Моніторинг та контроль за використанням пестицидів та агрохімікатів – гарантія екологічної безпеки

Безконтрольне та масове використання пестицидів і агрохімікатів в Україні є однією із тих екологічних проблем, яка набула загрозливих масштабів та охопила всю країну. Проте, увага громадськості до цієї проблеми досі перебуває на низькому рівні. Найбільше занепокоєння вона викликає у пасічників, оскільки часто трапляються ситуації з масововою загибеллю бджіл після обробки полів отрутохімікатами. Серед усіх негативних наслідків використання пестицидів саме загибель бджіл найчастіше опиняється під увагою українських ЗМІ¹. Проте наслідки безконтрольного використання сільськогосподарських отрутохімікатів є значно ширшими, зокрема вони включають безпосередню загрозу життю та здоров’ю населення.

Загибель бджолиних сімей – частий наслідок безконтрольного використання пестицидів

Пестициди та агрохімікати використовують у сільському господарстві для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур, підвищення їх стійкості та врожайності,

Поширеним є використання також пестицидів і в лісовому господарстві та парках і скверах при боротьбі зі шкідниками.

Всі ці речовини здатні накопичуватися у сільськогосподарській продукції, ґрунті², воді³, повітрі⁴⁵, природних екосистемах, наприклад лісах⁶, з яких потрапляють у організм людей та тварин.

Пестициди та агрохімікати при надходженні в організмі людини у надмірних дозах⁷ викликають утруднення дихання, ураження центральної нервової системи, сильний головний біль, розлади шлунку, підвищення температури та навіть настання коми і смерть. Постійні надходження невеликих доз пестицидів в організм людини, супроводжуються різким зниженням маси тіла, слуху, розвитком катаракти, алергічних реакцій⁸.

Усі без винятку пестициди при ретельному вивченні виявляли або мутагенну, або інші негативні дії на живу природу і людину. Близько 90% усіх фунгіцидів, 60% гербіцидів і 30% інсектицидів є канцерогенними⁹, тобто здатними викликати ракові захворювання, і є дуже токсичними для довкілля і людей.

Закон України «Про пестициди та агрохімікати» визначає вимоги як до самих препаратів, так і до технічних засобів їхнього внесення. Відповідно мають контролюватись і самі препарати, і їхні залишкові кількості, але також і способи їхнього внесення та іншого використання.

Приклади потреби у здійсненні моніторингу

Приклад 1 . Моніторинг довкілля як основа якісного контролю

Чи не найосновнішою проблемою контролю за використання отрутохімікатів є відсутність екологічного моніторингу. Наприклад, незважаючи на те, що вплив пестицидів на довкілля триваючий, моніторинг об’єктів довкілля не здійснювався та не здійснюється, а значить, не бає даних, які б дозволили попередити негативні явища від використання таких речовин, проаналізувати негативний вплив на довкілля, оцінити поточну ситуацію із забрудненням та визначити суб’єкти господарювання для контролю забруднення. Так положення ч. 6 ст. 7 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», яке передбачає, що «в окремих випадках, у зв’язку з санітарно-епідемічною та природоохоронною ситуацією в країні (регіоні), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, вправі обмежити аж до припинення у встановленому порядку всі види діяльності з пестицидами і агрохімікатами» на сьогодні залишається декларативним, оскільки держава не бачить негативних тенденцій щодо використання пестицидів, частина з яких заборонена до використання у світі¹⁰.

Розглянемо це на прикладі ведення агрохімічних паспортів полів, земельних ділянок. Зазвичай підприємства не ведуть таких паспортів, відповідно не можна однозначно стверджувати про необхідність внесення тих чи інших пестицидів, чи агрохімікатів. Крім того, не дотримуються нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах¹¹, що зумовлює необхідність масового використання пестицидів, через неможливість екосистем справлятися із шкідниками.

Відповідно до Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення¹² моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення передбачає виконання таких завдань: проведення спостережень, збір, аналіз і опрацювання інформації щодо якісного стану ґрунтів (розвиток ґрунтової ерозії, стан структури ґрунту, підкислення, засолення, солонцюватість, заболочення ґрунтів, динаміка вмісту гумусу і елементів живлення), забруднення ґрунтів важкими металами, радіонуклідами, залишковими кількостями пестицидів та іншими токсичними речовинами.

