Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення зміни до пункту 7 Порядку подання та розміщення звіту суб’єкта господарювання про дотримання умов дозволу на викиди та виконання заходів щодо здійснення контролю за дотриманням установлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин” від 01.04.2026 року № 412
Кабінет Міністрів України постановив внести зміну до пункту 7 Порядку подання та розміщення звіту суб’єкта господарювання про дотримання умов дозволу на викиди та виконання заходів щодо здійснення контролю за дотриманням установлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 58, доповнивши його після абзацу п’ятнадцятого новим абзацом такого змісту: “Суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до третьої групи відповідно до Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, вносить відомості до основної частини звіту у довільній формі за власним бажанням”.
Зміна, внесена постановою КМУ № 412 від 01.04.2026, фактично звільняє суб’єктів господарювання третьої групи від обов’язку змістовного заповнення основної частини звіту, переводячи його у факультативну площину («у довільній формі за власним бажанням»). Це означає послаблення уніфікованих вимог до звітності та, відповідно, зниження рівня підзвітності щодо дотримання умов дозволів на викиди.
Така дерегуляція є непропорційною: вона створює ризики втрати системності екологічної звітності, ускладнює аналіз викидів та суперечить принципам прозорості й доступу до екологічної інформації.
НЕ СХВАЛЮЄМО
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства» від 16.04.2026 року
Відповідно до частини другої статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства.
Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, є: вид операцій з управління небезпечними відходами; кількість операцій з управління небезпечними відходами; кількість видів небезпечних відходів, щодо яких здійснюються операції з управління небезпечними відходами; впровадження суб’єктом господарювання у своїй діяльності системи управління якістю, що відповідає національним або міжнародним стандартам; наявність виявлених порушень вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами (за період не менш як два роки); включення об’єкта підвищеної небезпеки до Державного електронного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки.
Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами визначено у додатку 1.
Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, їх показники, кількість балів за кожним показником визначено у додатку 2.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання щодо провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами” № 512 від 22 квітня 2026 р.
Ця постанова визначає Мінекономіки органом ліцензування, розширює та деталізує його повноваження щодо видачі, відмови у видачі, переоформлення, припинення, зупинення, відновлення дії ліцензії та розширення виду діяльності, а також закріплює, що розгляд заяви має здійснюватися з урахуванням законів України «Про адміністративну процедуру», «Про ліцензування видів господарської діяльності» та «Про управління відходами»; водночас зміни до пункту 8 Ліцензійних умов і додатку 6 пов’язують ліцензування з наявністю дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу, що свідчить: ліцензія не є самодостатнім дозволом на провадження будь-яких операцій з небезпечними відходами, а видається та змінюється у зв’язці з іншими екологічними дозвільними процедурами і за умови актуальної відповідності матеріально-технічної бази, місць провадження діяльності, видів відходів та операцій з ними вимогам чинного законодавства.
Кабінет Міністрів України постановив, що суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами до набрання чинності цією постановою, зобов’язані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня набрання чинності цією постановою подати до органу ліцензування документи, зазначені в додатках 6, 7, 9 до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2023 р. № 1278, з урахуванням змін, внесених цією постановою.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт наказу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України «Про затвердження Порядку розроблення паспорта меліоративної системи (складової частини меліоративної системи)» від 14.05.2026 року
Порядок визначає механізм організації та проведення паспортизації меліоративної системи, розроблення, оформлення, затвердження, обліку, зберігання та перегляду паспорта меліоративної системи (складової частини меліоративної системи). Дія цього Порядку поширюється на всі меліоративні системи (складові частини меліоративної системи): зрошувальні, осушувальні та осушувально-зволожувальні, дренажні системи, незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.
СХВАЛЮЄМО із зауваженнями. Проєкт Порядку загалом врегульовує механізм проведення паспортизації меліоративних систем та визначає процедури розроблення, затвердження, обліку, зберігання й актуалізації паспортів, однак окремі його положення потребують уточнення з огляду на принцип правової визначеності. Зокрема, проєкт недостатньо чітко визначає юридичний статус паспорта меліоративної системи, розмежування повноважень між власником, балансоутримувачем, користувачем та експлуатаційною організацією, а також не врегульовує питання доступу до паспортів та відкритості інформації, що може мати суспільний інтерес у сфері використання водних і земельних ресурсів.
Проєкт наказу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України «Про затвердження форм довідок про дифузні джерела та Порядку складання та подання довідок про дифузні джерела» від 15.05.2026 року
Прийняття проєкту обумовлене потребою врегулювати питання щодо форм подання залученими органами до уповноваженого органу (Мінекономіки) довідок про дифузні джерела, яке досі залишалося неврегульованим в Україні. Нагадаємо, що вже кілька років в Україні функціонує Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів, серед недоліків якого якраз була і відсутність даних про дифузні джерела.
Дифузні джерела – багаточисельні дрібні або розосереджені джерела, з яких забруднюючі речовини можуть потрапляти в атмосферне повітря, воду або ґрунт і сукупний вплив яких на ці елементи довкілля може бути значним. Через велику кількість, малі розміри або географічне роззосередження таких джерел практично неможливо або недоцільно збирати дані про викиди від кожного окремого об’єкта, тому вони збираються відповідальними залученими органами (Міністерство внутрішніх справ України, Державна служба України з безпеки на транспорті, Державна авіаційна служба України, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державна служба України з питань праці, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Міністерство розвитку громад та територій України, Міністерство енергетики України).
