Отримавши від Вас схвальні відгуки, продовжуємо «ЕкоРевізор»! Нагадаємо, його мета – коротко подати інформацію про найголовніші здобутки й «факапи» в сфері державного управління природоохоронними процесами за певний період часу у форматі е-дайджесту. Отже, за березень-квітень 2021 року…

1. Кабінет Міністрів України затвердив Національну економічну стратегію на період до 2030 року. (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-nacionalnoyi-eko-a179)

Заявлена амбітна ціль щодо підняття з 60 на 30 місце за Environmental Performance Index¹. У напрямку 20 Якість життя загальні положення: візія та стратегічні цілі передбачено створення безпечного довкілля для населення.

Визначено чіткі шляхи досягнення цілей, які узгоджуються із Європейським зеленим курсом та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Зокрема, передбачено, прийняття законів «Про державний екологічний контроль», «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення», “Про управління відходами”, “Про відходи упаковки”, “Про управління відходами видобувної промисловості”, “Про відходи електричного та електронного обладнання”, “Про батарейки, батареї і акумулятори”, “Про обмеження обігу пластикових пакетів”.

Передбачено фінансове стимулювання екологічної модернізації через чітке акумулювання коштів екоподатку та рентних платежів на ці цілі, організації моніторингу стану довкілля, покращення інституційної і технологічної спроможності оцінки впливу на довкілля і стратегічної екологічної оцінки, впровадження державних екологічних нормативів і природоохоронних вимог у нову господарську діяльність і в державне управління та планування. Також заплановано діджиталізацію усіх процесів у сфері екологічного управління – електронні реєстри, бази даних, в тому числі для фіксації заходів контролю. Задкларовано виконання раніше взятих зобов’язань щодо охорони біорізноманіття (до 15% території України відвести під ПЗФ), зобов’язань за Водною рамковою директивою тощо. Разом із тим, плановане стимулювання збільшення обсягів власного видобутку корисних копалин може призвести до знищення природи в багатьох місцях через надрокористування. Однак, впровадження ефективного екологічного контролю та удосконалення екологічних оцінок мають допомогти знайти сталий компроміс та зберегти природу.

СХВАЛЮЄМО.

2. Кабінет Міністрів України оприлюднив проєкт розпорядження «Про схвалення Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року». (https://mepr.gov.ua/news/36922.html)

Стратегічною ціллю напрямку 20 Якість життя є створення безпечного довкілля для населення. Один із векторів економічного розвитку визначено декарбонізацію економіки (підвищення енергоефективності, розвиток відновлюваних джерел енергії, розвиток циркулярної економіки та синхронізацію із ініціативою “Європейський зелений курс”. Заслуговує на схвалення такий захід, як узгодження з усіма стейкхолдерами параметрів перегляду Додатків ХХХ і ХХХІ до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (охорона довкілля і клімат). У сфері
розвитку агропромислового сектору заплановано звернути увагу на державну політику у секторі щодо захисту довкілля та управління природними ресурсами у сільському господарстві. У сфері розвитку видобувної промисловості також згадується захист довкілля та посилення екологічного контролю за якістю довкілля.

СХВАЛЮЄМО.

3. Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міндовкіллям законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря». (https://mepr.gov.ua/news/37157.html)

Зміни до законодавства носять косметичний характер, узаконюється формальна і неефективна процедура участі громадськості у видачі дозволу на викиди, не вирішується питання фактичної відсутності контролю за кількісними та якісними характеристиками викидів, зокрема через відсутність обов’язку дозвільного органу перевіряти по суті обґрунтовуючи документи, аналізувати іншу загальнодоступну інформацію із офіційних джерел, реєстрів тощо, не вирішується питання реальної відповідальності розробників обґрунтовуючих документів. Також не зайвим був би публічний реєстр дозволів на викиди та обґрунтовуючих документів на кшталт реєстру з ОВД, адже тримати доступ до документів, що подає заявник на практиці дуже складно.

СХВАЛЮЄМО із застереженнями.

4. Верховна Рада України у першому читанні схвалила законопроєкт «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (№ 4020), згідно з яким об’єкти лісового господарства (додаток 5) не підлягають приватизації. (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69796)

Незважаючи на всі проблеми із охороною природи в лісовій сфері України, передача лісів у приватну власність могла б призвести до значного зростання обсягів їх експлуатації та погіршення екологічного стану лісів. Реформувати управління лісами варто, лише зберігаючи їх у державній власності.

СХВАЛЮЄМО.

5. Комітет з питань екологічної політики та природокористування ВРУ доопрацював та подав до повторного першого читання законопроєкт № 4167 із новою назвою «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності». (https://mepr.gov.ua/news/36966.html)

Проектом Закону визначаються основні вимоги до інтегрованого довкільного дозволу, перелік видів діяльності, які вимагають його отримання, процедуру видачі, підстави та порядок зупинення та анулювання інтегрованого довкільного дозволу, вимоги до реєстру інтегрованих довкільних дозволів, особливості моніторингу викидів та контролю суб’єктів господарювання, які отримали інтегрований довкільний дозвіл. Проект Закону впроваджує інтегровані підходи у питаннях дозвільної діяльності та контролю забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності на основі застосування найкращих доступних технологій та методів управління згідно з Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди.

У підготовленій підкомітетом до повторного першого читання редакції законопроекту опрацьовані зауваження, коментарі та рекомендації Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Комітетів Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу та Комітету з питань антикорупційної політики, Національного агентства з питань запобігання корупції, а також враховані численні пропозиції народних депутатів України та громадськості.

СХВАЛЮЄМО.

