31 серпня 2017 року Президент України Петро Порошенко підписав Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат”.
Цим законом внесені зміни у ряд нормативно-правових актів щодо охорони пралісів, квазіпралісів та природних лісів.
Наразі Міністерство екології та природних ресурсів України, на виконання вимог закону, розробляє методику щодо ідентифікації пралісів, квазіпралісів та природних лісів. Саме ця методика буде визначати які ліси, і в якій кількості, будуть збережені від рубок.
ЕПЛ вважає необхідним звернути увагу на ряд принципових моментів, які є важливими при розробці та подальшому впровадженні методики. Зокрема :
- Вищезгаданим законом були внесені зміни в Лісовий Кодекс України, без згадки що вони поширюються тільки на регіон Карпат. Тому наразі вимога щодо охорони пралісів, квазіпралісів та природних лісів поширюється на всю Україну.
- Хоча комплексні наукові дослідження щодо пралісів були проведені лише в Карпатах, нова редакція Лісового Кодексу України дає можливість зберігати цінні природні ліси і за межами Карпат.
- На думку ЕПЛ, Міністерство екології та природних ресурсів при розробці методики ідентифікації пралісів, квазіпралісів та старовікових лісів повинно виходити в першу чергу з міркувань охорони природи.
- Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат («Карпатська конвенція») ратифікована Верховною Радою України і тому безумовно повинна враховуватись при розробці тих чи інших нормативно-правових актів. Проте, як слідує з тексту конвенції, її дія поширюється тільки на Карпати. Тому при розробці методики прив’язка до тексту Конвенції не є обов’язковою для лісів за межами Карпат.
- В окремих країнах ЄС охороняються аналоги наших пралісів та квазіпралісів навіть якщо вони мають площу менше 20 га. Наприклад Milešický prales в Чехії має площу 9.63 га, а праліс Hans-Watzlik-Hain в Німечинні має площу 11.5 га.
- Природні байрачні ліси Сходу, вільхові та березові ліси Півдня, природні ліси Полісся, Поділля та інших регіонів України є не менш цінними з точки зору охорони природи, аніж ліси Карпат. На думку ряду науковців, частина цих лісів цілком підходить під визначення квазіпралісів чи природних лісів, згідно нової редакції Лісового Кодексу України. Тому ЕПЛ категорично проти спроб обмежити дію методики лише регіоном Карпат.
Але так само недопустимим є зарахування до пралісів ділянок без попередніх ґрунтовних польових досліджень. Тому що праліси мають не тільки природоохоронну, але й наукову цінність.
Науковці майбутнього будуть використовувати результати проведеної зараз ідентифікації пралісів у своїх працях. Тому є неприпустимим, коли пралісами називаються ті ліси, які насправді ними не є.
Наприклад, згідно інформації сайту http://gis-wwf.com.ua/ :
- Як праліси ідентифіковані 5,7,8 виділа 6-ого кварталу та 2 виділ 9-ого кварталу Свалявського лісництва ДП «Свалявське ЛГ». Проте, польові обстеження ЕПЛ виявили, що між цими виділами проходить грунтова дорога, яку активно використовують для виїзду на полонину працівники мисливського господарства . Вздовж неї відмічені сліди рубок та облаштоване місце відпочинку.
- Як праліс ідентифікований 20 виділ 1 кварталу Березниківського лісництва ДП «Свалявське ЛГ». Проведене екологами ЕПЛ обстеження виявило наявність мережі пішохідних стежок та залишки рубок. Що і не дивно, враховуючи її близьке розташування до колишньої радянської військової бази на горі Іволово.
- Як праліс ідентифікований 4 виділ 12 кварталу Костринського ПОНДВ Ужанського НПП. Проте проведене екологами ЕПЛ обстеження показало, що у кварталі наявні залишки укріплень лінії Арпада.
І відповідно до посібника з ідентифікації пралісів в Карпатах, розробленого WWF і на основі якого розробляється зараз методика, ці ділянки не можуть бути ідентифіковані як праліси.
Проте, хоча ці ділянки не є пралісами – їх природня цінність очевидна і тому рубки в них є недопустимими . І тому ЕПЛ підтримує позицію Держлісагенства призупинити тимчасово всі планові рубки в старовікових лісах Карпат, які можуть виявитись потенційними пралісами, квазіпралісами чи природніми лсами.
Але разом з тим, дивує небажання Держлісагенства вчинити аналогічно з старовіковими лісами за межами Карпат, які також є потенційними пралісами , квазіпралісами та природніми лісами. Особливо враховуючи, що таких лісів залишилось значно менше чим в Карпатах і вони сильно фрагментовані.
На думку ЕПЛ, варто провести на цих ділянках відповідні польові обстеження і тільки тоді вже вирішувати питання доцільності чи недоцільності рубок в них.
Тому необхідно зараз терміново призупинити рубки в усіх старовікових лісах України, які можуть виявитись потенційними пралісами,квазіпраліси та природніми лісами. І закласти кошти на проведення в 2018 році масштабного дослідження лісів за межами Карпат, і вже на основі цих досліджень провести доопрацюванння методики з їх ідентифікації.
Також варто відмітити , що лісове господарство перебуває на самофінансуванні і тому виключення з планів рубок ідентифікованих пралісів, квазіпралісів та природних лісів повинно бути у середньостроковій перспективі компенсоване за кошт державного бюджету. Бо інакше лісова охорона не зможе надійно захищати ці ділянки від самовільних рубок
ЕПЛ підготовлені відповідні звернення до Мінприроди та до Держлісагенства.
За додатковою інформацією звертайтеся до:
Тєстов Петро, еколог ЕПЛ
email: office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
тел.: (032) 255 76 82
