Другий день літньої школи ЕПЛ був присвячений пошуку ефективних рішень у сфері охорони довкілля в умовах триваючої війни та в контексті євроінтеграційного курсу України.
З вітальним словом до учасників звернувся голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Володимирович Бондаренко. Він наголосив на важливості таких освітніх заходів, як літня школа ЕПЛ, та підкреслив, що жодне досягнення неможливе без командної роботи, вказуючи на роль спільних напрацювань для ефективної євроінтеграції України. У цьому контексті він також звернув увагу на значення скринінгу та впровадження європейських підходів у рамках 27 розділу переговорної рамки щодо вступу до ЄС, який охоплює питання охорони довкілля та кліматичної політики.
Особливим акцентом дня став надихаючий виступ голови правління ЕПЛ, професора Джона Бонайна. Він поділився прикладами збереження біорізноманіття в США, боротьби за тисячолітні ліси у штаті Орегон та підкреслив значення громадської участі у формуванні екологічної політики. Через приклади успішних судових кейсів професор закликав виходити за межі звичних рішень і вірити в силу колективних дій. Він також висловив подяку працівникам ЕПЛ, які стояли біля витоків організації і залишаються відданими її завданням та місії, а також новому поколінню юристів і екологів, що формує сучасне майбутнє України.
У блоці, присвяченому результатам експедицій із фіксації впливу воєнних дій на довкілля та плануванню заходів із зеленої відбудови, академік Яків Дідух представив методику обрахунку екологічних збитків і оцінки екосистемних послуг зруйнованих територій, зокрема Каховського водосховища. Він акцентував на необхідності уніфікації термінів, документування пошкоджень та наукового підґрунтя для майбутніх репарацій.
Професор Іван Мойсієнко презентував нові інструменти збереження біорізноманіття, зокрема створення охоронних зон для рідкісних і зникаючих видів рослин.
Окрему увагу приділили змінам екосистем у межах природоохоронних територій. Сергій Панченко представив дані щодо екологічних трансформацій у Деснянсько-Старогутському та Гетьманському національних природних парках.
Олександр Ходосовцев представив результати дослідження пралісових і квазіпралісових екосистем Карпатського регіону, наголосивши на їхній екологічній цінності та потребі в посиленому захисті, особливо в умовах зростаючих загроз.
Оксана Станкевич-Волосянчук зосередилася на практичних аспектах захисту цінних гірських екосистем Карпатського регіону від забудови ВЕС та ГЕС. Наголосила на недопустимості формального підходу науковців у підготовці звітів з ОВД, необхідності науково-обґрунтованого, і достовірного висвітлення інформації у звітах з ОВД, як ефективно інструменту захисту довкілля.
Про роль і значення оселищної концепції у збереженні біорізноманіття, методичні підходи до картування біотопів розповіла д.б.н. Анна Куземко. Особливу увагу було приділено впливу війни на степові біотопи.
Друга частина дня роботи літньої школи розпочалась із спільної доповіді Олександра Гарбара та Якова Дідуха, які представили результати створення реєстру біотопів для шести національних парків, які зазнали значних втрат унаслідок воєнних дій. Доповідь охопила як методологічні підходи до ідентифікації біотопів, так і практичну цінність цього інструменту для відновлення природоохоронних територій. Реєстр біотопів є одним із ключових кроків у формуванні системного підходу до зеленої відбудови та гармонізації з європейськими екологічними стандартами.
Анатолій Павелко та Олена Пелих розповіли про законодавчі аспекти розвідки та видобутку надр через призму Євроінтеграції. Значну увагу було приділено дослідно-промисловій розробці, як перехідного етапу від геологічного вивчення до комерційного видобутку корисних копалин, та необхідності проведення ОВД для виявлення і попередження екологічних ризиків. Окремим розділом доповіді стали питання гармонізації національного законодавства України про надра України до законодавства ЄС в рамках євроінтеграції. Згадали також про спосіб видобутку корисних копалин шляхом застосування схеми сервітутного використання земельної ділянки.
Завершальним тематичним блоком другого дня школи стало обговорення ключових напрямів євроінтеграції у сфері екологічного права.
В рамках цього блоку учасники школи обговорили принципи функціонування права ЄС, зокрема принципи пропорційності та субсидіарності. Ці принципи мають важливе значення для України при наближенні законодавства до acquis ЄС — вони задають межі та характер європейського впливу, а також підкреслюють важливість зваженого, адаптивного підходу в реформуванні національної довкіллєвої політики.
Єлизавета Алексєєва розповіла про транспозицію директив ЄС про екологічні злочини у законодавство України, зауважила на тривалості та складності вказаного процесу. Звернула увагу на відсутність в Україні інституту кримінальної відповідальності юридичних осіб.
Олена Крамаренко наголосила на важливості реформи державного екологічного контролю як фундаменту для запровадження системних змін у сфері охорони довкілля відповідно до європейських стандартів. Розповіла про труднощі впровадження реформ та розпорошення функцій ДЕІ.
Юрисконсульт ЕПЛ, Соломія Баран розповіла про приведення українського законодавства у відповідність до Пташиної та Оселищної директив ЄС.
Ольга Мелень-Забрамна розповіла учасникам школи про перспективи переходу України до сучасної системи поводження з відходами, яка відповідає практикам та нормативам ЄС.
Важливою складовою другого дня школи стала практична вправа щодо написання скарг, звернень, інформаційних запитів як європейського способу захисту довкілля. Учасники працювали над опануванням дієвих інструментів громадської участі, передбачених європейським екологічним правом та Оргуською конвенцією. Під час виконання вправи учасники розглядали реальні кейси та обговорювали практичне застосування інструментів впливу на прийняття екологічно значущих рішень.
Попереду наступний не менш цікавий, насичений та інформативний день.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
