Україна сьогодні опинилася на шляху зародження реформи поводження з відходами європейського зразка, затримка з якою може віддалити членство України в ЄС ще на роки, вже не кажучи про наростання критично небезпечного впливу відходів на довкілля та жителів України.
Сміттєві реформи в країнах Європи також зустрічалися із труднощами, але реформаторські процеси було запущено давно, тому на сьогодні є видимі результати в сусідів України – членів ЄС. У статті зупинимося до прикладі Польщі, яка почала наведення ладу із відходами на десятиліття раніше від України.
Важливим інструментом управління відходами з боку держави є дозвільна діяльність, яка виступає гарантом запобігання шкоди довкіллю, відмежовує несвідомих та нечесних інвесторів, підтримує здорову конкуренцію та полегшує облік та контроль за операціями поводженням з відходами.
Для наведення ладу із дозвільною діяльністю в сфері поводження / управління з відходами в Україні слід скористатися досвідом сусідньої Польщі, законодавство якої в даній сфері базується на директивах ЄС.
Законодавство
Головним правовим актом національного польського законодавства, що регулює поводження з відходами є Закон «Про відходи», більш детальне визначення окремих видів відходів і правила їхньої утилізації можемо знайти у:
a) положенні Міністра охорони здоров’я про поводження з медичними відходами;
b) положенні Міністра охорони довкілля про перелік відходів;
c) положенні Міністра охорони здоров’я про вимоги та методи знешкодження медичних та ветеринарних відходів;
d) постанові Міністра охорони здоров’я про види медичних відходів, відновлення яких є прийнятним;
e) постанові Міністра клімату про умови, при яких відходи можуть розглядатися як ті, що володіють інфекційними властивостями, і методі визначення таких властивостей;
f) положенні Міністра клімату щодо переліку відходів;
g) постанові Міністра клімату про роботу бази даних про продукцію і упаковку та поводження з відходами.
Основний Закон «Про відходи» передбачає таке визначення терміну “обробка відходів”:
– відновлення вторинної сировини у виробничих процесах для отримання матеріалу для первинних або інших цілей;
– утилізація відходів у технічних установках (наприклад, спалювання або відповідне зберігання).
Відповідно до частини 4 розділ 1 ст. 41 п.1 Закону «Про відходи», збір та перероблення відходів обов’язково потребують дозволу та попереднього погодження у певних випадках. У п.2 цієї ж статті вказується, що цей дозвіл видається рішенням відповідного уповноваженого органу, залежно від місця збору або обробки відходів.
Хто є органом уповноваженим видавати дозвіл?
1) Маршал воєводства – голова уряду на рівні провінції:
a) для проєктів, які завжди можуть мати значний вплив на довкілля;
b) для безпечних відходів, що підлягають переробці в процесі відновлення;
c) для обробки комунальних відходів;
2) старости, які очолюють повіт і є головами їхнього самоуправління, в інших випадках;
3) регіональний директор з охорони довкілля для збору відходів на закритих територіях.
Видача дозволу на перероблення відходів, що полягає у знешкодженні інфекційних медичних відходів та інфекційних ветеринарних відходів, передбачає отримання попередньої згоди Головного санітарного інспектора.
Дозвіл на операції з небезпечними відходами видає староста при наявності згоди Головного санітарного інспектора.
Отримання дозволу
Процедура отримання дозволу вимагає подання цілого пакету документів, включно з інформацією про специфікацію відходів, що збираються; детальним описом методу або методів збирання відходів; представленням технічних та організаційних можливостей, що дозволяють належним чином виконувати діяльність у сфері збору відходів, з особливим акцентом на професійну кваліфікацію або навчання працівників, а також кількість та якість установок та пристроїв, що відповідають вимогам охорони довкілля. Дозвіл видається на певний період часу, але не довше, ніж на 10 років.
