Чорноліський лісгосп та незаконні санітарні рубки в унікальних лісах

Протягом останніх років в ЗМІ регулярно^{1 2} з’являлись публікації про незаконні та недоцільні санітарні рубки, якими знищуються карпатські ліси. ЕПЛ також писала про цю проблему. Однак, це зовсім не означає, що вона стосується лише Карпат. Серйозно страждають від необґрунтованих санітарних рубок і рівнинні ліси. Наприклад, унікальні за своїм історичним та екологічним значенням Чорний і Чутянський лісові масиви на півночі Кіровоградщини, де вже не одне десятиліття планується створення національного природного парку «Чорний ліс».

На частині Чорного лісу вже понад 40 років існує Чорноліський заказник, решту території обох масивів (10 тис. га) свого часу було віднесено до лісів історико-культурного призначення. Згідно із Порядком спеціального використання лісових ресурсів, такий статус повністю забороняє проводити в них рубки головного користування, але дозволяє проведення вибіркових та суцільних санітарних рубок. Така ситуація, разом із відсутністю належного екологічного контролю, стала основою для масштабних зловживань і, фактично, незаконних рубок.

Цього тижня експерти ЕПЛ та Української природоохоронної групи провели виїзд до Чутянського та Дмитрівського лісництв (Чутянська дача, або лісовий масив «Чута») Чорноліського лісгоспу з метою перевірки законності та доцільності проведення санітарних рубок, згідно Акту обстеження насаджень від 9 жовтня 2020 року.

Спочатку було оглянуто ділянку суцільної санітарної рубки (ССР), площею 0,9 га, в 2-му виділі 27-го кварталу Дмитрівського лісництва. Оскільки рубка лише розпочалась, ми мали змогу оцінити стан дерев на лісосіці. Виявилось, що, хоч частина із них дійсно мають пошкодження комахами та тріщини на стовбурах, більшість дерев спокійно можна віднести до І-ІІ категорій стану, а отже призначення саме суцільної санітарної рубки замість вибіркової було порушенням Санітарних правил у лісах України (як нинішньої редакції, так і чинної на час відводу). Відповідно, сама рубка є незаконною. Також, відведені в рубку практично всі дуплясті дерева на ділянці, хоча Санправила чітко вказують, що такі дерева треба залишати на лісосіках ССР.

Крім цього, вартий уваги факт, що лісгосп отримав лісорубний квиток для рубки одразу на 3-х ділянках у цьому виділі, площею по 0,9 га. Складається враження ніби лісопатологи, які призначали рубки, думають, що шкідники та хвороби лісу поширюються лише по ділянках чітко визначеної площі… Хоча насправді, це потрібно для того, щоб зрубати якнайбільше дерев без проходження процедури оцінки впливу на довкілля³.

Відведені під суцільну санітарну рубку дерева у 2-му виділі 27-го кварталу Дмитрівського лісництва. Частина із них дійсно мають пошкодження, але більшість є здоровими. І їх рубка є злочинною, особливо в лісах історико-культурного призначення.

Вже завершена ССР у цьому самому виділі, теж площею 0,9 га. Видно, що багато колод ще не були вивезені.

Також, нами було обстежено ділянку нещодавно завершеної ССР у виділі 6 кварталу 30 Чугівського лісництва. Вигляд цієї рубки цілком можна порівняти із найбільш кричущими випадками «санітарного» знищення лісу в окремих лісгоспах Карпат. Так, знехтувавши Санітарними правилами в лісах України та історико-культурним призначенням цього лісу, Чорноліський лісгосп знищив 2,7 га дубово-ясеневого лісу, віком 131 рік. І вже має дозвіл на знищення ще 0,3 га.

При цьому, на ділянці рубки було залишено значну кількість колод, обсягом десятки кубометрів. Перевіривши номери бирок цих колод у базі електронного обліку деревини, на які цілком відповідають параметрам ділової деревини сорту D (наприклад, бирки під № 555501564 та 551741557).

Ось таку деревину заготовляє Чорноліський лісгосп під час «санітарних рубок».

Фактично, за документами для ССР було проведено рубку головного користування для комерційної заготівлі ділової та напівділової деревини. Ще й із обходом процедури ОВД – суцільна рубка на 2,7 га була розбита на 3 ділянки та проведена протягом 2-х років.

Суміжні лісосіки суцільних санітарних рубок 2020-2021 років у кв. 30 Чутівського лісництва виглядають, як типова рубка головного користування, якої не має бути у лісах історико-культурного призначення.

Насправді, Чорноліський лісгосп вже багато років фактично знищує санітарними рубками цінні діброви на межі лісостепової та степової зон. Щоб переконатись у цьому достатньо просто глянути на супутникові знімки території Чорного та Чутянського лісів.

На думку Чорноліських лісників, саме так – у формі прямокутних ділянок – поширюються шкідники та хвороби лісу. Адже всі зруби минулих років на цьому знімку є наслідками санітарних рубок.

Крім цього, на маршруті ми виявили на декількох виділах десятки пнів 15-20-річної давнини, залишених від старих дубів діаметром біля 1 метра. Проте, пройшовши 15 км по лісу ми не побачили жодного живого дерева такого розміру. На жаль, вибіркові санітарні рубки за останні 20-30 років також завдали Чорному лісу непоправної шкоди.

Один із десятків пнів, залишених після рубок вікових дерев у Чутянському лісі

Варто пам’ятати, що Чорноліський лісгосп вже багато років сертифікований за системою FSC, що мало б гарантувати екологічну сталість деревини, яку він постачає. Але, в реальності ми маємо ще один кричущий приклад знищення екологічно цінних лісів лісгоспом, на яке ніяк не реагують органи сертифікації. Мабуть, вважають, що в цьому немає нічого поганого і така практика повністю відповідає Принципам та стандартам FSC? Або не хочуть втрачати прибутки від щорічних аудитів, за які платить сам лісгосп.

На фоні вищезгаданих рубок, причина категоричної позиції Чорноліських лісників та місцевих громад проти національного парку стає зрозумілою – лісгоспу вигідно заробляти кошти на масових санітарних рубках, не думаючи про збереження лісу. А місцеві ради хочуть отримувати побільше коштів в якості рентної плати за ці санітарні рубки. Тільки от ціною цього є знищення природної та історичної спадщини і погіршення стану довкілля.

Варто розуміти, що створення нацпарку передбачає бюджетне фінансування його охорони та створення нових робочих місць, і також буде сприяти збільшенню туристичних потоків. А отже, довгострокову вигоду від цього отримають і місцеві жителі, і лісівники. Шкода тільки, що короткострокові фінансові інтереси окремих осіб переважають інтереси місцевих жителів та всієї держави.

Запасу мертвої деревини на окремих ділянках Чутянського лісу можуть позаздрити більшість лісових об’єктів ПЗФ в Україні.

На щастя, на території і Чорноліської, і Чутянської дач ще збереглись декілька тисяч гектарів дібров, які повинні бути збереженими від недоцільних рубок та турботи Чорноліських лісівників. І найкращим варіантом для цього, а також відновлення знищених ділянок, є створення національного природного парку, який повністю включить до свого складу Чорноліський та Чутянський лісові масиви.

Контакти:

Богдан Кученко, еколог ЕПЛ

Додаток: Акт обстеження насаджень від 9 жовтня 2020 року (108 МБ)