Нещодавно відбувся форум МСОП для країн Європи і Центральної Азії. Форум був присвячений підготовці до конгресу і стосувався проблем з охороною дикої природи в Європі і Азії, обговорення проєкту нового бачення МСОП, проєкту стратегії та програм на виконання нової стратегії.
Відкрила форум генеральна директорка МСОП доктор Гретель Агілар, яка привітала учасників форуму і відзначила унікальність організації, де зусилля всіх членів направленні на власне збереження дикої природи, на побудову місточків між питаннями зміни клімату, адаптацій до змін клімату, збереженням природи і сталим розвитком, вдосконалення механізмів співпраці. Пані Агілар зазначила, що на форумі зібралися 27 членів – представників держав і сотні організацій громадянського суспільства природоохоронного спрямування. Вцілому в регіоні працює 40 профільних комітетів і фокал-поїнтів, які роблять серйозну роботу та діляться досвідом збереження дикої природи з іншими регіонами. Генеральна директорка зазначила, що перед учасниками форуму стоять серйозні завдання напрацювати спільні ідеї з вдосконалення проєкту бачення, стратегічних напрямків та програм на наступні 20 років. Вона зазначила, що це форум не миттєвих рішень, а форум сенсів, великих мрій зі збереження дикої природи та шляхів реалізації цих мрій і досягнення довготривалих результатів. “Ми маємо докласти максимум сил для збереження клімату, природи, яка допоможе людству вижити”, – зазначила пані Агілар.
Директор європейського регіонального офісу Боріс Ерг, звертаючись з вітальним словом до учасників, зауважив, що природа не є ресурсом. Вона є нашим партнером, якщо людство хоче мати далеке майбутнє. І, коли ми говоримо про зелену трансформацію, яку потребує планета, то ми говоримо в першу чергу про трансформацію свідомості до рівня, коли кожному окремо і суспільствам в цілому прийде усвідомлення, що ми частина природи. Планета перебуває в критичній ситуації, коли ми думаємо про дику природу, про зникаючі види. Ми маємо подумати, що людство є один з видів природи. Ми не можемо домінувати над природою для вирішення питань свого існування, будучи її частиною. Зникне природа і ми зникнемо. Ми не окремі від природи. Ми маємо виграти боротьбу за розуми і серця людей, щоб вони зрозуміли, що є частиною природи і маємо зробити все для її збереження. Всі галузі економіки мають пройти трансформацію і зробити захист природи наскрізним елементом у своїй діяльності. Наші суспільства потребують трансформації. Суспільства різні, люди в суспільствах різні, але ми всі маємо об’єднуватися заради збереження природи. Заради цієї мети ми маємо пройти трансформації: індивідуально, як частини своїх суспільств і цілими суспільствами, – підкреслив пан Ерг.
Далі учасники форуму обговорили нове бачення МСОП, яке має складатися з 8 секторів, зокрема з сектору узгодження фінансової та економічної системи; зміни клімату та пом’якшення наслідків; сталого сільського господарства, громадського здоров’я, зеленої справедливої енергетичної трансформації, міст із сталим розвитком, відновлювальної голубої економіки, водної безпеки та управління. Ці вісім стратегічних напрямків мають розвинутися у 22 програмах, які охоплять проблеми зміни клімату та адаптації до змін клімату, сталого управління лісами, сталого сільського господарства, зелених зон міст, громадського здоров’я, відновлювальних джерел енергетики, впровадження циркулярної економіки, вдосконалення міжнародного екологічного законодавства, запровадження сучасних методів моніторингу стану біорізноманіття, запровадження і використання сучасних IT технологій для організації і проведення моніторингу стану біорізноманіття, оприлюднення результатів діяльності всіх комісій і окремих членів МСОП на єдиному порталі результатів роботи інституції. “Ми маємо мати Реєстр результатів роботи з усіх континентів. Реєстр має містити інформацію про діяльність організації у кожній країні, де ми маємо членів МСОП. Весь світ має знати про реальні довготривалі результати МСОП для охорони і збереження природи,” – зазначила генеральна директорка Гретель Агілар.
Впровадження амбітної стратегії і 22 програм, через які стратегія має реалізовуватися, є неможливими без підвищення ефективності стратегії пошуку фінансування, розширення членства в МСОП, вдосконалення процедур розробки, прийняття і адвокатування резолюцій, позицій. Всі ці вдосконалення потребуватимуть і змін до Статуту МСОП, зміни до якого були уважно розглянуті учасниками Форуму. Під час розгляду змін до Статуту, пропозицій до стратегії і бачення МСОП українські члени організації ЕПЛ та УПГ запропонували додати розділ з цінностями МСОП та критеріями членів організації. Адже найбільша в світі недержавна організація з охорони природи і досі не позбавила членства 7 державних і недержавних членів-організацій з російської федерації, яка щоденно перетворює клаптик за клаптиком природу України в мертву токсичну зону на десятиліття.
Під час Форуму учасники мали можливість взяти участь і в низці додаткових заходів. Представник ЕПЛ взяла участь у заході Комітету МСОП з екологічного права, який був присвячений юридичним аспектам екоциду. Голова комітету Христина Войгт представила нове визначення екоциду, яке було розроблене спільно із ГО «Stop Ecocide International». Екоправовий комітет спільно з «Stop Ecocide International» вважають, що екоцид означає незаконну або безпідставну дію з усвідомленням того, що існує значна ймовірність серйозної та широкомасштабної поширеної або довготривалої шкоди довкіллю, спричиненої цими незаконними або безпідставними діями. Саме це визначення МСОП спільно із «Stop Ecocide International» пропонують включити до Римського статуту окремою статтею. На переконання авторів, злочин екоцид не повинен стосуватися питань впливу воєнних дій на довкілля, оскільки Римський статут вже містить Статтю 8 (iv) (b) Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, яка говорить про умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою. На думку доповідачки, саме ця стаття має стосуватися впливу воєнних дій на довкілля і є достатньою.
