Блок 3
Еколог ЕПЛ Катерина Полянська підготувала презентацію з загальним оглядом впливу воєнних дій на природні комплекси та ґрунти України. Звернула увагу на питання дослідження хімічного забруднення ґрунтів внаслідок обстрілів, забруднення атмосферного повітря та ризики пошкодження місць зберігання небезпечних відходів та пестицидів. Варто зазначити, що працівники ЕПЛ працювали над цією тематикою починаючи з 2014 року. З початком повномасштабного вторгнення спеціалісти ЕПЛ продовжили цей напрям, було проведено польові виїзди на території вздовж лінії фронту, на деокуповані та постраждалі території. Зроблено попередній висновок, що кожна вирва від снаряду та територія навколо неї є потенційно небезпечною для життя та здоров’я громадян та природних компонентів. Залежно від типу снаряду та вибухової речовини, а також типу палива, ґрунти та ґрунтові води можуть бути забруднені важкими металами, ракетним паливом та іншими токсичними речовинами.
Наступним спікером літньої школи став доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Ходосовцев. Учасники літньої школи мали можливість почути та обговорити питання стану та діяльності НПП “Кам’янська Січ” під час війни. Олександр Ходосовцев наголосив на негативному впливі та окреслив незворотні наслідки, що настали для НПП «Кам’янська Січ» внаслідок війни. Науковець підкреслив, що одним з найбільших ударів по природному парку є руйнування його екосистем. Військові дії, замінування, пожежі, вибухи призвели до знищення флори та фауни національного парку. Рідкісні види рослин і тварин, які мешкають на цій території, опинилися під загрозою вимирання через втрату природного середовища. Обговорили також питання пошкодження культурно-історичних об’єктів національного парку.
Продовжуючи тему щодо унікальності та надзвичайної природної цінності НПП «Кам’янська Січ», учасники літньої школи мали можливість почути доповідь доктора біологічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Івана Мосієнко, який розповів про вплив воєнних дій на біотопи НПП.
Провідний юрисконсульт ЕПЛ Анатолій Павелко розповів про вплив воєнних дій на ліси України. Зупинився на питанні прямого впливу бойових дій на лісові системи України, а саме: наслідках лісових пожеж, що виникають під час обстрілів, які заподіюються російською федерацією. Наголосив на необхідності єдиного та системного підходу у моніторингу наслідків, завданих лісовим системам України через війну. Зазначив, що окрім активної діяльності громадських організацій, лісокористувачі зі свого боку мали б ініціювати та здійснити оцінку площі та стану лісів, охоплених пожежами, що виникли внаслідок бойових дій. Окреслив необхідність застосування спеціальних методик при здійсненні оцінки заподіяної шкоди. Зазначив на необхідності здійснення дистанційного моніторингу тих територій, які на даний час перебувають в окупації.
Обговорили питання моніторингу ділянок з порушеними гідротехнічними спорудами та гідроморфологічні дослідження впливу воєнних дій на водні екосистеми, зокрема на прикладі басейну р. Ірпінь. Зупинились на можливості використання гідроморфологічної оцінки для визначення зміни стану водних екосистем внаслідок воєнних дій. Звернули увагу на те, що внаслідок воєнних дій (руйнування гідротехнічних споруд, мостів) гідроморфологічний стан на окремих ділянках (наприклад, р. Ірпінь біля с. Романівка Київської області) погіршився на один клас. Окрім іншого, розглянули питання постраждалих від воєнних дій мостів, які, в свою чергу, стають додатковими перешкодами для річки, а вплив при їх відновленні також є пролонгованою шкодою довкіллю.
Блок 4
Значну увагу другого дня школи було приділено питанню використання сучасних технологій у здійсненні фіксації шкоди, завданої довкіллю внаслідок війни, та збереження цих даних. Професійними знаннями та досвідом використання ГІС технологій поділився з учасниками школи доктор біологічних наук, доцент кафедри екології Житомирського державного університету Олександр Гарбар. Учасники школи дискутували щодо питання дистанційного моніторингу наслідків війни, зокрема використання інструментів та алгоритмів аналізу космічних знімків, візуалізації об’єктів.
