У листопаді 2025 р. Циганок Л. В. (президент асоціації професіоналів довкілля) звернулася із позовом проти до МБО “Екологія-Право-Людина” (ЕПЛ) про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди. Пані Циганок ймовірно образилася на цю публікацію ЕПЛ: Звернення щодо недопустимості знищення інституційної спроможності державного управління в довкіллєвій сфері та послаблення євроінтеграційних здобутків: https://bit.ly/3KZJpNq
Позивачка просить спростувати та визнати недостовірними такі твердження :
фото світлину з обличчям Циганок Л.В., доповнена надписом “Dovkiller”
фразу: “Як нам стало відомо з достовірних джерел, у нещодавно об’єднаному Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства наразі здійснюється підбір претендентів на посаду директора департаменту екологічної оцінки. Серед потенційних кандидатів на посаду є Циганок Людмила Василівна.
фразу: “…призначення на цю посаду пані Циганок може призвести до знищення налагодженого балансу інтересів бізнесу, громадськості та влади у впровадженні екологічних оцінок та в цілому зруйнувати результати багаторічних євроінтеграційних реформ у цій сфері“.
фразу: “…Пані Циганок протягом тривалого часу намагається створювати штучні конфлікти між бізнесом та представниками громадянського суспільства, шляхом численних маніпуляцій інформацією та намаганням отримати зиск від різних зацікавлених сторін..”.
Позивачка вимагає відшкодування від ЕПЛ моральної шкоди, завданої їй поширенням недостовірних та негативних відомостей щодо неї в розмірі 100 тис. грн. Щодо обґрунтування наявності матеріальної шкоди і розрахунку її розміру, то позивач не надав суду жодних доказів наявності такої шкоди, а також будь-яких адекватних розрахунків розміру такої шкоди. Адже майновий стан відповідача не може впливати на розмір матеріальної шкоди, і саме позивач повинен довести обґрунтованість його розміру.
Позивачка планує понести витрати на послуги адвоката з компанії EVERLEGAL в розмірі 200 000 грн і хоче, щоб відповідач компенсував їй ці витрати.
Слід наголосити суду, що спірна публікація відповідача, розміщена 8 вересня 2025 року, має назву «Звернення щодо недопустимості знищення інституційної спроможності державного управління в довкіллєвій сфері та послаблення євроінтеграційних здобутків». Дана публікація є публічним зверненням не тільки відповідача, але і низки представників екоспільнот і було адресоване Міністру економіки, довкілля та сільського господарства України Соболеву. ЕПЛ не є єдиним автором такого звернення.
Віршуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з’ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. ЕПЛ вважає, що поширена інформація щодо Циганок Л. є оціночними судженнями (крім інформації про здійснення підбору претендентів на посаду директора департаменту екологічної оцінки Мінекономіки і можливість Циганок стати кандидатом на цю посаду). Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону “Про інформацію”, оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Тому, суд буде вирішувати чи поширені ЕПЛ фрази є фактичними твердженнями чи оціночними судженнями.
Так, свою критичну позицію щодо діяльності позивачки ЕПЛ обґрунтував у спірній публікації і надав факти та підтвердження цих фактів, що наштовхують відповідача та авторів звернення на критичну оцінку діяльності Циганок Л. В:
розпалення позивачкою ворожнечі між природоохоронною спільнотою та бізнесом;
маніпуляція з громадськими спілками та прихильниками “руського міра”;
безпідставне отримання позивачкою звання “Заслужений природоохоронець України”;
спроби заволодіння бюджетними коштами.
Саме ці факти наштовхнули відповідача та представників громадськості на висновки, що позивачка має суперечливу репутацію серед природоохоронної спільноти та очевидний брак розуміння і кваліфікації в цій сфері і є неналежним кандидатом на посаду директора департаменту екологічної оцінки новоствореного Мінекономіки.
Дане фото у публікації можна трактувати як сатиру, яка згідно зі ст. 30 Закону “Про інформацію” не підлягає спростуванню. Сатира – гостра критика суспільних вад, недоліків чи окремих осіб за допомогою висміювання, іронії, сарказму та інших комічних прийомів з метою їх викриття та засудження. Вона використовує гумор для висвітлення серйозних проблем, щоб спонукати до роздумів та змін, на відміну від чистої доброзичливості гумору. В образотворчому мистецтві сатирі притаманні гумористично-сатиричний малюнок, карикатура.
Практика ЄСПЛ не вважає карикатури чи сатиру фактичними судженнями, достовірність яких треба доводити, а також вказує, що публічні особи повинні бути готові до того, що їх будуть критикувати, зображувати у сатиричних карикатурах. Позивачка є публічною особою, оскільки значну кількість років керує такими організаціями: Офіс сталих рішень https://ukraine-oss.com/; Асоціація професіоналів довкілля https://pae.com.ua/, веде публічні діалоги через такі інформаційні ресурси як Економічна правда (https://bit.ly/4j8T3Kl), а також Указом Президента України від 22 січня 2024 року № 16/2024 про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України позивачку, як президента громадської спілки «Асоціація професіоналів довкілля», за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, було надано звання «Заслужений природоохоронець України».
Через необґрунтованість та необ`єктивність отримання такого звання ЕПЛ, разом із більше ніж 80-ма представниками відомих екологічних громадських організацій, природоохоронних наукових установ звернулися письмово до Президента України щодо незаслуженості такої нагороди Циганок Л. В. та з проханням переглянути своє рішення (https://bit.ly/4siq9eX).
Дуже важливо, що така особа, яка називає себе природоохоронцем і переслідує екологічну громадськість в судовому порядку, намагаючись припинити критику в свою адресу, не зайняла керівну посаду в Мінекономіки. Адже державний службовець повинен мати імунітет до критики та поважати свободу слова та свободу висловлювань, розуміти роль неурядових організацій.
ЕПЛ очікує на рішення суду першої інстанції та повідомить вам про таке рішення публічно.
