Визначення моменту закінчення вчинення злочину екоциду, передбаченого статтею 441 Кримінального кодексу України (далі – КК України), є концептуально складним і водночас принципово важливим для ефективного застосування цієї норми. Особливість полягає у специфічній конструкції складу злочину екоциду, яка поєднує в межах однієї диспозиції різні за юридичною природою форми злочинної поведінки. Така законодавча техніка істотно відрізняє екоцид від більшості інших кримінальних правопорушень, у тому числі вчинених проти довкілля, і безпосередньо впливає на питання кваліфікації та відмежування закінченого злочину «Екоцид» від готування і замаху на його вчинення.
Диспозиція ст. 441 КК України охоплює, з одного боку, діяння, які за своєю суттю виражають заподіяння шкоди довкіллю у вигляді масового знищення рослинного, тваринного світу, отруєння атмосфери, водних ресурсів, а з іншого – «інші дії», які не обов’язково призводять до таких наслідків, але здатні створити загрозу спричинення екологічної катастрофи. Саме поєднання фактичної шкоди і загрози її настання в межах одного складу злочину зумовлює неоднозначність у визначенні моменту його закінчення.
У доктрині обґрунтовано висловлюється позиція, що екоцид у перших двох формах – масове знищення рослинного або тваринного світу та отруєння атмосфери або водних ресурсів – має матеріальний характер. У такому разі злочин є закінченим з моменту настання описаних суспільно небезпечних наслідків. До настання цих наслідків діяння особи можуть утворювати лише замах на екоцид або готування до нього, залежно від ступеня реалізації злочинного наміру.
Водночас третя форма екоциду, сформульована законодавцем як «вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу», має іншу юридичну природу. У цьому випадку склад злочину доцільно розглядати як формальний. Момент закінчення тут пов’язується не з реальним настанням катастрофічних наслідків, а з самим фактом вчинення дій, які об’єктивно створюють загрозу їх виникнення. Отже, злочин визнається закінченим уже на стадії створення реальної, а не уявної чи гіпотетичної, небезпеки настання екологічної катастрофи. Саме ця форма найбільшою мірою відповідає превентивній функції кримінального права, спрямованій на недопущення незворотної шкоди довкіллю.
Застосування загальних положень статтей 13, 14, 15 КК України до екоциду ускладнюється тим, що різні форми цього правопорушення наповнюються різним змістом. Якщо для матеріальних форм вирішальним є встановлення фактичних суспільно небезпечних наслідків, то для формальної – достатнім є доведення факту вчинення дій, здатних спричинити екологічну катастрофу. Відповідно, межа між закінченим злочином і замахом у кожній із форм проходитиме по-різному.
Замах на екоцид у розумінні ст. 15 КК України, на наш погляд, має місце тоді, коли особа з прямим умислом розпочинає вчинення дій, безпосередньо спрямованих на масове знищення рослинного чи тваринного світу або на створення загрози екологічної катастрофи, однак не реалізує повністю об’єктивну сторону цього злочину з причин, що не залежали від її волі. Для матеріальних форм екоциду це виявляється у ненастанні передбачених законом катастрофічних наслідків, тоді як для формальної форми – у невчиненні всіх дій, які за своїм змістом утворюють об’єктивну сторону злочину і є необхідними для виникнення реальної загрози виникнення екологічної катастрофи. У свою чергу, готування до екоциду охоплює умисне створення умов для вчинення таких дій і, з огляду на тяжкість цього злочину, тягне кримінальну відповідальність незалежно від того, чи перейшов злочинний намір у стадію безпосереднього посягання.
Таким чином, момент закінчення злочину екоциду за КК України є змінним і безпосередньо залежить від конкретної форми об’єктивної сторони, реалізованої у кожному випадку. Відсутність чітких законодавчих критеріїв екологічної катастрофи та реальної небезпеки її виникнення створює значні ризики неоднакового правозастосування, що, у свою чергу, актуалізує потребу в подальшому доктринальному розвитку та уточненні змісту ст. 441 КК України з урахуванням екологічної та кримінально-правової специфіки цього злочину.
Матеріал підготований за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