Проєкт передбачає затвердження форм таких довідок:
Довідка про автомобільні транспортні засоби
Довідка про залізничний транспорт
Довідка про судна та інші плавучі засоби
Довідка про цивільні повітряні судна
Довідка про сільськогосподарську техніку
Довідка про великотоннажні транспортні засоби та інші технологічні транспортні засоби
Довідка про обсяг палива, реалізованого для споживачів, які належать до категорій, інших, ніж промисловість і транспорт
СХВАЛЮЄМО ЕПЛ безумовно схвалює ініціативу затвердження форм довідок про дифузні джерела, яке матиме наслідком формування таких довідок залученими органами, що суттєво наповнить Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів даними про викиди з дифузних джерел.
Постанова Кабінету Міністрів України щодо реалізації експериментального проєкту з особливостей здійснення оцінки впливу на довкілля на територіях, де ведуться або велися бойові дії від 04.06.2026 року № 836.
Порядок визначає процедуру реалізації експериментального проекту щодо особливостей здійснення оцінки впливу на довкілля на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії (далі – експериментальний проект), суб’єктами господарювання, які мають намір провадити плановану діяльність, визначену частинами другою та третьою статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” (далі – Закон), на цих територіях.
Метою експериментального проекту є врегулювання порядку отримання висновку з оцінки впливу на довкілля для планованої діяльності на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Дія цього Порядку поширюється на суб’єктів господарювання, які мають намір провадити плановану діяльність на територіях, визначених у переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Мінрозвитку; та не поширюється на суб’єктів господарювання, планована діяльність яких може мати значний негативний транскордонний вплив на довкілля.
В рамках режиму, запровадженого експериментом, повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, суб’єктом господарювання до Реєстру не подається, громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, яке зазвичай триває протягом 12 робочих днів, не проводиться. Зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, не подаються.
Натомість суб’єкт господарювання, який має намір провадити плановану діяльність на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля подає уповноваженому органу заяву про намір приєднатися до експериментального проекту (подається в довільній формі через електронний кабінет Реєстру у розділ для внесення повідомлення про плановану діяльність) та звіт з оцінки впливу на довкілля із супутніми документами. Відтак процедура ОВД розпочинається з оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та опублікування такого звіту.
НЕ СХВАЛЮЄМО. Даний Порядок, суперечить ст. 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», оскільки закон містить чітку процедуру та етапи ОВД, та не передбачає винятків щодо подання повідомлення про плановану діяльність. Постанова КМУ не може суперечити закону, чи встановлювати винятки, оскільки має нижчу юридичну силу. ЕПЛ вже неодноразово наголошувала на протиправності різноманітних експериментальних проєктів та намагань незаконно скасувати чи спростити процедуру ОВД з мотивів військового стану.
Більше того, аналізований проєкт передбачає суттєве звуження прав громадськості на участь у процедурі оцінки впливу на довкілля у порівнянні із положеннями чинного закону. Така ситуація є неприпустимою, адже жоден підзаконний акт не може суперечити закону, який регулює відповідні правовідносини та обмежувати або скасовувати права, передбачені ним. Більше того, звуження прав громадськості у порівнянні із чинними нормами суперечить міжнародним зобов’язанням України, зокрема, за Орхуською конвенцією, яка зобов’язує держави-члени усе більше розширювати процедурні екологічні права громадськості, а не скорочувати їх.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку видачі, переоформлення та припинення дії (відкликання, визнання недійсними) дозволів на спеціальне водокористування” № 760 від 10.06.2026 року
Проєктом акта пропонується внести зміни до Порядку видачі, переоформлення та припинення дії дозволів на спеціальне водокористування шляхом уточнення окремих дозвільних процедур та приведення їх у відповідність до законодавства у сфері адміністративної процедури, електронних публічних послуг та електронного документообігу.
Зокрема, передбачається запровадження можливості надання послуг з видачі, переоформлення та припинення дії дозволів на спеціальне водокористування в електронній формі через інформаційну систему Держводагентства та його територіальних органів, використання засобів електронної ідентифікації, уточнення переліку відомостей, що подаються для отримання дозволу, зокрема щодо географічних координат місць забору води та скиду зворотних вод, а також масивів поверхневих і підземних вод. Крім того, змінами пропонується враховувати принципи басейнового управління водними ресурсами, природоохоронні заходи, визначені планами управління річковими басейнами, врегулювати питання погодження лімітів використання води для окремих категорій водокористувачів, зберігання електронних документів та захисту інформації, уточнити підстави для переоформлення дозволів у разі приватизації єдиних майнових комплексів державних або комунальних підприємств, а також привести Порядок у відповідність до змін у системі центральних органів виконавчої влади.
Це відповідає сучасній моделі управління водами та вимогам Водної рамкової директиви ЄС. Однак норма, присвячена басейновому принципу, має переважно декларативний характер, адже не визначає, яким саме чином басейновий принцип враховується при прийнятті рішення про видачу дозволу.
Окремо встановлюється, що за наявності інтегрованого довкіллєвого дозволу отримання окремого дозволу на спеціальне водокористування не вимагатиметься, якщо відповідні умови спеціального водокористування вже визначені таким інтегрованим довкіллєвим дозволом.
СХВАЛЮЄМО
