6 травня 2015 року у Львові відбулася прес-конференція «Після «очищення» Калуського полігону перевищення по смертельно-небезпечному гексахлорбензолу сягають в півмільйона разів», організована Міжнародною благодійною організацією «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ).
На прес-конференції, окрім представників ЕПЛ, виступили представники Державної екологічної інспекції в Львівській області Тетяна Боднарчук та Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Назар Сорока.
Численні публікації у національних та міжнародних засобах масової інформації, відкриті кримінальні провадження, судові справи, вивезення через моря і океани відходів з вмістом гексахлорбензолу з Калуша, незадоволення місцевої громади, а передусім – виконання зобов’язань державою перед громадянами із забезпечення екологічної безпеки в Калуші в результаті видалення небезпечних відходів, спонукав екологів та правників ЕПЛ до практичних досліджень ситуації, пов’язаної з калуськими відходами гексахлорбензолу, – зазначила Софія Шутяк, юрисконсульт ЕПЛ.
Захоронення гексахлорбензолу на полігоні у Калуському районі здійснювалось у 1973-2000 роках внаслідок виробництва чотирихлористого вуглецю ВО «Хлорвініл» (концерн ВАТ «Оріана»). Виробництво чотирихлористого вуглецю припинилося у зв’язку з ратифікацією Угоди про грант Всесвітнього екологічного фонду (проект вилучення речовин, що руйнують озоновий шар) між Україною і Міжнародним банком реконструкції та розвитку.
У серпні 2013 року Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА провів процедуру державних закупівель послуг по видаленню небезпечних відходів гексахлорбензолу із Калуського полігону. Відповідно до вимог чинного законодавства, замовник, яким був Департамент, зобов’язаний оприлюднити кваліфікаційні вимоги до учасників державних закупівель. Окрім того, однією із вимог до суб’єкта, який здійснює діяльність у сфері поводження із небезпечними відходами є наявність ліцензії на поводження з небезпечними відходами. ЕПЛ звернулись із запитами до Мінприроди та до Департаменту Івано-Франківської ОДА з проханням надати кваліфікаційні вимоги та копію ліцензії ТзОВ «С.І. Груп Консорт ЛТД», яка стала переможцем торгів. Проте такої інформації не було надано. Окрім того, ця інформація відсутня і на офіційних сайтах органів державної влади. Таким чином, процедура державних закупівель проводилась попри відсутність кваліфікаційних вимог до учасників, а переможцем торгів стала компанія, яка не має ліцензії на здійснення операцій із небезпечними відходами, що є порушенням чинного законодавства та міжнародних зобов’язань України, – повідомила юрисконсульт ЕПЛ Наталія Куць.
Щоб розвіяти міфи про реальний стан довкілля та очищення територій від гексахлорбензолу у Калуші, ЕПЛ наприкінці березня 2015 року з виїздом на Калуський полігон небезпечних відходів, відібрала проби ґрунту та води для подальших досліджень, – повідомила еколог ЕПЛ Алла Войціховська.
На полігоні, чи на місці полігону те, що ми побачили – це суміш ґрунту з камінням, поліетиленовими пакетами та невідомими речовинами, в повітрі відчувався специфічний органічний запах, по периметру розташовано декілька спостережних свердловин, рекультивацією тут і не пахло, – додає Алла Войціховська.
Гексахлорбензол є надзвичайно токсичною речовиною, Стокгольмською конвенцією заборонений до використання у всьому світі. Він є дуже стійкий і зберігається в навколишньому середовищі десятиліттями, викликає низку захворювань, уражує печінку, інші органи.
Чи подбала наша держава про довкілля, а відповідно і про своїх громадян, забезпечивши елементарні умови життя: чисту воду, ґрунт, повітря, витрачаючи на покращення екологічної ситуації у Калуському регіоні сотні мільйонів гривень – щоб відповісти на ці питання ЕПЛ направила проби ґрунту та води з Калуського рекультивованого полігону небезпечних відходів для досліджень на вміст гексахлорбензолу до Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України.