Важливим кроком в отриманні дозволу є інспекція місць зберігання відходів та установок з обробки відходів. Воєводський інспектор з охорони довкілля за участю представника відповідного дозвільного органу перевіряє установку, об’єкт/частину цього об’єкту або місця зберігання відходів, де будуть обробляти / збирати відходи з точки зору відповідності вимогам щодо охорони довкілля. Інспекцію також повинен проводити районний / міський командир Державної пожежної служби (ДПС) з точки зору дотримання вимог, викладених у положеннях про пожежну охорону. Запит на таку перевірку подається компетентним органом, а не особою, яка подає заявку на отримання дозволу. Лише після позитивного рішення обох служб є можливим отримання дозволу.
У Законі «Про відходи» також передбачена вимога щодо наявності необхідної кваліфікації у осіб, що будуть займатися управлінням відходами, а саме: “Керівником сміттєспалювального заводу, полігону, а також особою, яка керує установкою для перероблення гірничих відходів, може бути лише особа, яка має сертифікат, що підтверджує кваліфікацію в цій галузі. Сертифікат, що підтверджує кваліфікацію у галузі поводження з відходами, видається маршалом воєводства після того, як зацікавлена особа пройде екзамен щодо поводження з відходами з позитивним результатом.”
Додатково до заявки на отримання дозволу на:
– збір небезпечних відходів;
– обробку відходів заповненням несприятливо трансформованих територій;
– збір комунальних відходів або відходів від їхнього перероблення;
– перероблення комунальних відходів або відходів від їхнього перероблення
заявник додає документ, що підтверджує право власності, право безстрокового користування, право користування або договір оренди майна.
Після видачі дозволу маршал воєводства вписує дані до загальнодоступного Реєстру юридичних осіб, що є частиною Бази даних про продукцію, упаковку та поводження з відходами.
Правила внесення до Реєстру знаходяться у Законі «Про відходи» в частині IV “Дозволи, необхідні для поводження з відходами та ведення реєстру ”, розділ 2 “Реєстр”.
Система штрафів та покарань
Відповідальність за недотримання норм збору і перероблення відходів передбачена у Законі «Про відходи», а саме у Частині 10 „Кримінальні положення та адміністративні грошові стягнення” даного Закону.
Кримінальній відповідальності підлягають особи, що:
1) імпортують відходи, утворені за межами воєводства до воєводства;
2) здійснюють транспортування чи зберігання відходів в неналежних умовах;
3) будучи власником відходів, укладають угоду про вивезення та перероблення відходів з суб’єктом господарювання, який не отримав необхідних дозволів або необхідного внесення до реєстру;
4) здійснюють процеси перероблення відходів таким чином, що не гарантує, що ці процеси не становлять загрози для життя чи здоров’я людей та довкілля;
5) всупереч зобов’язанню не ведуть облік відходів або ведуть цей облік з недотриманням терміну, або данні не відповідають фактичному стану;
6) вилучають такі види медичних відходів та ветеринарних відходів, відновлення яких є неприйнятним;
7) утилізують інфекційні медичні відходи або інфекційні ветеринарні відходи шляхом сумісного спалювання;
8) не видають, не передають та не зберігають документ, що підтверджує утилізацію медичних та ветеринарних відходів;
9) видаляють відходи, скидаючи їх у море, включаючи розміщення на морському дні;
10) працевлаштовують на посаді керівника звалища, сміттєспалювальної станції або установки для сумісного спалювання відходів, особу, яка не має сертифіката, що підтверджує кваліфікацію у галузі управління відходами;
11) термічно утилізують відходи поза сміттєспалювальним заводом або установкою спільного спалювання відходів.
Адміністративній відповідальності підлягають особи, що:
1) змінюють класифікацію небезпечних відходів на безпечні відходи шляхом їхнього розведення або змішування між собою або з іншими відходами, речовинами або матеріалами, що призводить до зниження початкової концентрації небезпечних речовин до рівня нижче, ніж рівень, визначений для небезпечних відходів;
2) змішують небезпечні відходи різних типів, змішують небезпечні відходів з безпечними відходами, або змішують небезпечні відходів з речовинами, матеріалами, предметами, включаючи розведення речовин;
3) здійснюють збір або перероблення відходів без необхідного дозволу або здійснюють поводження з відходами в невідповідний з дозволом на збір або перероблення відходів спосіб;
4) проводять збір та перероблення відходів без необхідного внесення до реєстру;
5) здійснюють скидання відпрацьованих олій у воду чи ґрунт, всупереч зазначеній забороні.
