Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” № 505 від 03.05.2024 року.

Метою Постанови є приведення Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України у відповідність до вимог нещодавно введеного в дію Закону України «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією».

СХВАЛЮЄМО

Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 червня 2011 р. № 491 і постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 р. № 521” № 497 від 03.05.2024 року

Цією постановою передбачається, що у переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державним агентством лісових ресурсів, його територіальними органами та республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 червня 2011 р. № 491, виключаються такі позиції:

В абзаці четвертому підпункту 17 пункту 4 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 р. № 521, слова “та їх дублікатів” виключити.

Цим актом скорочується кількість платних послуг, що надаються Державним агентством лісових ресурсів.

СХВАЛЮЄМО

Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. N 827 і від 25 червня 2020 р. N 614” № 513 від 07.05.2024 року

Цією постановою внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. N 827 “Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря”  і від 25 червня 2020 р. N 614 “Деякі питання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів”.

Текст постанови стосується усунення різниці термінів та понять, що використовуються у новоприйнятих законодавчих актах та чинних постановах КМУ у сфері моніторингу атмосферного повітря.

СХВАЛЮЄМО

Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів, спрямованих на притягнення держави-агресора до відповідальності за екологічні злочини, зменшення екологічних наслідків військової агресії Російської Федерації та екологічне відновлення України» від 07.05.2024 року

Метою прийняття проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів, спрямованих на притягнення держави-агресора до відповідальності за екологічні злочини, зменшення екологічних наслідків військової агресії Російської Федерації та екологічне відновлення України є вжиття заходів, спрямованих на притягнення держави-агресора до відповідальності за екологічні злочини, зменшення екологічних наслідків військової агресії Російської Федерації та екологічне відновлення України.

СХВАЛЮЄМО

Постанова Верховної Ради України “Про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини” № № 3705-IX від 09.05.2024 року

Законопроєктом удосконалюється Кримінальний кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення в частині притягнення до відповідальності за порушення правил вирубування дерев, чагарників, заготівлі очерету, диференціації покарань залежно від спричинених наслідків.

Крім того, пропонується надати право складати адміністративні протоколи за статтями 65 «Незаконне вирубування, а також пошкодження, знищення лісових культур і молодняка» та 65² «Перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини, законність походження яких не підтверджується» КУпАП органам Національної поліції, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а суди наділити повноваженнями розглядати справи про такі адміністративні правопорушення.

СХВАЛЮЄМО

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Технічного регламенту класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції” № 539 від 10.05.2024 року

Основною метою прийняття акта є введення в дію Технічного регламенту класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції, яким передбачається встановлення правових норм для забезпечення ефективного захисту здоров’я людини і довкілля від впливу небезпечної хімічної продукції, правил її вільного обігу на внутрішньому ринку України, створення Національного переліку затверджених класифікацій небезпек та елементів попереджувального маркування та Державного реєстру класифікацій небезпек та елементів попереджувального маркування для небезпечних хімічних речовин, а також імплементація Узгодженої на глобальному рівні системи класифікації та маркування хімічних речовин (GHS) на національному рівні.

Впроваджувані норми передбачають, що виробники, імпортери, постачальники та інші оператори ринку повинні гарантувати, що для хімічної продукції, яку вони надають на ринку України, або експортують, була проведена класифікація небезпечності відповідно до критеріїв, які наведені у відповідних пунктах та додатках до Технічного регламенту, та у разі класифікації хімічної продукції як небезпечної за одним чи декількома класами небезпечності, гарантувати, що така хімічна продукція є належним чином упакованою та має відповідне маркування інформацією про небезпеку.

Для проведення класифікації небезпечності хімічної продукції виробники, імпортери та інші постачальники повинні зібрати всю наявну інформацію щодо небезпечних властивостей хімічних речовин з будь-яких достовірних джерел, оцінити її валідність та застосувати до відібраної інформації критерії класифікації небезпечності за усіма класами, диференціаціями та категоріями у межах класу, що визначаються Технічним регламентом.

