На інформаційних ресурсах МБО «Екологія-Право-Людина» ми вже розповідали про те, що МБО “Екологія-Право-Людина” звернулась із зверненням до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і просила вжити заходів парламентського контролю за дотриманням права на доступ до публічної інформації (права на доступ до інформації про стан довкілля) у звʼязку із закриттям доступу чи суттєвим обмеженням доступу громадськості до вказаних реєстрів, направити органам, відповідальним за доступ до цих реєстрів, акт реагування Уповноваженого про відновлення повноцінного доступу до них.
На дане звернення надійшла відповідь від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, де повідомлено, що за результатами його розгляду відкрито провадження у вищевказаній справі про порушення прав і свобод людини і громадянина.
Тож, чому нам необхідний доступ до Реєстру лісорубних квитків, Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, Публічної кадастрової карти та Реєстру будівельної діяльності?
І. Реєстр лісорубних квитків
Функціонування такого реєстру і доступ до нього створював можливості отримання громадськістю даних про лісорубні квитки. Доступ до оприлюдненої у цьому реєстрі інформації створював передумови для здійснення громадського контролю, зокрема, за здійсненням лісгоспами своєї господарської діяльності, фіксацію та попередження несанкціонованих рубок.
У звʼязку із обмеженням доступу до Реєстру лісових квитків громадськість, серед іншого, стикається із низкою труднощів:
Попри те, що від представників влади можна почути, що доступ до такого реєстру наявний, зараз є можливість користуватись лише витягом з реєстру. Наприклад, станом на 03.04.2023 року на ресурсах даного витягу з Реєстру лісорубних квитків відображались лише лісорубні квитки за 10 березня 2023 року. Тобто, де-факто ці ділянки вже зрубані. Зауважимо, що до обмеження доступу, у користуванні громадськості був актуальний реєстр, що створювало умови, за яких прямо на ділянці, коли рубка ще не почалась або ще не завершена, можна було перевірити через дані Реєстру лісорубних квитків, що це за рубка.
Згідно із Санітарними правилами в Лісах України, затверджених постановою КМУ від 27 липня 1995 р. № 555, на сайтах управлінь лісового та мисливського господарства мають бути викладені переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів. Станом на зараз таке оприлюднення виконується фрагментарно. Наприклад, на офіційному сайті Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства станом на 03.04.2023 року немає вказано жодних заходів з поліпшення санітарного стану лісів щодо державних лісгоспів Львівщини, але є відомості по Закарпаттю та Франківщині. Натомість, на офіційному сайті Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства цілком відсутні такі дані щодо Волинської та Рівненської областей (станом на 03.04.2023 р..
На офіційній Інтернет-сторінці Державного агентства лісових ресурсів України міститься розділ «відкриті дані». У даному розділі має бути викладено матеріали щодо санітарних рубок. До 24 лютого 2023 року цей обовʼязок виконувався. Після запровадження обмежень доступу до інформації про стан довкілля, екологічних реєстрів таке опублікування виконується лише частково. Наприклад, якщо перейти за посиланням https://forest.gov.ua/agentstvo/vidkriti-dani/perelik-zahodiv-z-polipshennya-sanitarnogo-stanu-lisiv/zakhidne-mizhrehionalne-upravlinnia/lvivske-oulmg і обрати філію “Дрогобицьке ЛГ”, то можна побачити, станом на 04.03.2023 року лише порожні папки.
Однією із найбільш значних проблем в цій частині є той факт, що із публічного доступу зникла карта проведення рубок. Розуміємо, що зараз інформація, в якому кварталі і виділі рубка, досить мало користі, адже більшість громадян за такими даними не знайдуть місця її проведення. Раніше доступ до такої карти можна було отримати за посиланням: https://lk.ukrforest.com/ . Що важливо, дана карта містила лише квартально-видільний поділ на ділянки лісгоспів, тобто не містила ніякої топографії іншої інформації, що стала б в нагоді ворогу.