Розмір штрафу залежить від різних обставин та поведінки самого суб‘єкта господарювання, але станом на сьогодні мінімальний штраф складає 1 000 злотих (PLN), а максимальний штраф становить 1 000 000 злотих (PLN).
Адміністративний штраф накладається за рішенням воєводського інспектора охорони довкілля, юрисдикцією якого є місце виробництва або поводження з відходами. Воєводський інспектор охорони довкілля констатує порушення, зокрема, на підставі: 1) інспекцій, включаючи ті, що проводяться під час вимірювань або іншими способами; 2) вимірювань та випробувань, проведених суб’єктом, відповідальним за такі вимірювання, та тестування; 3) повідомлення, зробленого маршалом воєводства, регіональним директором з охорони довкілля або міністром, відповідальним за охорону довкілля.
При визначенні розміру адміністративного штрафу воєводський інспектор з охорони довкілля враховує тип порушення та його вплив на життя та здоров’я людей та довкілля, тривалість порушення та масштаби проведених заходів, а також враховує наслідки цих порушень та розмір загрози.
Кримінальний Кодекс РП також окреслює покарання за порушення законодавства про відходи. Стаття 183 Кримінального Кодексу Республіки Польща “Неналежне поводження з відходами” міститьтакі положення:
§ 1. Хто, всупереч нормам закону, зберігає, вивозить, переробляє, збирає, переробляє, знешкоджує або транспортує відходи або речовини за таких умов або таким чином, що це може загрожувати життю чи здоров’ю людей або спричинити погіршення якості води, повітря або землі, або знищення рослинного чи тваринного світу, карається позбавленням волі від 3 місяців до 5 років.
Висновки
Отже, як бачимо із досвіду Польщі, дозвільна діяльність в сфері поводження/управління відходами, в тому числі і небезпечними, зосереджена на регіональному та місцевому рівнях: рівні воєводств (найбільша адміністративна одиниця Польщі) і повітів (середня адміністративна одиниця Польщі), що відповідає рівню областей та районів. За таких умов місцеві органи влади краще знають, які об’єкти у них працюють, які технології застосовуються, та мають на них вплив через дозвільну діяльність. А суб’єкти господарювання відповідно не мають потреби «оббивати двері столичних кабінетів» для отримання дозволу в сфері поводження з відходами. Також необхідною умовою видачі дозволу є обстеження місця провадження діяльності, що відбувається не одноособово, а за участі воєводського інспектора та представника дозвільного органу, ще й представника пожежної служби. Обстеження за участі цих посадових осіб виключає можливу корупційну складову або зводить її можливість до мінімуму. Також на момент отримання дозволу суб’єкт господарювання вже повинен знати, хто буде керівником чи то полігону, чи то сміттєспалювальної установки. Адже кваліфікація такого керівника повинна бути надана дозвільному органу до початку діяльності з поводження з відходами, а саме при подачі на дозвіл. Екзамени на рівні області (воєводства) є гарантією отримання необхідних знань керівником установки оброблення відходів, що дозволить запобігти шкоді довкіллю та здоров’ю в подальшому та буде свідчити про розуміння ключовими посадовими особами об’єктів поводження з відходами тих умов, вимог та норм, яких вони повинні дотримуватися. Адже відповідальність за будь-які порушення, відхилення чи зловживання в сфері поводження з відходами є значною та добре деталізованою.