Продовжуючи аналізувати питання використання ГІС, спільно з доктором біологічних наук, провідним науковим співробітником Інституту ботаніки НАН України Анною Куземко, обговорили питання методики картування біотопів, модифіковані версії методики, проведення польових досліджень різних типів біотопів. Узагальнили основні природоохоронні цінності біотопів, види ризиків та загроз для біотопів на даний час та управління ризиками.
Академік НАН України, професор, д.б.н. Яків Дідух підготував ґрунтовну та комплексну доповідь, присвячену питанню методики розрахунку екологічних збитків, природних екосистем та їхніх компонентів. Розповів про методику оцінки заподіяних збитків через екосистемні послуги. Наголосив на важливості розробки заходів щодо мінімізації збитків, завданих довкіллю внаслідок війни. Науковець представив аналіз оцінки вартості підтримуючих та регулюючих екосистемних послуг у процесі формування природних екосистем днища Каховського водосховища.
Ми також нагадали учасникам школи про наявність на офіційному сайті ЕПЛ спеціальної форми, яка дає можливість надіслати до ЕПЛ повідомлення про фіксацію наслідків війни.
Юрисконсульти, експерти та екологи ЕПЛ підготували огляд питань щодо теоретичних та практичних аспектів функціонування міжнародного реєстру збитків. Доповідачі розглянули компенсаційний механізм (структуру та органи управління) міжнародного реєстру, критерії заподіяння шкоди для подання заяв на включення в міжнародний реєстр збитків. Заяви по екологічній шкоді також можна буде подавати до реєстру збитків. Обговорили потенційні можливості кореляції інформації, що міститься в міжнародному реєстрі, з повідомленнями про екологічну шкоду, зафіксовану у офіційному реєстрі Міндовкілля «Екозагроза».
Блок 5
Не залишилась без уваги у ході другого дня літньої школи і тематика екоциду. Адже цей термін на постійній основі використовується у контексті шкоди довкіллю, що завдається в ході воєнних дій, втім часто його використання супроводжується маніпуляціями, некоректними трактуваннями та підмінами понять. Тому, питанням екоциду було присвячено блок 5.Першою доповідачкою цього блоку була юрисконсульт ЕПЛ Соломія Баран, яка розповідала про екоцид за кримінальним правом України. Мова йшла про проблеми існуючого формулювання статті 441 Кримінального кодексу України «Екоцид», можливі наслідки існування таких вад законодавства, про відмінності екоциду від кримінальних правопорушень проти довкілля та воєнних злочинів. Окрему увагу ми звернули на практичні складнощі розслідування екоциду та роль громадськості у їх усуненні. Втім, питання відповідальності за найбільш серйозну шкоду довкіллю регулюється не лише на національному рівні. Так, керівниця юридичного відділу ЕПЛ Ольга Мелень-Забрамна ознайомила учасників літньої школи із міжнародно-правовими інструментами захисту довкілля під час війни. Зокрема, було окреслено існуючі міжнародно-правові приписи та акти, складнощі та можливі способи їх застосування в «українській справі». Особливу увагу було приділено приписам Римського Статуту Міжнародного кримінального суду. Важливо розуміти, що як приписи національного, так і міжнародного права в цій частині – характеризуються надмірною кількістю оціночних понять та нечіткістю. Це, зрештою, призводить до їх незастосовності. Отож актуальною є розробка чітких показників, встановлення яких дозволяло б чітко вказати у кожній конкретній ситуації «так, у цьому випадку можна вести мову про екоцид» або ж «ні, трактувати це як екоцид неприпустимо». Про такі чіткі критерії, які вже розроблено українськими науковцями спільно із експертами ЕПЛ розповіли академік НАН України, професор, д.б.н. Яків Дідух та член-кор. НАН України, д.б.н., професор Олександр Ходосовцев. Цей блок став корисним та пізнавальним для учасників літньої школи з точки зору розуміння ними того, що таке екоцид, чи вчиняється екоцид росіянами нині в Україні та як природо-охоронці можуть долучитися до притягнення агресора до відповідальності за шкоду довкіллю.
