Тиждень тому у Страсбурзі відбулася зустріч правозахисників та екоактивістів з різних країн Європи. Обговорювалися шляхи адвокатування якнайшвидшого прийняття проєкту протоколу до Європейської конвенції з прав людини щодо закріплення права на безпечне, чисте, здорове та стале довкілля.
Зустріч щодо закріплення права на безпечне та стале довкілля
Зустріч тривала декілька днів і завершилася розробленою адвокаційною стратегією та низкою інформаційних кампаній. Участь в розробці стратегії взяли і представники ЕПЛ.
Нагадаємо, наприкінці вересня 2021 року Парламентська Асамблея Ради Європи, посилаючись на свою Резолюцію 2396 (2021) «Закріплення права на здорове довкілля: необхідність посилення дій Ради Європи», повторно заявила про необхідність визнання нового покоління прав людини.
У своїх Рекомендаціях 2211 (2021) Асамблея висловила крайню стурбованість швидкістю та ступенем деградації довкілля, втратою біорізноманіття та кліматичною кризою, що безпосередньо впливає на здоров’я, гідність та життя людей. Асамблея заявила, що настав час Раді Європи проявити амбіції та стратегічне бачення майбутнього, зіткнувшись з цим серйозним переломним викликом прав людини та забезпечивши їх посилений захист в епоху системних екологічних загроз для сьогодення та майбутніх поколінь.
У зв’язку із цим Асамблея рекомендувала Комітету міністрів розробити додатковий протокол до Європейської конвенції з прав людини про право на безпечне, чисте, здорове та стійке довкілля та запропонувала текст такого протоколу.
Як зазначається у Рекомендаціях 2211 (2021), включення цього права до Конвенції встановить чітку відповідальність держав-членів, серед яких і Україна, у сфері підтримки належного стану довкілля, сумісного з гідним життям та міцним здоров’ям та повним користуванням іншими основними правами; це також сприятиме набагато більш ефективному захисту безпечного, чистого, здорового та сталого довкілля на національному рівні, у тому числі для майбутніх поколінь. З неофіційним перекладом основних позицій додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини, що стосується права на безпечне, чисте, здорове та стійке довкілля можна ознайомитися тут.
Справа ЄСПЛ Duarte Agostinho and Others v. Portugal and Others
В один із днів роботи членів робочої групи з адвокатування прийняття Додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини, що стосується права на безпечне, чисте, здорове та стійке довкілля відбулося засідання Європейського суду з прав людини (надалі – ЄСПЛ) з розгляду справи Duarte Agostinho and Others v. Portugal and Others (no. 39371/20)
Ця справа стосується викидів парникових газів у 33 державах, які, на думку заявників, громадян Португалії, зумовлюють зростання рівня глобального потепління, що призводить, серед іншого, до аномально спекотних періодів, що впливають на умови життя та здоров’я заявників. У цьому документі наведено короткий опис процедурних питань та порушеної у цій справі проблематики.
Це було не перше засідання у справі. Заява була подана до ЄСПЛ у вересні 2020 року.
Заявники стверджують, що Португалія та 32 інші держави порушують Європейську конвенцію з прав людини (надалі – ЄКПЛ або Конвенція), не вживаючи достатніх заходів, які б допомогли обмежити зростання середньої глобальної температури до 2°C і можливо навіть до 1,5°C, як це було визначено в Паризькій Угоді 2015 року. Вони стверджують, що відповідачі порушують статті 2 і 8 ЄКПЛ (право на життя і право на приватність), статтю 14 ЄКПЛ (захист від дискримінації).
ЄСПЛ перш за все повинен вирішити, чи мають заявники процесуальне право на звернення до ЄСПЛ, не вичерпавши місцеві засоби правового захисту перед поданням заяви до ЄСПЛ. Друга проблема, що стоїть перед ЄСПЛ, полягає у тому, чи відповідачі порушують свої конвенційні зобов’язання згідно зі статтями 2, 8 і 14 ЄКПЛ.
Ключовим аспектом для розгляду даної справи видається готовність суддів ЄСПЛ створити прецедент притягнення держав до відповідальності за невиконання позитивних обовʼязків в частині протидії зміни клімату, з урахуванням відсутності проходження заявниками усіх національних механізмів.
У ході розгляду даної справи може бути створено потужний прецедент, що впливатиме не лише на судову практику на національних рівнях та на подальшу практику ЄСПЛ, а й може докорінно змінити підходи держав до здійснення кліматичної політики, створення умов для перешкоджання глобальному потеплінню, регулюванню енергетичної політики в багатьох державах світу.
Дану справу можна назвати своєрідним тестом на рівень екологічної свідомості для існуючих правових інститутів у Європі і вже зовсім скоро нам стануть відомі його результати.