Результати досліджень шокуючі: у першій пробі ґрунту на території рекультивованого полігону у Калуші концентрація гексахлорбензолу становить 15540,0 мг/кг (гранично допустима концентрація 0,03 мг/кг), тобто перевищення відносно норми складає 518 000 разів, у другій пробі – перевищення складає понад 331 тис. разів (9940 мг/кг), у третій пробі – 164 тис. разів (4920 мг/кг), у четвертій пробі води з поверхневої водойми гексахлорбензол відсутній, – зазначає Алла Войціховська.
У звіті Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України зазначено: Аналізуючи хроматограми можна зробити висновок, що у гексанових екстрактах кожної з наданих на експертизу зразків проб ґрунту встановлено наявність значної кількості ГХБ. Виявлені величини ГХБ у пробах ґрунту значно перевищують гігієнічні нормативи, викладені в ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001. Результати досліджень свідчать про значну небезпеку для довкілля та середовища життєдіяльності людини, що мешкає на прилеглих територіях. Потребується негайне прийняття заходів по очищенню ґрунтів цього регіону, тому що ГХБ заборонено до використання і віднесено до стійких органічних забруднювачів (СОЗ).
ГХБ раніше застосовувався для протравлення зерна перед посівною, щоб не розмножувався грибок. У 50-ті роки 20 століття у Туреччині навіть був зафіксований випадок отруєння 3-4 тис. чоловік гексахлорбензолом через використання такого зерна. ГХБ – це отрута, яка уражує майже всі органи та системи організму, основний вплив здійснюється на печінку, серцево-судинну та центральну нервову систему. ГХБ порушує молекули гемоглобіну, через що розвивається характерна хвороба – порфірія, смертність у якої 14%. Якщо постійно знаходитися у середовищі, забрудненому ГХБ, то з’являється постійна підвищена втома, головний біль, сухість слизових оболонок, іноді нудота. 1-1,5 години перебування у забрудненому довкіллі достатньо для гострого отруєння, основними симптомами якого є зниження тиску та порушення чутливості. У випадку гострого отруєння необхідно випити 6-8 склянок води з 2% розчином соди, викликати блювоту та випити активованого вугілля, госпіталізація обов’язкова, – повідомила еколог ЕПЛ Катерина Норенко.
Ще з десяток років можуть розслідуватися кримінальні провадження, і надалі підприємства, не маючи дозвільних документів і виробничих потужностей «очищатимуть» територію України, державний контроль за видаленням небезпечних відходів з Калуського полігону опустився нанівець, а люди, що проживають у Калуші і надалі страждатимуть від смертельної і небезпечної отрути.
Тому, вимагаємо провести незалежну міжнародну експертизу стану довкілля на Калуському полігоні, негайно розслідувати факти зловживань з боку посадових осіб та підприємств, що займалися видаленням гексахлорбензолу з Калуського полігону, з’ясувати, яким чином відходи, що містили від 43 до 83 мг/кг вивозилися, а з вмістом ГХБ понад 15 тис. мг/кг залишилися на місці, вжити заходів реагування, провести видалення відходів та забрудненого ґрунту з Калуського полігону за кошти підприємств та посадових осіб, що здійснювали видалення відходів та контроль, – додала Алла Войціховська. Крім того, ЕПЛ підготувала заяву про оголошення території Калуського полігону зоною надзвичайної екологічної ситуації, з якою можна ознайомитись тут.
Ситуація, яка є на полігоні потребує широкого розголосу. Місцеві мешканці мають право знати про об’єктивну ситуацію, яка є навколо полігону щодо впливу на їхнє здоров’я. ЕПЛ готове безкоштовно надати консультації та правову допомогу усім громадянам, які виявлять бажання захистити своє право на безпечне для здоров’я довкілля, – резюмувала Софія Шутяк.
За додатковою інформацією звертайтеся:
Алла Войціховська, еколог 1-ої категорії ЕПЛ
Email: alla.voytsyhovska@gmail.com, тел.: (032) 225 – 76 – 82
Софія Шутяк, юрисконсульт 1-ої категорії ЕПЛ
Email: sofiya.shutiak@gmail.com, тел.: (032) 225 – 76 – 82
Наталія Куць, юрисконсульт ЕПЛ
Email: natalia.kuts1@gmail.com, тел.: (032) 225 – 76 – 82
Катерина Норенко, еколог ЕПЛ
Email: kateryna.norenko@gmail.com, тел.: (032) 225 – 76 – 82
