Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації України оприлюднив офіційний висновок (http://eia.menr.gov.ua/places/view/1379) про допустимість будівництва вітрової електростанції 120 МВт на Полонині Боржава на території Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області. Цей висновок спирався зокрема на Звіт з оцінки впливу на довкілля щодо планованої діяльності із будівництва вітрової електростанції 120 МВт, дата офіційного оприлюднення: 15.01.2019, реєстраційний номер 2018821379/7554.
Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» публікує свої зауваження та пропозиції в порядку Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» до Звіту ОВД щодо планованої діяльності із будівництва ВЕС на Полонині Боржава.
Звіт з ОВД підготовлено з низкою серйозних порушень вимог чинного законодавства, що є підставами для відмови у видачу висновку згідно ч. 1 ст. 4 та ч. 5 ст. 4-1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” та з низькою якістю оцінки впливу на довкілля, що не достатні для прийняття висновку з оцінки впливу на довкілля, наявністю підстав для визнання планованої діяльності недопустимою на території полонини Боржава, відсутні відомості, наявність яких є обов’язковими складовими Звіту ОВД згідно статті 6 Закону “Про оцінку впливу на довкілля” та Додатку 5 до Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля.
1. Відсутня інформація, яка підтверджує проведення процедури оцінки впливу на довкілля щодо зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення,які надані ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” в оренду із зміною цільового призначення на землі для планованої діяльності із будівництва вітрової електростанції (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель 14.01).
Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області прийнято 39 наказів «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки зі зміною цільового призначення» для будівництва однієї вітрової електростанції потужністю 120 МВт із грубим порушенням вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а саме без проведеної процедури оцінки впливу на довкілля, яка є необхідною передумовою прийняття наказів.
Відповідно до абз. 6 п. 2 ч. 3 ст. 3 Закону «Про ОВД оцінці впливу на довкілля підлягає зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах другій та третій цієї статті) та зміна цільового призначення особливо цінних земель».
Нове призначення земельної ділянки відноситься до планованої діяльності передбачених абз. 6 п. 2 ч. 3 ст. 3 Закону «Про ОВД», а саме – будівництво вітрової електростанції потужністю 120 МВт (яка складається з 34 вітрових електроустановок, електричної підстанції, розподільчих пунктів 3шт, підземної лінії електропередачі (кабельної) напругою 35 та 110 кіловольт), а тому проведення ОВД щодо зміни цільового призначення таких сільськогосподарських земель є обов’язковим.
Наявність висновку ОВД щодо зміни цільового призначення земельних ділянок сг призначення, наданих ТОВ “Атлас Воловець Енерджи”, є необхідною передумовою для прийняття Наказів ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області про зміну цільового призначення та надання в оренду земельних ділянок, чого не було дотримано.
2. У звіті неповно та недостатньо інформації про оцінку впливу на довкілля щодо проведення кабельних ліній електропередач напругою 110 кіловольт, щодо якої обов’язкове проведення процедури оцінки впливу на довкілля згідно п. 10 ч. 3 статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”. Зокрема, недостатньо інформації щодо впливу на довкілля при виконанні окремих робіт, таких як: шурфування грунту, викопування траншей, прокладенням кабелів в трубах, укриттям залізнобетонними плитами в місцях установки муфт, засипанням піщано-гравійної суміші тощо.
3.В звіті подано інформацію про можливе порушення Закону України “Про природно-заповідний фонд”. На стор. 1581 звіту у Додатку зазначено, що впродовж будівництва ВЕУ через територію заказника “Темнатек” заплановано провести лінію електропередач, укріпити та розширити дорогу на ділянці довжиною до 470 м, можливий короткочасний шумовий вплив та дефрагментація низки популяцій рідкісних тварин. Також на картах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, поданих у звіті (стор. 53) місце розташування заказника вказано невірно.
Водночас в підрозділі 2.6.5. Звіту “Вплив на природно-заповідні території та об’єкти” зазначено: “На території планованої діяльності не має територій та об’єктів, що включені до природно-заповідного фонду загальнодержавного або місцевого рівнів”. “Із об’єктів ПЗФ місцевого значення на відстані понад 500 м від ВЕУ знаходиться лісовий заказник «Темнатик» (площею 1456 га), природоохоронній діяльності якого будівництво та експлуатація ВЕС не спричинять негативного впливу”.
Отож, вплив на заказник “Тематник” у підрозділі 2.6.5. не оцінено, що вимагає проведення окремого дослідження.
В той час, стаття 252 Кримінального Кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду, що карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років”.
4В звіті міститься інформація про наявність на території планованої діяльності реліктових та зникаючих видів, занесених до Червоної книги України та міжнародних охоронних списків. У разі будівництва ВЕС їм загрожує знищення, що є порушенням Закону України “Про Червону книгу України” та міжнародних зобов’язань України. Так, на стор. 1555-1558 звіту зазначено, що на ділянках виділених під ВЕС зростає понад 14 видів рослин, занесених до Червоної книги України, а також види, що охороняються Резолюцією № 6 Бернської конвенції.
На стор. 1567 зазначено, що оселища європейського значення, що охороняються Бернською конвенцією частково потрапляють в межі запроектованих під забудову ділянок ВЕС, а також в зону створення інфраструктури ВЕС, насамперед на ділянці хребта між горами Стій і Великий Верх, включно з вершинами.
На стор. 1576 наведено результати досліджень безхребетних гідробіонтівна території запланованого будівництва ВЕС. У висновку зазначено, що на території будівництва наявні місця існування 16 видів безхребетних гідробіонтів і 4-х видів амфібій, з яких 1 вид включений до Червоної книги України, 4 види є регіонально рідкісними, 1 вид належить до ІІ додатку Бернської конвенції. А на схилах гори Плай наявне важливе місце існування гідрофауни Карпат, яке потребує додаткових заходів охорони акваторії та площі водозбору.
