Міжамериканський суд з прав людини визнав захист природи зобов’язанням jus cogens

Міжамериканський суд з прав людини визнав захист природи зобов’язанням jus cogens¹

3 липня 2025 року Міжамериканський суд з прав людини (далі – Суд) оприлюднив свою Консультативну думку №32 щодо надзвичайної кліматичної ситуації та прав людини. У цьому висновку було прямо визнано: зобов’язання держав запобігати незворотній шкоді довкіллю та клімату має статус імперативної норми міжнародного права jus cogens. Тобто норми, що є обов’язковими для всіх держав і від яких не можна відмовитися навіть за згодою.

Цю думку Суд сформулював на запит Чилі та Колумбії. Протягом двох років Суд аналізував докази, міжнародне право та наукові дані і врешті-решт визнав, що захист довкілля є юридичним обов’язком такої ж ваги, як заборона рабства чи геноциду.

Особливу увагу Суд приділив:

1. позитивному обов’язку держав співпрацювати у сфері охорони довкілля, особливо коли йдеться про глобальні виклики, що вимагають колективної відповіді;

2. праву людини на здорове довкілля, як окремому праву, що тісно пов’язане з реалізацією інших фундаментальних прав;

3. визнанню природи як суб’єкта прав (підхід, що все більше визнається у світі та змінює парадигму екологічного права).

У параграфах 287 та 291 Консультативної думки Суд заявив, що зобов’язання держав не допускати незворотної шкоди природі має настільки фундаментальне значення для збереження життя та прав людини, що не допускає жодних винятків. Такі норми, як jus cogens, не можуть бути обмежені ані внутрішнім законодавством, ані міжнародними угодами.

Суд також зауважив, що міжнародна спільнота вже працює над криміналізацією екологічних злочинів, які завдають масштабної та довготривалої шкоди екосистемам. Хоча Суд прямо не згадав терміна «екоцид», його правова аргументація фактично підтримує ідею визнання цього діяння міжнародним злочином.

Попри те, що консультативні думки Суду не є обов’язковими до виконання, у практиці Міжамериканської системи прав людини вони мають значний вплив. Суд регулярно використовує їх положення у своїх рішеннях щодо конкретних справ. А тому ця Консультативна думка може стати важливим дороговказом для подальшої еволюції як регіонального, так і глобального екологічного права.

У світлі цієї консультативної думки МБО “Екологія-Право-Людина” ще раз наголошує: українська система права має інтегрувати сучасні міжнародні підходи захисту довкілля. Збереження природи — це не опція, а обов’язок, що витікає з основоположних принципів міжнародного права.

Із повним текстом Консультативної думки Суду можна ознайомитись за посиланням: https://corteidh.or.cr/tablas/OC-32-2025/index-eng.html