І в умовах воєнного часу ЕПЛ традиційно продовжує «ЕкоРевізор»! Нагадаємо, його мета – коротко подати інформацію про найголовніші здобутки й «факапи» в сфері державного управління в сфері охорони довкілля за певний період часу у форматі е-дайджесту. Представляємо дайджест за березень-квітень 2022 року.
Прийняті нормативно-правові документи
Верховна Рада України
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану, № 2145-IX від 24.03.2022 року.
Запропоновано запровадити спрощену процедуру формування та надання в оренду земельних ділянок на період воєнного стану. Дозволяється формувати земельні ділянки з невикористовуваних земель без перевірки даних про них (наприклад, на належність до територій природно-заповідного фонду) в державному земельному кадастрі. Повну пріоритетність надано використанню таких земель саме в якості ріллі.
Реалізація цього закону призведе до масового залучення в орне землеробство і фактичного знищення десятків тисяч гектарів природних степів, луків та боліт, а також самозаліснених земель, в тому числі у межах природоохоронних територій.
Категорично НЕ СХВАЛЮЄМО через створення великих ризиків знищення природи під прикриттям вигаданої проблеми.
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності у сфері довкілля та щодо цивільного захисту на період дії воєнного стану і у відбудовний період, № 2132-IX від 15 березня 2022 року
Зокрема, наше занепокоєння стосується змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а саме виключення з-під сфери дії Закону відновлювальних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнних дій. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» є одним із найважливіших євроінтеграційних законів, покликаний максимально екологізувати небезпечні види діяльності. І Директива ЄС про оцінку впливу на довкілля (частина 3 статті 1), і Орхуська конвенція (частина 1 статті 6) дозволяють державам в індивідуальних випадках приймати рішення про не проведення процедури ОВД (Директива) чи не застосування положень про участь громадськості в цій процедурі (Орхуська конвенція) виключно щодо проектів, спрямованих на оборону держави і лише в тому разі, коли проведення ОВД чи застосування положень про участь громадськості негативно впливатимуть на реалізацію мети цих проектів. Автоматичне скасування ОВД для усіх проектів (не лише тих, що безпосередньо пов’язані із обороною держави) і тим більше у післявоєнний період прямо суперечать міжнародним стандартам у сфері ОВД, які Україна зобов’язана виконувати. Більше того, відновлення інфраструктури країни і у воєнний, і у післявоєнний період повинно відбуватися із забезпеченням максимального балансу економічних, соціальних і екологічних інтересів, і процедури ОВД є саме тим інструментом, що дозволяє віднайти цей баланс. Пошкодження промислових і інфраструктурних об’єктів – це не лише втрата для України, це також і шанс відбудувати Україну на засадах найкращих доступних технологій, які в подальшому не лише сприятимуть швидшому відновленню кращого стану довкілля, алей забезпечать українській економіці і торгівлі реальну і вигідну інтеграцію із країнами ЄС.
Також, на період дії воєнного стану на території України було зупинено дію частини п’ятої статті 39 Закону України «Про тваринний світ», що фактично скасовує «сезон тиші» по всій Україні, а не лише в тих регіонах, де тривають бойові дії. Варто зауважити, що всього 9 місяців тому було ухвалено зміни, які дозволи знайти баланс в обмеженнях «сезону тиші», шляхом заборони всіх рубок на екологічно цінних ділянках лісів, без обмежень для інших ділянок.
Водночас, скасування відповідної норми призводить до значної шкоди фауні України, зокрема рідкісним охоронюваним видам, через легітимізацію активних рубок в період розмноження більшості видів.
НЕ СХВАЛЮЄМО в частині виключення з-під сфери дії Закону відновлювальних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнних дій, а також в частині зупинення «сезону тиші» по всій Україні.
Уряд
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 13.03.2022 № 303 “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану». Постановою було припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану. Водночас, пункт 2 Постанови дозволяє проведення окремих позапланових заходів протягом періоду воєнного стану, зокрема:
1) щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість (лише на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері);
2) за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини;
3) за наявності загрози, що має значний негативний вплив на захист навколишнього природного середовища;
4) за наявності загрози, що має значний негативний вплив на забезпечення безпеки держави.
Отже, в умовах воєнного часу позапланові перевірки, пов’язані із захистом довкілля, не потребують рішення центрального органу виконавчої влади, що формує політику у даній сфері (Міндовкілля) і можуть проводитися щодо суб’єктів господарювання, які знищують, плюндрують довкілля в умовах воєнного стану, а Державна екологічна інспекція має право проводити позапланові перевірки за такими фактами.
СХВАЛЮЄМО
Наказ Міндовкілля № 167 від 04.04.2022 про затвердження Методики визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану.
Затвердження цієї методики дозволить якісно визначати шкоду, завдану ґрунтам та земельним ресурсам внаслідок викидів та скидів забруднюючих речовин. Обчислення збитків, завданих ґрунтам російської агресією проти України, дозволить судитись за відшкодування таких збитків з боку російської федерації.
СХВАЛЮЄМО
Наказ Міндовкілля № 175 від 13.04.2022 про затвердження Методики розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди.
Ця методика є дуже важливою, оскільки дозволить нараховувати збитки внаслідок неорганізованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Що дозволить судитись за відшкодування збитків завданих російської агресією проти України, а також збитків, завданих винуватцями надзвичайних ситуацій в мирний час. Водночас, недоречним видається застосування різних коефіцієнтів для викидів, зумовлених надзвичайною ситуацією у мирний час, або під час воєнного стану. Адже зумовлена довкіллю шкода залежить лише від кількості та виду викинутих речовин та деяких інших факторів, і аж ніяк – від правового режиму надзвичайної події.