На стор. 1578 наведено результати досліджень земноводних на території проектованої ВЕС, де зазначено, що на території запланованого будівництва ВЕС наявні 3 види амфібій, занесені до Червної книги України: тритон карпатський, тритон альпійський та кумка жовточерева. Виявлено їх місця існування та розмноження.
На стор. 1579 наведено результати дослідження ссавців на Боржавському хребті. У висновку зазначено, що на території проектовано ВЕС виявлені місця існування бурозубки альпійської – виду, занесеного до Червоної книги України, реліктовий ареал цього виду знаходиться під загрозою антропогенного впливу. Місця існування виду виявлено безпосередньо на ділянках будівництва ВЕУ № 4,5, 13, 14, 17, 20, 21, 24, 28, 34. Під час будівництва їх буде знищено, про що зазначено в звіті. Також у висновках звіту зазначено, що дослідження нірних гризунів на Боржавському хребті проведено недостатньо.
Подана в звіті інформація про наявність та заходи щодо зменшення впливу на ці рідкісні види флори та фауни, а також їх пересадження, відлов та переселення, дають підстави вважати, що їм буде нанесено непоправної шкоди, тому здійснення планованої діяльності є неприпустимим на даній території.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про Червону книгу України»,охорона об’єктів Червоної книги України забезпечується шляхом урахування спеціальних вимог щодо охорони об’єктів Червоної книги України під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розроблення проектної та проектно-планувальної документації, здійснення оцінки впливу на довкілля. Відповідно до ст. 20 відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, несуть особи, винні у погіршенні, знищенні середовища перебування (зростання) видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України; незаконному, в тому числі з порушенням вимог виданих дозволів, використанні об’єктів Червоної книги України або їх знищенні; вчиненні інших дій, що завдали шкоди тваринам і рослинам, види яких занесені до Червоної книги України.
5. Порушено вимоги до змісту розділів звіту відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1026 від 13.12.2017.Так, наприклад, в розділі 2 “Опис планованої діяльності” на стор.145 відсутня належна оцінка впливу на флору і фауну Полонини Боржава, щодо досліджень флори зазначено, що вони лише будуть досліджуватися: “Якщо в межах території ВЕС буде виявлено зростання особливо цінних рослин (червонокнижних або, що знаходяться під загрозою зникнення тощо), то ці ділянки будуть відповідним чином збережені шляхом перенесення місцеположення ВЕУ або відмови взагалі від її будівництва на даній земельній площі”. Ці дослідження мають бути проведені до провадження планованої діяльності, а їх результати висвітлені у відповідних розділах звіту.
На Рисунку 2.12. (стор. 69) “Зведений план інженерних мереж ВЕС-Воловець для 34 ВЕУ (першої та другої черги) на територіях Воловецького і Свалявського районів” не зображено дорогу якою будуть здійснюватися рух будівельної техніки.
В розділі 2 Відсутня інформація про міжнародну природоохоронну територію “PolonynaBorzhava” – UA0000263, на території якої буде здійснюватися планована діяльність та подано недостовірну інформацію щодо необхідності здійснення природоохоронних заходів на території Смарагдової мережі стор. 148: “Що стосується віднесення Боржавських Полонин до Смарагдової мережі, як і їх включення до екологічної мережі Закарпатської області, то воно передбачає не заборону господарської діяльності, а тільки провадження її за принципами сталого (збалансованого) розвитку”. Наступна згадка про Смарагдову територію наявна лише в розділі 7 “Методи прогнозування, а також використовувані дані про стан довкілля” в якому не наведено жодних результатів дослідження впливу на види флори і фауни та оселища Смарагдової мережі.
В розділі 8 заходи, спрямовані на запобігання, відведення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на види флори і фауни, оселища, а також інші природні складові природних ландшафтів мають загальний характер, не містять деталізації, необхідної для усунення загроз знищення червонокнижних видиів рослин і тварин, описаних в попередніх розділах та наведених в додатках. В розділі відсутня інформація щодо запобігання впливу на територію Смарагдової мережі та заказник “Темнатек”. Відсутня інформація щодо заходів з уникнення знищення на ділянках будівництва ВЕС (ВЕУ №4, 5, 13, 14, 17, 20, 21, 24, 28, 34) оселищ бурозубки альпійської, виду занесеного до Червоної книги України.
Рекомендації в таблиці 8.1. не висвітлюють всіх можливих впливів, поданих в попередніх розділах, відповідно не надано рекомендацій з їх зменшення. Також таблиця містить рекомендації, що суперечать інформації поданій в попередніх розділах та додатках про наявність рідкісних видів флори та фауни на ділянках будівництва ВЕУ. В таблиці, щоб попередити втрату рослинного покриву та біотопів, втрату фауни в результаті будівельної діяльності, переміщення транспорту рекомендовано “уникнення природного середовища, що підтримує реципієнтів середньої та високої чутливості”, а також “захист лісонасаджень від вирубування та/або збирання дров будівельниками” та ін.
В змісті звіту є 12 розділ “Щодо “зменшення” шкідливих викидів в атмосферу та “зелено-вугільного парадоксу”, однак в тілі звіту цей розділ відсутній.
6. Суб’єктом господарювання не забезпечено доступ до звіту з ОВД у приміщення органу місцевого самоврядування, яка може зазнати впливу планованої діяльності. Зокрема, ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” не надав доступ до Звіту з ОВД Пилипецької сільській раді, яка є адміністративно-територіальною одиницею, що може зазнати впливу планованої діяльності, чим порушено частину 5 та 6 статті 4 Закону “Про оцінку впливу на довкілля”:
«Доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої наданої суб’єктом господарювання документації щодо планованої діяльності забезпечується шляхом їх розміщення у місцях, доступних для громадськості у приміщеннях уповноваженого органу, органу місцевого самоврядування відповідної адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності».