6. Оприлюднено УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №111/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації». (https://www.president.gov.ua/documents/1112021-37505)

Заслуговує схвалення привернення уваги РНБО та Президента України до накопичених проблем в екологічній сфері України. Проте варто відмітити вибірковий підхід: передбачається вирішення окремих довкіллєвих проблем, але інші не менш важливі питання залишаються поза увагою. Ватро згадати хоча би такі сфери, що були «забуті» в Указі: реформа екологічного контролю, збереження біорізноманіття, реформи лісового господарства, реформа у сфері промислового забруднення. Багато запропонованих строків не реалістичні та вже пропущені.

СХВАЛЮЄМО із застереженнями.

7. Міндовкілля оприлюднило Звіт про стратегічну екологічну оцінку проєкту Державної стратегії управління лісами України до 2035 року. (https://mepr.gov.ua/news/36891.html)

СХВАЛЮЄМО розробку цього документа і його якнайшвидше втілення у життя, і, водночас, НЕ СХВАЛЮЄМО формальний підхід до написання Звіту про СЕО, відсутність узгодження з іншими стратегіями в точках перетину та порядку здійснення моніторингу наслідків виконання такої Стратегії.

8. Міндовкілля представило проєкт Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди. https://mepr.gov.ua/news/37151.html

СХВАЛЮЄМО, і закликаємо громадськість до активного коментування проекту до 1 травня 2021 року. Україна задекларувала обраний шлях досягнення вуглецевої нейтральності не пізніше 2060 року, для цього Україна зобов’язується скоротити викиди парникових газів на 65% у 2030 році від рівня 1990 року. Наскільки цей амбітний план буде згодом втілений в життя – буде залежати від координації всіх зацікавлених сторін та досягнення порозуміння та компромісу із бізнесом, який повинен розуміти ризики та загрози, що сьогодні постали перед людством через зміну клімату.

9. Міндовкілля затвердило Загальні методичні рекомендації щодо змісту та порядку складання звітів з оцінки впливу на довкілля. https://mepr.gov.ua//documents/3342.html

Затверджені рекомендації враховують низку пропозицій громадськості, зокрема містять настанови та чіткі методи оцінки впливу на різні фактори довкілля, в тому числі на біорізноманіття.

СХВАЛЮЄМО.

10. У квітні Мінюст зареєстрував наказ Міндовкілля «Про затвердження Положення про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України». https://mepr.gov.ua/news/37221.html

Документ встановлює єдиний підхід до підрахунку кількості скинутих суднами, кораблями забруднюючих речовин у моря України, розміру відшкодування збитків, а також порядку їх сплати. Заявлена мета – сприяти відновленню екологічної рівноваги у Азовському та Чорному морях; зменшити корупційні зловживання; встановити прозорий механізм нарахування збитків.

СХВАЛЮЄМО.

11. Уряд ухвалив рішення про проведення національної інвентаризації лісів та відкриття даних про це. https://mepr.gov.ua/news/37262.html

Наразі в Україні немає актуальної інформації про ліси. Національна інвентаризація, як система вибірково-статистичних обстежень лісового фонду України, дозволить отримати достовірні дані про ліси, їх кількість, якість та ресурсний потенціал. Водночас, важливо, щоб інвентаризація була проведена якісно, а не дублювала інформацію, яка отримується під час базового лісовпорядкування.

СХВАЛЮЄМО із застереженням.

12. Прем’єр-міністр України доручив Міндовкіллю розпочати процес розмежування функцій Держводагентства https://mepr.gov.ua/news/37193.html

СХВАЛЮЄМО.

13. Розпорядження КМУ «Про затвердження переліку пріоритетних для держави інвестиційних проектів до 2023 року» https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-pereliku-prioritetnih-dlya-derzhavi-investicijnih-proektiv-do-2023-roku-i161220-1581

Перелік містить чимало проєктів, реалізація яких буде пов’язана зі значними екологічними ризиками та негативним впливом на довкілля, який неможливо виправдати економічними інтересами. Зокрема, такими «негативними» проєктами є: будівництво Канівської ГАЕС, добудова 3 та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС на застарілих конструкціях (проєкт може бути реалізований навіть без отримання висновку з ОВД), будівництво сміттєспалювальних заводів у Краматорську та Маріуполі. Також певні застереження створення підприємства по утилізації ТПВ з рекуперацією електроенергії в межах території Балаклеївської сільської ТГ Черкаського району, оскільки таке формулювання теж може означати спалювання відходів, що є недопустимим шляхом поводження із ними.

Водночас, ЕПЛ може схвалити такі проєкти по поводженню з відходами, як будівництво сміттєсортувальної лінії у Дрогобичі, будівництво заводу з переробки твердих побутових відходів у Києві, будівництво вдосконаленого полігону по складуванню ТПВ, впровадження комплексної системи поводження з ТПВ з урахуванням принципу розподілу території області на кластери у Черкаській області, якщо при реалізації цих проєктів будуть враховані пріоритети Європейського зеленого курсу у сфері поводження з відходами.

НЕ СХВАЛЮЄМО енергетичну частину та побудову сміттєспалювальних заводів, СХВАЛЮЄМО впровадження передових європейських підходів до поводження з відходами.

14. Законопроєкт №2194 (земельна реформа, земельна децентралізація) http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66970

Документ передбачає розвиток економіки без врахування багатьох екологічних аспектів.

НЕ СХВАЛЮЄМО.

*************************************

Загалом можна відзначити, що два місяці були продуктивними з точки зору розвитку екологічної політики. Яскравих «факапів» не спостерігалося.

Інформаційний дайджест «ЕкоРевізор» №1 (січень-лютий 2021)