СХВАЛЮЄМО, адже він імплементує Європейське законодавство та розроблений за виконання статті 35 Закону України “Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією”, статті 5 Закону України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” та абзацу шостого пункту 8 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про управління відходами” .

Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам” № 542 від 10.05.2024 року

Документ було ухвалено з метою актуалізації термінології та приведення його у відповідність до чинного законодавства та існуючих реалій правового режиму воєнного стану. Зокрема, передбачено, що заходи з визначення збитків власникам землі та землекористувачам здійснюватимуться не лише районними державними адміністраціями, а й  військовими адміністраціями.

Уточнено, що до складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники фінансових органів, уповноважених органів містобудування та архітектури, а також за згодою представники територіальних органів Держекоінспекції, Держгеокадастру.

СХВАЛЮЄМО

Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення та цифровізації процедури оцінки впливу на довкілля» від 13.05.2024 року

Постанова розробляється з метою приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність із змінами, що були внесені до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» в липні і набули чинності у грудні минулого року.

Проєктом акта передбачено внесення змін до: Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1026; Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1026; та Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 989. Зміни стосуються скорочення строків внесення документів до реєстру з ОВД, виключення вимог про подання паперових документів та врегулювання питання щодо надання відмови у видачі висновку з ОВД.

ЕПЛ в цілому підтримує технічні корективи у сфері ОВД, що були впроваджені минулого року на рівні закону, а зараз переносяться у відповідні підзаконні акти. Болючим для громадськості залишається питання обмеження доступу громадськості до реєстру з ОВД у зв’язку із необхідною авторизацією за допомогою цифрового підпису, яким володіють далеко не усі українці.

СХВАЛЮЄМО

Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1010 і від 7 грудня 2023 р. № 1320” № 1320 від 14.05.2024 року

Цією постановою із сфери дії Закону “Про оцінку впливу на довкілля” на час воєнного стану виключається планована діяльність з будівництва та/або розміщення газопоршневих та газотурбінних установок, зокрема когенераційних, блочно-модульних котелень, дизельних/бензинових та газових генераторів (потужністю від 1 МВт та більше), а також пов’язаних з ними мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання.

СХВАЛЮЄМО із застереженнями – вважаємо, що автоматичне (на законодавчому рівні) виключення усіх проектів окресленої вище чи іншої категорії зі сфери застосування процедури ОВД навіть в умовах війни, є порушенням вимог Директиви про ОВД, яка вимагає індивідуального розгляду кожного такого проекту на предмет відступу від ОВД. Більше того, ОВД підлягає виробництво електроенергії від 50 МВт, тому виключення генераторів від 1 МВт виглядає дещо дивно.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення оцінки стану водовідведення та очищення стічних вод” № 548 від 14.05.2024 року

Цей Порядок встановлює вимоги щодо проведення оцінки технічного стану об’єктів централізованого та нецентралізованого водовідведення та якості очищення стічних вод. Дія цього Порядку поширюється на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з централізованого та/або нецентралізованого водовідведення .

За результатами проведення оцінки технічного стану об’єктів водовідведення та/або якості очищення стічних вод складається акт згідно з додатком.

Оцінка технічного стану об’єктів водовідведення та оцінка якості очищення стічних вод проводиться підприємствами водовідведення самостійно або із залученням суб’єктів господарювання, що мають право та відповідні дозвільні документи (у разі необхідності їх отримання) на проведення технічних випробувань і досліджень, необхідних для проведення оцінки технічного стану об’єктів водовідведення та/або якості очищення стічних вод, та з якими підприємство водовідведення уклало договір.Оцінка технічного стану об’єктів водовідведення проводиться з метою визначення їх технічного стану та надійності роботи, спроможності технології очищення стічних вод та обробки осадів забезпечити дотримання нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин, а також для запобігання виникненню аварійних ситуацій та заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, розроблення заходів та схем оптимізації систем водовідведення, прийняття рішень щодо необхідності проведення ремонту, модернізації або реконструкції таких об’єктів та визначення строків їх проведення.

Об’єктами оцінки технічного стану є об’єкти водовідведення, які забезпечують збирання, відведення, транспортування, очищення, скидання стічних вод, оброблення та утилізацію осадів стічних вод і входять до систем водовідведення.