Блок 6
Був присвячений правовим інструментам захисту екологічних прав та довкілля,Єлизавета Алексєєва – керівник інформаційно-аналітичного відділу ЕПЛ розповілапровідступи” від СЕО та ОВД в умовах воєнного стану, що питання відступів від ОВД включене до Ukraine Facility.
Згідно частини 3 статті 1 Директиви про ОВД, держави-члени можуть
- приймати рішення,
- в кожному окремому випадку і
- якщо це передбачено національним законодавством,
не застосовувати цю Директиву до проектів,
4) єдиною ціллю яких є оборона або реагування на надзвичайні ситуації цивільного характеру,
5) якщо вони вважають, що таке застосування негативно вплине на зазначені цілі.
Окреслили рекомендації Комітету з дотримання Оргуської конвенції:
Обсяг робіт, які «служать цілям національної оборони», очевидно є ширшим під час війни, ніж у мирний час. У контексті триваючої війни, до них можуть відноситися заходи для підтримки військових зусиль або терміново необхідні для забезпечення здоров’я та добробуту населення, такі як послуги з водопостачання та каналізації, енергетична та телекомунікаційна інфраструктура, будівництво або ремонт доріг і мостів.
Уточнити, що обсяг «відновлювальних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій під час воєнного стану» визначається «відповідно до критеріїв, затверджених КМУ і
Вилучити фразу «і в період відновлення після закінчення бойових дій»
Юлія Францішкевич – юристконсульт ЕПЛ описала про скасування процедури ОВД для проєктів відбудови Каховської ГЕС та розміщення Національного військового меморіального кладовища, варто вказати, що, напередодні річниці підриву Каховської ГЕС Міндовкілля опублікувало на своєму сайті та провело обговорення Проєкту Концептуальної Записки що визначає сферу відступів від правил ОВД та СЕО. Метою та завданням Концептуальної записки є узагальнення усіх наявних відступів від процедур ОВД в єдиному документі, визначення органу, який приймає рішення про такі відступи, періоду застосування відступів та надання аргументації щодо причин їхнього застосування.
Записка є досить об’ємною і поєднує в собі широкий перелік сфер (видів діяльності та об’єктів) які, на думку Міндовкілля, не підпадають під процедуру ОВД, зосередили увагу зокрема на:
Реалізації експерементального проєкту проекту «Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро. Відбудова після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови»;
Діяльності, пов’язаної з розміщенням Національного військового меморіального кладовища;
ЕПЛ надали свої зауваження до обгрунтувань:
Запобігання тим чи іншимнаслідкам певної події видається можливим лише перед виникненням (настанням) самої події. Якщо ж подія вже трапилась, як це має місце із знищенням Каховської ГЕС, і негативні наслідки вже настали, то запобігти їм неможливо, можна лише намагатись їх мінімізувати. Необгрунтовано яким чином здійснення ОВД перешкоджатиме ліквідації наслідків, адже тривалість проєкту дозволяє здійснити ОВД.
Реалізація проєкту без здійснення ОВД є порушенням норм міжнародного права, а саме: Оргуської Конвенції, Директив 2001/42/СЄ, 2011/92 ЄС, імплементованих в національне законодавство.
Порушенням норм міжнародного законодавства пунктом 15 Директиви 2001/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2001 року «Прооцінку впливу на стан довкілля окремих проектів та програм» передбачено, що:
для забезпечення більшої прозорості в прийнятті рішень і з метою гарантування, що інформація про оцінку стану довкілля є повною та надійною, слід надати компетентним органам необхідні повноваження в цій сфері, консультуватися з громадою під час оцінювання проектів та програм, а також виділити достатній час на виконання завдання, враховуючи час на н аради та висловлення точок зору.
