Ще не забулися громадськості скандали в Міндовкілля, пов’язані із корупційними схемами під час видачі ліцензій на поводження із небезпечними відходами. Здавалося, що новий керівний склад Міндовкілля мав би зробити з цього висновки та не допускати подібних корупційних зловживань у майбутньому. Проте з сумом констатуємо: тест на доброчесність у випадку із ліцензуванням ТОВ «Рокобан» Міндовкілля не пройшло.
2 березня 2021р. на сайті ЕПЛ вже з’являлася новина з приводу отриманої ліцензії ТОВ «Рокобан» http://epl.org.ua/announces/litsenziyi-na-nebezpechni-vidhody-karma-mindovkillya/. Отож поки тривають суди проти Міндовкілля з приводу оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ТОВ «Рокобан», Міндовкілля видає даному суб’єкту господарювання і ліцензію на провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами у м.Кам’янске, і дозвіл на викиди забруднюючих речовин для даного комплексу. Міндовкілля також вирішило засекретити всі докуенти, які подав ТОВ “Рокобан” на отримання ліцензії, щоб громадськість не змогла проаналізувати законність видачі ліцензії, мотивуючи це комерційною таємницею. http://epl.org.ua/announces/yak-zakon-pro-zapobigannya-zmenshennya-ta-kontrol-zabrudnennya-shho-vynykaye-v-rezultati-promyslovoyi-diyalnosti-dopomozhe-u-vidkrytosti-dozvilnoyi-diyalnosti-mindovkillya/
Отож громадськості вдалося отримати доступ до чатсини цих документів через судовий процес, який ініціювала Кам’янська міська рада проти Міндовкілля щодо оскарження вже і ліцензії на провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами у м.Кам’янске. Нашому здивуванню не було меж, коли ми проаналізували документи ТОВ “Рокобан” щодо матеріально-технічної бази, які вони подали до Міндовкілля.
Як з’ясувалося, такий свідомий інвестор не має жодного обладнання для утилізації небезпечних відходів у власності, навіть ємності для зберігання відходів – всі в оренді! Як і приміщення – склад для провадження господарської діяльності – також в оренді. Також ліцензіатом не надано належних доказів щодо відповідності ТОВ “Рокобан” ліцензійним умовам, і не це стало причиною для відмови в отриманні ліцензії!
Згідно Постанови кабінету Міністрів України від 13 липня 2016р № 446 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами» (далі – Ліцензійні умови), пунктом 13 суб’єкт господарювання для здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами повинен мати матеріально-технічну базу (разом з документами, що дають можливість її ідентифікувати), власні або орендовані виробничі площі, приміщення, у тому числі схему розташування спеціально відведених, відповідно обладнаних місць (майданчики, складські приміщення) та споруд, обладнання, устаткування для оброблення, знешкодження, захоронення, утилізації небезпечних відходів, а також окреме приміщення для розміщення персоналу, що обслуговує зазначені об’єкти.
Очевидно, якщо відповідач видав ліцензію ТОВ «Рокобан», то останній мав би надати такі документи щодо власного чи орендованого приміщення, виробничих площ, складських приміщень. Як бачимо із Відомостей про наявність власних або орендованих виробничих площ, необхідних для провадження господарської діяльності, що подала третя особа до відповідача 15 лютого 2021р. (за 4 дні до видачі спірного рішення), остання подала дані щодо оренди складу заг. площею 604 м3. та проммайданчика площею 1,5 га., підстава – договір оренди нежитлового приміщення від 23.10 2019р. Наявні у справі докази – копія даного договору оренди – не містять жодних даних, які могли б вказати на дотримання ліцензіатом вимог п.13 щодо наявності спеціально відведених, відповідно обладнаних місць та споруд для зберігання різних видів небезпечних відходів та ще й відходів тваринництва (які лише в літню пору будуть зберігатися в рефрижераторі-холодильнику), а також окремого приміщення для персоналу (із санвузлом, мийкою і т.д.). Відсутній план – схема чи технічний паспорт приміщення складу, чи будь-які інші докази, що свідчать до дотримання ліцензіатом вимог п.13 Ліцензійних умов.
П.14. Ліцензійних умов Місця зберігання (майданчики та складські приміщення), виробничі приміщення мають забезпечувати запобігання забрудненню відходами навколишнього природного середовища. Проте будь-яких даних щодо того, чи складські приміщення будуть забезпечувати третя особа не надала, немає даних щодо технічного стану орендованого складу. Яким чином, як відповідач перевірив дотримання цього пункту ліцензійних умов – невідомо. Фото 1.3.1 зі Звіту з ОВД свідчить, що на даному проммайданчику давно не проводилася господарська діяльність, а даних щодо наявності проекту реконструкції чи ремонту існуючого складу не надано.
П.16 передбачено, що відходи I-II класів небезпеки дозволяється зберігати на промислових майданчиках (в межах території суб’єкта господарювання) у відокремлених приміщеннях. Чи наявні такі відокремленні приміщення в межах орендованого складу у ТОВ “Адрастея” – невідомо, і очевидно, що Міндовкілля при прийнятті рішення про видачу ліцензії не мав інформації, щоб пересвідчитися про дотримання п.16 в частині наявності відокремлених приміщень для відходів І та ІІ класу небезпеки.