СХВАЛЮЄМО

Проєкт Закону “Про ратифікацію Поправок до Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля” № 0272 від 16.05.2024

У 2024 році Україна нарешті зареєструвала в парламенті законопроєкт про ратифікацію поправки до Оргуської конвенції, що стосується генетично модифікованих організмів (поправка щодо ГМО). Дана поправка була прийнята у далекому 2005 році на 2-й Нараді Сторін конвенції у Алмати. Вона стосується участі громадськості у прийнятті рішень щодо умисного вивільнення у довкілля та реалізацію на ринку генетично модифікованих організмів. Цікаво, що Кабінет Міністрів України іще в 2008 році доручав Мінприроди розробити і передати на розгляд відповідний проєкт закону, але до Верховної Ради він потрапив вперше лише зараз.

Поправка щодо ГМО доповнює Оргуську конвенцію новою статтею 6-біс, яка передбачає обов’язок держави своєчасно повно та ефективно надавати громадськості інформацію і можливість взяти участь у процедурі надання уповноваженими органами дозволу на умисне вивільнення у довкілля чи реалізацію на ринку генетично модифікованих організмів. Варто відмітити, що із 2017 року (введення в дію Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”) національне законодавство України в повній мірі відповідає положенням Поправки щодо ГМО, тож окрім формальної ратифікації жодних додаткових законодавчих заходів із її впровадження вживати не потрібно.

Тим не менше, ратифікація Україною поправки щодо ГМО буде дуже непересічною подією. Справ в тому, що для вступу поправки в силу необхідно аби її ратифікували три чверті держав, які були Сторонами конвенції на момент її прийняття (27 країн).

Станом на сьогодні поправку ратифікували 32 країни, але лише 26 із них були Сторонами конвенції на момент її прийняття. А от Україна є такою Стороною, і її ратифікація може стати подією, яка дозволить поправці від 2005 року через майже 20 років очікування нарешті формально вступити в силу.

СХВАЛЮЄМО

Проєкт наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження Порядку віднесення видів рослинного і тваринного світу та інших видів живих організмів до інвазійних чужорідних видів» від 23.05.2024 року

Проєкт наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження Порядку віднесення видів рослинного і тваринного світу та інших видів живих організмів до інвазійних чужорідних видів» розроблено з метою реалізації положень Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», Указу Президента України від 17 грудня 2021 року № 668, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року «Про Стратегію біобезпеки та біологічного захисту», Плану заходів з реалізації Стратегії біобезпеки та біологічного захисту на 2022-2025 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 липня2022 року № 573, в частині створення передумов для підготовки та затвердження Переліку інвазійних чужорідних видів України.

Проєкт наказу розроблено відповідно до Плану заходів з реалізації Стратегії біобезпеки та біологічного захисту на 2022-2025 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 року № 573

СХВАЛЮЄМО З ЗАСТЕРЕЖЕННЯМ: законодавство не передбачає такої категорії, як «потенційно інвазійний» вид і не наділяє Міндовкілля повноваженнями розробляти порядок і критерії віднесення видів до «потенційно інвазійних». Відтак введення такої категорії може стати предметом спекуляції.

Проєкт Національного плану управління відходами до 2033 року та звіту про стратегічну екологічну оцінку від 27.05.2024 року

Проєкт Національного плану управління відходами до 2033 року. НПУВ є рамковим документом планування і окреслює головні напрямки, у яких слід рухатися для реалізації державної політики у сфері управління відходами. Натомість, регіональні та місцеві плани управління відходами покликані встановити конкретні заходи, визначити необхідні обʼєкти інфраструктури, технології, які враховують місцеві умови, економічні розрахунки та спроможність реалізації.

Окремими напрямами державної політики у сфері управління відходами є зменшення захоронення біовідходів та запобігання утворенню відходів. Шляхи досягнення цілей за цими напрямами наведено у Національній програмі зменшення захоронення біовідходів та Національній програмі запобігання утворенню відходів, які є складовими НПУВ.

