Чи може екоконтроль попереджати аварії та невідворотну шкоду довкіллю? Кейс БуТЕС

Сьогодні в бізнесу та громадськості є чимало претензій до роботи органів державного екологічного контролю – Держекоінспекції та її підрозділів на місцях. Як результат, громадськість продовжує до них звертатися із скаргами та зверненнями, а суб’єкти господарювання продовжують ігнорувати їхні приписи, не допускати роками до перевірок. Навіть найбільші забруднювачі дозволяють собі роками тримати екологічних інспекторів за межами свого паркану і території. Чому так відбувається? І чого бояться екологічно несвідомі забруднювачі?

Хочемо це проілюструвати на прикладі останньої аварійної ситуації на Бурштинській ТЕС ДТЕК, яка входить у трійку найбільших забруднювачів повітря в Україні. В листопаді 2021 року з’явилася в ЗМІ інформація про аварію на Бурштинській ТЕС, в результаті чого була аварійна зупинка блоків БуТЕС¹ і активісти місцеві в соцмережах виклали фото підтоплень: «Так, 1 листопада стався порив шлакопроводу на Бурштинській ТЕС. “Колишня ДПРЧ-18”, – показав фото в групі Бурштинський екологічний канал Олексій Олійник.

Ми були переконані, що на таку аварійну ситуацію вже відреагувала ДЕІ Карпатського округу, проте з’ясувалося, що їм про аварію БуТЕС не повідомила, тому вони і не мали права виїхати на перевірку. ЕПЛ підготувала скаргу від фізичної особи на ДЕІ Карпатського округу про проведення позапланового заходу, проте пару днів результату не було, не було погодження центральної ДЕІ. Коли ж нарешті всі документи в екоінспекторів були готові для позапланової перевірки, то їх працівники БуТЕС не допустили!

Підозри на прорив шлакопроводу підтверджувалися з різних джерел, тому було очевидно, що збитки завдані довкіллю забрудненням земельних і водних ресурсів золою і шлаками мали б бути нараховані працівниками ДЕІ. Проте як ДЕІ нарахує збитки, якщо їх не допустили для огляду території БуТЕС.

Як нам офіційним листом повідомила ДЕІ Карпатського округу, впродовж 2019-2021 років ДЕІ 5 разів не допускали до перевірок: 1 планової перевірки та 4 позапланових перевірок на підставі звернень громадян.

Остання перевірка у серпні 2021 року виявила чимало порушень вимог природоохоронного законодавства, одне з яких заслуговує на увагу в контексті листопадового прориву шлакопроводу: виявлено факти проривів (свіщі) шлакопроводу на території промислового майданчика. І у приписі від 18.08.2021 року ДЕІ Карпатського округу зобов’язала БуТЕС ліквідувати прориви (свіщі) шлакопроводу до 1.11.2021 року. Отож якби вимоги припису ДЕІ було виконано БуТЕС, прориву шлакопроводу у листопаді могло і не статися. Це свідчить про те, що посадові особи БуТЕС свідомо ігнорували ризики, які несуть для довкілля зношені шлакопроводи та прориви в них, отож свідомо допустили настання аварійної ситуації та забруднення золошлаками земель та ймовірно і водних ресурсів.

Яку ж шкоду для довкілля завдала дана аварія – ми вже не зможемо достеменно з’ясувати, адже в допуску на надсекретний об’єкт БуТЕС екологічним інспекторам відмовлено. Зрозуміло, що через це збитків забрудненням довкілля ДТЕК не компенсує, і засекречування інформації керівництво БуТЕС викликає серйозне занепокоєння, як і неповідомлення ДЕІ про аварійну ситуацію.

Часто екологічні інспектори виявляють слабкі місця в системах захисту довкілля та виробничому обладнанні, тому державний екологічний контроль може і повинен виконувати превентивну функцію та не допускати завдання непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю, яку часто і не можна оцінити та компенсувати. Ігнорування вимог та приписів екологічних інспекторів може “дорого” обійтися самим суб’єктам господарювання, вже не кажучи про шкоду довкіллю. Через недосконалість чинного законодавства та зволікання із запуском реформи державного екологічного контролю продовжує потерпати довкілля та звичайні жителі. Скільки ще треба нам аварій щоб це зрозуміти?

Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу ЕПЛ