Представляємо Вашій увазі третій номер «ЕкоРевізору»! Нагадаємо, його мета – коротко подати інформацію про найголовніші здобутки й провали в сфері державного управління природоохоронними процесами за певний період часу у форматі е-дайджесту. Отже, за травень-червень 2021 року…
На початку травня Мінреінтеграції оприлюднило Стратегію економічного розвитку Донецької та Луганської областей на період до 2030 року та Звіт про стратегічну екологічну оцінку такої стратегії. За нашим аналізом стратегія не відповідає вимогам законодавства щодо форми та змісту. Зокрема, не визначена основна проблема, яка вимагає прийняття стратегії, та акти, що діють у відповідних сферах. Завдання, спрямовані на досягнення поставлених цілей, не містять етапів їх виконання, очікуваних результатів на кожному етапі, з відображенням запланованого темпу досягнення цільових показників та орієнтовного обсягу необхідних фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів. Не сформований порядок проведення моніторингу, оцінки результатів реалізації стратегії та звітування. Звіт про стратегічну екологічну оцінку підготовлено формально, у частині проведених оцінок не відповідає змісту стратегії.
НЕ СХВАЛЮЄМО
21 травня парламентарі провалили голосування за проєкт закону «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності» (реєстр. №4167). Законопроєкт не набрав 13 необхідних голосів для подальшого проходження і вже вдруге не пройшов першого читання. Повторний провал такого важливого закону, що має на меті модернізувати економіку та зменшити обсяги промислового забруднення, є черговим нагадуванням про проблему надмірного впливу власників великого бізнесу на органи влади, в тому числі і парламент.
НЕ СХВАЛЮЄМО
24 травня Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 539 “Деякі питання розподілу окремих повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері меліорації земель”. Постановою повноваження щодо меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об’єктів передано від Держводагенства України до перейменованого Державного агентства з питань меліорації та рибного господарства України. ЕПЛ вітає розділення господарських функцій, як то у сфері меліорації від функцій із формування водної політики, однак реформа відбувається повільно Держводагентство затягує процес розділення функцій. В той час як в Україні відбувається водна криза, річкові екосистеми зазнають потужного впливу через забруднення об’єктами промисловості та сільського господарства, щороку погіршується ситуація із забезпеченням водними ресурсами, зникають малі річки, висихають озера, знищуються болотні екосистеми.
СХВАЛЮЄМО із застереженнями
26 травня Кабінет Міністрів України оприлюднив розпорядження «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів на 2021 рік», яке передбачає перерозподіл бюджетних призначень Міндовкілля на поточний рік для збільшення обсягів видатків на збереження природно-заповідного фонду на понад 61 млн грн., шляхом скорочення на відповідну суму фінансування ведення лісового та мисливського господарства. В умовах дефіциту бюджетних коштів на природоохоронні потреби, таке рішення є вдалим варіантом покращення збереження ПЗФ, оскільки ця сфера майже повністю покладається на бюджетне фінансування, і залишається недофінансованою. Натомість лісогосподарські підприємства отримують прибутки від своєї діяльності, і навіть після сплати всіх податків та дивідендів, в них залишається достатньо коштів для забезпечення охорони та відтворення лісів. Винятком є неприбуткові лісгоспи півдня та сходу України, для фінансування яких необхідно створити окремий спеціальний фонд.
СХВАЛЮЄМО
7 червня Президент України видав Указ №228/2021 Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів. Амбітні плани заліснення та реформації лісового господарства виглядають, як щось оптимістичне. Але Указ має і певні «підводні камені». Відсутність визначення чітких територій, де можна, а де не можна насаджувати дерева та які види дерев можна використовувати. Подібне може призвести до не приємних результатів, наприклад масового висадження інвазійних видів (робінія псевдоакація, червоний дуб, гледичія колюча тощо) та знищення цінних степових і лучних екосистем через їх необдумане заліснення. Тому потрібні консультації з експертами під час виконання цього Указу та розробки передбаченого ним законопроєкту.
СХВАЛЮЄМО із застереженнями
11 червня народні депутати України зареєстровали проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів № 5655. Законопроєкт передбачає захист самосійних лісів для їх лісогосподарського використання, спрощення ведення лісового господарства для постійних лісокористувачів, які розпоряджаються до 100 га лісу. Пропонується спрощення лісорозведення на землях різного цільового призначення, із забороною використання при цьому інвазійних видів дерев та забороною лісорозведення на степових ділянках.
Також для збереження сіножатей та пасовищ, пропонується заборонити їх розорювання до 2025 року та проведення інвентаризації всіх неорних земель, переданих з державної в комунальну власність. Перелік підстав для консервації земель буде розширений шляхом включення до нього орних земель з крутизною схилу понад 7 градусів, які вже зараз заборонено розорювати. Передбачається відшкодування витрат на лісорозведення на державних і комунальних землях, а також викуп приватних земель для лісорозведення або заповідання, за рахунок коштів природоохоронних фондів. В цілому, прийняття такого законопроєкту дозволить збільшувати лісистість України, водночас зберігаючи інші природні екосистеми, і пришвидшить виконання Указу Президента України щодо заліснення.