“Органи місцевого самоврядування відповідної адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності, забезпечують суб’єкту господарювання протягом трьох днів з дня його звернення можливості для оприлюднення документів та інформації, зазначених у частинах третій та четвертій цієї статті, та розміщення і доступ до документації, зазначеної у частині п’ятій цієї статті, у місцях, доступних для громадськості у приміщеннях уповноваженого органу або органу місцевого самоврядування.
Територія Пилипецької сільської ради може зазнати впливу планованої діяльності, оскільки значна частина об’єктів запланованої ВЕС безпосередньо межують з територією, яка знаходиться у зоні впливу можливих аварій та надзвичайних ситуацій на ВЕС, зокрема, пожеж, розльоту уламків конструкцій тощо. Це несе загрозу для туристів, спортсменів та збирачів чорниць, що перебувають на полонині і на схилах хребта. У зимовий період є небезпека розльоту уламків льоду, що намерзає на лопатях, і ураження лижників та відпочиваючих.
7. У звіту відсутні підписи та відсутні дані про кваліфікацію 12-ти виконавців Звіту, чим порушено вимоги п. 8 ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та Додатку 4 Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля.
8. У звіті відсутні копії документів, які підтверджують право користування земельними ділянками, чим порушено п. 1 ч. 1 Додатку 4 Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля. Зокрема, у звіті відсутні накази ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області про надання в постійне користування на умовах оренди і зміну цільового призначення земельних ділянок.
Крім цього, відсутня інформація про земельну ділянку 2121555100:09:001:0010 1.6201 га 01.01 “Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка обмежене іншими земельними сервітутами”. У звіті не описано вплив, який зазнає ця територія від планованої діяльності. А загального зобов’язання, яке випливає із законодавства про оплату збитків недостатньо щоб прийняти остаточне рішення.
9. Неповна інформація міститься в оголошенні про початок громадського обговорення, яка вимагається статтею 8 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, Додатком 3 Порядку передачі документації для надання висновку з ОВД та фінансування ОВД: у пункті 1 “Планована діяльність” відсутні такі параметри планованої діяльності як довжина та площа; у пункті 5 “Строки, тривалість та порядок громадського обговорення.” відсутня інформація про строк громадського обговорення, зазначена лише тривалість.
10. В звіті надано неповну інформацію на зауваження і пропозиції до повідомлення про плановану діяльність. Відповіді на зауваження МБО “Екологія-Право-Людина” до планованої діяльності подано на сторінках 700-720. У Таблиці врахування зауважень і пропозицій громадськості відсутня нумерація чи чіткий розподіл відповідей на зауваження, а тому не зрозуміло на яке саме зауваження було надано відповідь “Враховано у звіті з ОВД”, “Враховано частково”, що порушує вимоги до змісту Таблиці згідно Порядку № 1026, де має міститися інформація про повне врахування, часткове врахування чи обґрунтоване відхилення суб’єктом господарювання зауважень і пропозицій громадськості, наданих у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації.
Крім того, у Таблиці врахування зауваження громадськості не надано:
– повну відповідь щодо дотримання міжнародних зобов’язань, пов’язаних з підписанням Європейської ландшафтної конвенції, Угоди про збереження кажанів в Європі, Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин у зв’язку із планованою діяльністю;
– відповіді щодо оцінки втрати екосистемних послуг Боржавського хребта після спорудження ВЕС, не вказана статистика закритих та діючих ВЕС в інших країнах , досвід яких враховано у планованій діяльності;
– не вказано квартально-видільний перелік ділянок лісового фонду, через які будуть прокладатись під’їздні дороги (включно з картосхемами), а також квартально-видільний перелік по лініям електропередач та чи будуть вилучатись землі лісового фонду при зведенні цих об’єктів.
– подано недостоврну інформацію, що “Європейська Комісія навіть створила спеціальну директиву “WindenergydevelopmentsandNatura2000”, яка регламентує принципи будівництва вітрових електростанцій на об’єктах Смарагдової мережі”. В Європейському Союзі немає Директиви “WindenergydevelopmentsandNatura2000», це допоміжні керівництва, розроблені Європейською Комісією, які не є обов’язковими до виконання.
11. У звіті з ОВД при оцінці впливу на окремі складові довкілля подано недостовірну інформацію.А саме використовуються дані, скопійовані із джерел та документів, які не стосуються планованої діяльності, натомість мають відношення до інших видів планованої діяльності. Це дає підстави вважати, що вплив на довкілля планованої діяльності не оцінено належним чином, не проведені відповідні дослідження науковцями щодо впливу ВЕС, а взяті дані із впливу на інші об’єкти.
На сторінці 932 міститься інформація про норкову ферму: “Визначення категорії надійності електропостачання норкової ферми виконано відповідно до її характеру і функціонального призначення на підставі відповідних діючих норм і стандартів по будівельному проектуванню. За надійністю електропостачання норкова фермавідноситься д споживачів І, ІІ, ІІІ-ї категорій”.
На сторінці 452 інформація про Сколівську ВЕС: “Крім того, проектом організації будівельних робіт передбачено розробити ряд природоохоронних заходів щодо охорони земель під час будівництва і експлуатації Сколівської ВЕС, а саме: зняття верхнього шару грунту під час будівельних робіт, що підлягатиме подальшому відновленню та рекультивації”.
