Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) 6 травня поточного року провела прес-конференцію «Після «очищення» Калуського полігону перевищення по смертельно-небезпечному гексахлорбензолу сягають в півмільйона разів», детальніше можна ознайомитися тут, на якій висвітлила проблему, пов’язану із значним забрудненням території полігону токсичним гексахлорбензолом, не зважаючи на витрачені державою близько мільярда гривень на повне його очищення від цього хімікату.
На прес-конференцію запрошувалися представники Мінприроди України, Верховної Ради України, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій та журналісти.
Зацікавила порушена ЕПЛ проблема лише журналістів та народного депутата України Тетяну Чорновол.
На прес-конференції були присутні журналісти телеканалу ЗІК, які продовжили досліджувати порушену ЕПЛ проблему забруднення Калуського району токсичним гексахлорбензолом після так званого його «очищення».
10 червня у новинах телеканалу ЗІК пройшов сюжет про Калуську проблему з «очищенням» від гексахлорбензолу та його наслідки для довкілля та здоров’я, з яким можна ознайомитися тут.
За словами журналістів, Мінприроди розводить руками та не знає про результати досліджень щодо вмісту гексахлорбензолу у ґрунтах Калуського полігону.
ЕПЛ в свою чергу надіслало 18 травня цього року детальну інформацію в Мінприроди, з якою можна ознайомитися тут, про екологічну ситуацію на Калуському полігоні та результати власних досліджень щодо понад півмільйонного перевищення гексахлорбензолу відносно гранично допустимої концентрації у ґрунтах на полігоні після його «очищення».
Чому Мінприроди не чує громадськість? Чому не реагує на жахливі факти забруднення надзвичайно небезпечною речовиною – гексахлорбензолом у Калуші після витрачання державою сотень мільйонів гривень на вивезення цих токсинів з полігону? Ці питання вочевидь риторичні. До речі, саме Мінприроди було розпорядником левової частини коштів, що виділялися на вивезення відходів гексахлорбензолу з Калуського полігону.
Дана проблема становить екологічну небезпеку не лише в національному аспекті, але й у транскордонному. Гексахлорбензол у відповідності до Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі, що ратифікована Україною у 2007 році, заборонений до використання у всьому світі, входить до дванадцяти найтоксичніших сполук, виявляє стійкість до розкладання, характеризується біоакумуляцією і є об’єктом транскордонного перенесення повітрям, водою й мігруючими видами, а також осаджується на великій відстані від джерела викиду, нагромаджуючись в екосистемах суші та водних екосистемах, а, потрапляючи в організм людей, уражує печінку, центральну нервову і серцево-судинну системи та вимагає дотримання процедури їхнього збирання, видалення, перевезення та утилізації. Окрім того, порушення Україною правил поводження з небезпечними відходами, впливає також і на дотримання Україною міжнародних зобов’язань, які передбачені Базельською конвенцієюпро контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням1, Стокгольмською конвенцією про стійкі органічні забруднювачі2, Роттердамською конвенцією про процедуру Попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі3.
За додатковою інформацією звертайтеся:
Алла Войціховська, еколог 1-ої категорії ЕПЛ
Email: office@epl.org.ua; alla.voytsyhovska@gmail.com, тел.: (032) 225 – 76 – 82
Софія Шутяк, юрисконсульт 1-ої категорії ЕПЛ
Email: office@epl.org.ua; sofiya.shutiak@gmail.com, тел.: (032) 225 – 76 – 82
Наталія Куць, юрисконсульт ЕПЛ
Email: office@epl.org.ua; natalia.kuts1@gmail.com, тел.: (032) 225 – 76 – 82
1http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_022/print1421049528365864
2http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_a07
3http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_a35/print1421059600179455