Представниця ЕПЛ Олена Кравченко під час свого виступу категорично не погодилася з тим, що гіпотетична нова стаття в Римському статуті Міжнародного кримінального суду має стосуватися виключно нанесення довготривалої протизаконної шкоди довкіллю у мирний час. Доповідачка з України додала, що в її країні іде тотальне нищення довкілля внаслідок повномасштабної російсько-української війни і на переконання команди ЕПЛ таке нищення довкілля також підпадатиме під визначення “Екоцид”. Олена також представила інший варіант визначення, розробленого юристами ЕПЛ і зазначила, що екоцидом слід вважати умисні діяння особи, якими може завдаватися шкода біотопу, внаслідок яких такий біотоп на території України втрачає здатність до самовідновлення. Обговорення в експертному середовищі поняття екоцид наштовхнуло юристів ЕПЛ та когорти науковців, з якими працює ЕПЛ, на думку, що визначення екоциду має бути доповнене критеріями. Критерії мають допомогти визначити рівень знищення певних структурних рівнів живої природи, зокрема популяцій видів, угруповань та біотопів (оселищ). Саме для екоциду важливо застосування поняття «знищення», а не «пошкодження» або «порушення», які можуть розглядатися як елементи інших кримінальних злочинів. Дія, яка трактується як «знищення», повинна застосовуватися до ендемічних видів або унікальних угруповань та біотопів, а особливо тієї природної спадщини, яка визнана міжнародними інституціями, зокрема ЮНЕСКО, МСОП, та підлягає охороні на рівні всього континенту відповідно до міжнародних угод (напр. Бернська конвенція про збереження дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі). Знищення екосистем обов’язково несе за собою неможливість отримання від цих систем будь-яких екосистемних послуг. Отже, юристи ЕПЛ спільно з науковцями Інституту ботаніки та Херсонського державного університету запропонували для обговорення п’ять критеріїв екоциду. Таким чином, на нашу думку, екоцидом є діяння, які відповідають одному з таких критеріїв:
Критерій 1. При вчиненні діяння повністю зникає (-ють) уся(-і) популяція(-ї) хоча б одного ендемічного виду біоти, які існували в межах рослинно-кліматичної зони або підзони чи висотного поясу у межах України, або їх залишається менше 10 % особин, що є недостатнім для її(-їх) природного відновлення, а річний моніторинг не підтверджує їх відновлення.
Критерій 2. При вчиненні діяння повністю зникають унікальні угруповання біоти (асоціації), які існували в межах рослинно-кліматичної зони або підзони чи висотного поясу у межах України, або залишається не більше 10% площі їх поширення і річний моніторинг видового складу наявних ценопопуляцій не підтверджує відновлення знищених угруповань.
Критерій 3. При вчиненні діяння повністю зникають унікальні біотопи, які існували в межах рослинно-кліматичної зони або підзони чи висотного поясу у межах України, або залишається не більше 10 % їх площі і річний моніторинг складових знищеного біотопу не підтверджує його відновлення.
Критерій 4. При вчиненні діяння знищені цінні біотопи що включені до світової природної спадщини ЮНЕСКО чи до Резолюції 4 Бернської конвенції або на більшій частині їх площі знищені структурні елементи і річний моніторинг знищених складових біотопу не підтверджує їх відновлення до вихідного стану.
Критерій 5. При вчиненні діяння відбувається знищення біотопів, від яких прямі або опосередковані екосистемні послуги недоотримає більше половини населення країни.
Під час дискусії на додатковому заході, присвяченому юридичним аспектам екоциду, учасники дискусії погодилися з необхідністю вироблення критеріїв, які б допомогли зробити визначення екоциду більш чітким та дієвим у використанні.
Інший член МСОП з України Українська природоохоронна група організувала додатковий захід, присвячений впливу бойових дій на особливо цінні території в Україні. Вони зазначили, що від військової агресії рф постраждало 900 природоохоронних територій, які займають 1,24 мільйони гектарів і 29,7 % від загальної кількості природоохоронних територій, 160 територій Смарагдової мережі, які займають 2,9 мільйонів гектарів і становлять 35,8 % від загальної кількості територій Смарагдової мережі в Україні. Анна Ковбаснюк і Анастасія Драпалюк зауважили, що повномасштабна війна загрожує 900 видам тварин і 750 видам рослин і грибів, занесених до Червоної книги, що понад 100 тисяч га лісу постраждали внаслідок бойових дій на території країни. 20 видів рослин, занесених до Червоної книги України, можуть вимерти через військові дії рф. Після загального огляду впливу воєнних дій на особливо цінні території України Анастасія Драпалюк і Анна Ковбаснюк започаткували дискусію про можливість відновлення знищених екосистем на Сході і Півдні України та роль і місце в цьому відновленні МСОП в цілому і її членів зокрема. Учасники заходу висловлювали підтримку Україні та свою готовність допомогти у моніторингу впливу воєнних дій на довкілля та подальшого його відновлення до природного стану.
ЕПЛ і УПГ висловили надію, що підтримка України з боку МСОП буде більш системною, сміливою і наступним кроком у рішеннях МСОП буде виключення представників рф з керівних органів Міжнародного союзу охорони природи.