На сторінках 1776-1787 подано таблицю 6 – “Оцінка впливів ВЕС на оселища та види Полонини Боржава («PolonynaBorzhava» – UA0000263), як елементу «Смарагдової мережі», й рекомендовані заходи щодо їх зменшення”, яка містить інформацію скопійовану зі звіту з оцінки впливу на довкілля “Будівництво і експлуатація Сиваської вітроелектростанції (Сиваської ВЕС) загальною встановленою потужністю 250 МВт” – таблиця 16-1. Оцінка впливів та їх зменшення на стор. 240-262. Та сама таблиця фігурує й на сторінках 540-551 звіту в розділі 8.
В Експертному висновку“Проведення сучасних моніторингових досліджень та розробка експертного висновку і наукового звіту щодо впливу будівництва ВЕС у межах Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області на орнітологічні комплекси та кажанів” наявна інформація, що не має відношення до Боржавського хребта. На сторінці 16 Експертного висновку (1350 сторінка Звіту) наявниій пункт “Оцінка територіального розподілу, видового складу та міграційної активності кажанів на ділянках парку ВЕС в Джанкойському районі” – на теритоії Автономної Республіки Крим, у якому вказується про проведення спеціальних досліджень із застосуванням трьох типів методик (сканування простору ультразвуковими детекторами на окремих точках, на трансектах та на стаціонарному пункті впродовж всієї ночі) у вересні – жовтні 2017 року, а також березні – травні 2018 року.
Науковий звіт щодо створення науково-технічної продукції «Проведення сучасних моніторингових досліджень та розробка експертного висновку і наукового звіту щодо впливу будівництва ВЕС у межах Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області на орнітологічні комплекси та кажанів» (в рамках Договору № 09л/09-17 від 10 вересня 2017 року), який ліг в основу розділу 4.8.1 Звіту з ОВД містить ознаки підтасування та подання недостовірної інформації, що не має відношення до Боржавського хребта.
На сторінці 1186 йде мова про “Берегові обриви, як гніздовий біотоп..”. Однак на Полонині Боржава немає берегових обривів, а також водоплавних та болотних птахів, про яких йде мова далі у звіті: “Застосовується для картування переважно водоплавних та болотних птахів на контрольних ділянках. За результатами абсолютних або трансектних обліків на карту наноситься точне місце локалізації моновидових і полівидових скупчень птахів, межі основних біотопів або, наприклад, місць розташування колоній”.
На стор. 1244 подано висновок, який применшує вплив зведення ВЕС на екосистеми Полонини Боржава та описує його як незначний:“Оскільки вітропарк представлений територіями, які мають доволі високе антропогенне навантаження (пішохідний туризм, мото-, квадро-, та автомобільний туризм; масовий збір ягід, грибів), то створення незначної за площею інфраструктури території площадки ВЕС не стане загрозливим для кормових переміщень кажанів, оскільки більша частина території ВЕС залишається без змін. Негативний вплив на кажанів низький”.
На стор. 1248 в підрозділі 5.1 Ретроспективна характеристика орнітологічної ситуації під час осінньої міграції наведено дані з літературних джерел, які не мають відношення до Полонини Боржава – Карпатського біосферного заповідника, національного природного парку “Зачарований край” та ін.
На стор. 1322 подано рекомендації щодо досліджень, які не мають відношення до території Полонини Боржава “Прибережні види (включаючи мартинів, що гніздяться, або створюють сезонні міграційні скупчення на прилеглих до площадки ВЕС водних територій) (аналогічно рекомендацій SNH, пункт 3.7.9.).
Дослідження спрямовані на виявлення скупчень морських птахів,особливо таких, як мартин жовтоногий Laruscachinnans, мартин звичайний Larusridibundus, в межах до 2 км від проектної території. Така схема застосовується і для видів, які годуються на віддалених від моря територіях, а також тих видів, що літають між місцями гніздування, живлення і відпочинку, і можуть перетинати досліджувану територію.
У позагніздовий період водоплавні птахи, що зимують та ночують, виявлятимуться в межах 2 км,особливо, якщо ці птахи демонструють постійні маршрути перельотів до місць ночівлі та від них, якщо є ймовірність, що ці маршрути будуть перетинати проектну територію”.
На стор. 344 Звіту з ОВД зазначено, що “Терміни проведення досліджень за міграцією птахів були обрані з урахуванням власного досвіду та наявної в літературі інформації щодо фенології весняного прольоту птахів в регіоні. Так, перші спостереження проведені наприкінці березня та на початку квітня (28 березня – 02 квітня 2018 р.). В цей період в активній фазі відбувається міграція у таких груп птахів, як гуси, качки, лебеді, чаплі, лелеки, журавлі, а також деякі представники роду Гробцеподібних птахів (шпак звичайний, дрозди, жайворонки, плиски). Зазвичай в цей період фіксують види птахів, які здійснюють міграції на далекі відстані, а проектну територію пролітають транзитом. Наступний експедиційний виїзд здійснено 23–27 квітня 2018 р.” Натомість в таблицях дати спостережень на сторінках 344, 346-347, 588-589 Звіту з ОВД вказано що дослідження проводились 22 квітня 2018. Також, див. таблиці на стор. 110, 112 та 141 Наукового звіту (загальна сторінка Звіту з ОВД відповідно 1276, 1278 та 1307).