До складу виконавців моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення належать: Мінагрополітики (нині Мінекономіки), Міндовкілля, Держгеокадастр, Держводагентство та Національна академія аграрних наук України.

Проте, незважаючи на регулярні випадки порушення норм використання пестицидів та отрутохімікатів по всій Україні, моніторинг на цих територіях не здійснюється. Через це не має даних, які б дозволили попередити негативні явища від використання таких речовин.

Аналіз положень вищевказаних органів, які відповідають за моніторинг ґрунтів, дозволяє зробити висновок про те, що реальний моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення у частині визначення залишків пестицидів та агрохімікатів не може здійснюватися належним чином, зокрема, через відсутність необхідних повноважень у положеннях про ці органи.

Аналіз нинішньої ситуації показує, що для належного управління пестицидами доцільно проводити одночасно і заходи моніторингу, і заходи контролю.

Однак, у переліку виконавців моніторингу ґрунтів немає Держекоінспекції України (ДЕІ) та Держпродспоживслужби України, які мають безпосередні повноваження щодо контролю за пестицидами та агрохімікатами.

Зокрема, ДЕІ здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства під час: поводження з пестицидами та отрутохімікатами, їх застосування у лісах, транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин.

Держпродспоживслужба має такі функції:

• здійснює державний нагляд (контроль) за обігом пестицидів і агрохімікатів, додержанням державних санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів і регламентів безпечного виробництва, транспортування, зберігання, застосування пестицидів і агрохімікатів, за вмістом залишкової кількості пестицидів і агрохімікатів у харчових продуктах та продовольчій сировині, водних об’єктах, у ґрунтах тощо;

• погоджує плани державних випробувань пестицидів і агрохімікатів та переліки пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;

• визначає перелік установ, які проводять токсиколого-гігієнічні (медико-біологічні) дослідження пестицидів і агрохімікатів;

• організовує проведення в лабораторіях досліджень (випробувань) для цілей державного контролю;

• погоджує методики визначення відповідності пестицидів і агрохімікатів сертифікатам якості та методичні вказівки визначення вмісту залишкових кількостей пестицидів у воді, ґрунті та сільськогосподарській продукції

Як бачимо, у Держпродспоживслужби є більше повноважень у сфері контролю за пестицидами, ніж у ДЕІ України.

Слід звернути увагу, що моніторинг наявності та концентрацій пестицидів у довкіллі необхідний для того, щоб визначити залишкові кількості пестицидів у довкіллі, допомогти прийняти рішення щодо необхідності внесення пестицидів у ґрунт, врахувати використання альтернативних засобів та способів захисту врожаю від шкідників, провести аналіз ризиків використання пестицидів та їх доцільність. Реєстрація пестицидів на держаному рівні не означає, що ці речовини будуть належним чином використовуватися. Крім того, більшість із зареєстрованих пестицидів в Україні, у країнах ЄС, і навіть Росії, заборонені до використання.

При цьому, пестициди, що заборонені у європейських країнах, використовуються в Україні і в кінцевому варіанті вирощена продукція на неконтрольованих державою полях експортується за кордон.

Контроль за використанням пестицидів та агрохімікатів необхідний для того, щоб гарантувати забезпечення додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами¹⁷, і найголовніше – гарантувати людині право на безпечне життя і довкілля.

Окремим аспектом моніторингу та контролю за використанням пестицидів і агрохімікатів є проведення їхніх державних випробувань та державної реєстрації¹⁸, а також питання транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві¹⁹.

Контроль передбачає забезпечення органів, що здійснюють державний контроль за їх застосуванням, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, стандартними зразками пестицидів і агрохімікатів, методиками визначення їхніх залишкових кількостей.

Порядок забезпечення органів, що здійснюють державний контроль за застосуванням пестицидів і агрохімікатів, стандартними зразками пестицидів і агрохімікатів, методиками визначення їх залишкових кількостей²⁰ передбачає, що протягом 15 днів після отримання першої партії пестициду чи агрохімікату стандартний зразок пестициду безоплатно надсилається до Держпродспоживслужби, а стандартний зразок агрохімікату – до Державного технологічного центру охорони родючості ґрунтів Мінекономіки.