СХВАЛЮЄМО З ЗАСТЕРЕЖЕННЯМ: Національний план управління відходами не передбачає управління специфічними відходами, які утворюються внаслідок воєнних дій, зокрема такими, як знищена військова техніка, боєприпаси тощо.

Проєкт Постанови про прийняття за основу проєкту “Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань охорони навколишнього природного середовища Збройними Силами України та військовими формуваннями Державної спеціальної служби транспорту” № 11136/П від 28.05.2024

Розроблено з метою вдосконалення правового регулювання та законодавчого визначення повноважень Міністерства оборони України у сфері охорони довкілля, необхідних для створення ефективної системи екологічного управління в структурі Міністерства оборони України, Збройних Силах України та збройних формуваннях Державної спеціальної служби транспорту.

Для досягнення вказаної мети у законопроєкті пропонується внести зміни до законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про оборону України», «Про національну безпеку України», Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» зокрема: передбачити, що Міністерство оборони України реалізує державну політику у сфері охорони довкілля щодо оборони і військового будівництва та визначає його завдання у цій сфері (нова ст. 20-5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 10 Закону України «Про оборону України» у редакції проєкту); доповнити складові підготовки держави до оборони у мирний час (ст. 3 Закону України «Про оборону України» у редакції проєкту); встановити, що у структурі бригади наявні окремі посади начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту бригади та начальника служби екологічної безпеки та визначити їхні повноваження (ст. ст. 86, 86-1 Статуту ЗСУ у редакції проєкту).

Такі ініціативи давно назріли і є актуальними, потрібними.

СХВАЛЮЄМО

Проєкту постанови Кабінету Міністрів України  «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу місць утворення, зберігання та видалення відходів» від 29.05.2024 року

Метою проєкту є визначення основних вимог щодо організації здійснення спостереження за станом довкілля та його ймовірного забруднення у місцях утворення, зберігання та видалення відходів, взаємодії суб’єктів господарювання з органами державної влади та органами місцевого самоврядування у процесі здійснення моніторингу місць утворення, зберігання та видалення відходів.

Цей Порядок визначає основні вимоги щодо організації здійснення спостереження за станом довкілля та його ймовірного забруднення у місцях утворення, зберігання та видалення відходів, взаємодії суб’єктів господарювання з органами державної влади та органами місцевого самоврядування у процесі здійснення моніторингу місць утворення, зберігання та видалення відходів.

СХВАЛЮЄМО З ЗАСТЕРЕЖЕННЯМ: порядок не передбачає періодичність, з якою повинен здійснюватися моніторинг об’єктів поводження з відходами.

Проєкт Закону України “Про внесення змін до статті 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду” № 11309 від 31.05.2024

Проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду» розроблено з метою забезпечення збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду шляхом посилення адміністративної відповідальності за порушення правил охорони та використання цих територій та об’єктів.

СХВАЛЮЄМО

Проєкт Закону України “Про основні засади державної кліматичної політики” № 11310 від 31.05.2024

Метою прийняття проєкту Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики» є визначення правових та організаційних засад державної кліматичної політики, спрямованої на забезпечення низьковуглецевого розвитку України, досягнення кліматичної нейтральності, адаптації до зміни клімату, виконання міжнародних зобов’язань України у цій сфері, а також засад створення національної системи інвентаризації антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, функціонування національної системи відстеження впровадження політик і заходів та прогнозування у сфері зміни клімату.

Проєкт акта є рамковим законом та визначає основні правові та організаційні засади державної кліматичної політики, спрямованої на забезпечення низьковуглецевого розвитку України, досягнення кліматичної нейтральності, адаптації до зміни клімату, виконання міжнародних зобов’язань України у цій сфері.

У проєкті акта визначаються:

основні засади державної кліматичної політики;

особливості формування та досягнення цілей державної кліматичної політики;

засади забезпечення кліматичного планування на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях;

особливості звітування відповідно до вимог Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату та збору даних цих цілей;

основні засади національної системи відстеження впровадження політик, заходів та прогнозування у сфері зміни клімату;

СХВАЛЮЄМО