Виконавцями Наукового звіту щодо створення науково-технічної продукції «Проведення сучасних моніторингових досліджень та розробка експертного висновку і наукового звіту щодо впливу будівництва ВЕС у межах Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області на орнітологічні комплекси та кажанів» (в рамках Договору № 09л/09-17 від 10 вересня 2017 року) в розділі 2 “Законодавча база України щодо планування робіт з проектування площадок ВЕС, охорони природних комплексів та проведення експертних робіт у зв’язку з будівництвом площадки ВЕС” подано інформацію, що містить застарілі відомості та застарілу законодавчу базу (Закони України “Про екологічну експертизу” (1995р.), “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”), а також законодавчу базу яка не має відношення до Боржавського хребта – наведено Конвенцію про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (Рамсар, 1971, 1987) та Постанову Кабінету Міністрів України “Про заходи по посиленню охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення” (1995р.). В розділі не вказано жодної інформації про Закон України “Про оцінку впливу на довкілля”.
На сторінці 1189 Наукового звіту наведено текст, який не має відношення до досліджень на Боржавсьому хребті: “Існує дві загальнодержавні програми збереження біорізноманіття, управління природними комплексами, покращення екологічної ситуації, які стосуються водно-болотних угідь міжнародного значення та прибережних природних комплексів…”.
Аналізуються статті Водного кодексу України про водні об’єкти загальнодержавного і місцевого значення, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги та наводяться висновки для Джарилгацької затоки (стор. 1192): “Джарилгачска затока відноситься до водних об’єктів загальнодержавного значення”, “Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами. Проекту водоохоронної зони Джарилгачскої затоки до сьогодні не розроблено”.
Наводяться статті Земельного кодексу України про склад земель водного фонду, обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водахта подано висновок, що “режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах встановлюється законом. Чітких обмежень щодо будівництва вітроенергетичних споруд немає”.
Ця інформація жодним чином не стосується Полонини Боржава та дає підстави вважати, що вона перенесена в даний звіт з інших звітів про вітрові електростанції, розташовані на узбережжі Чорного і Азовського морів, зокрема на узбережжі Джарилгацької затоки в Херсонській області.
Наведені дані дають підставу вважати, що дослідження на Полонині Боржава не було проведено належним чином, окремі дані скопійовані з інших звітів і перевірити достовірність даних без проведення нових досліджень неможливо. На підставі викладеного вище вважаємо що Науковий звіт щодо створення науково-технічної продукції «Проведення сучасних моніторингових досліджень та розробка експертного висновку і наукового звіту щодо впливу будівництва ВЕС у межах Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області на орнітологічні комплекси та кажанів» (в рамках Договору № 09л/09-17 від 10 вересня 2017 року) та Експертний висновок“Проведення сучасних моніторингових досліджень та розробка експертного висновку і наукового звіту щодо впливу будівництва ВЕС у межах Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області на орнітологічні комплекси та кажанів”, які лягли в основу оцінки впливу на орнітологічні комплекси та кажанів, містять завідомо неправдиву інформацію, мають ознаки підтасування даних та не можуть бути взяті до уваги як належні достовірні дослідження. Відтак вплив на орнітологічні комплекси та кажанів оцінений в Звіті з ОВД не можна вважати таким що досліджений належним чином.
12. Оскільки планована діяльність буде здійснюватися безпосередньо на Смарагдовій території потрібно було провести дослідження впливу планованої діяльності на види флори та фауни й оселища, з метою охорони яких створена ця природоохоронна територія. Однак,у звіті з ОВД відсутня достатня оцінка впливу на Смарагдову мережу, а також надано недостовірну інформацію щодо впливу на природоохоронну територію міжнародного значення – “PolonynaBorzhava” – UA0000263, яка є частиною Смарагдової мережі Європи, затвердженої Постійним комітетом Бернської Конвенції про дикі види флори та фауни і середовища існування у Європі. Зокрема:
а) Про наявність Смарагдової території не вказано в розділі 2 – опис планованої діяльності, не проведено досліджень щодо поточного стану довкілля (розділ 4), не оцінено факторів довкілля які ймовірно зазнають впливу (розділ 5), не описані можливі впливи планованої діяльності на територію Смарагдової мережі (розділ 6), не передбачено заходів, спрямованих на запобігання, відведення, уникнення, зменшення та усунення значного негативного впливу (розділ 8).
б) На сторінках 700-701 звіту зазначено, що вплив будівництва ВЕС на територію Смарагдової мережі подано в додатку 18 – в “Звіті про проведення незалежної оцінки за методом «AppropriateAssessmets» щодо впливів будівництва та експлуатації ВЕС ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» на полонині «Боржава» у Закарпатській області на об’єкти (оселища та види тварин/рослин) «Смарагдової мережі». Однак до цього Звіту наявні наступні зауваження.
1. Звіт містить дослідження вкрай низької якості, зміст яких не містить повної та достовірної інформації щодо впливу планованої діяльності наприродоохоронну територію міжнародного значення – “Polonyna Borzhava” – UA0000263.
2. В звіті наведено інформацію, яка вказує на відсутність якісних досліджень та детального вивчення впливів на види флори і фауни та природні оселища. Так вплив на оселища за даними, поданими в звіті оцінено за фотографіями місцевості, без опису належних методик, даних польових досліджень, геоботанічних описів, звітів науковців. В звіті подано 72 рисунки (стор. 1665-1736) із зображенням місць розташування ВЕУ, фотографіями місцевості, а також накладеними зображеннями вітрових установок, що має візуалізувати мінімальний вплив на оселища.
3. Стор. 1742 Після проведених досліджень з ідентифікації оселищ за фотографіями виявилося, що на всіх 34 ділянках ВЕУ цінних оселищ немає. Однак це не відповідає дійсності, оскільки такі оселища там знаходяться.
4. В звіті на стор. 1763 зазначено, що методика проведення досліджень була заснована на методиці, розробленій Шотландським фондом природної спадщини, для берегових ВЕС. Оскільки Полонина Боржава є гірським хребтом, віддаленим від морського узбережжя, вважаємо за потрібне використовувати методики для гірських регіонів, а не для берегових ВЕС.
