Нещодавно завершилася Конференція з відновлення України в Римі. Ця конференція стала однією з наймасштабніших міжнародних подій з відновлення, реформування України з 2017 року. Конференція зібрала близько 6 тисяч учасників з 70-ти країн, серед них були лідери країн, політики, представники громадянського суспільства, територіальних громад усіх куточків України. Також були представлені бізнеси з різних європейських країн, з США. Загалом на захід приїхало 30 лідерів держав.
Численним десантом стали й екоспільноти з України, Великої Британії, Чехії тощо. Адже довкіллєва проблематика має ставати наскрізною у зеленому відновленні України. І саме таку роль виконували представники природоохоронного руху Європи. Загалом конференція вийшла наймасштабнішою і так виглядало, що Україна стає трендом для розвитку технологій, зміцнення зв’язків між громадами, бізнесами попри повномасштабну війну.
Про боротьбу з корупцією
Вітальні слова підтримки пролунали не тільки від прем’єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні, голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, а й від президентів, прем’єр-міністрів Естонії, Фінляднії, Чехії, Польщі, Молдови, Мальти, Албанії, Нідерландів, Іспанії, Греції, Чорногорії, Болгарії, Фінляндії, Естонії, представника Ватикану. Цьогорічні промови містили менше патетики, більше чітких політичних посилів. Один з потужних посилів пролунав з вуст канцлера Німеччини про необхідність боротьби з корупцією.
Залучені кошти
Протягом двох днів конференції було укладено понад 200 міжнародних угод, меморандумів на суму майже 11 мільярдів євро. Якщо порівнювати з необхідною сумою для відновлення, а вона за оцінками фахівців становить понад 700 млрд дол, то ці неповні 11 млрд інвестицій виглядають доволі мізерно, на жаль.
Відновлення довкілля – на другорядному плані
Довкіллєва складова не стала наскрізною темою. Більшість учасників Конференції з відновлення України не бачили відновлення зеленим. Натомість головним своїм завданням бачили залучення інвестиції. Ця конференція мала формат продажу інвесторам проєктів на національному і регіональному рівнях. Тактичні цілі такого формату є зрозумілими. Втім, така тактика спричинить на стратегічному рівні у довготривалій перспективі великі проблеми із станом довкілля, яке потерпає від війни не менше ніж інфраструктура, а на його відновлення потрібно буде людських, фінансових і часових ресурсів на порядки більше.
Невтішна реальність
Протягом другого дня конференції одна з панелей в євроінтеграційному напрямку була присвячена проблемам зруйнованого довкілля та євроінтеграційним процесам у сфері збереження довкілля. Панель відкрила міністерка Міндовкілля (уже колишня) Світлана Гринчук. Вона окреслила загальний стан довкілля у деокупованій частині країни. За її словами, збитки довкіллю від війни вже сягають 108 млрд євро, і відновлення є питанням не лише екологічної безпеки України, але й екологічної безпеки Європи вцілому. Майже 30 % загальної території України все ще заміновано. Сучасних принципів екологічного розмінування ще немає. Відтак шкоду довкіллю, яку принесе розмінування, ще навіть не пораховано. 10,6 трлн євро – збитки сфери надрокористування України. Понад 50 % найважливіших критичних мінералів перебувають на окупованій території. Понад 50 % особливо цінних територій знаходиться під окупацією або на них ведуться активні бойові дії. Понад 30 % лісів від загальної площі згоріли внаслідок бойових дій. Таке глобальне знищення довкілля робить цю проблему актуальною для екологічної безпеки всієї Європи, зазначила у своєму виступі мані міністерка. Світлана Гринчук повідомила, що з метою обрахунку шкоди довкіллю, вироблення дієвих методологій його відновлення, був розроблений проєкт закону про зелене відновлення, а створена Платформа зеленого відновлення в Берліні цьогоріч в Римі поповнилася новими внесками держав, які станом на зараз становлять 20 млн євро.
Відновлення і Міндовкілля: за крок до ліквідації
Втім, пані Світлана Гринчук не деталізувала механізми впровадження закону про зелене відновлення, не розповіла про необхідність встановлення прозорих механізмів використання коштів Платформи зеленого відновлення, не наголосила на необхідності створення Єдиного реєстру всіх проєктів технічної допомоги Міндовкілля.
Не озвучила пані міністерка й того факту, що Міндовкілля планується ліквідувати. Натомість, як відомо, створено Міністерство економіки, сільського господарства та довкілля з красномовною скороченою назвою Мінресурси.
Відтак вкрай важливою була би дискусія на конференції, яким чином це об’єднане міністерство має проводити реформи у сфері збереження біорізноманіття, про нищення якого так красномовно виступала Світлана Гринчук.
