Іще в травні 2017 року Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Згідно цієї Концепції, реформа контролюючого екологічного органу повинна була відбутися і завершитися у 2020 році[1]. Але віз, як-то кажуть, і нині там. Зареєстрований у парламенті в лютому 2020 року законопроєкт «Про державний екологічний контроль» досі не розглядався в сесійній залі[2]. Відсутній він і в переліку законопроєктів, розгляд яких заплановано на 2 – 5 лютого 2021 року[3].
Необхідність реформування екоінспекції не заперечується ніким: ні самим органом, ні бізнесом, ні тим більше занепокоєною громадськістю. Але, враховуючи тривале затягування цієї реформи, ми вирішили сьогодні нагадати усім вражаючі офіційні дані не так давно оприлюднені Державною аудиторською службою України за результатами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Державною екологічною інспекцією України за період з 01.01.2017 по 31.03.2020 року[4].
«На реалізацію заходів і завдань передбачених бюджетною програмою Держекоінспекція щороку спрямовує значні обсяги фінансових ресурсів. За період 2017-2019 років обсяг використаних Держекоінспекцією коштів державного бюджету склав 1,4 млрд гривень.» – ст. 8
«Результати аудиторського дослідження засвідчили, що запроваджені у Держекоінспекції порядки управління не відповідають вимогам діючого законодавства та засвідчили свою недієвість, що не сприяло своєчасній ідентифікації ризиків, реагуванню на них, їх запобіганню та/або зменшенню їх негативного впливу.» – ст. 63
«Крім того, дослідженням установлено, що недостатній рівень фінансування Держекоінспекції, застаріла матеріально-технічна база, низький кваліфікаційний рівень інспекторів та плинність кадрів призводить до прорахунків під час проведення заходів контролю, зокрема не розраховуються збитки за окремими напрямами екологічного контролю, застосовуються необґрунтовані мінімальні розміри штрафів, протоколи та приписи складаються з порушеннями або не складаються взагалі, що також не забезпечує ефективного виконання Держекоінспекцією своїх функцій та як наслідок не впливає на покращення стану екологічної ситуації в країні.» – ст. 7
«За даними мережі спостережень Національної гідрометслужба було здійснено оцінку стану забруднення атмосферного повітря у 39 містах України на 129 стаціонарних постах за перше півріччя 2020 року, за результатами якого встановлено, що середні концентрації шкідливих речовин перевищували середньодобові гранично допустимі концентрації (ГДКс.д.) з формальдегіду – в 2,3 рази, з діоксиду азоту – в 1,5 рази; вміст фенолу досяг рівня 1,0 ГДКс.д. За середніми концентраціями у першому півріччі перевищення ГДКс.д. зафіксовано з діоксиду азоту – у 25 містах, формальдегіду — у 24, завислих речовин – у 7, фенолу – у 8, оксиду вуглецю – у 3, аміаку та оксиду азоту — у 2, діоксиду сірки – в одному листі.» – ст. 5
«Спостерігається постійне невиконання запланованої кількості поданих Держекоінспекцією позовів про відшкодування збитків. Результативний показник «Кількість поданих позовів» у 2017 році виконано лише на 38 %, у 2018 році – на 52 %, у 2019 році – на 34 %.» – ст. 35
«Попри те, що основною причиною неможливості стягнення в судовому порядку пред’явлених збитків є брак коштів на сплату судового збору, в окремих територіальних і міжрегіональних органах Держекоінспекції затверджені видатки на зазначені заходи не використовуються повною мірою, перерозподіляються на інші заходи або повертаються до бюджету наприкінці року. Зокрема, у Держекоінспекції у Волинській області потреба у бюджетних коштах на сплату судового збору за КЕКВ 2800 у 2019 році врахована на 105 %, проте касові видатки становили лише 48 % від затверджених обсягів, решта коштів була спрямована на реєстрацію автомобіля Toyota RAV4 Hybrid.» – ст. 35
«Із загальної суми розрахованих у досліджуваному періоді збитків в обсязі 3,7 млрд грн, пред’явлено претензій порушникам на суму 2,7 млрд грн, а стягнуто лише 0,26 млрд грн, або 9 відсотків. Зазначене призводить до втрат бюджетами різних рівнів значних надходжень, які можна було б спрямувати на природоохоронні заходи забезпечивши тим самим вирішення екологічних проблем у країні, які наразі є критичними.» – ст. 6
