На початку 2023 року екологічну громадськість “сколихнула новина” Міндовкілля, що Україна в сфері євроінтеграції сфери захисту довкілля досягла 70% прогресу у виконанні Угоди про асоціацію Україна -ЄС.
Міндовкілля на своїй ФБ сторінці декларує: «Цьогоріч Україна великими кроками прямувала до ЄС. У рамках імплементації Угоди про Асоціацію Україна – ЄС ми активно займались євроінтеграцією сфери захисту довкілля: у 2022 році схвалено євроінтеграційних законів та ще 3 законопроєкти – у першому читанні. Євроінтеграція надзвичайно важлива для нашої держави. Міндовкілля 24/7 працює заради майбутнього України.»
Дуже хочеться вірити в таку невтомну роботу Міністерства на благо довкілля. Втім давайте зосередимося на виконанні додатку ХХХ 1 Угоди про асоціацію в частині управління відходами та ресурсами.
Згідно з додатком ХХХ Україна має провести транспозицію таких директив:
1) директива № 2008/98/ЄС про відходи;
2) директива № 1999/31/ЄС про захоронення відходів зі змінами і доповненнями, внесеними Регламентом (ЄС) № 1882/2003;
3) директива № 2006/21/ЄС про управління відходами видобувної промисловості та внесення змін і доповнень до Директиви № 2004/35/ЄС.
Певні важливі положення вищезазначених директив мають бути впроваджені протягом 3-5 років з дати набрання чинності Угоди про асоціацію.
Згідно з листом МЗС2 щодо чинності Угоди, розділ V (і додаток ХХХ до нього) набирає чинності 1.09.2017 р. А це означає, що директиви ЄС у сфері управління відходами та ресурсами Україна повинна була здійснити транспозицію до 1.09.2022 року.
Що ми маємо станом на сьогодні у сфері охорони довкілля?
На сьогодні Закон України “Про управління відходами”, який апроксимує вимоги Директиви № 2008/98/ЄС про відходи та частково Директиви № 1999/31/ЄС про захоронення відходів зі змінами і доповненнями, внесеними Регламентом (ЄС) № 1882/2003 прийнятий ВРУ, проте вступить в силу у липні 2023 року.
Закон, який би апроксимував положення Директиви № 2006/21/ЄС про управління відходами видобувної промисловості та внесення змін і доповнень до Директиви № 2004/35/ЄС є розроблений, проте навіть не зареєстрований у ВРУ. Міндовкілля ще в жовтні 2020 р. анонсувало підготовку законопроєкту про управління відходами видобувної промисловості, адже саме такі відходи складають біля 70-80% всіх відходів, що утворюються в Україні.
Варто також зазначити, що ефективно Закон «Про управління відходами» не запрацює без прийняття відповідних законодавчих актів, які мають запустити систему розширеної відповідальності виробника, внести зміни до Податкового кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення, інших законодавчих актів.
Ще у 2019 році у ВРУ було зареєстровано законопроєкти: «Про відходи електронного та електричного обладнання» (реєстр. № 2350 від 30.10.2019), «Про батареї та акумулятори» (реєстр. № 2352 від 30.10.2019), проте до сьогодні вони не розглядалися парламентом.
За останні 2 роки прийнято Закон України «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території̈ України», спрямований на зменшення обсягу використання в Україні пластикових пакетів з метою поліпшення стану довкілля. Також розроблено проєкт Закону України «Про обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання на території̈ України» (реєстр. № 6077 від 21.09.2021). Проте дані законодавчі зміни та ініціативи будуть мати лише фрагментарний та обмежений вплив на ситуацію із відходами в України.
У стадії розробки Закон «Про упаковку та відходи упаковки», який дозволить запровадити розширену відповідальність виробника для упакування, але цей механізм ще не скоро ми зможемо впровадити.
Таким чином, на сьогодні можемо констатувати, що жодні із положень трьох директив в сфері управління відходами не проваджені в національне законодавство. Реформа у сфері управління відходами є провальною. Цифри зі звітів України про прогрес України в 70 % виглядають дуже необґрунтованими та оманливими.
Ми сподіваємося, що ЄС буде наглядати за прогресом України та стимулювати Україну до більш оперативних та професійних кроків з боку Міндовкілля, ВРУ, бізнесу та інших зацікавлених сторін.
