cmswzx, https://surl.li/mlruwu, https://surl.li/pwmcce, https://surl.li/oefxum, https://surl.li/wotuza).
Підсумки. У 2025 році ЕПЛ реалізувала масштабну адвокаційну кампанію, зосереджену на притягненні росії до відповідальності за еко-злочини, просуванні євроінтеграційних реформ і захисті екологічних прав. Організація активно працювала на міжнародному рівні, взаємодіючи з ЄС, ООН, дипломатичними установами та експертними мережами, а також представляла законодавчі пропозиції для гармонізації українського природоохоронного законодавства з правом ЄС. Важливою частиною роботи стало просування принципів зеленого відновлення та протидія екологічно небезпечним проєктам, зокрема забудові Карпат без належних процедур СЕО та ОВД. Завдяки цим зусиллям ЕПЛ посилила голос громадськості у формуванні державної екополітики в умовах війни та підготовки України до вступу в ЄС.