Зазначені органи у міру надходження стандартних зразків агрохімікатів безоплатно надсилають їх до Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії Національної академії наук та інших уповноважених наукових установ, які виготовляють з них державні стандартні зразки пестицидів та агрохімікатів для забезпечення ними лабораторій, підпорядкованих органам, що здійснюють державний контроль за застосуванням пестицидів та агрохімікатів²¹. Також державні стандартні зразки пестицидів та агрохімікатів безоплатно отримують Мінекономіки, МОЗ, Міндовкілля та органи, що здійснюють державний контроль за застосуванням пестицидів та агрохімікатів²².

Аналіз поточної інформації про стан забруднення пестицидами є недієвим. Так, доповіді про стан довкілля в Україні формуються з великим запізненням, що не дозволяє вчасно реагувати на нагальні виклики. Наприклад, ситуація із пестицидами у Рівненській області описується як некатастрофічна, мор бджіл не описується, проте зазначено, що кількість використаних пестицидів на 1 га з року в рік зростає.

Кількість пестицидів у державному реєстрі пестицидів зростає постійно, проте, обов’язковою умовою державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів, зокрема, є наявність відповідної документації щодо їх безпечного застосування, що крім позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи та позитивної еколого-експертної оцінки матеріалів поданих для реєстрації пестицидів та агрохімікатів, повинна включати методики визначення залишкових кількостей цих речовин у сільськогосподарській продукції, кормах, харчових продуктах, ґрунті, воді, повітрі.

Найбільше таких матеріалів було розроблено у 2011 року. З 2015 року таких матеріалів розроблено та затверджено не було. Таким чином, не виконується умова щодо дозволу на реєстрацію пестицидів. Крім того, має бути належна кількість лабораторій, реагентів та можливості контролювати всі пестициди та агрохімікати, що використовуються. Залишається актуальним і питання запобігання контрабандному ввезенню пестицидів на територію України.

Приклад 2. Важливість дослідницького моніторингу

Інший приклад пестицидного забруднення – розлив пестицидів на річці Рось. Внаслідок аварії автомобіля у річку потрапили засоби захисту рослин, що належать до 2 та 3 класу небезпеки: Загалом – 747 л, а також 6 кг препарату Контролер²³²⁴.

Проте, як свідчать офіційні дані Держекоіснспекції, Держпродспоживслужби та Держводагенства – проби, які бралися для здійснення контрольних замірів, не встановлювали кількість цих пестицидів та агрохімікатів, що потрапили у воду, а перевірявся стандартний набір речовин. Тим не менш, ДЕІ зазначила, що сума збитків, завданих через витік хімікатів у річку Рось, складає понад 9 мільйонів гривень²⁵.

Чи вартує належна система моніторингу та контролю цих коштів? – Однозначно, що так.

Показовим є те, що порядок здійснення моніторингу за станом води,²⁶ визначає дослідницький моніторинг, як такий, що може супроводжувати заходи контролю, оскільки здійснюється для масивів поверхневих вод з метою з’ясування масштабу та наслідків аварійного забруднення вод. Дослідницький моніторинг здійснюється суб’єктами державного моніторингу вод. Суб’єкти державного моніторингу вод самостійно визначають пункти моніторингу, перелік показників та періодичність їх вимірювання з урахуванням особливостей, зазначених у Додатку 1 до загаданого порядку, та дозволяє, перевірити безпосередньо речовини, які потрапили у довкілля. Згідно додатку – перевіряти пестициди під час дослідницького моніторингу повинне Державне агентство водних ресурсів України, яке не мало лабораторій (на момент аварії), тому не проводило моніторингу.

Таким чином, забруднення довкілля пестицидами не контролюється: і коли вони використовуються за признанням, і тоді, коли стаються аварійні ситуації²⁷.

Свідченням цього є ряд проблемних питань, що постали під час розгляду інциденту на р. Рось та пов’язані з нормуванням і трактуванням показників якості води у поверхневих водних об’єктах²⁸.