Бачимо, що попри заяви уповноважених осіб, що доступ до інформації, яка міститься у Реєстрі лісорубних квитків забезпечується і зараз, лиш без шкоди для територіальної цілісності та суверенітету України, громадськість серйозно обмежена в отримані доступу до такої інформації. Наявна система можливостей отримання даних позбавляє громадськість реальної можливості здійснення громадського контролю.
ІІ. Публічна кадастрова карта
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про державний земельний кадастр», держава забезпечувала доступ до основних даних державного земельного кадастру. В публічній кадастровій карті можна було знайти інформацію про кадастровий номер земельної ділянки, її межі, площу, форму власності, цільове призначення, згідно із класифікатором, наявні обмеження у використанні та іншу корисну інформацію.
У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану робота і доступ до публічної кадастрової карти були відключені.
Відсутність доступу до публічної кадастрової карти України може призвести до різних проблем, які стосуються громадської участі та прав людей на землю.
Наприклад:
Утруднення доступу до інформації: відсутність доступу до публічної кадастрової карти може ускладнити доступ до інформації про володіння землею, яка є важливою для громадської участі та забезпечення прав людей на землю.
Обмеження можливості звернення громадян до суду: якщо громадяни не можуть отримати доступ до кадастрової карти для доведення своїх прав на землю в суді, це може ускладнити їх можливість захисту своїх прав та отримання компенсації за можливі порушення.
Ризик порушень прав людей на землю: відсутність доступу до кадастрової карти може призвести до порушення прав людей на землю, наприклад, випадки незаконної забудови на земельних ділянках або втрати землі, що законно належить людям.
Утруднення контролю за використанням землі: якщо громадяни не можуть відслідковувати, як використовується земля через відсутність доступу до кадастрової карти, то це може призвести до проблем з контролем за використанням землі, наприклад, до незаконного використання землі або забруднення довкілля.
Зазвичай, інформація про біорізноманіття не обмежується простим переліком видів, що існують на території, а натомість включає відомості про саму територію, на якій ці види можуть бути знайдені. Це важливо для розвитку стратегій збереження, здійснення аналізу звітності органів влади, надання ділянок та лісовпорядкування. У всіх цих випадках, громадяни мають законне право на участь у процесах прийняття рішень. Однак, реєстри, необхідні для реалізації цього права, є закритими, включаючи Публічну кадастрову карту.
Отже, відкриті дані публічної кадастрової карти є важливим елементом для успішної реалізації земельної реформи. Інформація, що міститься у них, є критично важливою для природоохоронного руху, банківського та аграрного секторів економіки. Однак, через закриття цих даних, значно збільшуються ризики завдання непоправної шкоди довкіллю, корупції на місцевому рівні, оскільки громадський контроль та публічний моніторинг щодо використання земельних ділянок. зміни прав власності стають неможливими.
ІІІ. Реєстр будівельної діяльності
Реєстр будівельної діяльності – комплексна база даних, що поєднує інформацію про об’єкти будівництва, учасників будівельного процесу, відомості про дозвільні документи, містобудівну та проєктну документацію, експертизи проєктів, відомості про технічну інвентаризацію та багато іншої інформації, що раніше зберігалася в розрізнених реєстрах та базах даних.
Реєстр будівельної діяльності є важливим інструментом для громадськості для захисту довкілля від негативних наслідків будівельних проєктів. Цей реєстр збирає інформацію про всі будівельні проєкти, які плануються, виконуються або вже завершені в Україні. Інформація в реєстрі включає дані про розміщення будівлі, її призначення, зміст документації, джерела фінансування та багато іншого.
За допомогою цього реєстру громадськість могла відстежувати будівельні проєкти у своєму регіоні та впливати на прийняття рішень про їхній розвиток. На підставі отриманих даних громадськість часто складала петиції, подавала скарги або іншим чином зверталася до відповідних органів влади, щоб висловлювати свої спостереження, зауваження та пропозиції щодо покращення проектів або захисту довкілля.
