23 березня 2017 року став переломним у судовій справі про відновлення пошкодженої частини ландшафтного заказника місцевого значення Тарутинський степ та створення прецеденту щодо визнання нікчемним договору про вирощування сільськогосподарської продукції укладеного на землі обєкту ПЗФ.
По-перше, сторони не сподівались, що представник ЕПЛ приїде особисто брати участь у судовому засіданні, а не буде як і попередні рази брати участь у судовому засіданні у режимі відео-конференції.
По-друге, відповідач ПП “Шанс-2016” вирішив виставити себе у суді в якості потерпілої сторони і перекласти вину за знищення Тарутинського степу шляхом розорювання на віртуальних осіб, яких саме вони не могли сказати. Адже на думку ПП “Шанс-2016” вони мають право на компенсацію витрачених коштів, які вони вклали у землю, на якій хотіли вирощування сільгосппродукцію, та тепер через її особливий статус не зможуть отримати бажаних результатів.
Судді були готові вчора виносити рішення на користь ПП “Шанс-2016”. Всі начебто забули про існування актів перевірки ДЕІ, про визначення площі заказника, якій були заподіяні збитки шляхом розорювання, про те, що заказник особливо цінна територія, яка включена на виконання Бернської конвенції до Смарагдової мережі, що охоронне зобов’язання було видане Тарутинський РДА для охорони 5,200 га, що заказник належить до права власності народу України і передбачена спеціальна відповідальність за його знищення.
Представнику ЕПЛ слід було нагадати суду, що листом від 11 січня 2017 року Головне квартирно-експлуатаційне управління збройних сил України визнало, що ними було надано дозвіл на сільськогосподарські роботи на землях колишнього полігону, в які попав і заказник Тарутинський степ, відповідачу ПП ”Шанс-2016”.
Крім того, в котре було наголошено, ЕПЛ що:
- МОН та відповідно КЕЧ не мають жодних документів, які в розуміння чинного Земельного кодексу України підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою та відповідно не мав права укладати договір вирощування сільськогосподарської продукції із ПП “Шанс-2016”.
- ПП “Шанс-2016” відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України здійснює свою підприємницьку діяльність на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а отже повинні були як сторона укладеного договору перевірити реальну можливість здійснення сільськогосподарської діяльності на запропонованій їм земельній ділянці.
- Всі чоловіки та жінки, особливо незаможні та вразливі, мають право на доступ до природних ресурсів1, якими є зелені зони України, у тому числі утворювані ландшафтний заказником місцевого значення Тарутинський степ. Зменшення кількості природоохоронних зон має наслідком не лише заподіяння шкоди довкіллю, втрата зон рекреації, але і знищення природної системи охорони біологічного різноманіття та заподіяння шкоди здоров’ю населення.
- Території заказника відноситься до особливо цінних територій, припинення користування якими може відбутися лише зі згоди ВРУ відповідно до ст. 150 Земельного кодексу України.
- Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.
- Відповідно до ст. 3, 6,7 Оргуської конвенції громадські організації, які створені відповідно до чинного законодавства та відповідно до статуту мають своєю ціллю охорону об’єктів природно-заповідного фонду мають право подавати судові позови у суд з метою захисту як своїх інтересів на охорону ПЗФ, так і для захисту інтересів ширшого кола осіб.
- ООН особливу увагу приділяє питанням верховенства права у сфері охорони довкілля. Під час зустрічі у 2014 році була прийнята резолюція, яка направлена на всі органи державної влади, у тому числі і суди, та визначає, що саме через застосування законодавства судами формується верховенства права у сфері охорони довкілля. Адже, верховенства права поширюється на всі суспільні відносити, а відносини у сфері охорони довкілля, його збереженні визначаються напрямок економічного розвитку держави.2
Перелічені вище доводи позивача, які підтверджуються належними доказами, похитнули позицію суду. У судової колегії з’явилися додаткові запитання до відповідача та третіх сторін на боці відповідача. Суд вирішив наразі відкласти розгляд справи на 31 березня 2017 року.
Для довідки: для вирішення питання відновлення території ландшафтного заказника місцевого значення Тарутинський степ утворена державна комісія у складі Мінприроди, МОН, депвртаменту екології та природних ресурсів, ЕПЛ, Національних інститутів ботаніки та зоології України.
Детальніше по справі можна з’ясувати у Софії Шутяк, провідного юрисконсульта ЕПЛ
1 Цілі сталого розвитку до 2030 року.
2 Двадцать седьмая сессия Совета управляющих/Глобальный форум по окружающей среде на уровне министров Найроби, 18–22 февраля 2013 года Пункты 4 a) и e) предварительной повестки дняВопросы политики: состояние окружающей среды: окружающая среда и развитие Правосудие, управление и право в целях экологической устойчивости