5. Звіт не містить даних про дослідження окремих оселищ, які наявні на відведених під інфраструктуру ВЕС земельних ділянках, зокрема: на об’єкті «PoloninaBorzhava» (UA0000263) наявні оселища типів «E1.71», «E4.3», «E5.5», «F4.2», а також рослини 4070 Дзвоники ракоподібні (Campanulanapuligera), «2316» (Тонконіг гранітний (Poagranitica), що підлягають особливій охороні, однак дослідження впливу на них планованої діяльності проведено не було, у зв’язку з чим у звіті міститься неповна інформація про можливий вплив від будівництва та діяльності ВЕС на довкілля.
6. В звіті на стор. 1785 зазначено, що “Через наявність оселищ типів: «E1.71», «E4.3», «E5.5», «F4.2» в зоні вітрополя, існує вірогідність відкриття нових оселищ саме на ділянках руху будівельної техніки (випадкових знахідок) під час будівельних робіт”. Стор. 1742-1743 “В разі виявлення підрядниками певних площ заростей папороті, білоусу, вересу кислих альпійських і субальпійських трав’яних угруповувань під час інженерно-геологічних вишукувань на ділянці монтажу ВЕУ, ці види будуть перенесені з площ орендованих земельних майданчиків, а також ВЕУ буде зміщено в межах буд майданчиків у віддалені частини площі земельної ділянки через близькість до біотопу”. Однак дослідження впливу планованої діяльності мали бути проведені до початку реалізації планованої діяльності та описані у відповідних розділах звіту з оцінки впливу на довкілля з метою оцінки можливих впливів, їх масштабів, характеру, інтенсивності та складності задля попередження нанесення шкоди довкіллю.
7. Виконавці звіту надають неповні дані з приводу площ, на яких буде проводитися діяльність та буде пошкоджено рослинний та ґрунтовий покрив, оскільки в своїх розрахунках беруть до уваги площу лише ділянок під будівництво, однак не враховують площ під будівництво дороги, ліній електропередач та інших інфраструктурних об’єктів під час зведення та використання яких буде завдано негативного впливу на види та оселища на значно більшій площі.
8. В звіті не зазначено авторів та установи, яка його виконувала. Оскільки вплив на територію Смарагдової мережі є одним з ключових (планована діяльність повністю запланована на її території) вважаємо за потрібне вказати всіх авторів звіту, їх кваліфікацію та підписи кожного автора під цим звітом.
9. В звіті наявні численні помилки з неправильного трактування біологічних та географічних термінів та їх поєднання в нові терміни (наприклад, ландшафтна екосистема, ландшафтно-біотопний комплекс).
10. Подана в таблиці 6 “Оцінка впливів ВЕС на оселища та види Полонини Боржава («PolonynaBorzhava» – UA0000263), як елементу «Смарагдової мережі», й рекомендовані заходи щодо їх зменшення” інформація має низьку якість та не відповідає вимогам, задекларованим авторами звіту в методиці проведення досліджень з AppropriateAssessment. Зокрема, на стор. 1776 некоректним є трактування терміну ландшафт, через що не було надано належну оцінку впливу зведення ВЕС на нього, адже ландшафтні комплекси є не тільки візуальним виглядом місцевості, а й складаються з різних компонентів природи – геологічної будови, грунтів, вод, повітря, рельєфу, клімату та біорізноманіття. На стор. 1778 Помилкові та некоректні рекомендації в пункті про зменшення впливу, зокрема влаштування заходи з поліпшення лісів. На стор. 1779 некоректна рекомендація “проводити дослідження видр перед будівництвом”. На стор. 1779 Подано некоректні рекомендації, зокрема, присутні грубі помилки в поданні інформації про вплив на птахів та заходи які мають проводитися. Стор. 1782-1783 Вплив на грунти не досліджений належним чином, заходи зі зменшення впливу виписані некоректно. Використання формулювання “наскільки це можливо” не відповідає методикам оцінки впливу на території Смарагдової мережі.
На підставі викладеного вище рекомендуємо “Звіт про проведення незалежної оцінки за методом «AppropriateAssessmets» щодо впливів будівництва та експлуатації ВЕС ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» на полонині «Боржава» у Закарпатській області на об’єкти (оселища та види тварин/рослин) «Смарагдової мережі» вважати недійсним. Для встановлення впливу ВЕС на види флори і фауни та оселища на території Смарагдової мережі “PolonynaBorzhava” мають бути проведені нові дослідження.
Секретаріатом Бернської конвенції відкрито окрему справу з питань впливу на види та оселища Смарагдової території «PoloninaBorzhava» (UA0000263) планованої діяльності, Міністерство екології та природних ресурсів України зобов’язане надавати інформацію щодо впливу планованої діяльності та звітувати перед Секретаріатом.
13. В звіті подано недостатньо інформації щодо впливу на елементи екомережі, в разі негативного впливу на яку може бути порушено Закон України “Про екологічну мережу України”. На стор. 1583 звіту зазначено, що, “відповідно до схеми планування території Закарпатської області (затвердженої рішенням сесії ЗОДА від 17.05.2013 №731), розробленої на період до 2031 р., масив Боржава віднесено до проектованої території екологічної мережі: через полонину Боржава проходить Полоннський екокоридор та бере початок гідрологічний коридор р. Боржава. Також масив Боржава є ключовою територією екологічної мережі Закарпатської області”.
