У цьому дайджесті ми прагнемо висвітлити ключові аспекти транспозиції acquis ЄС у сфері охорони довкілля та кліматичної політики у рамках двосторонніх перемовин про вступ України до ЄС. Проаналізовано нормативно-правові акти, які спрямовані на гармонізацію національного законодавства з європейськими стандартами, а також висвітлено досягнення, актуальні виклики та перспективні напрями подальшого вдосконалення екологічної політики та законодавства України у процесі її наближення до вимог ЄС.
Проєкт Закону про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів № 15386 від 07.07.2026 року
Проєкт Закону України «Про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів» № 15386 від 07.07.2026 спрямований на створення в Україні національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів як одного з ключових ринкових механізмів державної кліматичної політики. Законопроєкт визначає правові та організаційні засади функціонування системи, порядок розподілу, видачі, обліку та обігу квот на викиди, вимоги до моніторингу, звітності та верифікації викидів, а також повноваження органів державної влади у цій сфері. Його прийняття має забезпечити виконання міжнародних кліматичних зобов’язань України, сприяти поступовій інтеграції до європейської системи торгівлі викидами (EU ETS) та наближенню національного законодавства до права Європейського Союзу.
Законопроєкт має комплексний характер, оскільки одночасно вносить зміни до низки законодавчих актів, необхідних для функціонування національної системи торгівлі квотами. Ним пропонується визначити етапи запровадження НСТВ, перелік видів діяльності та учасників системи, порядок видачі, обігу й анулювання квот, створення державного реєстру та механізми фінансової підтримки декарбонізації.
Крім того, законопроєкт передбачає внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про охорону атмосферного повітря», «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також інших законодавчих актів з метою узгодження їх положень із функціонуванням НСТВ. Загалом запропоновані зміни спрямовані на створення правових передумов для впровадження ринкових механізмів скорочення викидів парникових газів, декарбонізації економіки та подальшої інтеграції України до європейської системи торгівлі викидами (EU ETS).
Запровадження прозорої системи торгівлі квотами сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості українського бізнесу, полегшенню адаптації до вимог Європейського зеленого курсу та механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), а також виконанню зобов’язань України в межах Угоди про асоціацію з ЄС і Паризької угоди. Водночас успішне функціонування такої системи потребуватиме належного інституційного забезпечення, ефективного державного контролю та узгодження її положень із чинним законодавством у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.
Проєкт Закону про ринок лісоматеріалів необроблених та деревини паливної № 15389 від 08.07.2026
Проєкт Закону України «Про ринок лісоматеріалів необроблених та деревини паливної» № 15389 від 08.07.2026 спрямований на комплексне врегулювання відносин у сфері обігу, купівлі-продажу та інших операцій із лісоматеріалами необробленими та деревиною паливною. Законопроєкт визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку деревини, передбачає запровадження обов’язкового продажу деревини через біржові торги, розвиток системи електронного обліку та простежуваності деревини, розмежування повноважень державних органів, а також встановлення механізмів державного контролю за функціонуванням ринку. Його метою є забезпечення прозорості торгівлі деревиною, розвитку добросовісної конкуренції, ефективного використання лісових ресурсів та запобігання корупційним ризикам у лісовій галузі.
Проєктом Закону пропонується зокрема: чітко розмежувати функції та відповідальність державних інституцій щодо регулювання питань пов’язаних із діяльністю суб’єктів господарювання на ринку деревини; створення Уповноваженого державного органу, який буде займатись питаннями функціонування ринку деревини; запровадження окремого кластеру малих деревообробників та створення окремої процедури біржових торгів із купівлі деревини для малих деревообробників; запровадити обов’язковість подання та публічність інформації щодо обсягів, ціни продажу та покупців деревини та виробів з неї, як важливого природного ресурсу, що знаходиться у власності народу України; зробити публічною інформацію про продаж деревини та виробів з неї та надати до неї доступ усім учасникам ринку, що забезпечить рівні конкурентні умови для доступу всіх покупців до деревини; – встановити умови для повної реалізації заготовленої деревини для усіх учасників ринку деревини та створення на основі неї товарів з високою доданою вартістю; передбачити відповідальність усіх учасників ринку за порушення, вчинені неправомірні дії або маніпуляції на ринку деревини, які призвели до спотворення конкуренції та дисбалансу на ринку деревини; передбачено створення Комісії для розгляду скарг щодо торгів деревиною як інструменту захисту учасників ринку та урегулювання спірних питань, які виникають під час функціонування ринку деревини.
Законопроєкт припиняє практику за якою постійні лісокористувачі укладали прямі договори купівлі-продажу деревини, маніпулюючи їх положеннями, що було суттєвим корупціогенним фактором.
Загалом законопроєкт можна оцінити позитивно, оскільки він спрямований на підвищення прозорості ринку деревини, створення рівних умов доступу до лісових ресурсів та удосконалення механізмів державного контролю за їх обігом. Водночас окремі положення потребують доопрацювання з огляду на необхідність забезпечення їх відповідності Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, правилам конкуренції та acquis ЄС, зокрема Регламенту (ЄС) 2023/1115 щодо продукції, що не спричиняє знеліснення (EUDR). Законопроєкт здійснює правове регулювання лісоматеріалів необроблених, деревини паливної, натомість Регламент № 2023/1115 здійснює правове регулювання більш ширшої категорії, що впливають на знеліснення та деградацію лісів.
