Еколог ЕПЛ 24 лютого взяв участь в тренінгу WWF-Україна для ДП «Житомирське лісове господарство» щодо ефективного залучення представників громад до управління лісами та мирного вирішення конфліктних ситуацій. Де розповів про особливості процедури оцінки впливу на довкілля та участі в ній лісгоспів під час планування суцільних рубок головного користування і суцільних санітарних рубок, а також забезпечення можливостей для участі громад в майбутніх процедурах ОВД.
Особливу увагу було присвячено питанням дотримання екологічних умов висновку з ОВД та проведення післяпроєктного моніторингу, оскільки Житомирський лісгосп вже провів оцінку впливу на довкілля суцільних рубок головного користування на 10 років та отримав у березні 2020 року висновок з ОВД.
Тренінг з оцінки впливу на довкілля для працівників Житомирського лісгоспу. Фото – WWF-Україна
Зокрема, було обговорено результати проведеної наприкінці жовтня 2020 року перевірки ЕПЛ щодо дотримання екологічних умов висновку з ОВД, а також здійснення післяпроєктного моніторингу. У працівників лісгоспу було чимало питань саме щодо особливостей проведення такого моніторингу, наприклад в межах територій Смарагдової мережі.
Зокрема, висловлювались питання щодо періодичності та тривалості такого моніторингу. Отриманий Житомирським лісгоспом висновок з ОВД зазначає, моніторинг наявності охоронюваних видів та оселищ в межах об’єкта Смарагдової мережі “Korostyshivskyi” (UA0000165) потрібно провести до початку проведення планованої діяльності. Тобто, одноразово до початку здійснення суцільних рубок головного користування.
Також висловлювались питання щодо необхідності залишення саме сухостійної мертвої деревини на лісосіках. В цілому, висновок з ОВД не конкретизує, яка саме мертва деревина має залишатись. Головне, щоб її було не менше 5 м3/га різного діаметру та стадії розкладу. Тим не менш, у відповіді лісівникам було наголошено, що з точки зору збереження біорізноманіття важливою є наявність, як сухостійної, так «лежачої» мертвої деревини, про що ЕПЛ вже писала раніше. Крім цього, доцільно збільшувати запаси мертвої деревини в лісах неексплуатаційних категорій.
Важливими були і питання щодо методичного забезпечення післяпроєктного моніторингу. Оскільки, відсутність чітких методик проведення моніторингових досліджень змушує навіть порядних лісівників сумніватись в їх доцільності та ефективності. ЕПЛ сподівається, що найближчим часом такі рекомендації дійсно будуть розроблені та забезпечать ефективне проведення післяпроєктного моніторингу і можливість покарання для лісгоспів, які проводять неякісні дослідження, або взагалі не проводять їх.
Тим паче, що позитивні зміни в процедурі ОВД вже відбуваються – так, нещодавно було винесено на громадське обговорення проєкт «Загальних методичних рекомендацій щодо змісту та порядку складання звіту з оцінки впливу на довкілля», які включають значний обсяг рекомендованих досліджень, зокрема щодо стану біорізноманіття та очікуваного впливу на нього.
В приватній розмові один із працівників лісгоспу визнав, що виявлене в ході перевірки порушення правил пожежної безпеки дійсно мало місце, однак вогонь не був залишений без нагляду і тому загрози пожежі не було. Тим паче, що нова редакція Правил пожежної безпеки у лісах України, яка зараз розробляється, має змінити таку норму.
ЕПЛ висловлює сподівання, що протипожежні правила для лісового господарства дійсно будуть адаптовані до сучасних викликів, зокрема спричинених кліматичними змінами, проте забезпечуватимуть насамперед збереження лісу від пожеж, а не «зручність» проведення рубок.
Загалом, тренінг підтвердив, що працівники лісового господарства ще не повною мірою розуміються в особливостях процедури ОВД, не всі із них розуміють обов’язковість дотримання екологічних умов висновку з ОВД, а відсутність чітких вимог (або рекомендації) до проведення післяпроєктного моніторингу, зазвичай, значно знижує його ефективність.
Контакти:
Богдан Кученко, еколог ЕПЛ
b.kuchenko@epl.org.ua (096) 417-38-85