14. В звіті вказано неповну та недостовірну інформацію щодо впливу на представників тваринного світу.На сторінці 802 звіту зазначено: “Під час будівництва прогнозується два типи впливу на представників тваринного світу: неспокій; механічне порушення місця існування”. Однак це неповна інформація. Одним з впливів на тваринний світ є безпосередня загроза життю та здоров’ю тварин та їх загибельчерез зіткнення з лопатями вітрогенераторів. Зокрема, через Боржавський масив проходять міграційні шляхи 8 видів птахів, які охороняються на міжнародному та національному рівнях. (Grus grus, Ciconia nigra, Circus cyaneus, Circus aeruginosus, Pandion haliaetus, Milvus migrans, Clanga pomarina, Clanga clanga)
Розташування вітрових електростанцій на гірських вершинах, до яких відноситься і Полонина Боржава, значно підвищує ризик зіткнення мігруючих птахів з вітровими турбінами, оскільки в горах мігруючі птахи знижують висоту польоту. Додатково враховуючи, що висота польоту мігруючих птахів знижується за поганих погодних умов, існує висока ймовірність їх смертельного ураження лопатями вітряків.
Оскільки ці види птахів мають малочисельні популяції, а міграційний шлях, який проходить через Полонину Боржава, вони долають щороку двічі, вітряки, розташовані на ній, створюватимуть суттєву додаткову загрозу збереженню їх гніздових популяцій у цілому ряді країн, зокрема, у Білорусі, Польщі, Литві, Латвії, Естонії, Фінляндії.
Через Полонину Боржава проходить міжнародний коридор міграції журавля сірого (Grus grus), занесеного до Червоної книги України та Резолюції 6 Бернської конвенції, тобто цей вид також охороняється на територіях Смарагдової мережі України, зокрема і віднесеної до неї території Полонини Боржава (№ UA0000263 в реєстрі територій Смарагдової мережі).
Те, що коридор міграції журавлів проходить через Полонину Боржава, доводять також дані досліджень вивчення шляхів міграції журавлів за допомогою трансміттерів (GPS-навігаторів), які прикріплюються до птахів та дозволяють прослідкувати, де саме проходить шлях їх міграції. Для прикладу, траса міграції журавля на ім’я “Hauka3” відображена на сайті
http://birdmap.5dvision.ee/EN/2018/autumn/hauka3?line=1&track=0&speed=1проходить через Полонину Боржава (останній проліт зафіксовано 17.09.2018 р.).
25.09.2018 р., під час осінньої міграції, по всій Європі спостерігався масовий проліт журавлів сірих, що прямують до місць зимівлі. Цього дня був зафіксований також і масовий проліт журавля сірого через Полонину Боржава, загалом там у цей день було спостережено близько 3000 журавлів у понад 30-ти зграях.
15. В звіті подано недостовірну та неповну інформацію про вплив планованої діяльності на туризм, що може становити ризик для життя та здоров’я громадян. Виконавці звіту надали завідомо неправдиву інформацію щодо впливу ВЕС на туризм. Вони стверджують, що: “Зведення Воловецької ВЕС призведе до збільшення туристичної привабливості регіону, з огляду на покращення інфраструктури місцевості та будівництво доріг які спростять туристам доступ до мальовничих куточків Карпат. Це зумовить розробку нових туристичних маршрутів, до місць які на даний момент є важкодоступні чи недоступні взагалі”.
- На стор 799 подано недостовірну інформацію щодо віддаленості території де буде здійснюватися планована діяльність: “Території, важливі для туристичної індустрії та житлові поселення розташовані на відстані, достатній для того, щоб уникнути будь-якого турбування від шуму та візуального впливу”. Маршрут Воловець – Полонина Боржава – Міжгір’я є одним з найпопулярніших у Карпатах, входить до відомого «Закарпатського туристичного шляху». Туристичний маршрут проходить по гребеню і співпадає з лінією розташування вітрогенераторів. Тому ВЕС буде безпосередньо впливати на туристів, альпіністів, скі-туристів та фрірайдерів. Візуальний вплив ВЕС буде відчутний на сотні кілометрів, оскільки вітрогенератори буде видно з усіх навколишніх вершин, адже вони розташовуватимуться на висоті вище 1300-1500 метрів на хребті, а не в долині. Також на сторінці 803 зазначено: “експлуатація ВЕС передбачає забезпечення заходів охорони, зокрема встановлення засобів відеоспостереження та організації фізичної охорони. Це забезпечить обмеження доступу третіх осіб на територію ВЕС та прилеглу територію” – це стане черговою перешкодою для здійснення туризму на Боржавському хребті.
- Однак в звіті детально не проаналізовано ризики травмування та загибелі людей, що здійснюють туристичну діяльність через розлітання криги з лопатей ВЕУ та відривання самих лопатей. Авторами використані статистичні дані 27 та 20-ти річної давнини: “Обмерзання лопаті ветроколеса може привести до зриву з неї льоду, що здатне негативно позначитися на безпеці населення, хоча ризик зриву льоду характерний лише для районів з холодним кліматом, а ризик відриву лопаті, в цілому, украй низкий (вірогідність удару деталлю турбіни або осколками льоду на відстані 210 м складає 1:10, 000,000 (ТауlоrаndRаnd, 1991); За наявними даними, осколки льоду, що виявляються на землі, здебільшого важать від 0,1 до 1 кілограма і розташовуються на відстані від 15 до 100 метрів від вітрогенератора (Morganetal1998)”.
- Відсутня оцінка ризиків виникнення небезпечних для життя та здоров’я громадян ситуаційчерез зміну маршрутів пересування по хребту в зимовий період з метою обійти ВЕУ (розташовані безпосередньо на хребті на туристичних шляхах) та сходження з маршрутів на лавино-небезпечні ділянки схилів.