СХВАЛЮЄМО
В червні за підтримки Світового банку та ЄС на публічній кадастровій карті України з’явився оновлений шар із межами понад 7 тисяч територій та об’єктів ПЗФ. Очікується, що такий крок зменшить ймовірність конфліктів через незаконне використання земель та інших ресурсів в межах ПЗФ. Раніше органи, які видавали дозволи на таку діяльність, в багатьох випадках не володіли інформацією про точні межі ПЗФ, або прикривались вдаваною відсутністю такої інформації. Відкритість і доступність таких даних також дозволить спростити громадянам доступ до інформації про території ПЗФ та покращити контроль за даними територіями. Водночас, межі низки об’єктів ПЗФ, нанесених на Публічну кадастрову карту, потребують уточнення. Сподіваємось, що Міндовкілля продовжить активну роботу в цьому напрямку і вже найближчим часом ми отримаємо можливість бачити онлайн точні межі всіх територій та об’єктів ПЗФ України.
СХВАЛЮЄМО
11 червня Міндовкілля оприлюднено проєкт «Стратегії розвитку водної політики України – Водна стратегія України», розроблений на виконання завдання, визначеного рішенням Ради національної безпеки і оборони України «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації», введеного в дію Указом Президента України від 23 березня 2021 року № 111.
Разом з тим, стратегія більшою мірою орієнтована на задоволення господарських потреб населення та промисловості, і не наголошує на пріоритеті збереження водних об’єктів як цілісних природних комплексів, наскрізності екологічного підходу в усіх сферах водокористування, що є надзвичайно актуальним в умовах водної кризи в Україні, зміни клімату та нестачі водних ресурсів. Також стратегія не відповідає вимогам законодавства щодо форми та змісту.
НЕ СХВАЛЮЄМО
16 червня Кабінет Міністрів затвердив Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства Державним агентством лісових ресурсів. Критерії для оцінки ступеню ризику господарської діяльності пропонують систему балів, яка враховує екологічний вплив діяльності, а також дисциплінованість лісгоспів у дотримання природоохоронного законодавства. Водночас, така ініціатива не замінить повноцінної реформи екологічного контролю (законопроєкт 3091), а послаблення вимог щодо контролю окремих лісокористувачів, які наберуть низьку кількість балів, в умовах нереформованої лісового господарства може породити можливості для нових зловживань з боку лісокористувачів.
СХВАЛЮЄМО ідею впровадження ступенів ризику для лісгоспів, але НЕ СХВАЛЮЄМО її впровадження перед повноцінною реформою екоконтролю
17 червня Міндовкілля розпочало консультації з громадськістю з метою актуалізувати перелік природоохоронних заходів відповідно до останніх законодавчих змін та міжнародних зобов’язань України і внести зміни у відповідну постанову Уряду № 1147 від 1996 року. Вітаємо таку ініціативу та закликаємо екологічну громадськість долучитися до коментування.
СХВАЛЮЄМО
В червні профільна заступниця Міністра захисту довкілля з питань європейської інтеграції оголосила про розробку проекту рамкового закону «Про Стратегію низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 року», який включатиме ціль щодо досягнення кліматичної нейтральності України до 2060 року, що передбачено Національною економічною стратегією на період до 2030 року. Пані Ірина Ставчук звернулася до зацікавлених сторін із пропозицією долучитися до розробки проекту та надати пропозиції, що можуть бути використані при формуванні документу Стратегії, переліку необхідних стратегічних цілей та завдань, спрямованих на досягнення Стратегії та основні етапи її реалізації.
СХВАЛЮЄМО
24 червня на сайті Міндовкілля з’явився проєкт Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України. Загалом вітаємо таку ініціативу, яка приводить положення від 2009 року до чинних реалій України. Проте викликають стурбованість окремі норми проекту, які дозволяють здійснення автомобільного туризму, використання різного виду транспорту в межах об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема, для спорту, без чітко врегулювання цих відносин. Це у свою чергу може призвести до різнотлумачень та викликати конфліктні ситуації, створює фактори корупційного ризику, оскільки залишає на адміністрації об’єктів ПЗФ рішення щодо рівня навантажень на території зокрема щодо перебування автомобільного транспорту в їх межах.
СХВАЛЮЄМО із застереженнями
*************************************
Загалом можна відзначити, що два місяці були не менш продуктивними з точки зору розвитку екологічної політики, ніж попередні.
Інформаційний дайджест «ЕкоРевізор» №1 (січень-лютий 2021)
Інформаційний дайджест «ЕкоРевізор» №2 (березень-квітень 2021)
