Як удосконалити державну лісову політику, зменшити зловживання й корупційні ризики, зробити галузь прозорою і природоцентричною?
Про відповідні шляхи йшлося сьогодні, 22 серпня, під час засідання діалогового майданчику “Стан дотримання законодавства та запобігання корупції при веденні лісового господарства в Україні”, що відбувся “під дахом” парламентського підкомітету з питань лісових ресурсів, біорізноманіття, природних ландшафтів, об’єктів природно-заповідного фонду та адаптації законодавства України до положень права ЄС.
Зустріч зібрала понад 60 осіб з числа представників влади, правоохоронних органів та громадських організацій.
Під час першої частини засідання “Тенденції правопорушень у лісовій галузі в умовах війни” виступали представники силових органів: Національної поліції, ДБР, НАЗК, БЕБ та спеціалізованої екологічної прокуратури (СЕП).
Загальна тенденція щодо виявлення правопорушень у галузі: кількість злочинів збільшується, більше справ передається до суду й більше вироків, які, щоправда, мають умовний характер покарання.
Заступник голови Нацполу Андрій Нєбитов поінформував, що у цьому році у лісовій галузі зафіксовано на 10% більше злочинів, аніж торік.
Борис Індиченко, керівник СЕП розповів, що до очолювано ним органу додано більше прокурорів, а відтак екологічна прокуратура відпрацьовуватиме більше питань й матиме більше навантажень.
Петро Бойко з ДБР наголосив на тому, що майже 300 осіб притягнуто до відповідальності за правопорушення у лісовій сфері. Він висловив думку, що утворення ДП “Ліси України” погіршило ситуацію із незаконними руками йй тіньовими схемами. Як доказ він навів арешт керівника ДП. Триває слідство…
Представники БЕБ відзвітували про справи про контрабанду лісових матеріалів, підробку документів й спроби вивезення за межі України особливо цінних порід дерев. Таких справ небагато, кілька десятків. БЕБ ними опікується лише півтора роки.
Новий керівник Держекоінспекції Ігор Зубович висловився за скасування мораторію для суб’єктів підприємництва, що працюють в лісовій галузі, оскільки йдеться про ліси, як державну власність й відповідно в такому випадку про тиск на приватний бізнес мова не йтиме.
Олена Кравченко, директор ЕПЛ, у відповідь на цю ідею, відзначила, що в ній наразі немає сенсу, оскільки насамперед потрібно реформувати Держекоінспекцію, позбавити її можливих тіньових важелів впливу на порушників природоохоронного законодавства, а потім уже говорити про відповідальність суб’єктів господарювання…
Крім цього учасники зустрічі також обговорювали питання щодо потреби повної цифровізації галузі; картування меж земельних ділянок, а особливо меж об’єктів ПЗФ;
доцільність використання інструментів сервітуту, яким часто зловживають і змінюють цільове призначення земель; будівництво лісових доріг, не пов’язаних із веденням лісового господарства; відступи у процедурі ОВД.
Загалом зустріч тривала дві з половиною години. Дякуємо всім, хто долучився й висловив свою позицію. Сподіваюся спільними зусиллями, нам вдасться провести лісові реформи на шляху до членства у ЄС!
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
