Природа швидко реагує на нанесені їй «рани» і намагається їх «вилікувати». Оскільки аналогів таких масштабних руйнацій не існувало, то поставити вірний «діагноз», спрогнозувати реакцію, розвиток природних екосистем досить складно. Кожен виїзд на місце Каховського водосховища дозволяє отримати важливу нову інформацію і таким чином формується уявлення про процеси які там відбуваються. Рослинний покрив є чутливим індикатором таких змін, тому фіксація розвитку рослинного покриву є дуже важливою.
Нами проведено чотири виїзди в різні частини водосховища: 28.07 та 19.10 2023 р.( НПП «Кам’янська січ» Херсонська обл., південна частина водосховища), 11.04 та 12.10 2024 р. Запорізька обл. (Запоріжжя та північна частина водосховища, зокрема і лівий берег Дніпра). Таким чином, ми отримали зріз розвитку рослинності за два вегетаційні сезони. Цей період розвитку рослинності від піонерних (початкових) стадій геоботаніки називають сингенезом. Цей процес характеризується високими флуктуаційними змінами, появою різних видів, набір яких швидко і кардинально може змінитися з часом і на цьому етапі прогнозувати весь хід подальших сукцесій них процесів розвитку хоча ще неможливо, але деякі висновки зробити можна.
Остання осіння поїздка засвідчила таке:
Була зафіксована поява іншого виду тополі білої (), яка раніше не відмічалася на місцях, де проводилися дослідження весною. За один сезон тут сформувалися зарості т. чорної та т. білої висотою 2,0-2,2 м.
Спостерігається перехід угруповань на інший епап сингенетичної стадії. Скорочується чисельність пагонів верби майже у два рази (від 20 до 10 на 1м2), відбувається інтенсивніше галуження і сумарна кількість бічних гілок сягає понад 20. Водночас половина гілок, розміщених у нижній частині пагона до висоти 1,5 м відмирає. Відмирають і низькорослі пагони верби, що мають висоту до 2 м (ІУ та У, частково ІІІ класи Крафта). Висота верхнього ярусу пагонів в оптимальних умовах (с. Новокатеринівка) сягає 4,75 м, діаметр стовбурів найвищих верб – 3,4 см., у бідніших але достатньо оптимальних для верби умовах – 3,2-3,4 м. Приріст верб протягом двох сезонів (2023/2024) сильно варіює від характеру зволоження та багатства ґрунтів (трофність) і становив на вологих багатих ґрунтах Новокатеринівки 1:1, в дещо сухіших (Осокори, оз. Качине) 2:1, а на бідних піщаних наносах берега Дніпра на о-ві Хортиця – 1: 2. Уже візуально в цей період спостерігалися ділянки, де відбувається інтенсивне усихання пагонів та опадання жовтого листя і ділянки зеленого кольору, де продовжується вегетація. Тобто, при більш-менш однакових умовах достатнього зволоження першого сезону на другому році умови існування змінюються, що спричинює зміни структури ценозів. При цьому на піщаних субстратах спостерігається поява іншої верби (), розріджені зарості якої досягали висоти до 0.5 м. Уже тепер можна спрогнозувати, що навіть вербові ліси у майбутньому можуть бути досить різнорідними.
Якщо на початкових стадіях першого року фіксувалися лише поодинока поява адвентивних видів і навіть висловлювалася думка, що процеси інвазії адвентивних видів тут не суттєві і будуть формуватися угруповання природних видів, то тепер масштаби адвентизації зростають. Уже на оголених субстратах мулу весною фіксувалася значна участь адвентивного однорічника злинки канадської, а восени ці зарості мають високу зімкнутість намету і досягають висоти понад 1,5 м. Злинка канадська – однорічна рослина, яка в міру розвитку рослинного покриву зникне, однак така її висока участь на цьому етапі може спричинити стримування розвитку одних аборигенних й інших видів). Із адвентивних кущів та дерев тут уже зафіксовані аморфа кущова, клен американський, робінія, гледичія, шовковиця чорна. При цьому аморфа уже проявляє високі інвазійні властивості і формує зарості висотою до 0,5 м на сухих субстратах на межі між непорушеними залісненими берегами та заростями верби. Як ми писали раніше, річкові долини є одним із найпотужніших коридорів міграції адвентивних видів і сумніву у тому, що вони з’являться і будуть відігравати значну роль у структурі заплавних лісів немає.
Відмічено, що коренева структура верби та тополі уже на цих стадіях досить потужна. Зафіксовано формування розгалужених міцних бокових коренів, а співвідношення підземної частини до надземної вище, ніж типових вікових стадій лісів. Це означає, що підземна невидима конкуренція між рослинами за поживні речовини відіграє велику роль. Поки що в таких заростях практично відсутні трав’яні види. Внаслідок високих транспіраційних властивостей верби (серед дерев цей вид найбільше випаровує вологи) ґрунти тут сухіші, ніж на відкритих місцях. Ґрунти такировидного типу, які на відкритих місцях мали щілини глибиною до 50 см і шириною до 20 см, тут втрачають свою структуру і тріщини сягають глибини до 10-15 см. З часом мікрорельєф тут буде непомітним сформуються типові ґрунти.
