У цьому дайджесті ми прагнемо висвітлити ключові аспекти транспозиції acquis ЄС у сфері охорони довкілля та кліматичної політики у рамках двосторонніх перемовин про вступ України до ЄС. Проаналізовано нормативно-правові акти, які спрямовані на гармонізацію національного законодавства з європейськими стандартами, а також висвітлено досягнення, актуальні виклики та перспективні напрями подальшого вдосконалення екологічної політики та законодавства України у процесі її наближення до вимог ЄС.
Проєкт Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії” від 11.08.2025 року
Метою розроблення проєкту акта є забезпечення виконання зобов’язань України, як сторони Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, та імплементації законодавства Європейського Союзу в частині приведення національної нормативно-правової бази у сфері відновлюваних джерел енергії у відповідність до вимог європейського законодавства, зокрема, Директиви (ЄС) 2018/2001 Європейського Парламенту і Ради від 11 грудня 2018 року про стимулювання використанню енергії з відновлюваних джерел.
Проте вказаний законопроєкт не може бути прийнятий у частині спрощення дозвільних процедур та особливостей проведення екологічних оцінок проєктів розвитку відновлювальних джерел енергії та створення зон прискореного розвитку відновлювальних джерел енергії.
По перше, прийняття таких змін і повне їх копіювання в Україні є неможливим, адже відповідні директиви ЄС з відновлюваної енергетики 2018/2001 (RED II) та 2018/2001 (RED III) прийняті на підставі природоохоронного законодавства ЄС, яке в Україні не апроксимовано, зокрема це ключові Оселищна Директива та Пташина Директива. Наслідком цього, в Україні не легалізовані ні території Натура2000, чи хоча б території Смарагдової мережі, немає особливо охоронюваних територій та ділянок, які передбачені вказаними Директивами, не застосовується процедура Відповідної оцінки (Appropriate Assessment). За таких умов прийняття вказаного законопроєкту з повним (і часто незрозумілим) копіюванням положень Директиви RED є передчасним та недопустимим. Через відсутність правового регулювання процедури Відповідної оцінки, буде неможливо провести таку оцінку для планів, які визначають зони прискореного розвитку відновлювальних джерел енергії, як цього вимагають чинні положення Директиви RED.
Також необгрунтовані зміни до Закону “Про оцінку впливу на довкілля” призведуть до нівелювання положень цієї оцінки, уникнення від обов’язку проведення ОВД для проєктів, що мають значний вплив на довкілля. Також положення законопроєкту містять загрозу для територій та об’єктів природо-заповідного фонду України, оскільки не виключають ці території із земель, на яких можуть створюватися зони прискореного розвитку відновлювальних джерел енергії, і де не застосовується Закон “Про оцінку впливу на довкілля”. Також плутанина в законопроєкті стосується оцінок, яка має проводитися щодо проєктів відновлювальної енергетики, Міндовкіллям (а тепер Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства) та оцінки впливу на довкілля в транскордонному контексті.
Більш детальний аналіз щодо статей законопроєкту, які стосуються внесення змін до Закону “Про ринок електричної енергії” :
Нова стаття 910 Зони прискореного розвитку відновлювальних джерел енергії – дана стаття передбачає, що плани, які визначають зони прискореного розвитку відновлювальних джерел енергії мають визначити земельні ділянки, на яких впровадження проєктів відновлювальних джерел енергії не матиме значного впливу на довкілля, та одночасно надавати пріоритет штучним та забудованим поверхням, звалищам, шахтам, штучним водоймам, … та виключати території Смарагдової мережі, основні міграційні шляхи птахів та морських ссавців, а також інші території, визначені на основі карт чутливості біорізноманіття. Отож, дані вимоги до зон прискореного розвитку відновлювальних джерел енергії не включають об’єкти ПЗФ, які мають також бути виключені з земельних ділянок, на яких можуть бути створені такі зони. Виключення національних об’єктів ПЗФ порушує вимоги Директиви RED.
Стаття 910 говорить про критерії заходів щодо пом’якшення наслідків зміни клімату в зонах прискореного розвитку відновлювальних джерел енергії, які мають затверджуватися КМУ, проте директиви RED говорить про заходи пом’якшення, які мають базуватися на вимогах ст.6(2) та 12(1) Оселищної директиви та ст.5 Пташиної директиви, і ст.4(І)(а) Водної рамкової директиви. Тому, ці заходи мають стосуватися в першу чергу пом’якшення впливів на біорізноманіття, а не на зміну клімату чи пом’якшення наслідків зміни клімату. Важливо, що заходи з пом’якшення – не є компенсаційний заходами, а окремими заходами, які слід розробити для зон прискореного розвитку.