Громадськість також використовувала Реєстр будівельної діяльності для моніторингу виконання умов, встановлених для дозволу на будівництво. Наприклад, активні громадяни вимагали від підприємств, що ведуть будівельні роботи, регулярно публікувати інформацію про стан проєктів та відповідати на запити громадськості щодо будівельних проєктів. Це допомагало підвищити відповідальність будівельних компаній та забезпечувати прозорість процесу будівництва, захищати довкілля від діяльності недобросовісних забудовників.
Цих та багатьох інших можливостей було позбавлено громадськість разом із обмеженням доступу до такого реєстру, що є цілковито невиправданим у сучасних умовах.
IV. Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля
Даний реєстр виступає платформою, яка збирає усі дані щодо оцінки впливу на довкілля. Реєстр, за своєю природою, дозволяє ознайомитися з процесом та результатами перевірки підприємств, а також дізнатися про повний хід процедури ОВД щодо певного підприємства.
Серед обмежень у доступі до інформації, що стосується оцінки впливу на довкілля, можна виділити, зокрема, такі його види, напряму повʼязані із обмеженням функціонування Реєстру з ОВД:
закритий доступ до висновків з ОВД, виданих до 24.02.2022 року (поки Міндовкілля не завжди надавало такі висновки навіть на письмовий запит);
закрита можливість ознайомлюватися із звітами з ОВД та іншими документами в ході здійснення процедури через веб-сайт Реєстру з ОВД;
здані про місцерозташування планованої діяльності (інколи уповноважені
територіальні органи цілком вилучають із матеріалів оцінки впливу на довкілля будь-які відомості, що вказують на територіальне розташування планованої діяльності, окрім зазначення області).
Станом на зараз, протягом дії обмеження доступу до даних Реєстру ОВД, громадськості забезпечується доступ до інформації про поточні процедури ОВД, до відомостей про те, який вид діяльності та в якому регіоні зараз проходить процедуру ОВД, забезпечується можливість слідкувати за перебігом процедури.
Станом на зараз, громадськість може подати запит до відповідного уповноваженого органу та отримати доступ до будь-якого документа (включаючи звіт з ОВД) після того, як уповноважений орган ідентифікує автора запиту.
Безумовно, отримання інформації про оцінку впливу на довкілля за запитом є менш зручним аніж використання Реєстру ОВД. Оскільки це може зайняти більше часу та зусиль. Більш того, Реєстр з оцінки впливу на довкілля містив інформацію про всі проєкти, для яких була проведена оцінка впливу на довкілля, що дозволяло легше і комплексніше відстежувати процеси прийняття рішень та їхній вплив на довкілля.
Варто зазначити, що надання інформації про ОВД за інформаційним запитом досить добре налагоджено, особливо зважаючи на цілковите небажання та інертність органів, уповноважених надавати інформацію, що міститься у інших публічних реєстрах, доступ до яких було обмежено. Як правило, уповноважені органи з ОВД надсилають відповіді у визначений законодавством строк та належним чином.
Добросовісне виконання уповноваженими органами з ОВД своїх зобовʼязань із надання відповідей на інформаційні запити сьогодні, за умови обмеженого доступу до Реєстру ОВД, щодо процедури оцінки впливу на довкілля становить ключовий фактор в частині інформування громадськості про здійснення процедури ОВД.
Висновки. Отже, через призму обмеження доступу громадян до публічних реєстрів, яскраво прослідковується і обмеження громадськості у праві на доступ до інформації про стан довкілля. Таким чином суттєво обмежуються можливості здійснення громадянами контролю та моніторингу за діяльністю уповноважених органів, субʼєктів господарювання. В той час, коли представники громадянського суспільства суттєво обмежені у вільному доступі до екологічної інформації через використання публічних реєстрів (що, сподіваємось, буде виправлено в найкоротші строки) вкрай важливим є належне виконання уповноваженими органами своїх обовʼязків із надання даних за інформаційними запитами та налагодження механізму такого надання, як маємо зараз із наданням інформації щодо процедури з оцінки впливу на довкілля.
