Аналіз справи Milieudefensie, Greenpeace Netherlands та інші проти Royal Dutch Shell1
У Нідерландах розглядалася справа, в якій вперше було підтверджено обов’язок «корпоративної дбайливості» за збитки або ризик збитків, пов’язаних із зміною клімату. Сторонами виступали неурядові громадські організації, що опікуються захистом довкілля та 17000 громадян проти Royal Dutch Shell2. Учасники справи вимагали від Royal Dutch Shell зменшити викиди CO2 до рівнів, які мали місце у 2019 році.
В ході судового розгляду виникли ключові питання, що стосуються ролі міжнародного права в національному законодавстві Нідерландів, обов’язків багатонаціональних корпорацій у сфері захисту прав людини, відповідальності материнської компанії та обов’язку зменшення викидів на всіх рівнях.
Серед іншого, нідерландський суд сформулював такі висновки:
Принципи ООН є глобальним стандартом поведінки для бізнес-підприємств. Вони зобов’язують компанії уникати порушень прав людини та активно працювати над вирішенням, запобіганням і обмеженням негативних впливів на права людини.
Дотримання прав людини не є пасивною відповідальністю, а вимагає активних дій з боку бізнесу.
Shell, з урахуванням величини, впливу та внеску у зміну клімату, має активне зобов’язання знижувати викиди CO2, окрім дотримання існуючих стандартів.
Відповідальність бізнес-підприємств за дотримання прав людини, як сформульовано в Принципах ООН, є глобальним стандартом очікуваної поведінки. Вона існує незалежно від здатності і/або бажання держав виконувати свої зобов’язання у сфері прав людини і не зменшує ці зобов’язання.
Зобов’язання Shell знижувати викиди поширюється на весь ланцюг виробництва і обігу продуктів виробництва, включаючи викиди від продуктів, що використовуються споживачами.
Роль материнської компанії у встановленні політики для всієї групи свідчить про її відповідальність за загальні викиди від такої діяльності та її продуктів.
Компанії, що займаються видобуванням корисних копалин, повинні нести відповідальність за свої викиди відповідно до теорії «корпоративної соціальної відповідальності підприємства».
В ході цього судового розгляду Shell було використано ряд аргументів, в тому числі загальні юридичні аргументи, які часто висувають корпорації та уряди:
Аргумент “крапля в океані” (викиди є незначними).
Аргумент про повну заміну (абсолютний перехід на альтернативні джерела енергії не є можливим).
Аргумент про відкриття шлюзів (створення прецеденту для подання подібних позовів).
Аргумент, що рішення повинні приймати законодавчі органи, а не суди.
У рішенні суду підкреслено, що зменшення викидів є важливим кроком у боротьбі зі зміною клімату. Суд спростував аргументи Shell сформувавши, зокрема, такі позиції:
Кожен внесок у зниження викидів CO2 може мати значення.
Через переконливі глобальні інтереси, які підсилюються зобов’язанням щодо зниження викидів, аргумент про неможливість повної заміни не може виправдати твердження про те, що материнська компанія не має виконувати зобов’язання зі скорочення викидів.
Кожне зменшення викидів парникових газів має позитивний вплив на протидію небезпечним змінам клімату.
Всі компанії, незалежно від їх розміру, місцезнаходження або ролі у ланцюжку постачання, повинні враховувати вплив на права людини. Вони несуть відповідальність за зменшення забруднення клімату залежно від свого розміру, впливу, відповідальності та можливостей.
Зараз дана справа знаходиться на стадії апеляційного розгляду, а її вирішення може мати значний вплив на майбутню роль корпорацій у боротьбі зі зміною клімату.
Судові справи проти великих забруднювачів важливі для встановлення їх відповідальності за екологічну шкоду і зміну клімату. Вони захищають права людини, порушені внаслідок діяльності цих корпорацій, спонукають компанії змінити свої практики та виробничі процеси. Такі рішення судів можуть впливати на зміни до законодавства та на стандарти в охороні довкілля та зміні клімату, сприяють підвищенню свідомості громадськості щодо проблем зміни клімату та ролі великих корпорацій у цьому процесі.
