Незважаючи на складну воєнну ситуацію в Україні і цілковите зміщення пріоритетів в аналізі екологічної політики держави, команда проєкту “Громадський моніторинг природоохоронної політики м. Києва” все ж закінчила запланований аналіз ефективності розробки та виконання Комплексної цільової програми екологічного благополуччя міста Києва на 2019-2021 роки , оскільки більшість роботи зі збору та аналізу даних була виконана до війни.
Оскільки щороку у програму вносилися зміни, у звіті розглянути три версії програми від 2019 р., 2020 р. і 2021 р. Важливо, що експерти проаналізували і структуру та показники вимірювання ефективності програми, а також фактичний стан виконання ключових заходів з фокусом на ефективне та прозоре використання бюджетних коштів та виявлення корупційних ризиків.
Загалом експерти констатують несистемний підхід до розробки структури програми, формування заходів та вибору об’єктів, які покриваються програмою. Попри її існування, об’єкти, зазначені в Програмі продовжують забруднюватися та знищуватися, екосистеми річок, озер та зелених зон міста Києва перебувають під потужним антропогенним тиском. Наявні численні порушення природоохоронного законодавства, Водного Кодексу України. В Програмі потрібно розглядати ситуацію не лише з наслідками, але й з причинами забруднення довкілля, їх нейтралізацією та попередженням ризиків, оскільки природні комплекси міста Києва забруднюються систематично. Важливою є розробка та здійснення заходів з попередження забруднення та знищення зелених зон, запровадження моніторингу стану всіх об’єктів, недопущення пошкодження екосистем, зокрема самими комунальними службами та погодження проектів які знищуватимуть зелені зони Києва. Запровадження консультацій з науковими та природоохоронними установами щодо пошуку найкращих шляхів збереження природи міста Києва.
Певні заходи, як до прикладу паспортизація малих річок та водойм, зазначені в програмі, але не конкретизовані кількість та етапи виконання робіт і не передбачене фінансування на ці заходи. Такі недоліки означають, що така програма апріорі не може досягнути того природоохоронного ефекту, який декларується.
З огляду на складну ситуацію із зеленими зонами та водними об’єктами у Києві та в околицях міста і в довоєнний період, а також на потребу післявоєнного відновлення та розбудови міста, зроблений аналіз є вкрай актуальним та важливим, оскільки дає орієнтири і визначає ключові аспекти, які мають бути враховані у розробці наступної програми екологічного благополуччя міста Києва, щоб вона стала ефективним інструментом забезпечення збалансованого розвитку міста, щоб дозволило Києву увійти до когорти найбільш зелених та екологічно безпечних та благополучних столиць Європи. Зокрема, одним з варіантів розвитку екомережі міста Києва може стати концепція урбаністичного лісу з максимальною кількістю зелених насаджень на кожного жителя, а також запровадження заходів з інвентаризації та моніторингу всіх екосистем міста, розроблення відповідного менеджменту.
Проєкт “Громадський моніторинг природоохоронної політики м. Києва” здійснюється за підтримки МФ “Відродження”