Відповідно до пункту 2 «Огляд поточного стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС)» Розділу 27 «Довкілля та зміна клімату» Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2026 № 438, зазначено, що Україна має низький рівень узгодженості щодо Регламенту № 2023/1115 про встановлення схеми ліцензування FLEGT для імпорту деревини до Європейського Співтовариства (Регламент ЄС щодо лісового господарства).
Очікується також скасування мораторію на експорт необробленої деревини. Законопроєктом пропонується обґрунтувати встановлення заборони експорту деревини паливної та лісоматеріалів необроблених лише в цілях безпеки держави в умовах війни. Водночас запропонована заборона поширюється не лише на період дії воєнного стану, а й на десять років після його припинення або скасування
Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС звернув увагу на необхідність додаткового обґрунтування запропонованих експортних обмежень та погодження окремих положень із вимогами законодавства про державну допомогу і конкуренцію.
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил розроблення паспорта безпечності хімічної продукції та вимог до інструкції з безпечного використання хімічної продукції» від 28.07.2026 року
Проєкт акта підготовлено на виконання положень статті 41 Закону України «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією». Його розроблення спрямоване на імплементацію у національне законодавство вимог Регламенту (ЄС) № 1907/2006 Європейського Парламенту та Ради від 18 грудня 2006 року (REACH), який встановлює правила щодо реєстрації, оцінки, авторизації та обмеження хімічних речовин, створення Європейського агентства з хімічних речовин, а також вносить зміни до низки нормативно-правових актів Європейського Союзу у цій сфері.
Необхідність прийняття акта також зумовлена виконанням пункту 1.16 Плану організації підготовки проєктів актів та реалізації інших заходів, необхідних для забезпечення виконання Закону України від 1 грудня 2022 року № 2804-IX «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією», затвердженого дорученням Прем’єр-міністра України від 1 лютого 2023 року № 35578/1/1-22.
Проєкт постанови розроблено на виконання статті 41 Закону України «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» та спрямовано на затвердження Правил розроблення паспорта безпечності хімічної продукції і вимог до інструкції з її безпечного використання. Його прийняття забезпечить єдиний підхід до підготовки документів, що містять інформацію про небезпечні властивості хімічної продукції, умови її безпечного використання, зберігання, транспортування та поводження у разі надзвичайних ситуацій. Прийняття акта дозволить забезпечити правове врегулювання процедури розроблення паспорта безпечності хімічної продукції та інструкції з безпечного використання, що сприятиме посиленню заходів із захисту здоров’я населення та довкілля від негативного впливу хімічних речовин.
Паспорт безпечності розробляється у паперовій або електронній формі і надається кожному наступному суб’єкту господарювання в ланцюгу постачання хімічної продукції не пізніше дати першого постачання хімічної продукції, за умови відповідності такої продукції передбаченим в постанові критеріям. Інструкція з безпечного використання повинна містити інформацію, достатню для визначення та застосування заходів контролю ризиків під час використання хімічної продукції, з урахуванням визначених видів використання хімічної продукції. Інструкція з безпечного використання розробляється у паперовій або електронній формі та складається з таких розділів: ідентифікація хімічної продукції та суб’єкта господарювання; ідентифікація небезпеки; склад/інформація про компоненти; заходи першої допомоги; заходи пожежної безпеки; заходи ліквідації аварійного викиду; поводження та зберігання; контроль впливу та засоби індивідуального захисту; фізико-хімічні властивості; стабільність та реакційна здатність; токсикологічна інформація; інформація щодо впливу на довкілля; рекомендації щодо оброблення відходів; інформація щодо транспортування; інформація щодо законодавства тощо.
Загалом проєкт заслуговує на підтримку, оскільки сприятиме реалізації положень Закону України «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією», підвищенню рівня захисту здоров’я людей і довкілля, а також гармонізації національного законодавства з вимогами законодавства Європейського Союзу у сфері управління хімічною продукцією.
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері запобігання, зменшення та контролю забруднення установками, які вимагають інтегрованого довкіллєвого дозволу» від 31.07.2026 року
31 липня Мінекономіки оприлюднило проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері запобігання, зменшення та контролю забруднення установками, які вимагають інтегрованого довкіллєвого дозволу». Цим проєктом пропонується запровадити адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звітності оператором установки, подання у такому звіті недостовірних відомостей, а також за недотримання умов інтегрованого довкіллєвого дозволу.
ЕПЛ підтримує введення покарань за порушення вимог Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», але звертає увагу на те, що запровадження лише адміністративної відповідальності не є достатнім. Директива ЄС про промислові викиди вимагає від держав запровадження ефективних, пропорційних та стримувальні санкцій за порушення вимог національного законодавства, які транспонують її положення. Натомість, в умовах відсутності кримінальної відповідальності та адміністративно-господарських санкцій для юридичних осіб, адмінштрафи для посадових осіб оператора установки в розмірі максимум 170 євро за перше (340 за повторне) порушення, важко назвати ефективними, пропорційними та стримувальними. Адже мова іде про найбільших забруднювачів, на яких законом покладено перехід на найкращі доступні технології та методи управління, які вимагатимуть суттєвих вкладень. Більше того, за порушення цього закону карати треба, в першу чергу, оператора установки, тобто суб’єкта господарювання, яким в 99% випадків є юридична особа, а не інженера еколога. ЕПЛ схвалює із застереженням про необхідність також напрацювання змін, що запровадять адміністративно-фінансові/адміністративно-господарські санкції та кримінальну відповідальність для юридичних осіб за порушення у сфері промислових викидів.