Звіт про стан довкілля, точка зору компетентних органів та громади, а також результати всіх транскордонних нарад повинні братися до уваги під час підготовки проекту чи програми та перед їхнім ухваленням або поданням на проходження законодавчої процедури (пункт 17 Директиви).
ЕПЛ надало Міндовкіллю пропозиції та зауваження до концептуальної записки щодо відступів від ОВД:
Ініціювати внесення змін до «Порядку реалізації експериментального проєкту “Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро. Відбудова після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2023 року № 730, якими виключити з пункту 7 Порядку слова: «проведення оцінки впливу на довкілля»
Створити робочу групу з залученням науковців, експертів та громадськості для вивчення питання відновлення Каховської ГЕС та напрацювання відповідних рішень щодо реалізації проєкту.
Звернутися до ініціаторів експериментального проєкту із листом, у якому викласти позицію Міндовкілля про відсутність законних підстав відступати від правил ОВД у цьому випадку та порушення зазначеним рішенням КМУ міжнародних та євроінтеграційних зобов’язань України за Угодою про асоціацією із ЄС та Оргуською конвенцією.
ЕПЛ надало Міндовкіллю свої зауваження та пропозиції щодо реалізації Національного військового меморіального кладовища;
1.Виключити діяльність, пов’язану з розміщенням Національного військового меморіального кладовища з Концептуальної
Записки, що визначає сферу відступів від правил оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО).
- Ініціювати скасування Закону України від 08.12.2023 № 3505-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо забезпечення будівництва та експлуатації Національного військового меморіального кладовища» в
частині змін до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” (п. 6).
- Розробити Звіт з оцінки впливу на довкілля (ОВД) діяльності, пов’язаної з розміщенням Національного
військового меморіального кладовища, а саме вирубкою дерев на відведених ділянках, як суцільних санітарних
рубок на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду.
- Створити робочу групу з залученням екологів, науковців, експертів, громадськості для комплексного вивчення питання
будівництва НВМК та його впливу на довкілля та дотримання екологічних умов з врахуванням належності територій, запланованих
під будівництво, до складу Смарагдової мережі, а також з врахуванням альтернативних ділянок.
Кізима Оксана – юристконсульт ЕПЛ розповіла про участь громадськості у розробці програм повоєнного відновлення територіальних громад, тож якщо коротко описати, то це програма комлексного відновлення – це документ, який визначає основні просторові, містобудівні та соціально-економічні приоритети політики відновлення і включає комплекс заходів для забезпечення відновлення визначеної території.
Програма комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини) не належить до містобудівної документації, не підлягає стратегічній екологічній оцінці, розгляду архітектурно-містобудівною радою. Проєкт програми комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини) підлягає громадському обговоренню.
Тому, відновлення довкілля до природнього стану без розробки програм комплексного відновлення є неможливим, оскільки це стратегічні документи, у яких громади викладають свої плани відбудови на середньострокову перспективу. Такі програми мають створюватися з урахуванням усіх факторів, викликів та потреб, які відіграють важливу роль для розвитку громад у майбутньому. Варто всім громадам усвідомити важливість розробки цих програм і підходити до процесу їхньої розробки із усією серйозністю і відповідальністю перед наступними поколіннями.
Не залишили поза увагою, Єлизавета Алексєєва – керівник інформаційно-аналітичного відділу ЕПЛ про участь громадськості в процедурі ОВД в умовах воєнного стану, тож, запровадження в Україні воєнного стану у звʼязку із збройною агресією російської федерації викликало ряд обмежень окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина. Та на скільки обґрунтовані обмеження, які Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України запровадило в процедурі оцінки впливу на довкілля і чи є у цій сфері поле для вдосконалення з тим, аби, з одного боку, належно враховувати безпекову ситуацію в державі, а з іншого – гарантувати громадськості ії права на участь у процедурі оцінки впливу на довкілля.
