МБО «Екологія-Право-Людина» завершила проведення громадської експертизи повноважень та інституційної спроможності Державного агентства водних ресурсів України.
Структурно експертиза розподілена на три ключові розділи, що охоплюють комплексний аналіз Положення про відомство, вплив законодавства про організації водокористувачів на функції Агентства, а також детальну оцінку інституційної спроможності відомства, включаючи кадровий, фінансовий та ІТ-потенціал. Для верифікації фактичного стану виконання завдань команда ЕПЛ опрацювала звіти про роботу Агентства за 2021–2025 роки, паспорти бюджетних програм та інші документи, а також здійснила детальний огляд роботи інформаційних ресурсів відомства.
Ключові висновки громадської експертизи вказують на глибоку системну кризу в управлінні водними ресурсами України, де досі домінує фокус на споживанні води господарськими галузями. У першому розділі експертизи представлено критичний аналіз діяльності ДАВР відповідно до функцій, прописаних у Положенні про Держводагентство та Водному кодексі України та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері водних ресурсів. Структура звітності відомства не узгоджується із переліком його функцій, що суттєво ускладнює громадський контроль. Ключовими проблемами в результаті аналізу визначено невиконання заходів з охорони, відтворення водних ресурсів та екологічного оздоровлення поверхневих вод, неналежне забезпечення моніторингу водних ресурсів, обмеженість та фрагментарність досліджень впливу війни на забруднення річок, проблеми впровадження планів управління річковими басейнами та функціонування басейнових рад, відсутність законодавчої відповідальності за невиконання планів управління річковими басейнами та закритість даних Водного кадастру, недостатній рівень забезпечення доступу громадськості до інформації та участі у прийнятті рішень у сфері управління водними ресурсами, дублювання функцій між Держводагентством та Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, особливо у частині управління водогосподарськими об’єктами.
Нове законодавство у сфері меліорації розпочало процес відокремлення управління ресурсом від експлуатації мереж, де Держводагентство має стати ресурсним регулятором. Аналіз виявив ризик виникнення конфлікту інтересів через паралельний облік води на локальному рівні ОВК та державному рівні Агентства, що потребує чіткої цифрової синхронізації та уточнення норм Водного кодексу.
Одним із виявлених недоліків діяльності Держводагентства, який впливає на водну політику загалом, є критично низький рівень державного моніторингу. Станом на початок 2026 року він охоплює не більше 10% масивів поверхневих вод, що унеможливлює об’єктивну оцінку стану більшості річкових басейнів країни. Хоча відомство звітує про високий відсоток охоплення запланованих точок спостереження, аналіз функціонування онлайн-сервісів виявив, що публічні цифрові платформи працюють некоректно. Наприклад, у системі «Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів» наявні пункти, дані в яких не оновлювалися з 2018 року, а інтерфейс сайту часто відображає застарілу інформацію навіть там, де вимірювання проводяться щомісяця.
Нами також було зафіксовано значну обмеженість доступу до геопросторових даних. Геопортал «Водні ресурси України» на момент перевірки не працював, а доступ до Національного геопорталу НІГД, де мають бути опубліковані оновлені дані Водного кадастру, про які у 2025 році звітувалося Держводагентство, залишається закритим. Інституційна спроможність Агентства викликає сумніви внаслідок досить радикального скорочення штату із майже 19 тисяч одиниць у 2021 році до запланованих 11,6 тисяч на 2026 рік. Окремі питання щодо якості виконання функцій викликає мала чисельність міжрегіональних секторів, які змушені опрацьовувати величезні масиви документації, зокрема у сфері видачі дозволів на спецводокористування.
Фінансова модель Держводагентства також демонструє виражений дисбаланс, оскільки переважна частина коштів витрачається на поточну експлуатацію застарілої гідротехнічної інфраструктури, тоді як на екологічне оздоровлення річок та наукові розробки виділяються мінімальні ресурси. Експертиза підкреслює катастрофічний розрив у фінансуванні євроінтеграційних заходів, адже річний бюджет відомства у 87 разів менший за обсяг капітальних інвестицій, необхідних для реалізації планів управління річковими басейнами до 2030 року. Окрім фінансових проблем, зафіксовано відсутність на законодавчому рівні відповідальності за невиконання заходів, передбачених басейновими планами.
За підсумками експертизи ЕПЛ рекомендує докорінно змінити пріоритети Держводагентства, розширити його сферу управління, а також запровадити реальний принцип «забруднювач платить» для фінансування відновлення водних екосистем.
До складу експертної групи, що працювала над документом, увійшли провідні фахівці організації, серед яких юристконсульт Оксана Кізима, виконавчий директор Олена Кравченко, провідний юрисконсульт та еколог Анатолій Павелко, екологи Катерина Полянська та Анна Ялова, а також старший викладач НаУКМА Михайло Хорєв. Процес експертизи розпочався на підставі наказу самого Агентства від 13 січня 2026 року, що забезпечило доступ до необхідних робочих матеріалів та штатної документації відомства. Із повним текстом громадської експертизи та сформованими пропозиціями можна ознайомитися за посиланням: https://davr.gov.ua/gromadska-ekspertiza
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
Міжнародний фонд «Відродження» – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, що з 1990-го року допомагає розвивати в Україні Відкрите Суспільство на основі цінностей свободи, поваги прав людини і демократії. За час своєї діяльності Фонд підтримав понад 20 тисяч проєктів на суму понад 365 мільйонів доларів США.
Сайт: www.irf.ua
Facebook: www.fb.com/irf.ukraine
Європейський Союз – це економічний і політичний союз 27 європейських країн. Він заснований на цінностях поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини, зокрема прав осіб, що належать до меншин. ЄС діє на глобальному рівні для сприяння сталому розвитку суспільств, довкілля та економік, щоб кожен міг отримати з цього користь.