Взимку Боржавський хребет відвідують туристичні групи, проводяться скі-тури, відбуваються навчання альпіністів. В грудні 2017 та 2018 років Клуб “Вертикаль” провів виїзди на Боржавський хребет груп більше ніж 50 чоловік одночасно, які пройшли більшу частину хребта. В селі Подобовець працює табір “Перша вершина”, в якому діти щороку роблять своє перше сходження на вершини Боржавського хребта. Впродовж всієї зими здійснюються виходи малими групами туристів.
16. В звіті подано недостовірну інформацію щодо порушення грунтового покриву. На стор. 137 звіту наведено “умови збереження навколишнього природного середовища під час проведення будівельних робіт: забезпечити зберігання вийнятого ґрунту без змішування горизонтів, вживати заходів щодо попередження його забруднення; передбачити послойне повернення мінерального шару ґрунту та рекультивацію рослинного шару ґрунту після виконання будівельних робіт; з метою запобігання ерозії ґрунту зачищену землю повторно засаджувати місцевою рослинністю”.
В звіті на рисунках фігурує важка техніка та екскаватори, які будуть задіяні для зведення котлованів під фундаменти ВЕС. За таких умов при роботі екскаваторів та їх заглибленні на 4 метри неможливо вийняти грунтові профілі та потім їх обережно покласти, пошарово зберігши структурну матрицю грунту як одного цілісного тіла, не змішуючи горизонти та не знищивши рослинний покрив. До того ж в заходах вказано про повторне засадження грунтів. Якщо їх мали витягати пошарово, то мали й зберегти перший горизонт з дерниною, який відіграє важливу роль у функціонуванні грунтів та є їх невід’ємною частиною. Таке трактування грунтозахисних та грунтозберігаючих заходів в звіті свідчить про некваліфікований підхід та надання завідомо неправдивої інформації. Також в звіті не проаналізовано статистичні дані щодо кількості днів з несприятливими погодними умовами, що ускладнюватиме роботу та проїзд важкої техніки та становитиме додатковий вплив та ризик посилення ерозійних процесів.
У звіті також відсутня інформація щодо наявності на Полонині Боржава особливо цінних грунтів провінції Карпати, перелік яких затверджено Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 245 від 06.10.2003.
17. В звіті вказано неповну та недостовірну інформацію про вплив на поверхневі водойми.“Під час будівництва та експлуатації ВЕС впливу на поверхневі водойми не створюється, оскільки в технологічному процесі вода не використовується. Вплив при виникненні аварійних ситуацій виключений, тому що в зоні розміщення ВЕС поверхневі води відсутні”. Однак виконавцями звіту не враховано поверхневий стік дощових вод (складають близько 20-25% живлення річок) та талих снігових вод (50-80 %), які можуть утворювати тимчасові водні потоки. З потоком води по земній поверхні переміщуються частки грунту, хімічні елементи та сполуки, відбувається площинний змив, розвиваються ерозійні процеси.
18. Зауваження щодо подання інформації в додатках до звіту. Просимо звернути увагу на додаток 7“Листи підтримки Мешканців Воловецького та Свалявського району на 36 аркушах”. В деяких листах підписи виконані одним почерком, що ставить під сумнів та потребує перевірки на наявність факту підробки документів. Також наявні порожні сторінки 1043-1046, 1048-1051, 1053, 1055, 1057, 1059, 1061, 1063, 1065, 1067, 1069, 1071.
Враховуючи те, що:
1. Звіт містить завідомо неправдиву на недостовірну інформацію, наявні докази проведення неналежної та неповної оцінки впливу планованої діяльності на природні комплекси Боржавського хребта, суттєві неточності, відсутність можливості гарантувати збереження особливо цінних видів рослин та тварин, мінімізувати негативний вплив на довкілля.
2. Документи, які лягли в основу Звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності містять завідомо неправдиву інформацію, дані, скопійовані з інших звітів з оцінки впливу на довкілля, що не мають відношення до Боржавського хребта та не можуть бути взяті до уваги як належні достовірні дослідження. Зокрема такі документи як:
– Науковий звіт щодо створення науково-технічної продукції «Проведення сучасних моніторингових досліджень та розробка експертного висновку і наукового звіту щодо впливу будівництва ВЕС у межах Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області на орнітологічні комплекси та кажанів» (в рамках Договору № 09л/09-17 від 10 вересня 2017 року);
– Експертний висновок “Проведення сучасних моніторингових досліджень та розробка експертного висновку і наукового звіту щодо впливу будівництва ВЕС у межах Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області на орнітологічні комплекси та кажанів”;
– Звіт про проведення незалежної оцінки за методом «AppropriateAssessmets» щодо впливів будівництва та експлуатації ВЕС ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» на полонині «Боржава» у Закарпатській області на об’єкти (оселища та види тварин/рослин) «Смарагдової мережі».
3. Зведення ВЕС на території Полонини Боржава матиме суттєвий негативний вплив на екосистеми Боржавського хребта та на всі компоненти природи (геологічну будову, грунти, води, рослинність, тваринний світ, рельєф місцевості, а також рідкісні види флори і фауни та оселища, що охороняються на території Смарагдової мережі), що є підставами визначити плановану діяльність недопустимою.
Просимо Закарпатську обласну державну адміністрацію:
– видати висновок про недопустимість здійснення планованої діяльності із будівництва ВЕС на території Полонини Боржава та рекомендувати органу розглянути іншу територіальну альтернативу, оскільки вплив на довкілля у запропонованому місці здійснення діяльності буде значним, який не можна буде усунути, зменшити чи компенсувати запропонованими у Звіті заходами;
– звернутися до екологічної інспекції про перевірку вище вказаних фактів надання завідомо неправдивих та неповних відомостей про вплив на довкілля плавної діяльності, порушення вимог щодо здійснення ОВД та притягнення до відповідальності винних осіб.
12.03.2019 Департамент надав позитивний висновок.