«За 2019 рік стягнуто 80883,3 тис. грн (113 % плану), але зазначена сума становить лише 4 % від пред’явлених претензій.» – ст. 35
«Реальна величина збитків, нанесених довкіллю внаслідок неправомірного забруднення навколишнього природного середовища суб’єктами господарювання та фізичними особами може в десятки разів перевищувати звітні дані Держекоінспекції.» – ст. 13
«Попри негативну ситуацію із забрудненням водних об’єктів та атмосферного повітря спостерігається щорічне зменшення кількості ініційованих територіальними та міжрегіональними органами Держекоінспекції питань щодо анулювання (призупинення) дозволів, ліцензій, кількості переданих до судових органів позовів для прийняття рішень відповідно до законодавства, як і загальної кількості прийнятих рішень про тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємств, що порушують екологічні вимоги.» – ст. 5
«Кількість випадків призупинення виробничої діяльності» в 2017 році не виконаний на 56% (план – 185, факт – 82), в 2019 році – на 40 % (план – 138, факт – 83).» – ст. 32
«Загальна кількість неперевірених за 2017-2019 та І квартал 2020 року суб’єктів господарювання склала 7337, що становить 23,9 % від запланованих, з яких: з причин недопуску посадових осіб Держекоінспекції, її територіальних і міжрегіональних органів – 1930 суб’єктів господарювання (26,3% від загальної кількості неперевірених).» – ст. 20
«Наприклад, в поточному році посадові особи Держекоінспекції не були допущені до проведення перевірки на ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», яка була запланована за дорученням Прем’єр-міністра України. ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» є третім за розміром в Україні виробником аміаку і одним з найбільших в Європі підприємством хімічної промисловості з виробництва азотних добрив, метанолу та іншої хімічної продукції, що створює величезні ризики щодо нанесення шкоди навколишньому середовищу, остання перевірка Держекоінспекції на якому проводилась у 2013 році.» – ст. 22
«Держекоінспекції у Волинській області із 65 працівників, які здійснюють функції контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, лише 38 мають спеціальну освіту в галузі екології. Аналогічна ситуація спостерігається і в інших територіальних органах.» – ст. 37
«Наявність проблеми низької ефективності взаємодії Держекоінспекції з правоохоронними органами призводить до втрачання бюджетами різних рівнів щороку від 100 до 500 млн грн (803 млн грн. за 2017 – І квартал 2020 року).» – ст. 39
«Дослідженням установлено, що із 17 наявних на балансі Держекоінспекції катерів, 12 од. вартістю 15,8 млн грн використовується неефективно та не залучаються для виконання функцій та завдань Держекоінспекції.
Аналогічно, 15 автомобілів, оснащені переносними приладами для вимірювання показників складу та властивостей викидів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, вартістю 13,9 млн грн використовуються виключно як службовий автотранспорт і перебувають у розпорядженні керівників та заступників територіальних органів Держекоінспекції, що свідчить про неефективне використання бюджетних коштів, спрямованих на їх придбання.» – ст. 7
«На сьогодні Україна є екологічно небезпечною не лише для себе та своїх громадян, а й створює небезпеку для всіх сусідніх держав та справедливо отримує претензії та вимоги усунути причини критичної ситуації в довкіллі. В кінцевому результаті, все це мільярдні збитки для економіки, здоров’я українців, екосистеми держави.» – ст. 13
[1] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616-2017-р#Text
[2] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68186
[3] http://static.rada.gov.ua/zakon/new/WR/WR020221.htm
[4]https://www.dasu.gov.ua/attachments/2153ac06-1391-45f2-8712-3c5d81b05b04_Державна%20екологічна%20інспекція%20України.pdf