Позиція міжнародних структур
На довкіллєвій панелі також виступили представники екологічної програми, програми з розвитку ОНН, Європейського банку реконструкції і розвитку, представниця профільного Міністерства екології, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини, представниця Міжнародної групи щодо екологічних наслідків Маргот Вальстрем.
Представники ЄБРР, ПРООН, ЕПООН наголосили на важливості реалізації проєктів з відновлення довкілля. Пані Маргот Вальстрем нагадала не тільки про важливість реалізації п.8 Формули миру і Екологічного договору, а й детально розповіла про довкіллєву складову Дорожньої карти громадянського суспільства, що об’єднані в робочу групу “Відбудуємо краще, ніж було”.
Попри те, що довкіллєва панель була високого рівня, окрім політичних промов хотілося би почути конкретні кроки у відновленні довкілля, проведенні нагальних екологічних євроінтеграційних реформ та чіткого зв’язку між цими реформами та реформами відбудови транспортної, енергетичної інфраструктури, зв’язку між першим і четвертим євроінтеграційними кластерами.
Досягнуті домовленості
На продовження роботи з Меморандуму, який був підписаний між Міндовкілля України та Міндовкілля та енергетичної безпеки Італії минулого року цьогоріч під час URC обидва міністерства уклали Рамковий план дій за Меморандумом та затвердили Концепцію щодо моніторингу якості атмосферного повітря. Робочий план передбачає розбудову інфраструктури водопостачання у прифронтових і сільських територіальних громадах, розбудову в Україні європейської системи моніторингу повітря.
Сировина та надра
Одним з пріоритетів цієї конференції уряд України зробив розкриття сировинного потенціалу України. Саме цій темі була присвячена відкрита дискусія «Відкриття шляху для стратегічних ресурсів України: критичні мінерали та інвестиційний фонд між Україною та США». У дискусії взяли участь представники українських і міжнародних компаній приватного сектору, які працюють у сфері критичних мінералів, представники державних органів та інституцій, міжнародні організації та міжнародні фінансові інституції, представники природоохоронного руху України, ЄС. Учасники поділилися своїм баченням необхідних кроків для того, щоб пришвидшити розробку та розвиток проєктів в Україні.
Під час дискусії заступник Міністра Міндовкілля Єгор Перелигін представив Білу книгу “Стратегічна дорожня карта розкриття критичного сировинного потенціалу України” і розкрив ключові напрямки потенціального розвитку сектору критичних мінералів в Україні та розбудови вартісних ланцюгів. У центрі уваги такі критично-важливі матеріали як титан, графіт, літій, уран, марганець, залізна руда. Документ фокусується на необхідності вирішення ключових питань, повʼязаних з економічною доцільністю проєктів, розкриває їхню інтеграцію в світові ланцюги постачання та необхідності застосування системи пріоритизації під час формування стратегії.
Оргус? Не чули…
Втім даний виспуп заступника міністра Міндовкілля ніяким чином не зачепив довкіллєві аспекти розвідки і видобутку критичних матеріалів та ролі участі громадськості у прийнятті екологічно важливих рішень. Очевидно, що про такі він і не чув. Як не чув і про рішення Наради Сторін Оргуської конвенції, які рекомендують зробити доступ до екологічної інформації максимальним і перенести участь громадськості на більш ранні стадії видобутку надр. На питання від представників громадськості, чи буде такий видобуток проходити оцінку впливу на довкілля заступник міністра Міндовкілля відповіді дати не зміг. Так виглядає, що природоохоронний рух чекає протистояння, яке захисники довкілля вже мали за часів януковича, вимагаючи участі у процесі укладання про розподіл продукції з видобутку нетрадиційних вуглеводнів.
Загальні підсумки Конференції
Одним з важливих результатів URC2025 стало створення Європейського флагманського фонду для відбудови України, який має бути одним з найбільших у світі інструментом прямих інвестицій. Очікується, що фонд об’єднає державні кошти та інвестиції приватного сектору для фінансування проєктів у таких секторах як відновлювана енергетика, інфраструктура, цифрова трансформація, критичні мінерали і товари подвійного призначення. Знову ж таки, на жаль, відновлення довкілля не стане пріоритетом фінансування з цього фонду.
Уряди, міжнародні організації, фінансові установи, представники бізнес-асоціацій, територіальних громад з усіх куточків України, громадянське суспільство України і країн ЄС, Великої Британії, США об’єдналися задля зміцнення стійкості України. Втім, на жаль, і на цій конференції відновлення України довкіллєва тематика не стала наскрізним питанням. А розгляд видобутку критичних мінералів відірвано від екологічної політики як такої, без дотримання загальних принципів екологічної демократії викликає значне занепокоєння і нагадує політику грабель, на які високопосадовці часів Януковича регулярно наступали у питаннях видобутку надр.
*************************************************************************************************************************
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