СХВАЛЮЄМО, із застереженнями.
Інші впроваджені зміни
Закриття публічного доступу до відкритих реєстрів у сфері лісового господарства, як-от планів лісонасаджень, лісорубних квитків, припинення оновлень даних щодо планів рубок по всій Україні.
Фактично було втрачено всі результати (досить вагомі) багаторічного тиску громадськості щодо відкриття лісогосподарських документів, який зробив лісову галузь Разом із забороною відвідування населенням лісів у більшості регіонів України, яке теж є невиправданим у тилових областях, це створює «ідеальні» умови для масових зловживань з боку лісгоспів та інших посадових осіб, які мають право доступу до лісу. Оскільки громадський контроль в таких умовах є абсолютно неможливим.
НЕ СХВАЛЮЄМО. Зважаючи на це, ЕПЛ наполегливо рекомендує відкрити доступ широкої громадськості до відкритих реєстрів у сфері лісового господарства в межах тих областей, де не ведуться бойові дії.
ПРОЕКТИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ
15 квітня 2022 року Державна регуляторна служба оприлюднила проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Проектом передбачається: абсолютний мораторій на проведення заходів контролю під час дії воєнного стану. Законопроектом передбачено, що у разі загрози безпеки населення або навколишнього середовища мораторій на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) може бути скасований рішенням Кабінету Міністрів України за поданням міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, який формує політику у відповідній сфері господарської діяльності, погодженим з Міністерством економіки та Державною регуляторною службою. В разі прийняття даного законопроекту, на наше переконання, добитися позапланової перевірки свиноферми у Тернопільській, Львівській, Закарпатській чи іншій області чи будь-якого іншого екологічно шкідливого об’єкту, буде майже нереально. Звичайно, що бізнес буде радіти від таких нововведень, проте хто буде захищати довкілля та здоров’я громадян України, яких ще не вбила війна?
НЕ СХВАЛЮЄМО
26 квітня 2022 року Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля», який покликаний створити державну систему моніторингу довкілля з метою забезпечення досягнення екологічно орієнтованих цілей сталого розвитку.
Проєкт акта визначає основні засади створення і функціонування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем, загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення прийняття управлінських рішень і доступу до екологічної інформації та взаємодії її галузевих складових, закріплення принципу, згідно з яким інформаційні потреби управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є основою для формування та функціонування державної системи моніторингу довкілля, функціонування єдиної державної системи цивільного захисту, здійснення державної статистичної діяльності, ведення державного обліку у галузі охорони навколишнього природного середовища, ведення державних кадастрів природних ресурсів, нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища, здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також планування і здійснення природоохоронної діяльності та відтворення цього принципу у відповідних актах галузевого законодавства.
Також законопроект впорядковує та системно викладає терміни і положення щодо визначення екологічної інформації та механізмів забезпечення доступу до неї.
СХВАЛЮЄМО
Законопроєкт передбачає збільшення штрафів за умисне знищення або пошкодження вогнем чи небезпечною речовиною зелених насаджень, пасовищ, луків, ділянок зі степовою або водно-болотною рослинністю на землях будь-якої категорії. Ті самі дії, що вчинені на об’єктах ПЗФ або якщо вони спричинили тяжкі наслідки для довкілля чи знищення об’єктів ПЗФ, караються позбавленням волі від 3 до 5 років, а в умовах воєнного або надзвичайного стану – від 5 до 10 років. Ті ж самі дії, вчинені щодо лісових насаджень, передбачають діапазон покарань від обмеження волі або виправних робіт, залежно від тяжкості наслідків, і до позбавлення волі на строк від 3 до 7 років в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Важливо, що закон виділяє екосистеми, що мають значну цінність і водночас знаходяться під найбільшою загрозою, а саме, лучні, степові, водно-болотні, незалежно від статусу ПЗФ. Крім того, під час війни підпали рослинності, що спричиняють додаткову загрозу екосистемам і поселенням, а також відволікають на їх ліквідацію постійно перевантажені загони ДСНС, по суті дорівнюють диверсії. Отже, СХВАЛЮЄМО законопроєкт, але щиро сподіваємось на його дієве застосування на практиці.
Проектом передбачене спрощення деяких процедур реєстрації пестицидів та агрохімікатів і фітосанітарного контролю. Не вимагається наявність позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи для державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів на період воєнного стану. Не вимагається державна реєстрація окремих видів добрив. Передбачено, що на період воєнного стану відбір зразків та проведення фітосанітарної експертизи можуть проводитися як державними фітосанітарними лабораторіями, так і будь-якими лабораторіями, що сертифіковані за стандартами ISO/IEC 17025, ДСТУ ISO 17025 чи іншими стандартами, якими їх замінено. При цьому не визначено, які саме це стандарти, а включення лабораторії до списку уповноважених здійснюється, фактично, лише на підставі сертифікату про акредитацію. Процедура дозволяє зменшити труднощі з доставкою зразків та затрати часу для проведення досліджень обласними фітосанітарними лабораторіями, особливо в умовах воєнних дій.
СХВАЛЮЄМО з застереженнями, адже попри необхідність зменшити бюрократичний тягар в умовах війни існує ризик послаблення якості контролю пестицидів, агрохімікатів та фітосанітарного контролю.