Приклад 3. Неналежне використання пестицидів у лісах

Недотримання правил застосування пестицидів під час «заходів з боротьби із шкідниками» може полягати у застосуванні їх у прибережних смугах річок, водотоків і водойм, на території державних заповідників, а також без інформування населення або з порушенням вимог до такого інформування (наприклад, не повідомлення про терміни заборони перебування в лісі). Необізнані люди збирають в оброблених пестицидами лісах гриби та ягоди, трави, які після споживання викликають отруєння, часом і летальні.

Вказані та інші порушення Державних санітарних правил 8.8.1.2.001-98, тягнуть за собою адміністративну відповідальність згідно ст. 83 КУПАП²⁹. Штрафи, які накладаються на посадових осіб, є незначними – до 170 грн.

Основні законодавчі вимоги до застосування пестицидів

Питання застосування пестицидів регулюються великою кількістю нормативно-правових актів (див. таблицю 2).

Оскільки пестициди є токсичними речовинами, законодавством передбачені вимоги до відносин, пов’язаних із державною реєстрацією, виробництвом, закупівлею, транспортуванням, зберіганням, торгівлею та безпечним для здоров’я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів.

Пестициди повинні застосовуватися з дотриманням нижче описаних та інших законодавчих вимог, що забезпечить мінімізацію шкоди для довкілля та людей.

Згідно з Директивою Європейської комісії 2009/128/EC усі країни члени-ЄС повинні заборонити авіаційне розпилення пестицидів. Так, у 2012 році таке розпилення заборонене в Іспанії, у 2014 – у Франції⁵. ЄС і зараз продовжує вживати заходів для зменшення та заборони використання пестицидів³⁰. Так, Європейська Комісія планує ввести повну заборону засобів захисту рослин, які завдають шкоди бджолам³¹.

Чи є це достатнім врегулюванням відносин щодо використання пестицидів та агрохімікатів? Чи передбачений достатній моніторинг та контроль відносин врегульованих цими нормами права? Однозначно – ні, адже складність правового врегулювання відносин із пестицидами та відсутність у ДЕІ достатніх та чітких повноважень щодо використання цих речовин, призводить до ситуацій, які описані вище. Як наслідок страждають і довкілля, і люди.

Запровадження моніторингу за пестицидами не запрацює без належного контролю

Як вже зазначалось вище, значна частина пестицидів – це сильні отрути, які інтенсивно застосовують у сільському господарстві. Це, у свою чергу, призводить до проникнення отруйних речовин у ґрунти, повітря, ґрунтові води і подальшого потрапляння в річки та водойми.

Відповідно до Положення про державну систему моніторингу довкілля³² моніторинг пестицидів та агрохімікатів не покриває всі види їхнього використання.

Зокрема, положення не враховує, що з 1 липня 2020 року до переліку небезпечних речовин, за якими проводить моніторинг поверхневих вод у суббасейні Сіверського Дінця Лабораторія моніторингу вод Східного регіону, додалися найбільш небезпечні та отруйні – пестициди.

За даними перших досліджень у пробах поверхневих вод у суббасейні Сіверського Дінця перевищень допустимих концентрацій пестицидів не виявлено.

Подальший діагностичний моніторинг поверхневих вод дозволить визначати вміст пестицидів для планування відповідних заходів щодо зменшення антропогенного навантаження з боку агропромислового сектора, наближаючи досягнення головної мети – доброго екологічного стану поверхневих вод.

Моніторинг щодо виявлення пестицидів у повітрі взагалі на державному рівні не здійснюється, хоча ст. 18 Закону України «Про атмосферне повітря» передбачано , що підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані дотримуватися правил та вимог щодо транспортування, зберігання і застосування пестицидів та агрохімікатів з метою недопущення забруднення атмосферного повітря.

Висновок:

Без запровадження належного контролю за виробництвом, продажем, транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів та агрохімікатів та організацією належного моніторингу за цими речовинами – гарантувати екологічну безпеку буде не можливо.

Законопроєкт 3091 пропонує запровадити таку цілісну та ефективну систему екологічного контролю.

Контакти:

Богдан Кученко, еколог ЕПЛ

office@epl.org.ua bohdankuchenko@gmail.com

Софія Шутяк, провідний юрисконсульт ЕПЛ

office@epl.org.ua s.shutiak@epl.org.ua