У п.16. Ліцензійних умов зазначено: Проводити інші види діяльності, не пов’язані з небезпечними відходами на території, відведеній для їх розміщення, заборонено. Згідно з висновком з ОВД, на терторії, орендованій ТОВ “Рокобан” планується також і діяльність комплексу по виготовленню м’ясокістної муки та тваринних кормів, що не буде включати поводження із небзпечними відходами (ст.4 Висновку з ОВД). Адже органічні тваринні відходи є сировиною для м’ясокістної муки та тваринних кормів і будуть переробляся у вакуумних котлах-утилізаторах. Тваринні відходи – це навіть не відходи, адже вони підпадають під дію Закону “Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною”. Так, побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною – це туша або частини туш забитих, загиблих тварин, сировина та продукти тваринного походження, що не призначені або визнані непридатними для споживання людиною. В результаті переробки таких продуктів тваринного походження і будуть утворюватися м’ясокістна мука, тваринні корми. Підтвердженням цьому є визначення із вищевказаного Закону: продукти оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження – продукти, отримані в результаті однієї чи більше обробок, перетворень або етапів оброблення побічних продуктів тваринного походження, у тому числі з отриманням кормів тваринного походження, органічних добрив, покращувачів ґрунту, ветеринарних, лікарських, медичних препаратів, засобів, пристроїв.
Таким чином поводження із тваринними відходами (побічними продуктами тваринного походження), що передбачено згідно висновку з ОВД на комплексі ТОВ “Рокобан” не є діяльністю із поводження із небезпечними відходами, тому не може здійснюватися одночасно із тією ліцензованою діяльністю, на яку Міндовілля видало ліцензію.
Так, у додатку до Наказу Міндовкілля (п.3) відповідача передбачено право ТОВ “Рокобан” здійснювати операції із відправцьованими батареями свинцевих акумуляторів (знешкодження і оброблення), проте доказів наявності обладнання, матеріально-технічної бази для такої діяльності не надано. Більше того, у звіті з ОВД вказано (стор 19), що акумулятори не утилізуються і не переробляються на даному комплексі, а направляються у місця тимчасового складування, а у відзиві до суду Міндовкілля написало (стор.6), що акумулятори підлягають обробленню і знешкодженню на цьому комплексі через розбирання відпрацьованих свинцево-кислотних акумуляторів, видалення брухту, зливання електроліту (а чи є для цього ємності? В переліку матеріально технічної бази таких немає). У висновку з ОВД (ст.7) щодо даного виду відходів зазначається те ж саме– вони на даному комплексі ТОВ «Рокобан» не переробляються, а тимчасово зберігаються.
Згідно п.13 Ліцензійних умов, суб’єкти господарювання для здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами повинні мати матеріально-технічну базу, устаткування для оброблення, знешкодження, захоронення, утилізації небезпечних відходів. Таким чином, ТОВ “Рокобан” повинен був надати Міністерству дані щодо матеріально-техічної бази, устаткування для оброблення відправцьованими батареями свинцевих акумуляторів. Крім того, Міністерство повинно було знати, що включення таких відходів, як відправцьовані батареї свинцевих акумуляторів до переліку небезпечних відходів, на які видано ліцензію ТОВ “Рокобан”, все одно зробить таку обробку таких відходів незаконною, адже така діяльність буде суперечити висновку з ОВД, виданого ним же 29.09.2020р..
Так, згідно висновку ОВД, у комплекс оброблення, утилізації та знешкодження небезпечних відходів ТОВ “Рокобан” у м.Кам’янське входить таке обладнання (ст.4):
Установки піролізні 4шт.
Комплекс з виробництва м’ясокістної муки
Котел паровий
Інсинератор з камерою спалювання
Бетономішалка
Установка для нейтралізації кислот, та інші.
Проте, згідно Відомостей про наявність матеріально-технічної бази, яку подав ТОВ “Рокобан” до Міндовкілля для отримання ліцензії, у ТОВ “Рокобан” відсутні в оренді чи у власності установки піролізні (їх має бути аж 4!), і все обладнання орендоване! Виникає великий сумнів, чи воно є взагалі і чи буде використовуватися ліцензіатом у майбутньому.
Отож ТОВ “Рокобан” не надав Міністерству даних, що свідчать про наявність матеріально-технічної бази (разом з документами, що дають можливість її ідентифікувати), а саме 4ьох установок піролізних, які є невід’ємною частиною діяльності ТОВ по утилізації, обробленню небезпечних відходів.
Згідно статті 9 Закону “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, ліцензіат зобов’язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії для її отримання – відповідати ліцензійним умовам.
У ЕПЛ також багато запитань і щодо якості та обгрунтованості висновку з ОВД, яке видано Міністерство, і про них ми вже писали раніше. http://epl.org.ua/eco-analytics/analiz-zvitu-z-ovd/
У новому Законі «Про управління відходами» 2207-1 Міндовкілля хоче зберегти існуючу дозвільну систему в сфері поводження з відходами та надалі видавати ліцензії, проте які б дозвільні процедури не були прописані, чиновники Міндовкілля повинні бути готовими зменшувати корупційні чинники у самому міністерстві. Адже на прикладі ТОВ «Рокобан» бачимо, що пов’язані із власниками цього ТОВ колишні працівники Міндовкілля дуже йому допомагають з легкістю долати дозвільні процедури Міністерства.