Стаття 145 Дозвільні процедури у зонах прискореного розвитку відновлювальних джерел енергії передбачає, що проєкти відновлювальної енергетики не підлягають оцінці впливу на довкілля на територіях Смарагдової мережі за умови дотримання встановлених критеріїв. Проте таке формулювання суперечить ст.910, яка вказує, що території Смарагдової мережі не можуть включатися до територій, що будуть входити до зон прискореного розвитку відновлювальних джерел енергії. Наявність Смарагдової мережі автоматично означає, плановані проєкти будуть мати значний вплив на довкілля. Ч.7 ст. 145 вводиться якусь незрозумілу оцінку проєктів відновлювальної енергетики, яку має проводити Міндовкілля (а тепер Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства), яка має проводитися можливо щодо проєктів, що можуть мати транскордонний вплив, або можливо щодо проєктів, які будуть реалізовуватися на територіях Смарагдової мережі. Проте, не зрозуміло, яких саме випадків ця екологічна оцінка стосується і про яку саме оцінку йдеться, але ця оцінка має визначити проєкти відновлювальної енергетики, які можуть спричинити значні непередбачені негативні впливи на навколишнє середовище з урахуванням екологічної чутливості географічних зон їх розташування, які не були визначені при оцінці при розробленні плану(?) зон прискореного розвитку відновлювальних джерел енергії. Ця оцінка має також включати транскордонну оцінку проєктів відновлювальної енергетики. І правила такої оцінки мають затверджуватися КМУ. Проте такий вид додаткової “оцінки” не передбачено директивами RED. А правила щодо оцінки впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті затверджені Законом “Про оцінку впливу на довкілля”, тому слід уточнити про яку процедуру оцінки транскордонного впливу йдеться в даній статті.
Стаття 1410 говорить про переважний суспільний інтерес проєктів відновлювальної енергетики. Також в цій статті згадуються компенсаційні заходи щодо охорони довкілля, проте в інших статтях йдеться про компенсаційні заходи на зміну клімату. Проте положення директиви RED дає виключення із застосування даної презумпції, коли є чіткі докази значної, негативної та такої, що не можна пом’якшити, шкоди довкіллю. Такий статус проєктам надається в Європі лише після проведення Відповідної оцінки (Appropriate assessment), у відповідності з вимогами Оселищної директиви. Таким чином, таке формулювання щодо застосування статусу переважного суспільного інтересу для проєктів відновлювальної енергетики є неприйнятним та таким, що не відповідає вимогам європейського законодавства і не може бути застосованим в Україні.
Цей законопроєкт варто доопрацювати та виставити його на повторне громадське обговорення.
Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку із прийняттям Закону України “Про водовідведення та очищення стічних вод” № 13642 від 15.08.2025 року
На виконання вимог Директиви Ради 91/271/ЄЕС «Про очистку міських стічних вод» від 21 травня 1991 року Верховною Радою України 12 січня 2023 року прийнято Закон України «Про водовідведення та очищення стічних вод», яким визначено правові, економічні та організаційні засади функціонування системи водовідведення, спрямовані на створення сприятливих умов життєдіяльності людини та захист довкілля від негативного впливу стічних вод.
Метою прийняття проєкту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку із прийняттям Закону України «Про водовідведення та очищення стічних вод» є встановлення на законодавчому рівні адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері водовідведення.
Проєктом акта передбачається внести зміни до статей 61, 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення у частині визначення суми штрафів, які будуть накладатися на громадян та посадових осіб за пошкодження гідротехнічних споруд і пристроїв, об’єктів і систем централізованого водовідведення, порушення правил їх експлуатації та встановлених режимів роботи штучних водних об’єктів, водогосподарських систем та систем централізованого водовідведення. Також передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 829 «Порушення правил первинного обліку у сфері водовідведення», якою передбачається запровадити адміністративну відповідальність за порушення правил первинного обліку стічних вод, які надходять до систем централізованого водовідведення, обсягів утворення, обробки, зберігання та повторного використання осадів стічних вод, а також статтею 1541 «Порушення законодавства у сфері водовідведення», якою буде запроваджено адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері водовідведення та визначено суму штрафів за такі порушення.