Ці важливі запобіжники можуть стати в нагоді Україні, дозвільна діяльність якої в сфері поводження з відходами потребує серйозного реформування, а бізнес показав повне нехтуванням інтересами довкілля та правами жителів та небажання інвестувати в чисті технології та засоби мінімізації шкоди довкіллю. Громадськість очікує на просту, дієву, некорумповану та ефективну дозвільну систему в сфері поводження з відходами, в першу чергу із небезпечними, адже з відходами повинні працювати професійні працівники, що розуміють ризики від своїх дій для довкілля та здоров’я населення.
Джерела:
1. Закон РП про відходи з 14 грудня 2012 р. Ustawa z dnia 14 grudnia 2012 r. o odpadach:
https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20130000021/T/D20130021L.pdf
2. Вимоги для отримання дозволу на збір та перероблення відходів в РП:
https://www.gov.pl/web/rdos-olsztyn/zezwolenie-na-przetwarzanie-odpadow
3. Отримання дозволу на збір та перероблення відходів у Республіці Польща:
https://www.biznes.gov.pl/pl/firma/zezwolenia-koncesje-wpisy-do-rejestru/chce-uzyskac-zezwolenie-koncesje-wpis-do-rejestru-dzialalnosci-regulowanej54/proc_237-zezwolenie-na-przetwarzanie-odpadow
4. Державний екологічний проект 2030 з дня 11.07.2019, Projekt polityki ekologicznej państwa 2030:
https://bip.mos.gov.pl/fileadmin/user_upload/bip/prawo/projekty/PROJEKT_POLITYKI_EKOLOGICZNEJ_PANSTWA_2030/Projekt_Polityki_ekologicznej_panstwa_2030.pdf
5. Постанова Міністра Здоров’я РП від 5 жовтня 2017 року про детальний спосіб поводження з медичними відходами. Rozporządzenie Ministra Zdrowia z dnia 5 października 2017 r. w sprawie szczegółowego sposobu postępowania z odpadami medycznymi:
https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20170001975/O/D20171975.pdf
6. Загальнонаціональна польська щоденна газета Жечпосполіта, публікація 07.07.2019 “Дозвіл на збір та перероблення відходів – через рік після реформи та напередодні наступної”, автор Мацей Білок. Ogólnopolski dziennik Rzeczpospolita, publikacja 07.07.2019 „Pozwolenie na zbieranie i recykling odpadów – rok po reformie i przeddzień następnej” Maciej Bilok: https://www.rp.pl/Zadania/307099986-Zezwolenia-na-zbieranie-i-przetwarzanie-odpadow–rok-po-reformie-i-w-przeddzien-kolejnej.html
7. Кримінальний кодекс Республіки Польща з дня 19 квітня 1969 р.; Стаття. 183. Журнал законів 2020.0.1444 Стаття 183. Невідповідне поводження з відходами- Закон від 6 червня 1997 р. / 7) Kodeks karny Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 19 kwietnia 1969 r.; Artykuł. 183. Dz.U.2020.0.1444 Art. 183. Nieodpowiednie postępowanie z odpadami – Ustawa z dnia 6 czerwca 1997 r.:
https://arslege.pl/nieodpowiednie-postepowanie-z-odpadami/k1/a216/
8. Веб-сайт Представництва Європейської Комісії в Польщі, публікація з 9 червня 2021 року / Strona internetowa Przedstawicielstwa Komisji Europejskiej w Polsce, publikacja z dnia 09.06.2021:
https://ec.europa.eu/poland/news/210609_infringments_pl
9. Європейський огляд імплементації у сфері охорони навколишнього середовища – Державний звіт – ПОЛЬЩА Брюссель, 4.4.2019 SWD (2019) 128 фінал / The EU Environmental Implementation Review 2019 ; Country Report – POLAND Brussels, 4.4.2019 SWD(2019) 128 final:
https://ec.europa.eu/environment/eir/pdf/report_pl_en.pdf
10. Бази даних про продукцію, упаковку та поводження з відходами / Baza danych o produktach I opakowaniach oraz o gospodarce odpadami:
https://rejestr-bdo.mos.gov.pl/
Підготували
Н. Слончинська, практикант ЕПЛ
О. Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу ЕПЛ