Висновки, які були вказані промовцем:
Відповідно до положень Конституції України та Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, органи державної влади в частині доступу до інформації та участі громадськості у процедурі ОВД можуть легітимно обмежувати виключно роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів, зокрема Реєстру з ОВД.
Режим доступу до публічної, в тому числі екологічної інформації, порядок доступу громадськості до інформації, важливої в процесі прийняття рішень та порядок участі громадськості у процедурі ОВД, залишаються незмінними і регулюються законами України “Про доступ до публічної інформації, “Про інформацію”, “Про оцінку впливу на довкілля” та відповідними підзаконними актами.
Обмежуючи доступ до інформації у сфері ОВД, Міндовкілля суттєво вийшло за межі легітимних заходів воєнного стану. Запроваджені обмеження стосуються не лише роботи Реєстру, але й режиму доступу до інформації в цілому, що є незаконним.
Зокрема, незаконними, на нашу думку, є обмеження доступу громадськості до документації з ОВД по справах, де висновки з ОВД були видані до початку повномасштабного вторгнення, а також до інформації про місцерозташування планованої діяльності у звітах з ОВД, що надаються громадськості ознайомлення для потреб участі у поточних справах з ОВД.
Запроваджений Міндовкіллям новий режим надання доступу до документації з ОВД для потреб участі у процедурі в умовах воєнного стану суттєво обмежує права і можливості громадськості, і, на нашу думку, жодним чином не ґрунтується на вимогах воєнного стану та порушує цілу низку міжнародних зобовʼязань та положень національного законодавства.
Запропонована Міндовкіллям модель доступу до інформації у поточних процедурах з ОВД не є оптимальною та може бути суттєво вдосконалена з тим, щоб, з одного боку враховувати безпекову ситуацію в державі, а, з іншого – гарантувати права громадськості в процедурі на рівні Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” та міжнародних зобовʼязань держави за Оргуською конвенцією та Угодою про асоціацію із ЄС.
Зазначили Ольга Мелень-Забрамна – керівник юридичного відділу ЕПЛ, Юлія Францішкевич – юристконсульт ЕПЛ і про доступ до правосуддя у контексті захисту права на екологічну інформацію, тож доступ до екологічної інформації забезпечується шляхом:
оприлюднення інформаціії: ведення обліку запитів, звернень, внесення даних у реєстри;
надання відповіді на запит: надання інформації, надання документів;
надання відповіді на звернення;
звернення до суду, у випадку неправомірної відмови щодо надання екологічної інформації.
Окреслили про підстави відмови у наданні публічної (екологічної) інформації. На практиці при подані запиту на отримання екологічної інформації зустрічаються наступні випадки:
лист-відповідь на запит надається, а запитувана інформація – ні, наприклад на електронну або звичайну пошту надходить відповідь розпорядника на офіційному бланку з усіма реквізитами і підписами про те, що запитувана інформація додана до листа або буде надіслана на електронну пошту, але вона не додана і не надсилається, нездійснення реєстрації документів – бездіяльність розпорядника, невиконання ним обов’язків по реєстрації документів.
З метою захисту свого порушеного права на доступ до публічної, зокрема й екологічної інформації запитувач може звернутись:
із скаргою до керівника розпорядника або вищого органу;
із позовною заявою до суду;
із скаргою до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини.
Слід виділити і про доступ до екологічної інформації в умовах воєнного стану:
Відповідно до пункту Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” № 64/2022 (затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”) у зв’язку із веденням режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” .
З огляду на вказане, в умовах воєнного стану, право на доступ та поширення інформації про стан довкілля та якість харчових продуктів рекомендується не обмежувати, особливо своєчасне доведення такої інформації до громадськості може врятувати життя та здоров’я громадян, а також запобігти або відвернути інші негативні наслідки для довкілля.
Отож, ми впевнені в тому, що літня школа ЕПЛ допоможе підготувати відданих, вмотивованих захисників довкілля, адже наша організація ділиться досвідом і допомагає оволодіти інструментами екологічного права щодо механізмів захисту природи в умовах війни і щодо дієвого захисту нашої планети у цілому.
